Черкаський художньо-технічний коледж оголошує про день відкритих дверей
бекетова від контексту до підтексту
1. Від контексту до підтексту
(за романом О. Уайльда
«Портрет Доріана Грея»
»)
Алінa Бекетова,
учитель зарубіжної літератури СШ № 265
м. Києва
2. Від контексту до підтексту
(за романом О. Уайльда
«Портрет Доріана Грея»)
Розглянемо такі питання:
1.Культурно-мистецьке середовище, в якому
виникає роман, його вплив на задум та його
реалізацію.
2.Літературні першоджерела роману.
3.Через компаративний аналіз проблематики
«Фауста» Й. В.Гете і «Портрету Доріана Грея»
О.Уайльда наблизимося до розуміння авторського
задуму роману.
3. «Портрет
Доріана
Грея»
Культурологічний
контекст
Біографічний
контекст
Літературознавчий
контекст
Контекст (лат. contextus – тісний зв’язок, сплетення)
У художньому творі естетичне навантаження кожного елемента
тексту визначає близький контекст (фрази, епізоду, ситуації) та
широкий контекст (твору, творчості письменника).
У ширшому значенні контекст — середовище, в якому існує об'єкт.
Це тип художнього образу, що має значення зумисно прихованого натяку на якусь
іншу ідею чи образ, що прямо не називаються, але маються на увазі й суттєво
переоцінюють зміст того, про що йдеться відкрито, у прямій формі.
Підтекст(букв. – те, «лежить під текстом», тобто певне
глибинне, не поверхневе смислове значення)
4. Культурологічний контекст
Декаданс(від фр. занепад) –
загальна назва кризових явищ у
мистецтві і культурі кінця 19 —
початку 20 століть.
Період декадансу позначений
настроями безнадії, розчарування,
занепадом життєвих сил,
естетизмом.
Модерн(від фр. новітній,
сучасний) – стильовий
напрям в мистецтві кінця
19-поч. 20 ст.,
нереалістичного
спрямування
Прерафаеліти
– об`єднання
молодих
англійських
художників,
засноване в
1848 році, що
виникає
всупереч
академічному
мистецтву.
Джон Рескін і
Уолтер Пейнтер –
теоретики
естетизму, роботи
яких вплинули на
творчість і братства
прерафаелітів, і
О.Уайльда.
Естетизм(з грецької
«почуттєвий, здатний
відчувати») - напрямок в
мистецтві кінця 19 початку 20
століть, сутністю якого є культ
краси
Обрі Бердслей –
британський
художник, графік,
ілюстратор, поет,
представник стилю
модерн.
Вікторіанська епоха-
вікторіанська мораль
Згадай історію терміну «декаданс».
З якою книгою пов`язане перше його застосування?
Яка доля чекала на книгу та її автора?
Ж.К.Гюїсманс –
французький
письменник,
автор роману
«Навпаки»,
герой якого не
сприймає
брутальної
реальності.
Характерними рисами
епохи стали
промислова революція
і розвиток капіталізму,
а також моральний
кодекс британського
суспільства, який
закріпив консервативні
цінності.
Вперше поняття декаданс вживає поет Теофіль Готьє в передмові до книги
Ш.Бодлера «Квіти зла». Над книгою, автором та видавцем відбувся суд за
звинуваченням в образі громадської моралі. На автора та видавця було
накладено штраф, а 6 поезій збірки було заборонено до друку. Заборона тривала
до 1949 року.
5. Доріан читає
роман
Ж.К.Гюїсманса
«Навпаки», що
став маніфестом
європейського
декадансу Передмова
до роману
О.Уайльда
стала
маніфестом
естетизму
Д. Рескін і його учень
У. Пейтер сформулювали
теоретичні постулати
прерафаелітів і мали значний
вплив на творчість О.Уайльда
О. Бердслей став
ілюстратором
«Саломеї» О.Уайльда
Роман О. Уайльда став художньою
ілюстрацією естетичних поглядів автора.
1881 року - перша збірка
«Поезії» О. Уайльда
суголосна творчості «братів
прерафаелітів»
6. Естетичні теорії Дж. Рескіна и У. Пейтера
Прекрасне в трактуванні Джона Рескіна означає
переважно моральну силу і правду людини, яка
прагне до вдосконалення і щастя, а також
гармонію природних форм. Рескін розвивав думку
про зв'язок естетичного і етичного начала в
мистецтві і літературі. На його переконання,
мистецтво може існувати і вдосконалюватися
лише за умови належного рівня моральності.
