Іван Якович Горбачевський — видатний український хімік, біохімік, гігієніст, епідеміолог, громадсько-політичний і освітній діяч
1.
2. Іван Якович Горбачевський видатний український
хімік, біохімік, гігієніст, епідеміолог, громадсько-
політичний і освітній діяч, академік Всеукраїнської
академії наук — народився 15 травня 1854 р. с.
Зарубинцях (нині — Збаразького району
Тернопільської області) в родині греко-католицького
священика.
Навчався у народній школі в м. Збаражі та
Тернопільській українській гімназії ім. І. Я Франка.
3. У 1872 році вступив на медичний факультет
Віденського університету. Ще студентом розпочав
наукові дослідження з медичної хімії
і в 1874 р. опублікував свою першу наукову працю
«Про вестибулярні нерви».
Під час навчання брав активну участь у громадському
житті: у 1875—1877 рр. двічі був головою
студентського товариства «Січ».
4. У Відні Іван Горбачевський познайомився зі своїм
земляком Іваном Пулюєм. Вони стали побратимами
і однодумцями на все життя.
Згодом професори-тернопільці заснували у Празі
студентське земляцтво — Українську академічну
громаду, де читали студентам лекції, фінансово
підтримували бідних студентів.
Іван Горбачевський Іван Пулюй
5. У 1877 р. Іван з відзнакою закінчив Віденський
університет. Працював у Хімічному та Фізичному
інститутах Відня. Розпочав дослідження синтезу сечової
кислоти.
У 1882 р. вчений вперше у світі штучно синтезував
сечову кислоту та встановив джерела і шляхи її
утворення в людському й тваринному організмах.
Згодом це відкриття дало змогу розробити метод
діагностування і лікування специфічних захворювань.
6. У 1883 р. Іван Горбачевський очолив кафедру
фармакології Празького німецького Карло-
Фердинандового університету. Тут він продовжив
досліди, розпочаті у Відні. Працював над ідею
гідролізного розщеплення нуклеїнових кислот,
відокремлення сечової кислоти від ксантину
та гуаніну. Значення цих досліджень можна повною
мірою оцінити лише у наш час, коли наука впритул
наблизилась до розкриття таємниць механізму
відтворення і втілення генетичної інформації
на молекулярному рівні. Вчений одним із перших
виокремив у чистому вигляді амінокислоти
і експериментально довів, що вони є «будівельними
цеглинками» білків.
У 1888 р. відкрив фермент ксантиноксидазу
7. У Празькому університеті вчений плідно займався
педагогічною діяльністю: викладав основи медичної
хімії, багаторазово обирався деканом медичного
факультету, а в 1902—1903 рр. — ректором
університету.
Багато уваги приділяв роботі над університетськими
підручниками з медичної хімії, зокрема видав такий
підручник чеською мовою в 4-х томах (1904—1908).
Іван Горбачевський став також засновником і першим
ректором Інституту медичної хімії при Празькому
університеті, який працює донині.
8. У 1898 р. наукову діяльність ученого було відзначено
найвищою нагородою Австро-Угорщини — орденом
Залізної корони. Його призначили головою Ради
здоров’я у Чехії, а з 1906 р. — головою найвищої Ради
здоров’я Австро-Угорської монархії.
У 1899 р. Іван Горбачевського був обраний дійсним
членом (згодом — почесним членом) математично-
природничо-лікарської секції Наукового товариства
імені Шевченка; віду 1911 до 1918 р. він очолював
цю секцію.
У 1908 році став членом Палати Панів Віденського
сейму, радником цісарського двору та членом
Королівського чеського наукового товариства (згодом —
Чеської академії наук).
9. У 1898 р. наукову діяльність ученого було відзначено
найвищою нагородою Австро-Угорщини — орденом
Залізної корони. Його призначили головою Ради
здоров’я у Чехії, а з 1906 р. — головою найвищої Ради
здоров’я Австро-Угорської монархії.
У 1899 р. Іван Горбачевського був обраний дійсним
членом (згодом — почесним членом) математично-
природничо-лікарської секції Наукового товариства
імені Шевченка; віду 1911 до 1918 р. він очолював
цю секцію.
У 1908 році став членом Палати Панів Віденського
сейму, радником цісарського двору та членом
Королівського чеського наукового товариства (згодом —
Чеської академії наук).
10. У 1900 р. очолював українську делегацію на
Міжнародний лікарський конгрес у Парижі, де його
було обрано віце-президентом конгресу та
президентом хімічної секції.
