3. СОНЦЕ - НАЙБЛИЖЧА ЗІРКА
Сонце - центральна і єдина зірка нашої Сонячної системи Воно являє собою дуже гарячу плазмову кулю. За
спектральною класифікацією Сонце - «жовтий карлик». В сонячних надрах температура 15 млн. градусів, а
температура поверхні Сонця досягає 6000K, тому Сонце світить майже білим світлом, але з-за більш
сильного розсіювання та поглинання короткохвильової частини спектру атмосферою Землі пряме світло
Сонця біля поверхні нашої планети набуває деякий жовтий відтінок
Маса Сонця становить 99,8 % від сумарної маси всій Сонячної системи. Сонячне випромінювання підтримує
життя на Землі, визначає клімат.Сонце складається з водню (~73 % від маси), гелію (~25 % від маси ) і
таких, що входять до його складу малих концентрацій, елементів: заліза, нікелю, кисню, азоту, кремнію,
сірки, магнію, вуглецю, неону, кальцію і хрому.
Енергія Сонця обумовлена ядерними реакціями, що відбуваються в його внутрішніх областях.
Перетворення речовини в ході цих реакцій призводять до вивільнення колосальної енергії. Крім світла і
тепла, Сонце є також джерелом радіовипромінювання. Велика частина сонячної енергії розсіюється в
космічному просторі; на Землю потрапляє лише близько половини мільярдної частки потужного
випромінювання Сонця. Втім, навіть такої незначної кількості виявляється цілком достатньо для того, щоб
підтримувати в газоподібному стані земну атмосферу, постійно нагрівати поверхню материків і океанів,
давати енергію вітрам, а також забезпечувати життєдіяльність рослин, тварин і людини.
5. ФОТОСФЕРА
– Фотосфера - найнижчий і найщільніший шар завтовшки 300 км (0,001 частка
радіуса Сонця, тому її називають поверхнею Сонця).
★ жовто-білий колір;
★ густина в сотні раз менша за густину атмосфери при поверхні Землі;
★ температура 6 000 К. (Молекули розпадаються на окремі атоми.);
Поверхня Сонця вкрита дрібними зернятками гранулами – це
потоки
гарячого газу, який піднімається догори, а в темних місцях донизу.
опускається
температура на 500 К вища ніж в проміжках між ними
розміри – близько 700 км
час „життя” близько 7 хв.
6. ХРОМОСФЕРА
Хромосфера
вузьке кільце , яке можна побачити
під час повного сонячного
затемнення.
жовто-червоне кільце;
товщина 12-15 тис. км;
температура від 4 500 К внизу до
100 000 К в верхніх шарах.
7. ХРОМОСФЕРА
В хромосфері можна спостерігати
довгасті, схожі на язики полум’я
утворення - спікули, які піднімаються
в корону і розчиняються в ній.
★ температура в 2-3 рази вища ніж у
фотосфері, а густина менша
★ діаметр біля основи від 500 до 3 000
км
★ час „життя” до 5 хв.
8. СОНЯЧНА КОРОНА
Сонячна корона –
найпротяжніший шар сонячної
атмосфери:
★ сріблясто-білий колір
★ розміри кілька сонячних радіусів
★ температура зростає від 100 000 К до
2000000 К
★ невелика яскравіть, тому можна
спостерігати лише під час затемнень.
9. ГЕЛІОСФЕРА
Геліосфера
поширюється на велетенську
відстань у вигляді сонячного
вітру
★ складається з протонів і α-частинок
★ швидкість частинок біля основи 0,3
км/с, біля Землі швидкість зростає до
500 км/с за концентрації 1-10 частинок в
1 см3.
10. КОНВЕКТИВНА ЗОНА
Ближче до поверхні Сонця температура та густина речовини недостатні для повного перенесення енергії шляхом
ревипромінювання. Виникає вихрове перемішування плазми, і перенесення енергії до поверхні (фотосфери) здійснюється
переважно рухом речовини.
Охолоджуючись на поверхні, речовина фотосфери занурюється вглиб конвективної зони, а в нижній частині речовина нагрівається
від зони променистого переносу і піднімається вгору, обидва процеси йдуть зі значною швидкістю. Такий спосіб передачі енергії
називається конвекцією, а підповерхневий шар Сонця завтовшки приблизно 200 000 км, де вона відбувається — конвективною
зоною. Із наближенням до поверхні температура спадає в середньому до 5800 К, а густина газу стає у 1000 разів меншою
густини приземного повітря.
11. ЗОНА ПРОМЕНИСТОГО ПЕРЕНОСУ
Над ядром, на відстані приблизно від 0,2-0,25 до 0,7 радіуса Сонця, розташована зона променистого переносу. У цій зоні
перенесення енергії відбувається здебільшого за допомогою випромінювання і поглинання фотонів. Напрямок кожного
конкретного фотона, випроміненого шаром плазми, ніяк не залежить від того, які фотони плазмою поглиналися, тому він може як
потрапити до вищого шару в променистій зоні, так і повернутися назад, до центру. Через це проміжок часу, за який багаторазово
перевипромінений фотон (спочатку утворений в ядрі) досягає конвективної зони, може вимірюватися мільйонами років. В
середньому цей термін становить 170 тис. років.
12. СОНЯЧНЕ ЯДРО
Центральна частина Сонця радіусом приблизно 150–175 тис. км (тобто 20-25% від радіуса Сонця), в якій відбуваються термоядерні
реакції, називається сонячним ядром. Густина речовини в ядрі становить приблизно 150 000 кг/м³ (що в 150 разів більше густини
води і в ~6,6 разів перевищує густину найщільнішого металу на Землі — осмію), а температура в центрі ядра — більше 14 млн К.
В ядрі відбуваються термоядерні реакції, в результаті яких із чотирьох протонів утворюється ядро гелію-4. Внаслідок цього
щосекунди на випромінювання перетворюється 4,26 млн тонн речовини, однак ця величина нікчемна в порівнянні з масою Сонця
— 2×1027 тонн.
Ядро — єдине місце на Сонці, в якому виділяється енергія, інша частина зірки нагріта цією енергією. Вся енергія ядра послідовно
проходить крізь шари, аж до фотосфери, з якої випромінюється у вигляді сонячного світла.
13. • відстань від Землі до Сонця 1 а.о. = 150 млн. км
• кутовий радіус 16'
• лінійний радіус 700 000 км = 109 земним радіусам
• маса Сонця 2 · 10 30 кг (330 000 разів більше за Землю)
• густина 1,4 г/см3 (в 4 рази менше за густину Землі)
• світність Сонця 3,85 · 10 26 Вт (Земля отримує одну двомільярдну частку цієї енергії)
• температура поверхні 5 770 К. В деяких місцях досягає 6 500 К, в середньому її можна вважати рівною 6 000 К.
• Сонце обертається навколо своєї осі в тому ж напрямі, що й планети. Період обертання на екваторі 25 діб, а біля
полюсів 30 діб.
• кут нахилу осі обертання до площини екліптики 820 45'.
• період обертання навколо центру Галактики 200 млн. років
• швидкість руху навколо центру Галактики 230 км/с
• За допомогою спектрального аналізу було виявлено хімічний склад Сонця:
• всього 72 хімічних елемента
• найбільше водню, друге місце гелій – разом 98%
• усі інші елементи 2 %
СОНЦЕ В ЦИФРАХ