Принципи естетизму, були викладені й учнем
Джона Рескіна - Уолтером Пейтером, який
суперечить учителю, дотримуючись варіанту
концепції «мистецтво для мистецтва». Для нього
мистецтво не повинно вчити добру, воно байдуже
до моралі.
Подумай як в тексті роману знаходить
відгомін дискусія про природу Краси?
Історія Доріана Грея починається диспутом між
художником і аристократом. Предметом дискусії є
розуміння Краси.
7. Експозиція. Художник і аристократ
Краса: гармонія
матерії і духу
Життя: служіння
мистецтву
Призначення:
прагнення ідеалу
Краса: форма
позбавлена змісту
Життя: насолода
Призначення:
«розвиток
власного «я»
Культ
Краси
«Справжня таїна життя -
це видиме, а не невидиме...»
«Гармонія душі й тіла, які
вагомі ці слова…»
Про що сперечаються і в чому згоджуються герої роману?
Порівняй
«Краса - одна з великих істин світу, як сонячне світло, як весняна пора,
як відбиття в темних водах тої срібної шкаралупи, що ми звемо
місяцем. Краса - це поза всякими сумнівами. Їй дано божественне право
на верховенство…»
8. Біографічний контекст
Родина
Щасливий
принц
Оксфорд
Джон Рескін
Уолтер Пейтер
Дендізм
Король життя
Принц
парадоксів
Пригадай відомі тобі афорізми О.Уайльда.
«Рескін
познайомив нас у
Оксфорді,
завдячуючи
чарівності своєї
особистості і
музиці своїх слів, з
тим сп`янінням
красою, що
складає таїну
еллінського духу, і
з тим прагненням
до творчої сили,
що складає таїну
життя»
«Істинні в житті людини не його
справи, а легенди, які його
оточують. Ніколи не слід руйнувати
легенд. Скрізь них ми можемо
невиразно розгледіти справжнє
обличчя людини»
«драма моєї долі полягає в тому, що я вклав увесь
свій геній у життя, а в мої літературні твори –
лише талант»
9. Передмова: парадокси О. Уайльда
Парадокс (від грец. незвичайний,
неймовірний, дивний) - думка, що разюче
розходиться з усталеними поглядами,
начебто суперечить здоровому глуздові,
хоч насправді може й не бути хибною
Подумай!
Навіщо автор дописав свій роман передмовою?
Яких питань і проблем торкається в передмові автор?
Як передмова пов`язана з темою твору?
«Без постійної боротьби з юрбою не
було б ні моїх творів, ні моїх ідей»
«Бути великим – значить бути
таким, якого не розуміють»
З передмови зрозуміло, що в
романі мова буде йти про
мистецтво і мораль, про естетику
та етику, про природу Краси.
10. Головні герої роману
Доріан Грей –
модель
художника
лорд Генрі Уоттон
- естет і гедоніст
Художник Безіл
Холлуорд –
творець портрету
Існує думка, шо образи головних героїв роману є аспектами
особистості його автора.
Чи згоден ти з цією думкою?
Уособлює преклонство автора
перед молодістю і красою,
прагнення переступити межу
втілення образу митця і його
розуміння мистецтва,
маніфест філософії
гедонізму
«…юний Адоніс, наче зроблений із
слонової кості й трояндових
пелюсток! …він Нарцис…»
12. «Портрет Доріана Грея»
«Шагренева
шкіра»: ціна
здійснення
бажань
«Мельмот
блукач»:
містична
історія
портрету
«Фауст»:
дискусія між
творцем і
критиком
творіння
Угода з
дияволом
13. Ключова проблема: «Фауст», «Портрет Доріана Грея»
Бог Мефістофель
Фауст
Що є Людина?
Що є Краса?
художник аристократ
Доріан Грей
Дух заперечення,
руйнації, обману
Що заперечую лорд
Генрі?
Чи обманює він
Доріана?
Для чого і чим
спокушає?
Що заперечує
Мефістофель?
Чи обманює він Фауста?
Для чого і чим спокушає?
Творець
Митець – творець
прекрасного
Мефістофель заперечує
досконалість божого
творіння. Він спокушає
Фауста, прагнучи довести
ницість та нікчемність
людини. Диявол – батько
брехні, і, звичайно, вдається
до обману. Видає бажане за
дійсне.
Заперечує
моральність Краси.
Спокушає Доріана,
підміняючи
поняття: «розкрити
себе» і дати волю
своїй чуттєвості не
одне й те саме.
