Diese Präsentation wurde erfolgreich gemeldet.
Wir verwenden Ihre LinkedIn Profilangaben und Informationen zu Ihren Aktivitäten, um Anzeigen zu personalisieren und Ihnen relevantere Inhalte anzuzeigen. Sie können Ihre Anzeigeneinstellungen jederzeit ändern.

«УКРАЇНА – ЦЕ МИ!»

492 Aufrufe

Veröffentlicht am

Віртуальна виставка до міжнародного дня вишиванки

Veröffentlicht in: Bildung
  • Loggen Sie sich ein, um Kommentare anzuzeigen.

«УКРАЇНА – ЦЕ МИ!»

  1. 1. ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ВИШИВАНКИ Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день).
  2. 2. РОЗГОРТАЮ ЖИТТЯ, МОВ СУВІЙ ПОЛОТНА, ОСЬ МЕРЕЖКА ГРІХІВ І НИЗИНКА ПАДІНЬ, ВЕРХОВИНКА ЖАДАНЬ, ЯВОРІВКА ПРИТАЄНИХ ПРАГНЕНЬ. ДАЛІ – ХРЕСТИКИ ЧОРНІ СТРАЖДАНЬ І ТЕРПІНЬ ТА ЧЕРВОНА СТРЕБНІВКА ПАЛКОГО КОХАННЯ. ОСЬ ГЛАДИНКА ЖІНОЧОЇ ЛАСКИ, ПЕРЕТИКАНА ПЕСТОЩІВ З НІЖНІСТЮ. ЦІ НИТКИ, ЦІ ГОЛКИ, НЕЗАРУЧЕНІ ПАЛЬЦІ В НАПЕРСТКАХ. ВСЕ ЖИТТЯ У ШИТВІ, І ЖИТТЯ – ЯК ЖИТТЯ. ІРИНА СЕНИК
  3. 3. В небі сонця золотий клубочок Розсипає нитки промінні, Їх збирають рученьки дівочі І гаптують цвіт на полотні. М. Рильський
  4. 4. Вишивка в Україні – це зворушлива розповідь про думки і почуття людини, світ краси й фантазії, поетичного осмислення природи, світ невмирущих образів давньої міфології, звичаїв і уявлень наших предків. У вишивці яскраво і повно розкрилась душа народу, його споконвічне прагнення до прекрасного, широко розвинулось почуття ритму, композиційної міри у побудові орнаментів, гармонії колірних поєднань. Це давнє і вічно молоде мистецтво. Секрет його молодості – у єдності людини з природою, в умінні упродовж століть зберігати і примножувати красу, дарувати людям радість зустрічі з прекрасним. Вишивка – це мистецтво високої естетичної наснаги, мистецтво простого й разом з тим мудрого декоративного мислення. В орнаментах вишивки, у співвідношенні колірних поєднань, у ритмі ліній узору закладено глибокий зміст. Адже у вишивці як і в народній пісні, відбивалися заповітні мрії на краще майбутнє, прагнення до краси й досконалості. Уже в І тис. до н. е. вишивка досягла високого рівня у народів Єгипту, Греції, Риму, Китаю, Індії. Розквіт мистецтва вишивки припадає на Cередні віки. Особливою пишністю відзначалася вишивка Візантії, яка мала значний вплив на церковне шитво давньої Русі. Її художньо-образне вирішення перебувало в єдності зі стилістикою іконопису, з прагнення Візантії до пишноти і багатої колірної гами різноманітних матеріалів : шовкових тканин, срібних та золотних ниток, перлів, дорогоцінного каміння.
  5. 5. Властиві романській мініатюрі площинність і підвищена експресія контору своєрідно перевтіленні у вишитому фризі зі сценами завоювання Англії в так званому килимі з Байо (близько 1080 р.). Для Китаю з XIV ст. характерні вишиті панно «сюхуа» (живопис гілкою), стилістично споріднені з китайським пейзажним живописом. В епоху Відродження вишивку часто виконували навіть за малюнками таких видатних митців, як П’єтро Перуджіно, Сандро Боттічеллі та ін. У добу бароко та класицизму сюжетна вишивка імітувала шпалери або настінний живопис, перетворюючись на грандіозні панно. У розмаїті українського декоративного мистецтва художня вишивка посідає одне з провідних