Презентація Віктора Степаненка (Інститут соціології НАН України), представлена на лекції Київського офісу Інститута Кеннана 2 березня 2016 року у Американському домі, Київ

1. Громадянське суспільство в Україні:
інституціональні особливості розвитку
Віктор Степаненко (Інститут соціології НАН України)
(Фото з авторського фото-проекту Євромайдан 2013/14)

2. Громадянське суспільство: що і про що?
 дискурси (античні витоки societas civilis , історична
модерна концепція, постмодерні особливості)
 суспільні практики
 ГС – не лише мережа НУО, але й не “суспільство” в
цілому
 морально-етичні принципи (цінності, соціальний
капітал)
 ГС – публічна (не приватна) сфера
 ГС – не держава і не бізнес (“третій сектор”)
 ГС – добровільність, публічність, самоорганізація,
цивільність (цінності / право)
 ГС – історичне, контекстуальне, ідеально-
нормативне, національне, глобальне

3. A
B
C
ГС
А – активність
B – відкритість
С – цивільність
(civilité,
civility,
Zivilität)
Громадянське суспільство: рівнозначність 3-х вимірів
(civil society)

4. ГС в новітній історії України: особливості розвитку
 довша тривалість і стійкість комуністичного спадку
 тривалий історичний період відсутності державності – від “розбудови
держави” і “шантажистської” держави до..
 системні деформації постком. трансформації (кланово-корпоративний
капіталізм, олігархізація, соціально-економічне розшарування,
малочисельність “середнього класу”, сталість патерналізму, стійкість
патрон.-клієнт. мереж, правовий нігілізм)
 поляризація (гео-)політичних орієнтацій, переважно по регіонах
 розвиток ГС переважно через мережу напів-професійних НУО
менеджерського типу
 низькі громадянські якості політичної еліти, кооптованої за
корпоративно-клановим принципом
 деформації політичного процесу, брак його відкритості, неформальні
центри прийняття рішень кланово-корпоративними групами (“мафія –
злочинний світ” , “олігархи” в лідерах суспільного впливу)

5. ГС в новітній історії України: стадії розвитку
1) Становлення - з кінця 1980-х до 2004–2005
 законодавча база
 організаційна структура - (статичний) розвиток громадських
неурядових організацій
 масова маніфестація ГС у “помаранчевій революції”
 держава – ГС: дискредитація, визнання, клонування “боротьба за
позиції”
2) Інституціоналізація - з 2006 по 2013-2014 і по тепер
 ГС як фактор суспільно-політичного життя
 ефективний контроль за владними структурами
 завдання – інституціональні зміни, вкорінення цивільних норм
(оцивільнення суспільних відносин), зсув умовного розмежування
поміж громадянським і “негромадянським” суспільствами

6. Громадські організації: проблеми сталого розвитку (1)
 кількісні і якісні (сталості) показники, методології досліджень
2003 - більше 30 тисяч НДО
2007 - більше 52 тисяч НДО
2012 – більше 70 тис. НДО
 сфери та напрями діяльності
 фінансування (до 50% міжнародні донори – 2009)
 участь, членство, представництво – до 90% не належать до
жодної ГО – “свобода неучасті”
 проблеми суспільної довіри
 неефективність виконання функцій контролю за владою (лише
біля 10% у 2005 і 2014 могли б щось зробити проти рішення
влади, що утискає права і інтереси) та медіації/комунікації
поміж владою і суспільством

7. Громадські організації: фактори “свободи неучасті”(2)
 традиції інституціональної недовіри
 ефекти владних стратегій дискредитації («грантоїди») і
клонування ГС
 патерналізм та синдром «навченої безпорадності»
(Є.Головаха)
 компенсаторна функція стійких патронально-
клієнтелістських взаємин
 соціально-економічні фактори (бідність, різке
розшарування)
 соціально-структурні фактори (малочисельний “середній
клас”, старіння населення, еміграція активної/творчої
частини населення)