критик
14. Що споріднює героїв?
• Герої є об`єктами своєрідного
експерименту
• Готові душу віддати заради
свого ідеалу
• Проходять через спокуси
• Гинуть, досягнувши своєї мети
Яким є ідеал кожного з них?
Пригадай, чим скінчився диспут між Богом і
Мефістофелем, за думкою Й.В. Гете?
Що довів Фауст?
15. «Спинися, мить! Прекрасна ти…»
Це верх премудрощів земних:
Лиш той життя і волі гідний,
Хто б’ється день у день за них…
* * * * *
Стремління вічне й ревний труд
Сподобляться покути.
Любов одвічная над ним.
Пильнуючи, витає,
І сонм святих псалмом гучним
Прибулого вітає.
„
16. Порівняй двох літературних героїв
Генріх
Фауст
• Не знає спокою,
самокритичний
• Допитливий
• Прагне Істини, пізнання
• Прагне миру з собою
• Мріє відчути щастя і
страждання
• Мріє про рай на землі
• Ідеал – людство позбавлене
страждань ціною душі
Фауста
• Ідеаліст
Доріан
Грей
• Не знає гріха, чистий душею
• Вражений власною вродою
• Збентежений почутими
думками, які несподівано
знаходять відгук в його душі
• Зосереджений і замкнений
на собі, на власних почуттях і
відчуттях
• Прагне віддатися спокусі
• Ідеал – насолода ціною
власної душі
• Індивідуаліст
17. Що є Краса?
Художник вкладає в портрет свою
душу
Картина оживає
Аристократ спокушає Доріана ідеями
нового гедонізму
Ідеї, що проповідує аристократ, знаходять
відгук в свідомості Доріана
Художник створює Ідеал Краси,
втілений в образ на портреті
Вражений Красою, Доріан бажає
насолоджуватися нею навіть ціною своєї
душі
Доріан задовольняє свої бажання,
нехтуючи життям інших людей
Портрет зазнає шокуючих змін
Доріан бачить на портреті
відзеркалення своєї душі
Ховає портрет від себе і від людей
Звинувачує в руйнації своєї душі Безіла Вбиває художника
Не в змозі витримати докорів свого
сумління, втіленням якого стає портрет,
нищить його
Намагаючись знищити свою душу, вбиває
себе
«Тіло не більше як видима душа» Джон Рескін
18. Що доводять історії героїв?
«Фауст»
• Людина не є досконалою,
але її виправдовує те, що
вона прагне
вдосконалюватися і
вдосконалювати світ
• Дійсність не є ідеальною, але
людина прагне ідеалу, і
готова заради нього
принести в жертву не тільки
своє життя, а й навіть свою
безсмертну душу
«Портрет Доріана Грея»
• Людина прагне Краси, але не
розуміє її природи
• Навіть відкривши для себе
Ідеал, вона не здатна бути
гідною свого Ідеалу
• Дійсність не просто далека
від Ідеалу, що може бути
втілений лише в Мистецтві,
вона не сумісна з ним.
• Замість того, щоб
наслідувати Ідеал, реальність
лише спотворює його.
19. Суперечки з приводу роману
тривають вже понад століття,
критики розходяться в думках
що ж саме прагнув сказати
історією свого героя автор. А
якою є твоя думка, читач?
«Суперечки з приводу мистецького твору свідчать, що
цей твір новий, складний і життєздатний.
Коли критики розходяться в думках – значить митець
вірний собі.» О. Уайльд
20. «Книги поділяються на два різновиди:
книги на годину і книги назавжди»
Джон Рескін
Книгою на годину чи назавжди є «Портрет Доріана Грея»? Яка твоя
думка?
21. Перевір себе: запитання
• Які явища культурного життя Європи вплинули на творчість О. Уайльда?
Настрої декадансу, прерафаеліти, естетичні теорії Д. Рескіна і У. Пейтера, творчість О.Бердслея, роман
Ж. К. Гюїсманса
• Яскравим представником якої тенденції в англійській літературі став О. Уайльд?
Естетизму
• Чия позиція в естетичній дискусії про природу краси між Д. Рескіним і У. Пейтером була ближче
• О. Уайльду?
Естетична теорія У.Пейтера
• З якими літературними творами асоціюється історія портрету Доріана Грея?
«Фауст»Й.В.Гете, «Шагренева шкіра» О.Бальзака, «Мельмот блукач» Ч.Р.Метьюріна
• Що є головною проблемою роману О.Уайльда? Що є Краса?