З 1910 р. — почесний президент Українського
лікарського товариства, виступив також як ініціатор
і організатор першого (1926) і другого (1932)
українських наукових з’їздів у Празі.
11. Під час Першої світової війни Іван Горбачевський
разом з Іваном Пулюєм очолював Комітет допомоги
українським біженцям з Галичини, а також
пораненим воякам-українцям і військовополоненим,
особисто займався влаштуванням українства у Празі.
У 1917 р. він увійшов до австрійського уряду,
ініціював створення першого у світовій практиці
Міністерства народного здоров’я та був призначений
його першим міністром.
12. Серед найбільш знакових ініціатив Івана
Горбачевського — організація Українських
університетських курсів, які згодом були
реорганізовані в Український вільний університет.
Його офіційне відкриття відбулося 17 січня 1921 р.,
а в жовтні того ж року університет було переведено
до Праги.
У 1923, 1931, 1932, 1933, 1934 рр. вчений обирався
ректором Українського вільного університету, в 1934
р. — почесним доктором права, в 1937 р. —
почесним професором.
13. Також учений завідував кафедрами хімії
в Українському вільному університеті та Українському
вищому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова.
Був професором Українського технічно-господарського
інституту, Української господарської академії
у Подебрадах та головою хімічної комісії
при цій академії.
Продовжував плідно займатися наукою: опублікував
в «Українському медичному віснику» працю,
присвячену питанню розробки української хімічної
термінології (1923), підготував два томи підручника
органічної та неорганічної хімії українською мовою.
Працював як біохімік-гігієніст та епідеміолог,
займався питаннями судової медицини і токсикології.
14. У 1924 р. Іван Горбачевський за участю патріотично
налаштованих професорів організував у Празі Музей
визвольної боротьби України. Під його керівництвом
Було зібрано кошти для закупівлі будинку під музей
для розміщення там понад 700 тисяч зібраних
експонатів і документів. У 1945 р. величезну
та унікальну колекцію експонатів музею було
вивезено з Праги радянськими спецслужбами.
Професори-засновники Музею визвольної
боротьби України у Празі
15. У 1925 р. вченого обрано академіком Всеукраїнської
академії наук в галузі біохімії.
Він був головою Організаційної комісії Першого
українського наукового з’їзду в Празі 3-7 жовтня
1926 р. та Другого – 20 березня 1932 р.
У 1927-1928 рр. Горбачевський головував у
номенклатурній хімічній комісії при Українській
господарській академії (УГА) в Подебрадах, що
розробляла принципи української хімічної
термінології.
Запропонована вченим номенклатура органічних
(1924-1926 рр.) та неорганічних сполук (1939-1941
рр.) лягла в основу класифікації та номенклатури
хімічних речовин.
16. Іван Якович Горбачевський – член Австрійського
Кайзерівського наукового товариства, Чехо-
Словацької Академії наук та інших наукових
організацій, почесний член Спілки українських
лікарів у Чехо-Словаччині, Товариства українських
інженерів у Празі (1932) та ін.
У 1937 р. його обрано почесним членом Наукового
Товариства імені Шевченка у Львові, почесним
професором УВУ та почесним головою Комітету
оборони Карпатської України у Празі.
17. Помер Горбачевський 24 травня 1942 р. Похований
на малому цвинтарі Святого Матея у Шарці під
Прагою.
18.
19.
20.
21.
22.
23. У 1992 р. рішенням Кабінету Міністрів України ім'я
академіка І. Я. Горбачевського великого вченого
і патріота присвоєне Тернопільській державній
медичній академії (нині – ДВНЗ “Тернопільський
державний медичний університет імені І. Я.
Горбачевського МОЗ України”).
На фасаді адміністративного корпусу навчального
закладу встановлено меморіальну дошку.
Меморіальна дошка на фасаді
адміністративного корпусу ТДМУ
24. У 2004 р. біля морфологічного корпусу Тернопільського
державного медичного університету було встановлено
пам’ятник Івану Горбачевському (скульптор О. Маляр,
архітектор Р. Білик)
25. Школа в рідному селі Івана Горбачевського Зарубинцях
Збаразького району Тернопільської області названа його
ім'ям.
Інфекційна лікарня ім. І. Горбачевського в м. Херсоні.
Встановлено меморіальну дошку на однойменній вулиці
у м. Львові.
Меморіальна дошка на однойменній вулиці у
м. Львові
26. Іван Горбачевський - автор 66-ти наукових публікацій з
хімії, біохімії, епідеміології, судової медицини,
токсикології та інших галузей, понад 100 наукових
праць у галузі санітарії.