8. Причини участі у діяльності та створенні ГО, 2013 р.
(Ін-т соціології НАНУ, %, N=1800, відмітьте всі можливі відповіді)
Причина участі/створення НУО
%
Захист своїх прав та реалiзацiя iнтересiв 40.2
Турбота про загальне благо та допомога iншим людям 24.1
Громадський контроль за дiяльнiстю органiв влади 16.6
Прагнення здобути полiтичний капiтал та зробити кар’єру у
полiтицi
24.7
Бажання заробити грошi на фiнансовiй пiдтримцi держави чи
донорiв
30.7
Iнше 0.2
Не знаю 20.1

9. Перешкоди для участі у дiяльностi ГО, 2013 р.
(Ін-т соціології НАНУ, %, N=1800, відмітьте до 3-х )
Фактори “свободи неучасті” %
Байдужiсть, пасивнiсть людей до суспiльного життя 48,7
Вiдсутнiсть вiльного часу 27,0
Загальна зневiра у власних можливостях захистити свої права та
iнтереси
30,0
Фiнансовi проблеми сім’ї, потреба додаткових заробiткiв 17,2
Юридичнi перешкоди, труднощi у створеннi ГО 7,1
Недовiра до ГО 25,6
Загальна слабкiсть, малочисельнiсть ГО 13,3
Протидiя державних органiв влади дiяльностi ГО 10,8
Пересторога вступати у конфлiкт з офiцiйними представниками влади 18,6
Iнше 0,2
Нiчого з перелiченого не заважає 3,3
Не знаю 10,0

10. Громадські організації: суспільна довіра, %
50
41,6
46,8
33,6
12,2
17,8
14,8
33,8
0
10
20
30
40
50
60
2006 2013 2014 2015
не
довіряю
важко
сказати
довіряю
для порівняння по результатах 2013 року:
ГО - майже п’ята частина респондентів, в той же час:
лише 3,6% довіряли уряду, 8,1% – Верховній Раді,
біля 14% – місцевим органам влади, 6,7% - політичним партіям.

11. Потенціальний ресурс ГО
- незадоволення якістю демократії
- недовіра/незадоволення діяльністю владних інституцій
- потреба захисту своїх прав та інтересів
2013 р. репрезентативне опитування Ін-ту соціології:
біля 40% респондентів висловлювали готовність (принаймні на рівні
її декларування) до безоплатної добровільної участі у таких
повсякденних видах активності як:
 допомога сиротам та нужденним,
 озеленення своїх міст та сіл,
 прибирання та упорядкування територій за місцем проживання
Натомість у таких видах активності як “участь у забезпеченні
правопорядку” або “організація дозвілля та відпочинку” готовність
до участі респондентів є порівняно невисокою – лише 12% та 16,7%
респондентів

12. Євромайдан як фактор інститутуціоналізації ГО
 3-я, найрішуча спроба суспільної модернізації
 не електоральна “революція”
 розширення соціальної бази, дистанціювання від
офіційних політичних структур
 особливості громадянської активності
 цінності і практики самоорганізації та
солідарності
 соціальний капітал ГС як важливого актора

13. (фото з авторського фото-проекту Євромайдан 2013/14)

14. Трансформація протестної енергії ГО
після Євромайдану – перспективи розвитку
1) добровольчі військові формування (“добробати”)
2) волонтерський рух як аутентичне ГС (майже 2/3 довірі,
армія – 41%, владні інститути разом менше 20% - 2015)
3) лобіювання та супровід реформ (від “проти” до “за”)
Перспективи розвитку:
1) розвиток системи публічного контролю за владними
стуктурами
2) адаптація діяльності ГО, використання досвіду та ресурсу
самоорганізації
3) ГС як актор інституціональних змін (“не обличчя, а систему”)
(трансформація олігархів?, міжнародний тиск/контроль, ГС)

15. 23,5
13,5
63
33,1
10,8
56,1
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
90%
100%
2009 2015
ні
не знаю
так
Чи несете Ви особисту відповідальність щодо
стану справ у країні? (Ін-т соціології НАНУ,%, N=1800)