Співвідношення краси і моралі
• Чому стало можливим диво з портретом?
Художник вкладає в картину частку своєї душі, творить нову реальність
• Що вплинуло на виникнення у Доріана бажання зберегти назавжди свою вроду?
Портрет, який відкрив Доріану його красу
• Яку ціну сплатив Доріан Грей за збереження своєї краси і молодості?
Моральний занепад, душевна спустошеність, деградація особистості
• У чому Доріан звинувачує Безіла Холлварда?
В тому, що той спокусив Доріана, відкривши йому його красу
• Чому Доріан намагається знищити свій портрет?
Щоб знищити нагадування про те, ким він став; залишки свого сумління
• Що сталося з портретом після загибелі Доріана? Що символізує чергова метаморфоза з портретом?
Портрет повернувся до початкового стану. Життя плинне, мистецтво вічне. Мистецтво вище реальності.
• Хто винен в трагедії Доріана Грея?
Бог дарує життя; диявол спокушає; людина, наділена свободою волі, визначає свою долю
Hinweis der Redaktion
Познайомившись з історико-культурною епохою написання роману, з особистістю автора, з першоджерелами його твору, спробуємо глибше зрозуміти сам текст, наблизитися до задуму письменника.
Оскар Уайльд – людина вікторіанської епохи, що постала проти вікторіанської моралі. В останні десятиліття 19 ст., в епоху, яка названа fin de siècle, все більше в культурно-мистецькому середовищі поширюються настрої декадансу, виникає запит на нове мистецтво, що втілювало б нове сприйняття реальності. В живописі виникає братство прерафаелітів, в графіці – Обрі Бердслей, в архітектурі стиль модерн, в літературі – Жоріс-Карл Гюїсманс і Оскар Уайльд. Уайльд був близько знайомий і з Бердслеєм, в салоні якого збиралося вишукане товариство митців і критиків, і з Джоном Рескіним та Уолтером Пейтером, чиї роботи з естетики стали за основу теорії братства прерафаелітів. Творчість прерафаелітів, які прагнули віднайти в мистецтві, в історії, в міфології втрачений ідеал Краси, вплинули і на світогляд, і на образ життя О.Уайльда, і на його твори.
«Портрет Доріана Грея» справив на сучасників враження культурного шоку. Незважаючи на всю оригінальність і несподіваність роману для тогочасної англійської літератури поява подібного мистецького явища була цілком природньою. То був останній період вікторіанськой епохи; у всіх сферах особистого і суспільного життя деспотично панували консервативні и святенницькі погляди. Невипадково знаходились митці, які прагнули або зворушити це болото, або відгородитися від його брутальної зашкарублої дійсності. О. Уайльд був одним із, але не єдиним бунтарем. Особливо значимий вплив на формування естетичних поглядів письменника і, як наслідок, розвиток його творчості вплинули ідеї його університетських викладачів Джона Рескіна і Уолтера Пейтера.
На формування естетичних поглядів О. Уайльда значною мірою вплинули його університетські викладачі - визначні постаті в англійській культурі: Джон Рескін, чудовий лектор, який викладав курс історії мистецтва, і Уолтер Пейтер, автор багатьох досліджень з античного мистецтва й філософії. Особливий вплив на сучасників мали його роботи про мистецтво Відродження, які О. Уайльд назвав "святим письмом краси". Підсумком досліджень Пейтера стало положення про те, що мистецтво надихається самим мистецтвом і що існує воно лише для себе, йому не потрібні інші обґрунтування. Це визначило розвиток цілого напряму в мистецтві кінця XIX століття - так званого "прерафаелітизму". Оскар Уайльд в збірці «Задуми», а далі і у передмові до роману «Портрет Доріана Грея» говорить про те, що «... моральне життя людини - лише одна з тем ... творчості ». У статті «Занепад мистецтва брехні» він говорить про те, що «... життя наслідує мистецтво набагато більше, ніж мистецтво наслідує життя ...»
Після Пейтера вождем естетизму стає Оскар Уайльд. Культ краси приводить його до парадоксального твердження: мистецтво не тільки вище за життя, але й формує дійсність у відповідності з фантазією художника. Це кульмінаційна точка розвитку естетизму
Єднає і зближує героїв їхнє ставлення до Краси як до найголовнішої цінності життя, але розуміння Краси принципово відмінне. Естетично вони дуже близькі, етично – прямо протилежні одне одному. Цікаво, що судячи з передмови до роману, автор розділяє естетичну концепцію лорда Генрі.
