1. ЗВІТ
про хід і результати
експериментального дослідження
ліцею №157
за 2009-2013 роки
1. Тема експериментальної педагогічної програми:
«Проектування та апробація
сценаріїв модульно-розвивальних
занять з української мови»
2. Терміни реалізації експериментальної педагогічної
програми:
2009-2013рр.

2. Автори:
Костенко В.І. – директор ліцею № 157 міста Києва;
Гірняк А.Н. – кандидат психологічних наук, доцент кафедри
соціальної роботи Тернопільського національного економічного
університету;
Козлова Т.В. –– заступник директора з науково-методичної
роботи ліцею № 157 міста Києва;
Лапшина Л.М. – заступник директора з навчально-виховної роботи
ліцею
№ 157 міста Києва;
Сулява О.М. – учитель початкових класів ліцею № 157 міста Києва.
Науковий керівник:
Фурман А.В. – доктор психологічних наук, професор, академік АН
вищої школи України, директор НДІ методології та економіки вищої
освіти, завідувач кафедри соціальної роботи Тернопільського
національного економічного університету; автор модульно-
розвивальної інноваційної моделі навчання; головний редактор
журналу «Психологія і суспільство».

3. Об’єктом дослідження є модульно-розвивальна
система організації навчально-виховного процесу в
початковій школі.
Предмет дослідження – наукове проектування,
створення, апробація та використання освітніх
сценаріїв модульно-розвивальних занять як
ефективного інструментарію уможливлення
психомистецьких технологій навчання і
налагодження паритетної освітньої співпраці
вчителя і учнів у класі.

4. Мета дослідження – розробити й апробувати
повноцінні взірці освітніх сценаріїв з навчальних
предметів на основі вже попередньо розроблених і
апробованих модульно-розвивальних підручників,
зважаючи на вимоги принципів та методичні
інваріанти ведення модульно-розвивальної навчальної
взаємодії у класі.

5. 1. Висвітлити основний зміст драматичної концепції паритетної
освітньої діяльності вчителя і учнів;
2. Охарактеризувати інноваційний освітній процес як повноцінний
цикл психомистецьких технологій і технік модульно-
розвивальної навчальної взаємодії;
3. Обґрунтувати сутність, композицію і термінологію освітнього
сценарію;
4. Науково спроектувати 3-5 взірців повноцінних освітніх сценаріїв
модульно-розвивальних занять для початкової ланки
загальноосвітньої школи;
5. Апробувати, вдосконалити і видрукувати для масового
використання вчителями кілька найкращих освітніх сценаріїв,
передбачивши їх методичне використання у єдності з
модульно-розвивальними підручниками.
Завдання дослідно-експериментальної роботи:

6. Реалізація завдання дослідно-експериментальної роботи:
Науковим керівником проекту,
професором А. Фурманом
було
висвітлено структуру,
композицію і термінологію
освітнього сценарію
обґрунтовано концепти,
принципи та умови
практичного створення
ефективного навчально-
розвивального дійства
в початковій школі
охарактеризовано етапи
та алгоритм створення
освітніх сценаріїв

7. 4. Були спроектовані освітні сценарії модульно-розвивальних
занять для початкової ланки
Освітній сценарій на основі навчальної
книжки з української мови до розділу
„Слово. Значення слова, 3 клас”
Реалізація завдання дослідно-експериментальної роботи:

8. 2. Освітній сценарій на основі навчальної
книжки з української мови до розділу
„Речення, 3 клас”

11. Проведена серія
пробних заняття з
використанням
інноваційних засобів
Модульно-розвивальний підручник
Освітній сценарій
Навчально-наочне забезпечення

12. Для з’ясування ефективності
проведених модульно-розвива-
льних занять була застосована
експертна експрес-методика
ситуаційного моніторингу
психолого-педагогічної взаємодії
вчителя та учнів під час
навчальних занять за умов
використання традиційного та
інноваційного типів навчальної
літератури.
Встановлено, що розвивальний
потенціал (розвивально-
комунікативний аспект
професійної діяльності вчителя
і ментальний досвід учнів)
пробних занять вищий на 22%
ніж типово традиційних уроків.

15. Відбувався розвиток навчально-пізнавальної мотивації учнів 85,8%
Відбувався розвиток творчих здібностей учнів 78%
Підвищився інтерес учнів до навчання 92%
Полегшення процесу засвоєння учнями навчального матеріалу 78,1
Набуття учнями навичок самостійної навчальної діяльності 71%
Покращення морально-психологічнго клімату в класі 64%
Формування в учнів пошуково-дослідницької діяльності 71%
Розвиток в учнів критичного мислення 85.8%
Розвиток обдарованих дітей 71%
Сприяння кращій підготовці учнів до життя 85,8%
Було проведено опитування вчителів
щодо впровадження педагогічної інновації
(за інструментарієм Центру науково-освітніх інновацій та моніторингу)
92% вчителів вважають педагогічну інновацію
ефективною.