У 1875 р. вперше виконав самостійну наукову працю,
присвячену вестибулярному нерву й опублікував її під
назвою “Ueber den Nervus Vestibuli” у зведеннях
Віденської академії наук.
Першим у світі (1882 р.) здійснив синтез сечової
кислоти з гліцину; одним з перших вказав, що
амінокислоти є складовими білків; встановив шляхи
утворення сечової кислоти в організмі.
27. 1885 р. Горбачевському вдалося штучно синтезувати
ще одну дуже важливу для організму азотовмісну
сполуку – креатин. Він також запропонував
волюметричний метод визначення азоту в різних
рідинах організму.
Відкрив фермент ксантиноксидазу (1889 р.),
запропонував нову методику визначення місткості
азоту в сечі та інших речовинах.
Вчений підготував два томи підручника органічної та
неорганічної хімії українською мовою, з яких перший
том (“Органічна хімія”) опубліковано у Празі 1924 р.,
що заклало основи української наукової термінології.
1898 р. – опублікована праця “Загальний метод
добування нуклеїновогоквасу з органів.”
28. 1911 р. у німецькому виданні з бактеріології опублікував
працю про пелагру під назвою “Zur Kenntnis der
Pelagra.” 1912 р. опубліковано працю в часописі чеських
лікарів “ Про отруєння спиртом – денатурованим
метиловим алкоголем,” в якій описано дію алкоголю на
організм.
Проблемі токсикології була присвячена і публікація у
цьому ж часописі 1916 р. під назвою “Про отруєння
оловом при використанні оцинкованих залізних
водопровідних труб.”
Чеською мовою написав (1904-08 рр.) 4-томний
підручник лікарської хімії.
29.
30. Про присвоєння імені академіка І. Я.
Горбачевського Тернопільському медичному
інституту : постанова Кабінету Міністрів
України від 1 липня 1992 р. № 363 // Історія і
сучасність (1957-2007) / [ред. кол.
Л. Я. Ковальчук та ін.]. – Тернопіль :
″Укрмедкнига″, 2007. – С. 7.
31. Волотовська, Н. Іван Горбачевський. Спроба
життєпису в прозі та віршах / Н. Волотовська. –
Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – 56 с.
Ганіткевич, Я. Історія української медицини в
датах та іменах : [І. Я. Горбачевський] /
Я. Ганіткевич. – Львів, 2004. – 368 с.
32. Ганіткевич, Я. Українські лікарі-вчені першої
половини ХХ століття та їхні наукові школи :
біографічні нариси та бібліографія :
[І. Я. Горбачевський] / Я. Ганіткевич. – Львів,
2002. – 544 с.
Головацький, І. Іван Горбачевський (1854-
1942) : життєписно-бібліографічний нарис /
І. Головацький. – Львів, 1995. – 127 с.
33. Гонський, Я. Брати Горбачевські /
Я. Гонський. – Тернопіль : Укрмедкнига,
2009. – 140 с.
Гонський, Я. Іван Горбачевський у спогадах і
листуваннях / Я. Гонський. – Тернопіль :
Укрмедкнига, 2004. – 184 с.
34. Головацький, І. Д. Горбачевський І. Я. / І. Д.
Головацький // Енциклопедія Сучасної
України. – К., 2006. – Т. 6 : Го-Гю. – С. 188.
Горбачевський Іван // Довідник з історії
України. А-Я / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста.
– 2-ге вид., доопр. і доповн. – К. : Генеза,
2002. – С. 172.
35. Горбачевський Іван // Енциклопедія
українознавства / гол. ред. В. Кубійович. –
перевид. в Україні. – Львів, 1993. – Т. 2. – С.
411.
.
Горбачевський Іван // Пундій, П. Українські
лікарі : біобібліографічний довідник / П.
Пундій. – Львів; Чикаго, 1994. – Кн. 1 :
Естафета поколінь національного
відродження. – С. 60-62.
36. Завальняк, М. Організація українських лікарів
в ЧСР (1922-1938) / М. Завальняк // Матеріяли
до історії української медицини / гол. ред.
колегії Павло Джуль. – Чікаго, 1988. – Т. ІІ. –
С. 67-70.
.
Здобутки клінічної та експериментальної
медицини : матеріали підсумкової науково-
практичної конференції, присвяченої 150-
річчю з дня народження академіка
І. Я. Горбачевського, 3-4 червня 2004 року, м.
