"Досвід впровадження у навчальний процес віртуальних лабораторних практикумів для студентів спеціальності "Морські нафтогазові споруди" Доповідь на семінарі MZDTS-2013, ІФНТУНГ, м. Івано-Франківськ, Україна http://itea-conf.org.ua/mitde-2013/

1. Досвід впровадження у
навчальний процес
віртуальних лабораторних
практикумів для студентів
спеціальності
“Морські нафтогазові споруди”

2. Три проблеми,
які мають велике значення для
подальшого розвитку суспільства:
- збільшення видобутку мінеральної
сировини;
- забезпечення людства продовольчими
товарами;
- розташування населення.
Однак найбільш важливою серед цих
проблем є
забезпечення людства вуглеводнями

3. Континентáльний шельф України — поверхня і надра морського дна
підводних районів, що примикають до узбережжя чи
до островів України і розташовані поза зоною територіального моря до
глибини 200 м або за цими межами до такого місця, де глибина
покривних вод дозволяє розробку природних багатств цих районів.
Поверхня і надра морського дна впадин, що розташовані в суцільному
масиві континентального шельфу України, незалежно від глибини, є
частиною континентального шельфу України.
За цими межами Континентального щельфа вважають також місця, де
глибина вод дає змогу розробляти природні багатства цих районів, а
також поверхню і надра підводних районів, що прилягають до берегів
островів.

4. Поточні розвідані запаси і видобуток
газу на морських родовищах
становлять 3 % від
загальноукраїнських показників.
Однак потенційні перспективи
нафтогазоносності морських акваторій
України значно перевищують
Сьогодні в Українському секторі
досягнутий рівень освоєння їх
акваторії Чорного моря відкрито сім
ресурсів. Зокрема, в морських
газових і газоконденсатних
акваторіях прогнозується майже 30 %
родовищ; в Українському секторі
неосвоєних ресурсів вуглеводнів
Азовського моря — три газових
України.
родовища, одне з яких частково
розташоване на суходолі.

6. 1 – занурена морська плавуча бурова установка;
2 – автономна бурова платформа кесонного типу;
3 – анкерна автономна морська бурова платформа
наскрізного типу;
4 – самопідйомна морська плавуча бурова установка;
5 – напівзанурена морська плавуча бурова установка із
пасивною системою утримання на точці буріння;
6 - напівзанурена морська плавуча видобувна
платформа;
7 – морське сервісне судно

7. 8 – трубовкладальне судно для будівництва підводних
трубопроводів;
9 – сервісне дайверське інспекційне судно для контролю підводних
трубопроводів;
10 –сервісне інспекційне судно із підводним апаратом для
обстеження підводної частини морських нафтогазових споруд;
11 - напівзанурена морська плавуча видобувна платформа;
12 – гравітаційна експлуатаційно бурова морська стаціонарна
платформа

8. 1, 2 - стальні анкерні платформи;
2 – гнучка стальна платформа;
4, 5 – напівзанурені платформи на натяжних опорах із вертикальним
якорінням;
6 – платформа типу Spar;
7, 8 – напівзанурені плавучі платформи;
9 – плавуча видобувна платформа зі зберіганням та відвантаженням
продукції;
10 – свердловина із підводним устям та відводом до головної
платформи

9. На незамерзаючих
акваторіях глибиною до
100 м
при малій глибині залягання
родовища під дном моря
необхідно пробурити велику
кількість свердловин. З цією
метою використовують
намивні і насипні штучні
острови (при глибині до 5 м),
естакади і приестакадні
майданчики, платформи на
наскрізному блоці з
пальовою основою, пересувні
установки.
Найбільш поширені на
глибинах моря до 30 м і на
відстані від берега до 50 км
естакади.

10. На великих глибинах здебільшого
використовують платформи з наскрізним
опорним блоком на пальовій основі,
самопідіймальні платформи самостійно або в
парі з легкими опорними блоками.
З кожного опорного блока бурять невелику
кількість свердловин, на них послідовно
розташовують буро-ве та експлуатаційне
обладанання. Блоки виго-товляють легкими,
вони відносно дешеві.

