Віртуальна виставка до 135-річчя від дня народження авсрійського письменника Стефана Цвейга

1. ВЧОРАШНІЙ СВІТ…
Можна втекти від чого
завгодно,тільки не від самого себе…
С. Цвейг
ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА
ДО 135-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АВСРІЙСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА СТЕФАНА ЦВЕЙГА

2. Народився у Відні 28 листопада 1881 року в родині єврея-фабриканта,
господаря текстильної мануфактури. Про дитячі та підліткові роки Цвейг не
любив розповідати. Здобувши освіту в гімназії, Стефан в 1900 році стає
студентом Віденського університету, де на філологічному факультеті поглиблено
вивчає германістику і романістику. Ще в студентську пору виходить його
дебютний віршований збірник «Срібні струни». Свою книгу літератор відправив
Рільке, під впливом творчої манери якого вона була написана, і наслідком цього
вчинку стала їхня дружба, перервана тільки смертю другого. У ці ж роки почалася
і літературно-критична діяльність: берлінські та віденські журнали друкували
статті молодого Цвейга. Після закінчення університету та отримання
докторського ступеня в 1904 р Цвейг опублікував збірку новел «Любов Еріки
Евальд», а також віршовані переклади. 1905-1906 рр. — період активних
подорожей. Почавши з Парижа і Лондона, він згодом з’їздив в Іспанію, Італію,
потім його подорожі вийшли за межі континенту, він побував в Північній і
Південній Америці, Індії, Індокитаї. Під час Першої світової війни Цвейг був
службовцем архіву Міністерства оборони, мав доступ до документів і не без
впливу доброго друга Р. Роллана перетворився в пацифіста, складав статті, п’єси,
новели антивоєнної спрямованості.
Самого Роллана він назвав «совістю Європи». У ці ж роки він створив ряд есе,
головними героями яких були М. Пруст, Т. Манн, М. Горький та ін. Протягом
1917-1918 рр. Цвейг проживав в Швейцарії, а в повоєнні роки місцем його
проживання став Зальцбург. У 20-30-і рр. Цвейг продовжує активно писати.

3. Протягом 1920-1928 рр. виходять біографії відомих людей, об’єднані назвою
«Будівельники світу» (Бальзак, Федір Достоєвський, Ніцше, Стендаль і ін).
Паралельно С. Цвейг займався новелами, і твори саме цього жанру перетворили
його в популярного письменника не тільки у себе в країні і на континенті, а й в
усьому світі. Його новели були побудовані за власною моделю, що відрізняє творчу
манеру Цвейга від інших творів цього жанру. Твори біографічного характеру також
користувалися неабияким успіхом. Особливо це стосувалося написаних в 1934 р
«Тріумфу і трагедії Еразма Роттердамського» і виданої в 1935 р. «Марії Стюарт».
У жанрі роману письменник пробував сили лише двічі, оскільки розумів, що його
покликанням є новели, а спроби написати масштабне полотно обертаються
невдачею. З-під його пера вийшли тільки «Нетерпіння серця» і залишився
незавершеним «Чад перетворення», який опублікували через чотири десятки років
після смерті автора. Останній період життя Цвейга пов’язаний з постійною зміною
місця проживання. Будучи євреєм, він не міг залишатися жити в Австрії після того,
як до влади прийшли фашисти. У 1935 р письменник переїжджає в Лондон, але і в
столиці Великобританії не відчуває себе в цілковитій безпеці, тому залишає
континент і в 1940 р. опиняється в Латинській Америці.
У 1941 р. він тимчасово переїхав до США, проте потім повернувся до Бразилії, де
влаштувався в невеликому місті Петрополіс. Літературна діяльність триває, Цвейг
друкує літературну критику, есе, збірник промов, спогади, художні твори, проте
його душевний стан дуже далекий від спокою.

4. В уяві він малював картину перемоги гітлерівських військ і загибель Європи, і
це приводило письменника у відчай, він занурився в найсильнішу депресію.
Перебуваючи в іншій частині світу, він не мав можливості спілкуватися з
друзями, відчував гостре почуття самотності, хоча жив в Петрополісі з
дружиною. 22 лютого 1942 р. Цвейг і його дружина прийняли величезну дозу
снодійного і добровільно пішли з життя.
Еріх Марія Ремарк так написав про самогубство Цвейга в романі «Тіні в раю»:
«Якби в той вечір в Бразилії, коли Стефан Цвейг і його дружина покінчили життя
самогубством, вони могли б вилити кому-небудь душу хоча б по телефону,
нещастя, можливо, не сталося б. Але Цвейг опинився на чужині серед чужих
людей ».

5. ТІНІ В РАЮ…
«ЯК МОЖНА ДИХАТИ БЕЗ ПОДИХУ
СВІТУ, ЯКИЙ СТРУМУЄ З КНИГ?»
Стефан Цвейг

6. ЛІТЕРАТУРА, ЯКА ЗНАХОДИТЬСЯ У ФОНДІ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ КНУКІМ
Оніщенко О. І. Письменники як дослідники :
потенціал теоретичних ідей (О. Уайльд, Т. Манн,
А. Франс, І. Франко, С. Цвейг) : монографія
/ О. І. Онищенко. – Київ : Ін-т культурології НАМ
України, 2011. – 272 с.
Сучков Б. Лики времени : Ф. Кафка, С. Цвейг,
Г. Фаллада, Л. Фейхтвангер, Т. Манн / Б. Сучков. –
Москва : Художественная литература, 1969. –
444 с.

7. Цвейг С. Библиографический указатель / сост.
З. В. Житомирская. – Москва : Книга, 1976. – 119 с.
Цвейг С. Вчерашний мир / С. Цвейг. – Москва :
Радуга, 1991. – 544 с.
Цвейг С. Казанова. Фридрих Ницше. Зигмунд
Фрейд / С. Цвейг. – Москва : Интерпракс, 1990. –
256 с.

8. Цвейг С. Новеллы. Легенды / С. Цвейг. – Москва :
Правда, 1988. – 480 с.
Цвейг С. Подвиг Магеллана / С. Цвейг. –
Симферополь : Таврия, 1988. – 224 с.
Цвейг С. Три певца своей жизни : Казанова,
Стендаль, Толстой / С. Цвейг. – Киев :
Издательство «Україна», 1991. – 271 с.

9. Цвейг С. Три певца своей жизни : Казанова,
Стендаль, Толстой / С. Цвейг. – Киев :
Издательство «Україна», 1991. – 271 с.