Віртуальна виставка присвячена 130-річчю від дня народження Бориса Леонідовича Пастернака (1890 — 1960), російського поета, прозаїка, перекладача.

1. Присвячена 130-річчю від дня народження
Бориса Леонідовича Пастернака (1890 — 1960),
російського поета, прозаїка, перекладача

2. Борис Леонідович Пастернак — російський поет, прозаїк,
перекладач. Лауреат Нобелівської премії 1958 року.
Майстер філософської та пейзажної лірики, Пастернак
зробив значний внесок у розвиток поезії у 20 столітті.
Народився 10 лютого 1890 року в Москві. Батьки Бориса
Пастернака — одеські євреї. Дитячі роки минули в
атмосфері мистецтва й літератури, зустрічей з видатними
творчими особистостями. У помешканні Пастернаків
влаштовувалися домашні концерти, в яких брали участь
музиканти, письменники й художники.

3. У 1903—1909 роках Пастернак займався музикою, під керівництвом визначних
авторитетів вивчав теорію композиції.
1909 року вступив на історико-філологічний факультет Московського
університету. 1912 року студіював філософію в Марбурзькому університеті
(Німеччина).
1913 року Пастернак залишив заняття філософією і зосередився на
літературній праці. Приєднався до футуристичного угрупування «Центрифуга».
В цей час вийшли друком перші його поетичні збірки: «Близнюк у хмарах»
(1914), «Поверх бар’єрів» (1917).
Батьки Пастернака 1921 року залишають радянську Росію. У 1920-ті роки у
Бориса Пастернака почався період зрілої творчості. Тоді він опублікував збірку
«Сестра моя — життя» (1922), що принесла йому широку популярність,
працював над історико-революційними поемами «Дев’ятсот п’ятий рік»,
«Лейтенант Шмідт», романом у віршах «Спекторський». Прилучився до
діяльності творчого об’єднання «ЛЄФ».

4. Альфонсов В. Н. Поэзия Бориса Пастернака :
монография / В. Н. Альфонсов. – Ленинград : Сов.
писатель, 1990. – 368с.
Вильмонт Н. Н. О Борисе Пастернаке : воспоминания
и мысли / Н. Н. Вильмонт. – Москва : Сов. писатель,
1989. – 222 с. : ил.

5. Иванова Т. В. Мои современники, какими я их знала : очерки
/ Т. В. Иванова. – Москва : Сов. писатель, 1987. – 573 с. : ил.
Масленикова З. А. Портрет Бориса
Пастернака : записки скульптора
/ З. А. Масленикова . – Москва. : Сов. Россия,
1990. – 286 с. : a-ил.
Масленикова З. А. Портрет Бориса Пастернака : записки
скульптора / З. А. Масленикова . – Москва. : Сов. Россия,
1990. – 286 с. : a-ил.

6. На межі 1920-их — 1930-их років були створені збірка поезій «Друге
народження» та прозові твори «Охоронна грамота» і «Повість». На цей час
припадає короткий період офіційного визнання творчості Пастернака в СРСР. Він
бере активну участь у діяльності Спілки письменників, виступає на її першому
з'їзді.
Наприкінці 1930-х років Пастернак звертається до прози та перекладів, які у 1940-
х роках стають основним джерелом його заробітку. Саме у цей період створено
переклади, які стали класикою: Шекспірівські трагедії, «Фауст» Ґете, «Марія
Стюарт» Шиллера, твори Рільке, Верлена, Кляйста, грузинських поетів та інших
авторів.
1943 року вийшла його поетична збірка «На ранніх потягах».
Протягом десяти років (з 1946 до 1955) Борис Пастернак працював над романом
«Доктор Живаго». За оцінкою самого автора роман є вершиною його творчості як
прозаїка. Роман дуже поетичний, сюжет супроводжується віршами головного
героя — Юрія Андрійовича Живаго. У ньому висвітлюються найсуттєвіші питання
людського існування — життя і смерть.

7. Публікація роману відбулася на Заході — спочатку в Італії (1957), потім у
Великобританії. Це призвело до справжнього цькування Пастернака у
радянських виданнях, його виключили з лав Спілки письменників СРСР.
1958 року торішній нобелівський лауреат Альбер Камю висунув
кандидатуру Пастернака для нагородження літературною Нобелівською
премією, і Пастернак став другим російським письменником (після Буніна),
якому була присуджена ця почесна нагорода. Але під тиском суспільного
цькування Пастернак був змушений відмовитися від нагороди.
Борис Пастернак помер 30 травня 1960 у Передєлкіно під Москвою від
раку легенів.
Сучасники описують Пастернака як людину скромну, по-дитячому
довірливу і наївну. Його вирізняла грамотна, правильно поставлена мова,
багата цікавими оборотами і афоризмами.

9. Пастернак Б. Л. Детство Люверс : повести: автобиогр. Очерк :
для ст. возраста / Б. Л. Пастернак. – Москва : Дет. лит., 1991. –
222 с. : a-ил.
Пастернак Б. Л. Доктор Живаго : роман / Б. Л.
Пастернак. – Барнаул : Алтайское кн. изд-во, 1990. – 455 с.

10. Пастернак Б. Л. Избранное : в 2-х кн.: для ст. классов сред.
шк. кн.2 : проза / Б. Л. Пастернак. – Москва : Просвещение,
1991. – 208 с. : ил. – (Школьная библиотека).
Пастернак Б. Л. Не я пишу стихи... : пер. из поэзии
народов СССР / Б. Л. Пастернак . – Москва : Сов.
писатель, 1991. – 351 с.

11. Пастернак Б. Л. Поезії / Б. Л. Пастернак; упоряд. М. Ю.
Рябчук. – Київ : Дніпро, 1990. – 189 с.
Пастернак Б. Л. Стихотворения и поэмы : в 2-х т. т.1 / Б. Л.
Пастернак. – Ленинград : Сов. писатель. Ленингр. отд-ние,
1990. – 502 с. : a-ил. – (Библиотека поэта. Большая серия).

12. Пастернак Б. Л. Стихотворения и поэмы / Б. Л. Пастернак. – Москва : Худож.
лит., 1988. – 511 с. – (Классики и современники. Поэтическая библиотека).
Зимняя ночь
Мело, мело по всей земле
Во все пределы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
Как летом роем мошкара
Летит на пламя,
Слетались хлопья со двора
К оконной раме.
Метель лепила на стекле
Кружки и стрелы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
На озаренный потолок
Ложились тени,
Скрещенья рук, скрещенья
ног,
Судьбы скрещенья.
И падали два башмачка
Со стуком на пол.
И воск слезами с ночника
На платье капал.
И все терялось в снежной
мгле
Седой и белой.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
На свечку дуло из угла,
И жар соблазна
Вздымал, как ангел, два
крыла
Крестообразно.
Мело весь месяц в феврале,
И то и дело
Свеча горела на столе,
Свеча горела.