календарь знаменательных дат

1. І півріччя
Інформаційно-бібліографічні матеріали
Київ 2014
КАЛЕЙДОСКОП
ЗНАМЕННИХ ДАТ
НА 2015 РІК
Міністерство культури України
ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва»

2. ББК 63.3(4Укр)я2
К 17
Укладачі: С. Настенко, Ю. Круть
Редактори: С. Чачко, В. Кучерява, Н. Лінкевич
Відповідальний за випуск Г. Саприкін
© Укладачі: С. Настенко, Ю. Круть, 2014
© ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва», 2014
Видання інформує про ювілеї видатних людей України та світу, що будуть відзначатись у січні-червні 2015 р. Подаються біографії деяких ювілярів і відповідні списки літератури.
Видання, позначені «*», знаходяться у фонді ДЗ «Державна бібліотека України для юнацтва».
Інформаційно-бібліографічні матеріали стануть у пригоді працівникам бібліотек, навчальних закладів, інформаційних установ та широкому загалу читачів.
Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік: І півріччя : інформ.-бібліогр. матеріали / уклад. : С. Настенко, Ю. Круть ; ред. : С. Чачко, В. Кучерява, Н. Лінкевич ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». – К., 2014. – 67с.

3. 3
ООН оголосило:
▪ 2011–2020 – Десятиріччям дій із забезпечення безпеки
дорожнього руху;
▪ 2011–2020 – Десятиріччям біорізноманітності;
▪ 2013–2022 – Міжнародним десятиріччям зближення
культур;
▪ 2014–2023 – Десятиріччям стійкої енергетики для всіх.
ЮНЕСКО оголосила 2015 р. Роком Казимира Малевича.
▪ Всесвітньою столицею книги у 2015 р. стане місто
Інчхона (Південна Корея).
▪ Указом Президента України від 19 жовтня 2012 р.
№604/2012 «Про заходи у зв’язку з відзначенням 70-ї річниці
визволення України від фашистських загарбників та 70-річчя
Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 рр.» 2015 р.
проголошено Роком ветеранів Великої Вітчизняної війни.
▪ 2015 р. оголошено Роком Європи в Україні;
▪ 2015 р. стане Роком України в Білорусі;
▪ У 2015 р. відзначаються на державному рівні:
- 150-річчя від дня народження митрополита Української
Греко-Католицької Церкви Андрея Шептицького;
- 80-річчя від дня народження видатного поета Василя
Симоненка;
- 2015 р. на Тернопільщині буде Роком видатного худож-
ника Якова Гніздовського.

4. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
4
1
▪ 120 років від дня народження Миколи Миколайовича
Тарновського (1895 – 1984), українського письменника
2
▪ 95 років від дня народження Айзека Азімова (1920 –
1992), американського письменника-фантаста
3
▪ 120 років від дня народження Бориса Миколайовича
Лятошинського (1895 – 1968), українського композитора, дири-
гента, педагога
5
▪ 135 років від дня народження Василя Миколайовича
Верховинця (1880 – 1938), українського композитора, диригента,
хореографа
▪ 200 років від дня народження Степана Даниловича
Карпенка (літературний псевдонім – «Паливода») (1815 – 1886),
українського письменника, актора, співака, композитора
8
▪ 80 років від дня народження Василя Андрійовича
Симоненка (1935 – 1963), українського поета
9
▪ 125 років від дня народження Карела Чапека (1890 – 1938),
чеського письменника
Січень

5. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
5
11
▪ 140 років від дня народження Рейнгольда Морицевича
Глієра (1875 – 1956), російського та українського композитора,
диригента, педагога
12
▪ 135 років від дня народження Василя Васильовича
Безкоровайного (1880 – 1966), українського композитора, дири-
гента, піаніста
13
▪ 115 років від дня народження Олександра Івановича
Ковіньки (1900 – 1985), українського письменника-гумориста
15
▪ 110 років від дня народження Григорія Борисовича
Берковича (1905 – 1976), українського живописця і графіка
▪ 135 років від дня народження Павла Семеновича
Ходченка (1880 – 1967), українського письменника
▪ 220 років від дня народження Олександра Сергійовича
Грибоєдова (1795 – 1829), російського письменника
16
▪ 110 років від дня народження Анатолія Дмитровича
Коваленка (1905 – 1973), українського вченого в галузі механіки
17
▪ 110 років від дня народження Євгена Васильовича
Бондаренка (1905 – 1977), українського актора
▪ 415 років від дня народження Педро Кальдерона де ла
Барки (1600 – 1681), іспанського поета та драматурга

6. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
6
18
▪ 180 років від дня народження Цезаря Антоновича Кюї
(1835 – 1918), російського композитора і музичного критика
19
▪ 150 років від дня народження Валентина Олександровича
Сєрова (1865 – 1911), російського живописця
20
▪ 150 років від дня народження Михайла Івановича Туган-
Барановського (1865 – 1919), російського і українського економіста,
історика
21
▪ 110 років від дня народження Ванди Львівни Василевської
(1905 – 1964), польської і української письменниці
▪ 110 років від дня народження Крістіана Діора
(1905 – 1957), французького модельєра
▪ 170 років від дня народження Олени Антонівни Косач
(1845 – 1927), української письменниці і громадської діячки
22
▪ День Соборності України
▪ 125 років від дня народження Григорія Самуїловича
Ландсберга (1890 – 1857), українського фізика
▪ 240 років від дня народження Андре Марі Ампера
(1775 – 1836), французького фізика, математика
25
▪ Тетянин день (День студента)
▪ 85 років від дня народження Віктора Петровича Цимбаліста
(1930 – 1998), українського актора

7. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
7
27
▪ 225 років від дня народження Петра Петровича
Гулака-Артемовського (1790 – 1865), українського поета і
культурно-освітнього діяча
▪ 240 років від дня народження Фрідріха Вільгельма
Йозефа Шеллінга (1775 – 1854), німецького філософа
28
▪ 95 років з дня відкриття Національного академічного
драматичного театру ім. І. Франка
▪ 110 років від дня народження Петра Йосиповича
Колесника (1905 – 1987), українського письменника і літера-
турознавця
29
▪ День пам’яті героїв Крут
▪ 155 років від дня народження Антона Павловича Чехова
(1860 – 1904), російського письменника
30
▪ 85 років від дня народження Всеволода Зіновійовича
Нестайка (1930 – 2014), українського письменника, класика ди-
тячої літератури
▪ 115 років від дня народження Ісаака Осиповича
Дунаєвського (1900 – 1955), російського та українського ком-
позитора
31
▪ 110 років від дня народження Джона Генрі О’Хари (1905 –
1970), американського письменника
▪ 300 років від дня народження Клода Адріана Гельвеція
(1715 – 1771), французького просвітителя

8. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
8
Борис Миколайович Лятошинський –
український композитор, диригент і педагог,
вважається одним з основоположників модерного напрямку в
українській музиці. Ім’я Бориса Лятошинського зв’язане з визна-
чними творчими досягненнями українського музичного мистецтва.
Майбутній композитор народився 3 січня 1895 р. у Житомирі
в сім’ї інтелігентів. З ранніх років Борис виявив велику музичну
обдарованість, вчився грати на скрипці і в 14 років написав кілька
музичних творів, серед яких – мазурка і вальс для фортепіано, фор-
тепіанний квартет. Перші твори молодого композитора з успіхом
виконувалися в Житомирі. Закінчивши житомирську гімназію, у
1913 р. він переїхав до Києва, та вступив на юридичний факультет
Київського університету. Одночасно готувався до вступу в тільки-но
відкриту консерваторію, приватно навчаючись музиці у професора
Київської консерваторії Р. Глієра.
У 1918 р. Борис Миколайович закінчив юридичний факуль-
тет Київського університету, у 1919 р. – Київську консерваторію
у класі композиції Р. Глієра, творчі зв’язки з яким він постійно
підтримував, і з часом вони переросли у щиру дружбу.
З 1920 р. композитор викладає музично-теоретичні дис-
ципліни на виконавських факультетах Київської консерваторії, а
з 1922 р. – веде клас композиції. Першими його випускниками
(1925 р.) були згодом відомі музичні діячі – музикознавець
І. Ф. Белза і композитор Г. П. Таранов.
20-ті рр. стали для Лятошинського періодом творчої зрілості,
формування індивідуального стилю. У першій половині десяти-
річчя він глибоко цікавився новою музикою, стежачи за здобут-
ками як російських композиторів (С. Прокоф’єв, І. Стравінський,
Основоположник модерного напрямку в
українській музиці
До 120-річчя від дня народження
Б. М. Лятошинського (1895 – 1968)

9. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
9
М. Мясковський), так і західних (А. Шенберг, А. Берг, Б. Барток,
А. Онеггер та ін.). У той період митець звертався переважно до
камерних жанрів. Він написав струнний квартет № 2, тріо для
фортепіано, скрипки і віолончелі, дві сонати для фортепіано, цикл
фортепіанних п’єс «Відображення» і низку романсів на вірші
Г. Гейне, К. Бальмонта, П. Шеллі, І. Буніна, М. Метерлінка та ін.
Музичні теми деяких ранніх творів композитор пізніше викорис-
тав у великих симфонічних полотнах (наприклад, музична тема з
«Відображень» з’явиться у симфонії № 3).
Друга половина 20-х років була не менш інтенсивною у його
творчості. Композитор написав струнний квартет № 3, сонату для
скрипки й фортепіано, баладу для фортепіано. Тоді ж він звернувся
до великих форм (Увертюра на чотири українські народні теми,
опера «Золотий обруч» за повістю І. Франка «Захар Беркут»). У
30-ті роки композитор створив сюїту з власної музики до кіно-
фільмів (1931 – 1932 рр.) та симфонію № 2 (1936 р.).
У цей час музикант писав також романси на вірші О. Пушкіна,
І. Франка, Л. Первомайського, зробив десять обробок українських
народних пісень для голосу з фортепіано, створив дві кантати
(«Урочиста кантата» і «Заповіт») і оперу «Щорс».
Поряд з написанням власних творів Лятошинський редагу-
вав і оркестрував оперу «Енеїда» М. Лисенка, оркестрував балет
«Комедіанти» і оперу «Шах Сенем» Глієра, а у 1937 р. блискуче
оркеструє оперу «Тарас Бульба» Лисенка.
Творчу працю Лятошинський весь час поєднував з педаго-
гічною і музично-громадською роботою. Продовжувалась його
викладацька діяльність у Київській консерваторії. У 1935 – 1938 рр.
композитор викладав паралельно у двох консерваторіях – Київській
і Московській.
У 1939 р. митця обирають головою правління Спілки ком-
позиторів України. Цю посаду він обіймав до початку війни. У
квітні 1941 р. в Київській філармонії відбувся великий авторський
концерт Лятошинського, який пройшов з шаленим успіхом. Автор

10. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
10
сам продиригував свою симфонію № 2, танці з опери «Золотий
обруч» і сюїту з опери «Щорс» для хору й оркестру.
Під час війни композиторська праця Бориса Миколайовича
була дуже плідною. За три роки він написав «Український квін-
тет», струнний квартет № 4, сюїту на українські народні теми
для струнного квартету, сюїту для квартету дерев’яних духових
інструментів, тріо № 2, сюїту і прелюдії для фортепіано, романси
на вірші М. Рильського і В. Сосюри, обробив більше вісімдесяти
українських народних пісень. За «Український квінтет» Лятошин-
ському було присуджено Державну премію.
Кінець 40-х – 50-ті рр. стали наступним плідним етапом у
мистецькій діяльності Лятошинського. У цей період він написав
ряд хорових і оркестрових творів, романсів, музику до кінофільмів.
Серед найзначніших творів – симфонія № 3, симфонічна балада
«Гражина», «Поема возз’єднання», поема «На берегах Вісли», Кон-
церт для фортепіано з оркестром. Вагомим вкладом у вітчизняну
хорову творчість повоєнних років стали хори Б. Лятошинського
на вірші Т. Шевченка і О. Пушкіна. Серед останніх творів Б. Ля-
тошинського були симфонії № 4 і № 5, «Слов’янська сюїта» та
«Лірична поема».
З 1944 р. і до самої смерті (1968 р.) Борис Миколайович жив
у Києві по вул. Леніна (тепер вул. Б. Хмельницького) № 68, де йому
встановлено меморіальну дошку. Помер видатний композитор 15
квітня 1968 р. у віці 74 років, похований на Байковому цвинтарі
в Києві.
Кумеда Т. Постать Б. М. Лятошинського в історії української
музичної культури / Т. Кумеда // Наукові записки. Педагогічні та
історичні науки : зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України ; Нац.
пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2003. – Вип. 54. – С. 251 – 259.

11. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
11
Лятошинський Б. М. Епістолярна спадщина. У 2 т. Т. 1.
Борис Лятошинський – Рейнгольд Глієр. Листи (1914 – 1956) /
Борис Миколайович Лятошинський ; упоряд. і авт. вступ. ст.
М. Копиця. – К., 2002. – 768 с.
*Лятошинский Б. Н. (1895 – 1968) // История украинской
музыки / ред. А. Я. Шреер-Ткаченко. – М. : Музыка, 1981. –
С. 243 – 274.
*Лятошинский Борис Николаевич (1895 – 1968) //
Музыкальная энциклопедия / гл. ред. Ю. В. Келдыш. – М. : Сов.
энцикл., 1976. – Т. 3. – С. 372 – 373.
*Лятошинский Борис Николаевич (1895 – 1968), украин-
ский советский композитор // 70 знаменитых композиторов: судьба
и творчество / А. А. Ладвинская. – Донецк : БАО, 2006. – С. 372 – 377.
Новакович М. О. Про деякі особливості музичної мови Бориса
Лятошинського як осердя його стилю / М. О. Новакович // Вісн. Держ.
акад. кер. кадрів культури і мистецтв. – 2007. – № 4. – С. 86 – 91.
Савчук І. «Український квінтет» Б. Лятошинського. До пи-
тання про формотворчу цілісність / Ігор Савчук // Науковий вісник
національної музичної академії України імені П. І. Чайковського : зб.
ст. / М-во України у справах сім’ї, молоді та спорту ; М-во культу-
ри і туризму України. – Львів : Олір, 2008. – Вип. 74 : Естетика і
практика мистецької освіти. – С. 214 – 227.

12. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
12
Антон Павлович Чехов – видатний російський письменник і
драматург. Великий художник слова, він підняв на недосяжну висоту
жанр оповідання-новели і оновив драматургічне мистецтво. Антон
Чехов став класиком не тільки російської, а й світової літератури
і драматургії. Його п’єси відомі у всьому світі навіть більше, ніж
літературні твори. Постановки «Вишневого саду» вже більше 100
років користуються популярністю в театрах усього світу.
Народився Антон Павлович Чехов 29 січня 1860 р. у м. Та-
ганрозі. Навчався в міській гімназії Таганрога (зараз вона названа
ім’ям письменника). Завдяки цій гімназії Чехову вдалося отримати
досить непогану освіту та виробити стійку відразу до будь-якої
фальші і лицемірства. Саме під час навчання в нього проявилися
літературні задатки. Тут він написав свій перший вірш, який було
розміщено в рукописному журналі, і тут-таки, від вчителя Федора
Покровського, отримав псевдонім Чехонте, яким згодом буде під-
писувати свої знамениті твори.
У 1876 р. батько Чехова збанкрутував і переїхав до Москви
разом із сім’єю. Антон залишився у Таганрозі закінчувати навчан-
ня. Щоб утримувати себе та сплачувати за навчання, доводилося
працювати репетитором. То був один із вирішальних періодів його
життя, коли формувався характер, коли під тиском буденних не-
гараздів і образ, під впливом щоденних вражень виникав власний
погляд на життя. Тоді ж його перші літературні спроби з’явилися
в гімназійному журналі «Досуг».
Після закінчення гімназії в 1879 р. Антон Чехов став студен-
том-медиком Московського університету. Він старанно навчається
Великий художник слова
До 155-річчя від дня народження
А. П. Чехова (1860 – 1904)
Знати Чехова і не любити його неможливо...
М. Рильський

13. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
13
й одночасно працює, щоб допомагати сім’ї. У цей період Чехов
почав активно писати фейлетони, оповідання, гуморески, публі-
куючи їх в ряді журналів Москви і Санкт-Петербурга («Стрекоза»,
«Осколки», «Будильник»). Після закінчення університету (1884 р.)
Антон Чехов займався лікарською практикою у Підмосков’ї.
Популярність прийшла до нього після перших великих книг.
У збірках «Строкаті оповідання» (1886 р.), «У сутінках» (1887 р.)
було зібрано краще з ранньої творчості письменника. Молодий
автор стає модним і дуже популярним. Талановитий, з приємною
зовнішністю, він приваблював людей шляхетністю, моральною
красою, делікатністю й надзвичайною скромністю. Романтична
чеховська мрія про вільну й горду людину майбутнього, у якій
усе має бути прекрасне – «й обличчя, й одяг, й душа, й думки»,
знайшла втілення у самому письменникові.
Написанням повістей «Степ» (1888 р.), «Нудна історія» (1889 р.)
і похмурої драми «Іванов» починається зрілий період чеховської
творчості. У зазначених творах звучать серйозні й сумні теми,
виникають питання про щастя, свободу, пізнання істини, сенс
життя. Ці думки штовхнули Антона Чехова на важку й небезпечну
мандрівку на острів Сахалін – місце царської каторги й заслання.
Видана після цієї подорожі книга «Острів Сахалін», єдиний зразок
документальної прози Чехова, показувала нелюдські умови життя
засуджених. Вона викликала такий значний громадський резонанс,
що Сенат призначив ревізію каторги. Але поїздка підірвала й до
того не міцне здоров’я письменника. Втім, своєрідною винагоро-
дою за Сахалін стала для нього подорож до Європи, яка справила
на письменника незабутнє враження, надала нових сил і натхнення.
Повернувшись до Росії, Антон Павлович продовжує напо-
легливо працювати. Спочатку на дачі в Богімово, а потім, після
придбання маєтку в селі Меліхово, для нього починається меліхов-
ський період життя та творчості. Упродовж нього було створено
повісті «Три роки», «Моє життя», «Мужики», «Палата № 6», п’єси
«Чайка», «Дядя Ваня» та ін.

14. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
14
У Меліхові Чехов брав участь у земських справах, лікував
населення, дуже багато зробив, щоб запобігти холері. З великим
ентузіазмом займався він однією з найулюбленіших своїх справ – озе-
лененням, посадивши близько тисячі вишневих дерев та засіявши
деревами порожні лісові ділянки.
Останні роки життя А. Чехов провів у Ялті, куди він переїхав у
1898 р. за рекомендацією лікарів, щоб змінити клімат. Незважаючи
на важку хворобу, він не припиняє активного життя: займається
громадською роботою, організовує збирання коштів на протитубер-
кульозний пансіонат, надає грошову допомогу хворим на сухоти.
Ялтинський період життя письменника був дуже продуктивним.
Тут були написані «Дама з собачкою», «У яру», «Архієрей», «Три
сестри» і «Вишневий сад».
Упродовж творчого життя Антон Павлович написав безліч
оповідань, декілька повістей. Але особливе місце в його доробку
посідає драматургія. Слава Чехова-драматурга розпочинається з
п’єси «Чайка» – про долю митця і служіння мистецтву. Всесвітнє
визнання також отримали його п’єси «Дядя Ваня», «Три сестри»,
«Вишневий сад». Остання п’єса – справжній шедевр. У ній від-
чувається подих реального життя, страждання, надії, сміх і сльози.
Помер Антон Павлович Чехов 2 липня 1904 р., перебуваючи
на німецькому курорті Баденвейлер у Шварцвальді. Йому було
лише 44 роки...
*Чехов А. П. Вишневый сад : повести и рассказы, пьесы /
А. П. Чехов. – Харьков : Фолио, 2011. – 558 с. – (Школьная библи-
отека украинской и зарубежной литературы).
Чехов А. П. Дама с собачкой : рассказы, повести, пьесы /А. П. Че-
хов ; [сост. тома, вступ. ст. и коммент. А. Д. Степанова]. – Харьков ; Белгород :
Книж. Клуб «Клуб Семейного Досуга», 2012. – 413 с. – (Великие
шедевры мировой классики).

15. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
15
*Чехов А. П. Дом с мезонином : рассказы и повести / А. П. Чехов. –
М. : Профиздат, 2005. – 416 с. – (Литературные шедевры).
*Чехов А. П. Избранное. Рассказы и пьеса / А. П. Чехов. –
М. : АСТ, 2003. – 526 с. – (Всемирная детская библиотека).
Чехов А. П. Избранные произведения / А. П. Чехов ; [предисл.
О. Н. Николенко]. – К. : Шанс, 2013. – 175 с. – (Шкільна бібліотека).
Чехов А. П. Три сестры : пьесы, рассказы / А. П. Чехов ;
[послесл. и коммент. Л. А. Скубачевской]. – Харьков : Фолио,
2013. – 359 с. – (Школьная библиотека украинской и зарубежной
литературы).
Чехов А. П. Чайка : повести, рассказы, пьеса / А. П. Чехов. –
Харьков : Книж. Клуб «Клуб семейного досуга», 2013. – 190 с. – (Клас-
сика в кармане).
Евсеев Д. М. Неизвестные псевдонимы А. П. Чехова /
Д. М. Евсеев. – М. : Гелиос АРВ, 2008. – 144 с.
Єненко Ю. О. Дума про Чехова : повість / Ю. О. Єненко. –
Луганськ : Світлиця, 1996. – 123 с.
Кузичева А. П. Ваш Чехов: Мелиховская хроника. (1895 –
1898) / А. П. Кузичева. – М. : Согласие, 2000. – 386 с.
*Чехов М. П. Вокруг Чехова: встречи и впечатления /
М. П. Чехов. – М. : Худ. лит., 1981. – 335с.
Чуковский К. И. О Чехове: человек и мастер / К. И. Чуков-
ский. – 3-е изд. – М. : Рус. путь, 2007. – 206 с.

16. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
16
1
▪ 85 років від дня народження Миколи Петровича Бідняка
(1930 – 2000), українського живописця
▪ 120 років від дня народження Андрія Петровича Ковалівського
(1895 – 1969), українського історика та етнографа
▪ 120 років від дня народження Джона Форда (1895 – 1973),
американського кінорежисера
2
▪ 130 років від дня народження Михайла Васильовича
Фрунзе (1885 – 1925), радянського військового і державного діяча
▪ 140 років від дня народження Фріца Крейслера
(1875 – 1962), австрійского скрипаля і композитора
▪ 170 років від дня народження Івана Павловича Пулюя
(1845 – 1918), українського фізика й електротехніка
4
▪ 135 років від дня народження Климента Васильовича
Квітки (1880 – 1953), українського фольклориста-музикознавця
6
▪ 75 років від дня народження Олега Орача (1940 – 2006),
українського поета, дитячого письменника
7
▪ 130 років від дня народження Гаррі Сінклера Льюїса
(1885 – 1951), американського письменника
Лютий

17. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
17
8
▪ 85 років від дня народження Діани Гнатівни Петриненко
(1930), української співачки
9
▪ 100 років від дня народження Бориса Федоровича Андрєєва
(1915 – 1982), російського кіноактора
10
▪ 125 років від дня народження Бориса Леонідовича
Пастернака (1890 – 1960), російського письменника, лауреата
Нобелівської премії (1958)
14
▪ 85 років від дня народження Георгія В’ячеславовича
Якутовича (1930 – 2000), українського графіка
18
▪ 160 років від дня народження Левка Платоновича
Симиренка (1855 – 1920), українського вченого, помолога і плодовода
▪ 235 років від дня народження Олексія Гавриловича
Венеціанова (1780 – 1847), російського живописця і графіка
19
▪ 70 років від дня народження Юрія Михайловича Антонова
(1945), російського естрадного співака і композитора
20
▪ 110 років від дня народження Уласа Олексійовича
Самчука (1905 – 1978), українського письменника

18. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
18
21
▪ Міжнародний день рідної мови
▪ 90 років від дня народження Ігора Наумовича Шамо
(1925 – 1982), українського композитора
▪ 100 років від дня народження Євгена Михайловича
Ліфшиця (1915 – 1985), українського фізика-теоретика
23
▪ 330 років від дня народження Георга Фрідріха Генделя
(1685 – 1759), німецького композитора й органіста
24
▪ 150 років від дня народження Івана Левковича Липи
(1865 – 1923), українського письменника і громадського діяча
25
▪ 110 років від дня народження Павла Павловича Вірського
(1905 – 1975), українського танцівника і хореографа
▪ 165 років від дня народження Володимира Григоровича
Барвінського (1850 – 1883), українського письменника, публіциста,
видавця
27
▪ 140 років від дня народження Володимира Петровича
Філатова (1875 – 1956), російського та українського офтальмолога
і хірурга

19. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
19
Сьогодні на наших щедрих зимових
базарах серед розмаїття екзотичних і ві-
тчизняних фруктів у покупців користу-
ються досить великим попитом яблука сорту Ренет Симиренка.
Плоди – зеленувато-золотистого кольору зі специфічним смаком,
збирають їх пізньої осені, а дозрівають вони в січні-лютому. І якраз
у лютому, 18-го дня 1855 року, народився той, хто розмножив цей
сорт і розповсюдив його у багатьох країнах, хто став засновником
промислового садівництва в Україні, розробивши наукові основи
розведення, закладки та вирощування плодово-ягідних культур.
Цією історичною постаттю є Лев Платонович Симиренко –
представник славної української династії. Династія Симиренків
сяяла на небосхилі української історії цілим сузір’ям зірок першої
величини. Коріння її пронизує всі часові історичні пласти нашої
держави, починаючи з козацтва, чумакування і кріпацтва до за-
початкування промисловості і промислового садівництва. Садів-
ництво червоною, вірніше, зеленою ниткою проходить крізь усі
покоління Симиренків.
Народився Лев Симиренко на хуторі Мліїв, що неподалік
міста Городище на Черкащині (тоді Черкаського повіту Київської
губернії). Батько, Платон Федорович, вихованець Паризької по-
літехніки, не тільки вивчав у Франції цукровиробництво і маши-
нобудування, а й опанував досвід французьких фахівців садово-
паркової культури та новітні досягнення садівничої науки. Мати,
Тетяна Іванівна Овчиннікова, високоосвічена жінка, не лише
прекрасна вихователька, а й друг і порадник своїх дітей, користу-
валася в них великим авторитетом. Платон Симиренко залишився
в історії України завдяки знайомству з Тарасом Шевченком, якому
він позичив 1100 карбованців (на той час дуже великі гроші) на
Лев українського садівництва
До 160-річчя від дня народження
Л. П. Симиренка (1855 – 1920)

20. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
20
видання «Кобзаря». На титульній сторінці книги було позначено
«Коштом Платона Симиренка». Це був безцензурний, останній за
життя поета «Кобзар», виданий 1860 р.
У 1873 р. Левко Платонович закінчив Одеську гімназію, отри-
мавши золоту медаль. Деякий час навчався у Київському університеті,
потім продовжив навчання на природничому факультеті Новоросій-
ського університету, який закінчив у 1879 р. У 1879 – 1887 рр. за участь
у русі народників був ув’язнений у Лук’янівській тюрмі, після чого
відбував заслання у Східному Сибіру. Одружився Левко у в’язничній
церкві з відомою польською революціонеркою Альдоною Гружев-
ською, яка була причетна до замаху на царя Миколу II. У вільний від
каторжної праці час займався улюбленою справою – садівництвом.
В оранжереях сибірського промисловця Кузнєцова він вирощував
овочеві, декоративні, цитрусові культури та виноград. Виплекав
низькорослі повзучі дерева, які витримують низькі температури. За
його ініціативою закладено міський парк у м. Красноярську.
Нарешті, у 1887 р. Лев Симиренко з дружиною повертається на
рідну українську землю. Вчений, якому заборонено жити у великих
містах, стає не тільки продовжувачем родинних здобутків у галузі
садівництва, а й підіймає цю галузь на найвищий світовий рівень.
Лев Платонович створює помологічний розсадник, організовує
колекційний сад (за теперішньою термінологією – генетичний
банк садівництва), у якому було зібрано понад 3 тис. сортів ві-
тчизняного і зарубіжного походження, зокрема 900 сортів яблунь,
понад 800 – груш, 350 – вишень і черешень, 165 – аґрусу, а також
великий асортимент абрикос, персиків, горіхів, сотні форм і різ-
новидів декоративних дерев і кущів, включаючи хвойні породи і
троянди. Широко відомий сорт яблук Ренет Симиренка, названий
на честь батька Лева Симиренка, було створено в місті Млієво та
розповсюджено в багатьох країнах світу.
Лев Платонович всебічно вивчав зібрані ним сорти, поліпшу-
вав селекційним способом якість місцевих сортів, акліматизував
зарубіжні та виводив нові (наприклад, сорт яблуні Ренет Платон

21. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
21
Симиренка, 1901 р.), вказував, для яких районів рекомендовані
сорти є перспективними. При своєму розсаднику організував
школу садоводів і виховав низку висококваліфікованих фахівців,
у т. ч. свого сина Володимира Симиренка.
Перші результати вивчення помологічної колекції свого роз-
садника він узагальнив у «Генеральном каталоге» («Иллюстриро-
ванное описание маточных коллекций рассадника», 1901 р.), у 1912 р.
видав капітальний твір «Крымское промышленное плодоводство».
Ця наукова праця стала знаковою подією не лише у вітчизняному,
але й у світовому плодівництві.
Найвизначнішу наукову працю – «Помологія» – Симиренко
видати не встиг. Вона вийшла лише у 1961 – 1963 рр. у Києві у
3-х томах (друге видання – 1974 р.). Праці вченого про районування
плодово-ягідного асортименту, агротехніку посадки і вирощування
не втратили своєї актуальності і сьогодні.
Лев Платонович підтримував наукові контакти майже з усіма
науковими закладами, розсадниками та плодовими фірмами світу.
За видатні успіхи в науковому сортознавстві вченого було нагоро-
джено Великою золотою медаллю Французького помологічного
товариства. Він брав участь у багатьох міжнародних виставках
садівництва і за свої експонати багаторазово отримував найви-
щі нагороди. За плідну наукову і громадську діяльність у 1894 р.
Левка Платоновича обрано членом-кореспондентом Бельгійського
товариства садівництва, у 1895 р. – членом Французького націо-
нального помологічного товариства.
Успіх у селекційних справах та самовіддана праця призвели
до непорозуміння у сімейному житті Симиренків. Дружина Лева
Платоновича – Альдона Емілівна, подарувавши йому доньку Тетяну
та двох синів – Платона й Володимира, не витримує хутірського
життя з порпанням у саду і квітниках. Вона оселяється спочатку у
місті Черкаси, а потім у Києві, де займається громадською діяль-
ністю. Діти в період навчання живуть з нею, а на канікули їдуть до
батька в Мліїв…Перше кохання Симиренка, Олена Олександрівна

22. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
22
Уварова, ніби спокутуючи свою провину за те, що не поїхала за
коханим до Сибіру, стає другом і помічником Лева Платоновича
в його наукових і господарських справах.
У ці роки особливо розквітає талант ученого. Його очі, як
видно на фото тих часів, випромінюють щастя. Та щастя і нещастя
в житті крокують, на жаль, поряд. Олена Олександрівна, весела і
жвава, розумна і кмітлива, у 1906 р. тяжко захворіла… Перед смертю
заповіла своїй подрузі Софії Хорішман, берегти Лева Платоновича
і доглядати за ним. Так 26-літня мліївська вчителька з Харкова стає
спочатку другом, а потім і дружиною 50-літнього вченого. Софія
народила Леву Платоновичу трьох дітей: Лева, Миколу й Софію…
Та настають важкі часи війни і революції, відлуння яких докотилися
і до тихого Млієва. У дні революційних подій Лев Симиренко як
істинний революціонер передає свій розсадник і колекційний сад,
збережений від крадіжок і порубок на дрова, у державну власність.
Йому видається мандат, датований 17 квітня 1919 р., що засвідчує:
Лев Платонович є завідувачем садового господарства.
За радянської влади маєток Левка Симиренка націоналізо-
вано, і в 1921 р. на його терені створено першу в країні Мліївську
садово-городню дослідну станцію. У 1958 р. їй присвоєно ім’я
Левка Симиренка.
Трагічно склалался доля родини Симиренків – радянською владою
її було знищено по чоловічій лінії. Левко Симиренко вбитий чекістами
у власному домі на очах у дружини й трьох малолітніх дітей. У 1938 р.
було розстріляно сина Левка – професора Володимира Симиренка,
який очолював Всесоюзний науково-дослідний інститут південних
плодових і ягідних культур у Китаєві під Києвом (нині – Український
науково-дослідний інститут садівництва). Упродовж 1930 – 1940 рр.
було знищено й величезний симиренківський архів, а наукові праці
батька й сина вилучили з бібліотек. Тому в книгозбірнях України та
інших країнах колишнього Союзу залишилися тільки поодинокі при-
мірники наукових праць Левка й Володимира Симиренків. Рукопис
тритомної «Помології» зберегли син і донька Льва Платоновича.

23. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
23
Минули десятиліття. Пройшли роки тоталітаризму, голодо-
мору і страшенної війни. Та на сотнях тисяч гектарів української
землі квітують сади. Існує музей родини Симиренків, але вічним
пам’ятником династії залишаються саме ці квітучі сади, у яких
зростають яблуні одного з кращих сортів – Ренет Симиренка.
Симиренко Л. П. Крымское промышленное плодоводство /
Л. П. Симиренко ; ред. П. В. Вольвач. – Симферополь : Таврия,
2008. – 608 с.
*Симиренко Л. П. Помология : в 3 т. / Л. П. Симиренко. – 2-е.
изд. – К. : Урожай, 1972.
Т. 1 : Яблоня. – 434 с.
Т. 2 : Груша. – 502 с.
Т. 3 : Косточковые породы. – 423 с.
*Вольвач П. В. Лев Платонович Симиренко / П. В. Вольвач,
В. К. Заец. – М. : Колос, 1984. – 176 с.
*Вольвач П. В. Л. П. Симиренко – фундатор україн-
ського промислового садівництва: садівничий України :
в 3 ч. / П. В. Вольвач. – Сімферополь : Таврія, 2002– .
Ч. 1. – 2002. – 312 с.
Ч. 2. – 2003. – 288 с.
Ч. 3. – 2004. – 304 с.
Ефимова Н. В. Симиренко Лев Платонович, выдающийся
помолог и селекционер / Н. В. Ефимова // Агроном. вестн. – 2014. –
№3 (март). – С. 2.
*Павлов А. В. Лев Платонович Симиренко / А. В. Павлов,
Д. Ф. Чухло. – К. : Наук. думка, 1980. – 178 с.

24. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
24
Рассел Д. Симиренко Лев Платонович / Джесси Рассел,
Рональд Кон. – [Б.м.] : VSD, 2013. – 201 с.
*Семена Н. Розстріляний сад: Чи буде відроджено в Україні
наукову спадщину видатних українських учених-садоводів Левка та
Володимира Симиренків? / Н. Семена. – День. – 2013. – 9 січ. – С. 5.
Про те, як в Україні вшановують пам’ять видатних учених-
садоводів, «День» розмовляє з відомим симиренкознавцем, автором
багатьох книг про життя та працю Левка та Володимира Симиренків,
заслуженим діячем науки і техніки, академіком Петром Вольвачем.
*Шаров І. Ф. Симиренко Лев Платонович // Вчені України:
сто видатних імен / І. Ф. Шаров. – К. : АртЕк, 2006. – С. 358 – 363.
Павло Павлович Вірський – відомий
український хореограф та балетмейстер,
засновник і керівник одного з найславетнішого у світі танцю-
вальних колективів, народний артист СРСР, лауреат Державної
премії СРСР та Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, по-
становник понад 200 сценічно-фольклорних танців і композицій.
Його ім’я назавжди увійшло до величної історії українського
танцювального мистецтва. Вірський створив новий жанр – жанр
сценічної хореографії. Він перший поєднав класичний танець з
народним танцем. Саме завдяки йому почали виникати професійні
танцювальні колективи.
Народився Павло Вірський 25 лютого 1905 р. в м. Одесі.
Його батьки були дворянського роду, тому мріяли про гідну освіту
для сина. Спочатку Павло навчається у престижній Рішельєвській
Патріарх українського танцю
До 110-річчя від дня народження
П. П. Вірського (1905 – 1975)

25. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
25
гімназії, а потім планувалося продовжити освіту в Німеччині. Та
Жовтнева революція порушила всі плани.
Юним 18-річним хлопцем, у 1923 р., Вірський вступає до
Одеського музично-драматичного училища на хореографічне від-
ділення (керівник В. Пресняков). Навчання пробудило в молодому
танцівникові інтерес до вивчення хореографічного фольклору,
утвердило у ньому віру в безмежні можливості хореографії. За-
кінчивши в 1927 р. навчання в Одесі, він потім рік стажувався
в Московському театральному технікумі у знаменитого Асафа
Месерера (до речі – рідного дядька Майї Плісецької). Працювати
Вірський поїхав додому – в Одеський оперний театр. Там, напри-
кінці 1928 р., вони разом з Миколою Болотовим очолюють балетну
трупу оперного театру. Учні тих самих педагогів, Вірський і Болотов
органічно доповнювали один одного: якщо Болотов схилявся до
режисури й оригінальних пантомімічних мізансцен, то Вірський
мислив яскравими танцювальними образами, легко створював
цікаві танці, мав тонке відчуття сучасних пластичних інтонацій і
мріяв поєднати класичний танець з народним. Кожен танцівник
чи танцівниця у такій композиції мали свою роль, свій образ, для
розкриття котрого актор повинен був змобілізовувати усі найкращі
грані власної творчості.
Таку концепцію Павло Вірський проніс крізь усе життя, на-
тхненно (а інакше не міг) працюючи балетмейстером Київської
опери, ансамблів Київського і Ордена Червоної Зірки ансамблю
пісні і танцю Московського військових округів, а найбільше – коли
став керівником створеного власноруч майже 75 літ тому ансамблю
танцю України, що і понині носить його ім’я, у якому розвиваються
його естетично-мистецькі традиції.
За два десятиліття (1955 – 1975 рр.), протягом яких Пав-
ло Вірський був незмінним художнім керівником самобутнього
колективу, підкорив ансамбль своєю надзвичайно високою май-
стерністю, артистизмом, глибокою народністю, темпераментом,
мальовничістю костюмів найвишуканішу світову публіку. Йому

26. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
26
влаштовували бурхливі овації Париж і Мадрид, Монако і Пекін,
Москва і Стокгольм.
Незважаючи на воістину всесвітню славу і величезний
авторитет, до останніх днів життя П. Вірський змушений був
співставляти свої творчі плани з точкою зору «культурних керів-
ників». Важко було переносити і постійну присутність у колективі,
особливо під час закордонних гастролей, сторонніх спостерігачів,
що доносили у відповідні інстанції про кожну закордонну зустріч,
про кожне слово...
Павло Вірський помер 5 липня 1975 р., сповнений творчих
сил і планів. І лише через два роки ансамбль, який ледь не з мо-
менту створення називали «ансамблем Вірського», одержав право
офіційно носити ім’я свого творця.
Бондарчук П. М. Вірський Павло Павлович // Енциклопедія
історії України. Том 1. А – В / [редкол. : В. А. Смолій (голова) та
ін.] ; Нац. акад. наук України ; Ін-т історії України. – К. : Наук.
думка, 2003. – С. 575.
*Павло Вірський [життєвий і творчий шлях] / [упоряд. :
Ю. В. Вернигор, Є. І. Досенко]. – Вінниця : Нова кн., 2012. – 318 с. :
фотоіл.
Павло Вірський (1905 – 1975) хореограф, реформатор сце-
нічного танцю [Електронний текст]. – Режим доступу : http://ebk.
net.ua/Book/biographies/vidomi_ukraintsi/part4/virsky.htm. – Загол.
з екрану. – Мова : укр. – Перевірено : 06.10.2014.
Станішевський Ю. О. Павло Павлович Вірський /
Ю. О. Станішевський. – К., 1962. – 46 с.
Шевченківські лауреати. 1962 – 2001 : енциклопед. довід. /
авт.-упоряд. М. Лабінський. – К. : Криниця, 2001. – С. 78 – 79.

27. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
27
3
▪ Всесвітній день письменника
4
▪ 145 років від дня народження Євгена Оскаровича Патона
(1870 – 1953), українського вченого, фахівця з мостобудування та
електрозварювання
▪ 150 років від дня народження Едуарда Юрійовича Вільде
(1865 – 1933), естонського письменника
5
▪ 135 років від дня народження Сергія Натановича
Бернштейна (1880 – 1968), вітчизняного математика
6
▪ 540 років від дня народження Мікеланджело Буонаротті
(1475 – 1564), італійського скульптора, живописця, архітектора і
поета
7
▪ 55 років від дня народження Світлани Олегівни Талан
(1960), української письменниці
13
▪ 55 років від дня народження Юрія Ігоровича Андруховича
(1960), українського поета, прозаїка, перекладача
19
▪ 120 років від дня народження Максима Тадейовича
Рильського (1895 – 1964), українського поета та громадського діяча
Березень

28. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
28
▪ 85 років від дня народження Ліни Василівни Костенко
(1930), української поетеси
20
▪ 100 років від дня народження Святослава Теофіловича
Ріхтера (1915 – 1997), російського піаніста
21
▪ Міжнародний день ліквідації расової дискримінації
▪ Всесвітній день поезії
▪ 120 років від дня народження Леоніда Йосиповича
Утьосова (справжнє – Лазар Йосипович Вайсбейн) (1895 – 1982),
радянського артиста естради
22
▪ Всесвітній день водних ресурсів
▪ 120 років від дня народження Івана Ле (1895 – 1978),
українського письменника
24
▪ Всесвітній день боротьби проти туберкульозу
▪ 115 років від дня народження Івана Семеновича
Козловського (1900 – 1993), українського і російського співака
▪ 130 років від дня народження Марії Іванівни Закревської
(1885 – 1950), української співачки
27
▪ Міжнародний день театру
▪ 170 років від дня народження Вільгельма Конрада
Рентгена (1845 – 1923), німецького фізика, лауреата Нобелівської
премії з фізики (1901)

29. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
29
28
▪ 90 років від дня народження Дмитра Михайловича Гнатюка
(1925), українського співака
▪ 90 років від дня народження Інокентія Михайловича
Смоктуновського (1925 – 1994), російського актора
31
▪ 330 років від дня народження Йоганна Себастьяна Баха
(1685 – 1750), німецького композитора й органіста (за юліанським
календарем – 21 березня)
Мікеланджело ді Франческо ді Нері ді
Мініато дель Сера і Лодовіко ді Леонардо
ді Буонарроті Сімоні (відомий як Мікеланджело) – італійський
скульптор, художник, архітектор, поет, інженер. Його твори вва-
жалися найвищими досягненнями мистецтва епохи Відродження
ще за життя самого майстра. «Творець створив Італію за ескізами
Мікеланджело», говорив Марк Твен. Серед найвідоміших його
скульптурних робіт – «Давид», «Вакх», «П’єта» («Оплакування
Христа»), «Мойсей». Учень флорентійської школи-майстерні при
дворі Лоренцо Медичі в 17 років створює рельєф «Битва кентаврів».
У 29 років з-під різця вже відомого майстра вийшов образ бійця за
свободу – велична 5-метрова статуя Давида, яку було встановлено
на головній площі Флоренції. Перший офіційний біограф Міке-
ланджело писав, що «Давид» «перевищив славу всіх сучасних і
античних статуй, грецьких і римських, будь-коли зроблених». У
1508 р. римський папа Юлій ІІ доручає Мікеланджело розписати
стелю Сікстинської капели у Ватикані, розміри якої перевищували
Мікеланджело Буонарроті – «…більше
ніж смертний, він – божественний ангел»
До 540-річчя від дня народження
Мікеланджело Буонарроті (1475 – 1564)

30. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
30
600 м2. Праця тривала майже чотири роки і була справжнім тита-
нічним подвигом. Про ці наймонументальніші фрески митця Гете
сказав, що, «не побачивши Сікстинську капелу, важко собі наочно
уявити те, що може зробити одна людина».
У 1534 р. римський папа Павло призначив Мікеланджело
головним художником і архітектором Ватикану. Серед архітек-
турних досягнень митця – завершення будівництва найбільшого
у світі собору Святого Петра у Римі. Мікеланджело переробив по-
чатковий план собору, за його проектом було зведено прекрасний
купол, рівного якому немає донині.
Поетичний талант Мікеланджело на повну силу розкрився
протягом останніх трьох десятиліть життя. Збірку «Вірші» було
опубліковано в 1623 р., вже після його смерті. Українською мовою
його твори перекладали Микола Бажан, Іван Драч, Дмитро Павличко,
Павло Грабовський та ін. У новітній українській літературі про нього
писали вірші Ліна Костенко «Чекаю дня, коли собі скажу…», Юрій
Косач «Мікеланджело Буонарроті», Павло Мовчан «Мікеланджело»,
Микола Бажан «Перед статуями Мікеланджело», Борис Олійник
«Мікеланджело» (диптих), Іван Драч «Мікеланджело в час облоги
Флоренції» (до 500-річчя з дня народження) та ін. Мікеланджело
згадується у поезії Миколи Вінграновського «Осяяння».
Мікеланджело прожив майже 89 років і був першим пред-
ставником західноєвропейського мистецтва, чия біографія була
надрукована ще за його життя. Своїм мистецтвом, стверджуючи
свободу і людську красу, він довів щиру любов до людей. На честь
нього названо астероїд, площу у Флоренції, океанський лайнер,
комп’ютерний вірус, кратер на Меркурії, психологічний феномен.
*Микеланджело Б. Лирика / Микеланджело Буонарроти ; пер. с
ит. ; послесл., сост. А. Махова. – Ленинград : Дет. лит., 1987. – 174 с.

31. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
31
Микеланджело Б. Стихотворения. Письма / Микеланджело
Буонарроти ; пер. с ит. – СПб. : Азбука, 1999. – 249 с. – (Азбука –
Классика).
Микеланджело Б. Я помыслить в вечность устремлений… :
стихотворения / Микеланджело Буонарроти – 3 изд., испр. – М. :
Летопись-М, 2000. – 381 с. – (Мир поэзии).
*Алтаев А. Л. Впереди веков: Леонардо да Винчи. Рафаэль.
Микеланджело : повести / А. Л. Алтаев. – М. : Дет. лит., 1959. –
С. 321 – 492.
*Арган Д. К. История итальянского искусства: Античность.
Средние века. Возрождение. Барокко. Искусство XVIII – XX веков /
Джулио Карло Арган ; пер. с ит. – М. : Радуга, 2000. – С. 345 – 356.
Італійський мистецтвознавець Джуліо Карло Арган про май-
стрів епохи Відродження, зокрема про творчість Мікеланджело.
Боровков Д. Неистовый гений: Микеланджело Буонарроти /
Д. Боровков // Ист. журн. – 2012. – № 11 (95).– С. 52 – 85.
Великие художники. Т. 33. Микеланджело : альбом живо-
писи [Изоматериал] / [авт. текста С. Королева] – К. : Комсомол.
правда – Украина, 2011. – 48 с.
*Дубинянская Я. Микеланджело Буонарроти: Мастер и оди-
ночество / Я. Дубинянская // Личности. – 2009. – № 2. – С. 82 –105.
Жаборюк А. А. Художній світ доби Відродження (ідеї,
образи, стиль) : посібник / А. А. Жаборюк ; Одес. нац. ун-т
ім. І. І. М ечникова. – Одеса : Астропринт, 2010. – 192 c.

32. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
32
*Задонцева І. С. Мікеланджело / І. С. Задонцева // Країна
знань. – 2005. – № 2. – С. 49.
*Кантор М. Ярость / Максим Кантор // Story. – 2013. –
№ 7. – С. 86 – 103.
Про трагічне світосприйняття Мікеланджело Буонарроті.
*Кристофанелли Р. Дневник Микеланджело Неистового /
Роландо Кристофанелли. – М. : Прогресс, 1980. – 379 с.
Белетризована біографія Мікеланджело.
*Кузьмин В. В. (Батиевский В. М.) Хроника эпохи Ренес-
санса / В. В. Кузьмин // Во власти времени [Леонардо да Винчи,
Питер Пауль Рубенс, Харменс ван Рейн Рембрант, Буонарроти Ми-
келанджело]. – Днепропетровск : Пограничник, 2008. – С. 98 – 135.
Криза ренесансної гуманістичної ідеї в творчості великого
майстра Відродження – Мікеланджело.
*Кустодиева Т. К. Итальянское искусство эпохи Возрожде-
ния XIII – XVI века / Т. К. Кустодиева. – Ленинград : Искусство,
1985. – С. 147 –151.
Нарис-путівник зібрання творів італійського мистецтва в
Ермітажі, до числа яких належать творіння Мікеланджело.
*Лесик-Бондарук О. О. Високе Відродження в Італії /
О. О. Лесик-Бондарук // Методичні рекомендації до курсу «Історія
образотворчого мистецтва», розділ «Італійське Відродження». –
Луцьк : Вежа, 2005. – С. 46 – 58.
Гуманістичні ідеали у творчості Мікеланджело.
Лобода О. «І житиму, гартований вогнем, я вічно...»: [Міке-
ланджело] / О. Лобода // Зарубіж. літ. – 2002. – № 35. – С. 7 – 10.

33. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
33
*Микеланджело / текст Джованны Николетти. – М. : Белый
город, 2000. – 65 с. – (Мастера живописи).
Мікеланджело (1475 – 1564): до 500-річчя з дня народження :
збірник / уклад. М. П. Бажан. – К. : Мистецтво, 1975. – 395 с.
Роллан Р. Жизнь Микеланджело / Ромен Роллан. – М. : Эксмо,
2006. – 640 с.
*Ротенберг Е. И. Микеланджело Буонарроти [Альбом] /
Евсей Иосифович Ротенберг. – М. : Изобразительное искусство,
1976. – 175 с.
Скляренко В. М. Микеланджело / Валентина Марковна
Скляренко // 100 знаменитых художников: XIV – XVIII вв. /
В. М. Скляренко [и др.]. – Харьков : Фолио, 2004. – С. 294 – 303.
*Скульптор, художник, архітектор, поет і інженер: Міке-
ланджело Буонаротті // Шк. світ. – 2008. – № 44. – С. 17 – 20.
*Стоун И. Муки и радости : роман / Ирвинг Стоун ; пер. с
англ. Н. Банникова. – М. : Правда, 1991. – 768 с.
*Титан: Микеланджело : драм. композиция / авт.-сост.
Г. Кушнеровская. – М. : Мол. гвардия, 1973. – Вып. 31. – 271 с.
Титаны Возрождения. Искусство и литература Возрожде-
ния: Леонардо да Винчи, Микеланджело Буонарроти, Рафаэль
Санти, Пьер де Ронсар, Вильям Шекспир // Культура Средневе-
ковья и Возрождения : хрестоматия. – Харьков, 1998. – С. 315 – 335.

34. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
34
Хойзингер Л. Микеланджело: очерк творчества / Л. Хойзингер ;
пер. с нем. М. И. Свидерская. – М. : Слово / Slovo, 1998. – 80 с. – (Великие
мастера итальянского искусства).
*Шрамкова Г. И. Искусство Возрождения: Италия. Нидерланды.
Германия. Франция / Г. И. Шрамкова. – М. : Изобразительное ис-
кусство, 1977. – С. 30 – 34. ил. С. 109 – 140.
Юрій Андрухович – український поет,
прозаїк, есеїст, перекладач. Лауреат багатьох
європейських премій. Народився 13 березня
1960 р. в м. Івано-Франківськ. Закінчив редакторське відділення
Українського поліграфічного інституту у Львові та Вищі літературні
курси при Літературному інституті ім. О. М. Горького в Москві.
Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ
поезії Івано-Франківського часопису «Перевал», був співредак-
тором часопису «Четвер», віце-президентом АУП. Кілька років
вів рубрику «Парк культури» у загальнонаціональній щоденній
газеті «День», відомий як редактор і упорядник Хрестоматійного
додатку «Малої української енциклопедії актуальної літератури».
У творчому доробку Юрія Андруховича – поезія та проза.
Його поетичним дебютом була збірка «Небо і площі», видана в
1985 р.; тоді ж разом із В. Небораком та О. Ірванцем він заснував
поетичну групу Бу-Ба-Бу (скорочення від «бурлеск – балаган –
буфонада»). Друга поетична збірка Андруховича «Середмістя»
має швидше не «бубабуїстський», а «елегійно-класицистичний»
характер. Третю збірку «Екзотичні птахи і рослини» можна вважа-
ти «балаганно-ярмарковою». Поєднання патетики з іронією, нахил
до стилізаторства й заміна «ліричного героя» щоразу новою «мас-
«Ми є тому, що нас не може бути...»
До 55-річчя з дня народження
Юрія Андруховича (1960)

35. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
35
кою» – характерна особливість усіх періодів його творчості. Романи
«Рекреації», «Московіада» та «Перверзія» можна розглядати як
трилогію: героєм (антигероєм?) кожного з них є поет-богема, що
опиняється в самому епіцентрі фатальних перетворень «фізики в
метафізику» і навпаки. Усі романи – жанрово-стилістична суміш
(сповідь, «чорний реалізм», трилер, ґотика, сатира).
Есеїстика Андруховича виникає внаслідок подорожей до інших
країн і поступово складається в майбутню «книгу спостережень» над
особливостями європейського культурно-історичного ландшафту.
Твори Андруховича перекладено й видано в Польщі, Німеч-
чині, Канаді, Угорщині, Фінляндії окремими книжками, в США,
Швеції, Росії‚ Австрії – окремими публікаціями.
За мотивами оповідань Юрія Андруховича режисер Андрій
Дончик зняв кінофільм «Кисневий голод». Вистава «Нелегал
Орфейський» за романом «Перверзія» збирає аншлаги у Молодому
театрі у Києві.
Поезія Андруховича посідає чільне місце у творчості відомих
українських рок-гуртів «Плач Єремії», «Мертвий півень», «Sіґал
Sпожив Sпілка», «Знову за старе», тощо.
Андрухович є автором перекладів з англійської (п’ятого україн-
ського перекладу шекспірівського «Гамлета» а також книжки пере-
кладів американських поетів-бітників), польської (Т. Конвіцький),
німецької (Р. М. Рільке, Ф. Ролер, Ф. фон Герцмановскі-Орландо)
та російської (Б. Пастернак, О. Мандельштам, А. Кім).
«Глянцева» критика називає Андруховича «священною ко-
ровою нової української словесності», а західна визначає його як
одного із найяскравіших представників постмодернізму, порівню-
ючи за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко.
*Андрухович Ю. Бібліотека / Юрій Андрухович // В іншому
світлі = In a different light : антол. укр. літ. в англомов. пер. / упо-
ряд. О. Лучук. – Львів : Сріб. слово, 2008. – С. 166 – 167. – Укр.
та англ. мовами.

36. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
36
*Андрухович Ю. Дванадцять обручів : роман / Ю. Андрухо-
вич. – 4-е вид. – К. : Критика, 2006. – 275 с. – (Критичні тексти).
*Андрухович Ю. Європа на краю світу / Ю. Андрухович //
Критика. – 2013. – № 3 – 4. – С. 2 – 4.
*Андрухович Ю. Лексикон інтимних міст : [Довіл. посіб.
з геопоетики та космополітики] / Ю. Андрухович. – Кам’янець-
Поділ. : Рута, 2012. – 424 с.
*Андрухович Ю. Московіада : роман жахів / Ю. Андрухович. –
Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2000. – 140 с.
*Андрухович Ю. Перверзія : роман / Ю. Андрухович. – Львів :
Класика, 2000. – 290 с. – (Сучасна проза).
*Андрухович Ю. Поезія. Проза та есеїстика // Бу-Ба-Бу
(Андрухович Ю., Ірванець О., Неборак В.) : вибрані твори / [авт.
проект, упоряд., бібліогр. відом. та прим. В. Габора]. – Львів :
Піраміда, 2007. – С. 64 – 210. – (Українські Літературні Групи).
*Андрухович Ю. Як ми вбили Пятраса ; Зима і сни вартового /
Ю. Андрухович // Українська мала проза XX ст. : антол. / упоряд.
В. Агеєва – К. : Факт, 2007. – С. 1369 – 1386.
*Андрухович Ю. Як ми вбили Пятраса. П’ять оповідань
про кисневий голод / Ю. Андрухович // Трициліндровий двигун
любові: Ю. Андрухович, Л. Дереш, С. Жадан. – Харків : Фоліо,
2009. – С. 5 – 50. – (Графіті).
*Андрухович Ю. Shevchenko is OK / Ю. Андрухович // Ме-
тодичні діалоги. – 2013. – № 3. – С. 4 – 12.

37. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
37
*Андрухович Ю. І. Рекреації : романи / Ю. І. Андрухович ;
Міжнар. Фонд «Відродження». – К. : Час, 1997. – 287 с. – (Укра-
їнська модерна література).
*Андрухович Ю. І. Таємниця : замість роману / Ю. І. Ан-
друхович. – Харків : Фоліо, 2008. – 478 с. – (Література).
Андрухович Юрий Игоревич: украинский поэт, прозаик,
культуролог. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://
www.liter.net/=/Andrukhovich/biogr.htm. – Загол. з екрана. –
Мова : рос. – Перевірено : 15.09.2014.
Андрухович Юрій. Творчість. Біографія. Критика [Елек-
тронний ресурс]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://www.
poetryclub.com.ua/metrs.php?id=258&type=tvorch. – Загол. з екрану. –
Мова : укр. – Перевірено : 09.09.2014.
*Хомича Н. Еней на межі ХХ – ХХІ століть: Іван Котлярев-
ський та Юрій Андрухович / Н. Хомича // Актуальні проблеми
сучасної філології. – Рівне, 2010. – С. 93 – 106. – (Літературоз-
навство ; вип. 19).

38. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
38
1
▪ День сміху
▪ 80 років від дня народження Вадима Дмитровича
Крищенка (1935), українського поета
2
▪ 210 років від дня народження Ганса Крістіана Андерсена
(1805 – 1875), датського письменника
▪ 175 років від дня народження Еміля Золя (1840 – 1902),
французького письменника
7
▪ Всесвітній день здоров’я
12
▪ 175 років від дня народження Миколи Івановича Петрова
(1840 – 1921), українського літературознавця, історика, етнографа,
археолога, педагога
14
▪ 70 років від дня народження Сергія Сергійовича Дяченка
(1945), українського письменника-фантаста
18
▪ День пам’яток історії та культури
▪ 115 років від дня народження Валентини Миколаївни
Чистякової (1900 – 1984), української актриси
Квітень

39. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
39
21
▪ Міжнародний день Землі
▪ 280 років від дня народження Івана Петровича Кулібіна
(1735 – 1818), російського механіка-самоука
23
▪ Всесвітній день книги і авторського права
▪ 95 років від дня народження Григорія Михайловича
Тютюнника (1920 – 1961), українського письменника
24
▪ 95 років від дня народження Дмитра Григоровича Білоуса
(1920 – 2004), українського письменника, перекладача
26
▪ День Чорнобильської трагедії (29-ті роковини)
▪ 125 років від дня народження Миколи Костянтиновича
Зерова (1890 – 1937), українського літературознавця, поета, пере-
кладача
28
▪ 150 років від дня народження Миколи Івановича Івасюка
(1865 – 1937), українського художника
29
▪ 140 років від дня народження Рафаеля Сабатіні (1875 –
1950), англійського письменника

40. Калейдоскоп знаменних дат на 2015 рік : І півріччя
40
Іван Петрович Кулібін народився
21 квітня 1735 р. в слободі Поднов’є
Нижегородського повіту в сім’ї торговця борошном. У юнацькому
віці Кулібін опановував слюсарну, токарну та годинникову справи.
Вироби молодого механіка (мікроскоп, електрична машина, теле-
скоп, підзорна труба, кишеньковий годинник) справили велике
враження на Катерину II, і в травні 1767 р. талановитий майстер був
запрошений імператрицею до Санкт-Петербурга. Протягом понад
30 років Кулібін завідував механічною майстернею Петербурзької
академії наук, керував виробництвом верстатів, астрономічних та
навігаційних приладів, інструментів. Російський механік-винахід-
ник відомий також як творець прожектора, семафорного телеграфу,
аркових мостів.
І. П. Кулібін збудував «самокатку», яка мала своєрідну коробку
передач, махове колесо, механічні гальма, роликові підшипники.
Унікальною була конструкція гвинтового пасажирського ліфта
(підйомних і спускних крісел) для Зимового Палацу. Видатний
механік розробив також конструкцію «механічних ніг» (протезів).
Однак годинники залишалися найбільшою пристрастю «головного
механікуса». Він створював проекти різноманітних годинникових
механізмів: від «годинників у персні» до баштових гігантів. Ки-
шенькові годинники Кулібіна, крім часу, показували місяці, дні
тижня, пори року, фази Місяця.
Геодезичні, гідродинамічні та акустичні прилади, готовальні,
астролябії, електричні банки, телескопи, підзорні труби, мікроскопи,
сонячні та інші годинники, барометри, термометри, ватерпаси, точні
терези – такий далеко не повний перелік зробленого в майстернях
під керівництвом Кулібіна.
Іван Петрович Кулібін – «головний
російський механікус»
До 280-річчя з дня народження
(1735 – 1818)