місць. Це улюблений і здавна поширений різновид народної творчості, адже вишивання не потребує складних пристроїв, приладь. Колись за кількістю і довершеністю вишитих рушників, сорочок, серветок, скатертин, які дівчина готувала до свого весілля, судили про її характер, старанність і працьовитість. Уміння відчувати навколишню красу і відтворювати це в узорах ще змалечку кожна дівчина у своєї матері, бабусі. Нині вишивка живе повнокровним життям, прикрашає сучасний інтер’єр, одяг, надаючи йому своєрідності й неповторності. До невичерпних джерел народного вбрання постійно звертаються й черпають у ньому наснагу модельєри, конструктори, художники, дизайнери.
  6. 6. XVI – XVII століття - доба розквіту українського гаптування – шитва золотними і срібними нитками, виконаного по атласу, оксамиту, парчі із застосуванням перлів та коштовного каміння. Твори образотворчого сюжетного шитва – пелени, покрівці, фелони, плащаниці – використовувались в одязі священнослужителів, у літургії православного храму. Гаптування цього часу розвивалось у стилістично- художній єдності з іконописом та гравюрою. ХVІІІ століття приносить нове розуміння орнаментальних форм з їх об’ємно-пластичним живописним трактуванням. Розквітає вишивка гладдю різноколірним шовком. З ХІХ століття поширюється вишивка бісером, білим шовком на тонких прозорих тканинах – нею прикрашали одяг і предмети побуту.
  7. 7. Антонович Є. А. Декоративно-прикладне мистецтво / Є. А. Антонович, Р. В. Захарчук, М. Є. Станкевич. – Львів : Світ, 1993. – 272 с. Варивончик А. В. Традиційна народна вишивка як складова українського одягу (ХХ ст.) : навч. посіб. /А. В. Варивончик. – Київ : Київський ун-т ім. Б. Грінченка, 2013. – 108 с. Воропай О. Звичаї нашого народу : етнографічний нарис / О. Воропай. – Київ : Велес, 2005. – 528 с.
  8. 8. Данилевська Н. Перетик : фольклорно- етнографічний портрет українського села / Н. Динилевська, М. Ткач. – Київ : Український Центр духовної культури, 2000. – 216 с. Етнологія України : навч. посіб. / за ред. С. А. Макарчука. – 2- ге вид., перероб. та доп. – Львів : Світ, 2004. – 520 с. Захарчук-Чугай Р. В. Українське народне декоративне мистецтво : навч. посіб. / Р. В. Захарчук-Чугай, Є. А. Антонович. – Київ : Знання, 2012. – 342 с.
  9. 9. Кара-Васильєва Т. Декоративне мистецтво України ХХ століття. У пошуках «Великого стилю» / Т. Кара-Васильєва, З. Чегусова. – Київ : Либідь, 2005. – 280 с. Кара-Васильєва Т. Історія української вишивки / Т. Кара-Васильєва. – Київ : Мистецтво, 2008. – 464 с. Матейко К. І. Український народний одяг / К. І. Матейко. – Київ : Наукова дуика, 1977. – 224 с.
  10. 10. Народне мистецтво Запоріжжя : альбом. – Запоріжжя : [б.в.], 2001. – 88 с. Народные ремесла. – Киев : Урожай, 2003. – 224 с. Нечипоренко С. Декоративні тканини : альбом / С. Нечипоренко. – Київ : Такі справи, 2002. – 32 с.
  11. 11. Селівачов М. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія) : навч. посіб. / М. Селівачов. – 2-ге вид., доп. та виправлене. – Київ : Редакція вісника «АНТ», 2009. – 408 с. Скарби нашої пам’яті : фотоальбом. – Київ : Мистецтво, 1993. – 192 с. Українська вишивка : фотоальбом / автор та упорядник Т. Кара-Васильєва. – Київ : Мистецтво, 1993. – 264 с.

×