Майбутній письменник зростав і формувався як особистість в творчо насиченому середовищі, що сприяло розвитку його таланту, формуванню витонченого почуття прекрасного. Потяг до краси, усвідомлення Краси як єдиного визначеного смислу життя, остаточно формується під впливом викладачів Оксфорду Д. Рескіна і У. Пейтера. Уайльд формулює свій власний стиль як в творчості, так і в образі свого життя. Стиль, який тією ж мірою, що і парадокси, і творчість драматурга, і його філософські статті, вражає і шокує обивателя вікторіанської доби. Про Оскара Уайльда, про його примхи та дивацтва розповідають легенди.
З передмови зрозуміло, що в романі мова буде йти про мистецтво і мораль, про естетику та етику, про природу Краси. Передмова зазвичай пояснює авторський задум, спрямовує читача в правильному руслі сприйняття художнього тексту. Що стосується О. Уайльда, і в цьому випадку він традиційно парадоксальний. Автор скоріше провокує свого читача, аніж розкриває перед ним свій задум. Письменник кидає виклик читачу, стверджуючи, що мистецький твір не підлягає оцінюванню з позиції морально-етичних категорій; що естетику і етику треба розділяти; що митець не забов`язаний бути моралістом. Мистецтво – самодостатнє, в ньому вища цінність буття. «Ми всі витрачаємо свої дні в пошуках сенсу життя. Знайте же, цей сенс – в Мистецтві», - стверджував О.Уайльд.
Митець, що саме життя своє перетворив на мистецьке дійство; гедоніст, що прагнув насолоджуватися життям; естет, що шокував обивателя і образом життя, і парадоксальним мисленням, і своєю творчістю. Особистість автора присутня на сторінках тексту, відзеркалена в образах його героїв. І в той же час історія героя не є історією автора, і викликає скоріше не біографічні, а літературні асоціації.
Герой О.Бальзака, як і Доріан Грей, сплачує душею за здійснення своїх бажань. В романі Ч. Р. Метьюрина згадується магічний портрет, пов’язаний з долею героя. Цікавий факт, що стосується роману Ч. Р. Метьюрина «Мельмот скиталец». Він був відомим О. Уайльду з дитинства, поскільки автор доводився йому двоюрідним дідусем. Історія героя Й. В. Гете починається з дискусії між дияволом і богом стосовно природи людини, з`ясувати правоту одного з опонентів і призначений Фауст, який, як і всі згадані літературні герої, готовий пожертвувати душею.
Ключова проблема формулюється і обговорюється на початку твору: в «Фаусті» в «Пролозі на Небесах», в «Портреті Доріана Грея» в експозиції роману, під час розмови Безіла Холлворда і Генрі Уоттона. Питання, які розглядають письменники, є складними й неоднозначними. Історії героїв є пошуком рішень філософських та морально-етичних проблем, що і споріднює героїв цих творів.
Фауст не досяг своєї мети, не зміг ощасливити людство – його проект виявився невдалим. Але Гете виправдовує свого героя, його душа врятована. Фауст не довів, що людина є взірцем творіння, але про те і не йшла мова, натомість він показав, що людина, будучи недосконалим створінням, все ж таки прагне досконалості і тим гідна свого Творця.
Фауст і Доріан – літературні герої різних історико-культурних епох. Фауст – герой доби Просвітництва, Доріан – декадансу. Людина декадансу не вірить в розум, не намагається вдосконалити цей світ; вона замкнута на собі, єдиною цінністю в її житті залишається краса, але і Красу вона спотворює у гонитві за швидкоплинними чуттєвими насолодами.
У своїй статті «Занепад мистецтва брехні» Оскар Уайльд говорить про те, що «... життя наслідує мистецтво набагато більше, ніж мистецтво наслідує життя ...». Мистецтво не наслідує життя, а провидить те, чого в реальній дійсності не існує, - Ідеал. Фатальною помилкою Доріана стало його сприйняття Краси виключно як «видимого», матеріального образу. Замість того, щоб стати гідним Ідеалу, він спотворив його. Намагаючись знищити відбиток своєї душі, він покарав самого себе. А картина …Vita brevis ars longa
Парадокси О. Уайльда: «митець не прагне нічого доводити. Довести можна навіть безперечні істини»; «митець не має етичних уподобань». Тим не менш, історія Доріана Грея стосується не тільки сфери естетики, а й етики; не тільки мистецтва, а й моралі.