Тернопіль. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2004.
– 154 с.
37. Його ім’я носить університет. Двадцять років з
ім’ям академіка І. Я. Горбачевського //
Майбутнє твориться сьогодні (2007-2012) /
[гол. ред. Л. Я. Ковальчук]. – Тернопіль :
″Укрмедкнига″, 2012. – С. 6-7.
.
Його ім’я носить університет. Іван Якович
Горбачевський // Історія і сучасність (1957-
2007) / [ред. кол. Л. Я. Ковальчук,
В. П. Марценюк, І. Р. Мисула та ін.]. –
Тернопіль : ″Укрмедкнига″, 2007. – С. 7-8.
38. Мельничук, Б. Горбачевський І. Я. / Б.
Мельничук // Тернопільський
енциклопедичний словник : в 3-х т. / гол. ред.
колегії Геннадій Яворський. – Тернопіль :
Збруч, 2004. – Т. 1 : А-Й. – С. 393.
.
Музика, М. Наукова діяльність Українського
Лікарського Товариства / М. Музика //
Матеріяли до історії української медицини /
гол. ред. колегії Павло Джуль. – Чікаго, 1988.
– Т. ІІ. – С. 40-51.
39. Наріжний, С. Спілка українських лікарів у
Чехії / С. Наріжний // Матеріяли до історії
української медицини / гол. ред. колегії Павло
Джуль. – Чікаго, 1988. – Т. ІІ. – С. 62-66.
.
Українські вчені-ініціатори і піонери
створення міністерств охорони здоров’я в
найбільших імперіях континентальної
Європи. І. Я. Горбачевський, Г. Є. Рейн //
Ціборовський, О. На варті здоров’я : історія
становлення соціальної медицини і охорони
громадського здоров’я в Україні / О.
Ціборовський. – К. : Факт, 2010. – С. 211-213.
40. Бабюк, Я. Памяти Ивана Горбачевского : [статья из
Праги] / Я. Бабюк // Биохимия. – 1962. – Т. 27, вып. 3.
– С. 572.
Березовский, С. Ян Горбачевский – один из
основателей биохимии : [статья из Польши] //
Советское здравоохранение. – 1970. – № 6. – С. 75-76.
Бубній, П. Чудовий син великого народу :
[І. Я. Горбачевський] / П. Бубній, Ю. Ковальков //
Вільне життя. – 2004. – 18 трав. – С. 3.
Буська, О. Музей в Зарубинцях відвідала гостя з
Торонто: [музей І. Я. Горбачевського] / О. Буська //
Медична академія. – 2011. – 6 серп. – С. 5.
41. Буська, О. Музей-садибу Івана Горбачевського
відкрили в його рідному селі / О. Буська // Медична
академія. – 2009. – 16 черв. – С. 4.
Василега-Дерибас, М. Апостол правди і науки : до 150-
річчя від дня народження Івана Горбачевського / М.
Василега-Дерибас // Народне здоров’я. – 2004. – № 5.
– С. 7-8.
Віленський, Ю. Тернопільський геній :
[Горбачевський Іван Якович] / Ю. Віленський //
Мистецтво лікування. – 2009. – № 8. – С. 86.
42. Вільшаненко, М. 155 років від дня народження Івана
Горбачевського / М. Вільшаненко // Медична
академія. – 2009. – 14 трав. – С. 9.
Волоцюга, Л. 2004 рік – рік Івана Горбачевського / Л.
Волоцюга // Тернопільська газета. – 2004. – № 22. –
С. 2.
Гонський, Я. Брати Іван та Антін Горбачевські :
[Міжнародний рік академіка І. Горбачевського] / Я.
Гонський // Медична академія. – 2004. – 7 лют. – С. 7.
43. Гонський, Я. Іван Горбачевський : ім’я, непідвладне
часові / Я. Гонський // Медична академія. – 2012. –
22 трав. – С. 12.
Гонський, Я. Іван Горбачевський у спогадах
співвітчизників та іноземців / Я. Гонський //
Медична академія. – 2004. – 6 трав. – С. 8; 24 квіт. –
С. 8; 9 квіт. – С. 8; 6 берез. – С. 7; 20 берез. – С. 6.
Гонський, Я. Родовід Горбачевських / Я. Гонський //
Медична академія. – 2004. – 22 трав. – С. 8.
Гонський, Я. Учений, міністр, парламентарій, патріот
: Міжнародний рік І. Горбачевського // Медична
академія. – 2004. – 26 лют. – С.8-9.
