Г.В.Смольникова. Розвиток творчих здібностей та уяви дітей у процесі малювання

1. Смольникова Галина Валентинівна
Розвиток творчих здібностей та
уяви дітей в процесі малювання
доцент кафедри методики та психології
дошкільної і початкової освіти
Інституту післядипломної педагогічної
освіти
КУ імені Бориса Грінченка,
кандидат психологічних наук.

3.  Починаючи зі стадії каракулів до 9-10 років, процес
малювання переважно пов’язаний з активністю мовних
ділянок мозку, і малюнок відображає рівень узагальнення,
доступний дитині у мисленні.
 Короткі бесіди за змістом
зображення малюнку сприяють
розвитку уяви та мовлення дітей.

4.  Малюнок збагачується новими деталями, але водночас
забуваються деталі, начебто вже засвоєні раніше.
 У 3-5 років малюнки дітей набувають примітивної
виразності.
 Новий предмет зображується на основі попереднього.
 Дитина прагне якомога ширше показати свої знання про
зображуваний предмет. У малюнку можна знайти такі
деталі, які в певному ракурсі бачити неможливо.

5.  ті, що тяжіють до малювання
окремих предметів (у них
переважно розвивається
здатність зображення);
 інші схильні до розгортання
сюжету (зображення
доповнюється мовленням та має
ігровий характер).

6.  Комунікатори - процес малювання включений у
гру, драматичну дію, спілкування; характеризуються
жвавою уявою, активністю мовленнєвих проявів.
 Візуалізатори - зосереджені на самому малюнку,
малюють не звертаючи уваги на те, що відбувається
навколо; активно сприймають предмети й старанно
малюють, переймаючись їхніми якостями;
переважає інтерес до декорування зображення – до
структури своїх творів; небагатослівні, не пояснюють
зображення.

7.  Реалісти - зображують предмети і явища природи,
реальні події звичайного життя людей.
 Мрійники - малюють свої нездійснені бажання та
мрії.
 Чим старші діти, тим частіше в їхніх малюнках
відображаються мрії та бажання.
 Прояви творчості дошкільників: зображують на
папері мало, але при цьому багато говорять,
жестикулюють.

8.  У віці 5-6 років з’являється здібність (за підтримки дорослого)
подолання звичних шаблонів;
 діти малюють, те що становить для них інтерес;
 малюють набагато більше, ніж у попередні та наступні роки;
 після 6 років малюнків стає менше, але урізноманітнюється їхня
тематика;
 у 6-7 років дитина починає зображувати об'єкти відтворюючи
притаманні їм якості (схематичні малюнки);
 визначальна відмінність - малювання по пам'яті, а не з натури;
 зображуючи людину, дитина діє, як при вдяганні ляльки: спочатку
малює оголеною, потім «одягає» її так, що все тіло просвічується .

9.  на малюнку показуються не тільки різні аспекти
бачення одного і того ж самого предмета або події,
але часто синтезуються «несумісні» епізоди;
 особливо поширена
просторова й часова
несумісність. Це перші кроки
до фантастики, але ще не
сама фантастика.

10.  Копіювання — чужа для дитячої творчості діяльність
 Під час змальовування дитині важко сприймати в єдності
оригінал та його відображення в своєму малюнку.
Спочатку вона переважно дивиться на предмет (оригінал)
і майже не дивиться на свій малюнок, потім навперемінно
— то на оригінал, забуваючи копію малюнка, то навпаки.
 Змальовуючи якийсь предмет, дитина робить його
дзеркальне відображення.