11. Застосування самопідіймальних установок (СПБУ)
особливо раціональне за наявності надійного
підводного експлуатаційного обладнання,
встановленого над пробуреною свердловиною і
з'єднаного трубопроводом з нафтосховищем. При
переході від триповерхневих горизонтів на більш глибокі
доцільно використовувати СПБУ в парі з легким опорним
блоком

12. При великій глибині залягання родовища
під дном (тисячі метрів) його бажано
розробляти з великих платформ,
призначених для буріння декількох десятків
свердловин. Для скорочення термінів
початку експлуатації родовища на
платформі встановлюють декілька (два-три)
бурових верстати, які здійснюють роботу
од-ночасно. Для цього необхідно мати в n
разів більше технологічних запасів,
технологічного обладнання, виробничих
площ, що підвищує вартість споруди. Вони в
півтора-два рази дорожчі, ніж блоки, які
використовуються при малій глибині
залягання родовища. Але той факт, що для
розробки родовища потрібна невелика
кількість споруд, робить їх використання
економічно ефективним.

13. експлуатація родовища при
глибині моря понад 200 м
проводиться в основному з
платформ на наскрізному
опорному блоці з пальовою
основою, а також з гравітаційних
платформ.
На незамерзаючих глибоководних
акваторіях

14. показана напівзанурена плавуча
бурова установка (НПБУ), яка
проводить буріння на глибинах
акваторій до 600 м і для
зменшення хвильових
навантажень наполовину
занурюється у воду при бурінні, а
при транспортуванні для
зменшення опору пересуванню
піднімається над поверхнею. Екс­
плуатаційні — триповерхові,
площа третього поверху 3000…
3500 м2.
Розподіл функцій буріння і видобутку забезпечує
велику пожежобезпечність комплексу споруд.

15. Розробку родовища за допомогою платформ
одноцільового призначення застосовують в таких
випадках: коли небхідно вийти на розрахунковий
рівень видобутку в найкоротші строки;
гідрометеоумови дають змогу використовувати
полегшену конструкцію; коли необхідно бурити
велику кількість свердловин, що перебувають на
значній відстані одна від другої.

16. експлуатують всі типи стаціонарних споруд і навіть з
наскрізним опорним блоком. На глибинах до 30 м
ефективні штучні острови, оконтурені огорожею з
занурених елементів на глибинах 30…60 м; гравітаційні
на пальовій основі і гравітаційно­пальові споруди ;на
глибинах 60…100 м при товщині льоду до 0,6 м —
гравітаційно­залізобетонні.
На акваторіях з однорічним
льодом

17. ЛСП­1 ­ морська стаціонарна
льодостійка платформа для
буріння і видобування
нафти;

18. ЦТП ­ морська стаціонарна
льодостійка платформа
для технологічної
підготовки нафти.
ЛСП­2 ­
морська
стаціонарна
льодостійка
платформа для
буріння і
видобування
нафти;

19. На акваторіях з
багаторічним льодом
найбільша стаціонарна платформа
Хайберніа;
при глибині понад 100 м
побудувати споруди, які б не
перетинали поверхню води,
малоймовірне, найбільш
перспективними в цих
районах є створення і
використання підводних
бурових і експлуатаційних
комплексів. На глибинах
менших 30 м можливе
застосування штучних
островів і гравітаційних
платформ; на глибині до 7 м і
тривалості льодового періоду
понад 7 місяців — льодових і
льодово-грунтових островів.

20. гравітаційна опора Хайберніа

21. Таким чином, існує дуже
велика кількість морських
нафтогазових споруд,які
відрізняються дуже
різноманітними умовами
експлуатації і віддаленості від
узбережжя. Тому віртуальне
моделювання навантажень
від вітру, льоду та хвиль на ці
споруди особливо актуальне,
оскільки натурне
моделювання крім високої
вартості має ряд недоліків:
- велика кількість різноманітних
конструкцій і умов
потребуватиме моделювання
конструкцій під кожний
конкретний випадок;
- розміри конструкцій морських
нафтогазових споруд можуть
бути зменшені, але умови
зовнішніх навантажень,
особливо льодових і вітрових,
не можуть біти зменшені
пропорційно до перших.

22. Над конференцією
працювала :
Равнушкіна Ксенія
ст.гр.СУ-09-1
Дякую за увагу