44. Гонський, Я. І. Академік Іван Горбачевський : 60 років з
часу смерті та 120 років від часу синтезу сечової
кислоти / Я. І. Гонський, Ю. І. Губський // Медична
хімія. – 2002. – Т. 4,
№ 4. – С. 96-97.
Грималюк, І. Горбачевські – це славний український
рід / І. Грималюк // Вільне життя. – 2004. – 24 лип. –
С. 9.
Ковальков, Ю. До ювілею Івана Горбачевського /
Ю. Ковальков // Вільне життя. – 2004. – 15 трав. – С. 2.
45. Ковальков, Ю. Перша ластівка до ювілею Івана
Горбачевського / Ю. Ковальков // Свобода. – 2004. – 15
трав. – С. 1.
Ковальчук, Л. Я. 155 років від дня народження Івана
Горбачевського / Л. Я. Ковальчук, Г. А. Крицька, О. І.
Яшан // Мистецтво лікування. – 2009. – № 8. – С. 87-88.
Козирський, В. "Навічно служити своїй українській
землі" : до 150-річчя від дня народження академіка
ВУАН І. Я. Горбачевського / В. Козирський,
В. Шендеровський // Вісник НАН України. – 2004. – №
6. – С. 52-56.
46. Левицька, Л. Хто такий академік Горбачевський /
Л. Левицька // Голос України. – 2004. – 15 трав. – С. 7.
Лесів, С. Відкриття садиби-музею Івана Горбачевського /
С. Лесів // Медична академія. – 2004. – 12 черв. – С. 6.
Луганська, Т. Повернувся з чужини додому. В
пам’ятникові : [І. Я. Горбачевський] / Т. Луганська //
Медична академія. – 2004. – 12 черв. – С.1; 6.
Машлянка, Б. У медакадемії з’явився свій пам’ятник :
[пам’ятник І. Я. Горбачевському] / Б. Машлянка //
Місто. – 2004. – 9 черв. – С. 3.
47. Подільчак, М. Видатний український вчений і
громадський діяч : 140 років від дня народження
академіка І. Горбачевського /
М. Подільчак // Лікарська справа. – 1996. – № 10-12. – С.
169-171.
Про відзначення 150-річчя від дня народження
видатного українського вченого-біохіміка, академіка
Івана Горбачевського : рішення Тернопільської обласної
ради // Свобода. – 2004. – 16 берез. – С. 2.
Савків, Л. Труди і дні Івана Горбачевського / Л. Савків //
Свобода. – 2004. – 15 трав. – С. 3.
48. Сміян, І. Іван Горбачевський / І. Сміян, Я. Гонський //
Ваше здоров’я. – 1997. – 18 січ. – С. 10.
У травні відзначатимемо ювілей академіка Івана
Горбачевського // Вільне життя. – 2004. – № 26. – С. 1.
Український науковець із світовою славою :
[І. Я. Горбачевський] // Медична академія. – 2004. – 30
черв. – С. 10.
Хміляр, Л. Новосілля музею : [І. Я. Горбачевський] /
Л. Хміляр // Свобода. – 2009. – 3 черв. – С. 10.
Шило, В. Иван Яковлевич Горбачевский : вся жизнь во
благо народа своего / В. Шило // Фармацевт-практик. –
2004. – № 12. – С. 57-59.
49. Український науковець із світовою славою :
[І. Я. Горбачевський] // Медична академія. – 2004. – 30
черв. – С. 10.
Хміляр, Л. Новосілля музею : [І. Я. Горбачевський] /
Л. Хміляр // Свобода. – 2009. – 3 черв. – С. 10.
Шило, В. Иван Яковлевич Горбачевский : вся жизнь во
благо народа своего / В. Шило // Фармацевт-практик. –
2004. – № 12. – С. 57-59.
Шот, М. Видатний українець : [Міжнародний рік
академіка І. Горбачевського] // Медична академія. –
2004. – 7 лют. – С. 6.
50. Шот, М. Міжнародний рік академіка Горбачевського /
М. Шот // Урядовий кур’єр. – 2004. – 12 трав. – С. 13.
Шот, М. Перший європейський міністр охорони здоров’я
– українець : [І. Я. Горбачевський] / М. Шот // Урядовий
кур’єр. – 2009. – 18 черв. – С. 9.
51. Колектив бібліотеки висловлюємо
щиру подяку д.м.н., професору
Ярославу Івановичу Гонському за
люб’язно надані друковані матеріали
та світлини, які були використані у
презентації.