Recommended
More Related Content
What's hot
What's hot (20)
Similar to ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 13 (100)
Similar to ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 13 (100) (20)
More from cacds-info
More from cacds-info (12)
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 13 (100)
- 1. Безпековий огляд ЦДАКР № 13 (100) 13 липня 2018 Редакційна колегія Зміст
- 2. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 13 липня 2018 2 Безпековий огляд «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР, www.cacds.org.ua ) здійснюється аналітиками ЦДАКР за підтримки банку «Аркада». Для підготовки оглядів залучаються відомі експерти, дипломати, військові фахівці та спеціалісти усіх відомств, що працюють у безпековому середовищі України. Метою публікацій Безпекового огляду «ВИКЛИКИ і РИЗИКИ» є оперативне та аналітичне інформування зацікавлених профільних структур, ЗМІ та громадян, що цікавляться актуальними проблемами безпеки України. Кожний огляд присвячений короткому періоду (1 – 2 тижні), та містить експертні думки, які можуть не збігатися з офіційною позицією української влади. @2014 Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння У разі цитування обов’язкове посилання на ЦДАКР Редакційна колегія: Бадрак В.В. – головний редактор, директор ЦДАКР Копчак В.І. – відповідальний секретар, заступник директора ЦДАКР Самусь М.М. — заступник директора ЦДАКР з міжнародних питань Члени Редакційної колегії: Бондарчук С.В. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, генеральний директор ДК «Укрспецекспорт» (2005-2010 рр.) Згурець С.Г. – головний редактор журналу «Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины», директор інформаційно- консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Кабаненко І.В. – заступник міністра оборони (2014 р.), перший заступник начальника Генерального штабу ЗСУ (2012 – 2013 рр.), член Експертної Ради у галузі національної безпеки Конопльов С.Л. – директор Гарвардської програми з чорноморської безпеки та програми з безпеки США-Росія і США-Південна Азія, член Експертної Ради у галузі національної безпеки Литвиненко О.В. – заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Міхненко А.В. – головний редактор журналу «Ukrainian Defense Review» Паливода К.В. – голова правління банку «Аркада», член Експертної Ради у галузі національної безпеки Поляков Л.І. – голова Експертної Ради ЦДАКР, перший заступник міністра оборони України (2005 – 2007 рр.), заступник міністра оборони України (2014 р.) Рябих В.О. – член Експертної Ради у галузі національної безпеки, директор з розвитку інформаційно-консалтингової компанії (ІКК) Defense Express Щербак Ю.М. – письменник та громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (1994 - 1998 рр.), міністр охорони навколишнього середовища (1991 - 1992)
- 3. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 13 липня 2018 3 ЗМІСТ Загальні оцінки У дзеркалі експертноі думки Аналітичні розробки Основні виклики та ризики для України у першій половині липня 2018 року Трансфер технологій в оборонно-промисловому комплексі України: проблемні питання. Частина 1 На страже нейтралитета: Вооруженние силы Австрии и Швейцарии. Часть 2 Литва зміцнює свою обороноздатність «Зухвалість» на службі єврейської держави. Чого варто очікувати від зустрічі Трампа з Путіним?
- 4. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 13 липня 2018 4 Фахівці Центру досліджень ар- мії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) пропонують свій аналіз ключових тенденцій у сфері безпе- ки і оборони першої половини лип- ня 2018 року, з 13 липня. Ключові ризики охопленого періоду Характерноюрисоюпочаткулип- ня стало змішення «лінії фронту» у протистоянні з Росією у площину міжнародних відносин. Головними подіями стали 29-й саміт НАТО у Брюсселі та підготовка до зустрічі президентів Трампа і Путіна. Надзвичайно важливою подією можна назвати той факт, що у ході саміту НАТО союзники погодилися підняти витрати на оборону до «не- баченого раніше рівня» (згідно з за- явою президента США Дональда Трампа). За його словами, оборонні витрати збільшаться мінімум на 33 мільярди доларів. «Ми досягли не- ймовірного прогресу. Всі погодили- ся значно збільшити свої зобов’язання. Вони піднімуть їх до рівнів, про які раніше навіть не ду- мали... Лише п’ять з 29 країн вико- нували свої зобов’язання, які стано- вили 2% ВВП і ці зобов’язання зростуть. Значно вище цієї циф- ри», – наголосив президент США. Важливість рішення збільшити оборонні витрати країнами НАТО одразу у двох сферах: перше – кон- солідованого визнання наявності у вигляді Росії значного й підготовле- ного ворога та необхідності спільно готуватися до протидії йому; дру- ге – завершення етапу суперечок всередині Альянсу (Трамп навіть розглядав можливість виходу США зі складу НАТО через те, Сполучені Штати оплачують 90% витрат Альянсу). Власне здобутки для України від саміту не є вагомими, але є послі- довними. Те, що у підсумковій де- Загальні оцінки Основні виклики та ризики для України у першій половині липня 2018 року Важливість рішення збільшити оборонні витрати країнами НАТО одразу у двох сферах: перше – консо- лідованого визнання наявності у вигляді Росії значного й підготовле- ного ворога та необхідності спільно готуватися до протидії йому; дру- ге – завершення етапу суперечок всередині Альянсу (Трамп навіть розглядав можливість виходу США зі складу НАТО через те, Сполучені Штати оплачують 90% витрат Альянсу)
- 5. 5 кларації Альянс засудив незаконну анексію Криму, дискримінацію кримських татар, є певним черго- вим етапом розгортання антипу- тинської коаліції. Обговорення пер- спектив миротворчої місії ООН на Донбасі та наголошення на тому, що вона має бути розміщена по всій зоні конфлікту, включно з україн- сько-російським кордоном, є також певним здобутком, оскільки НАТО схиляється до українських умов. Так само до послідовних кроків зближення України з НАТО слід віднести підтвердження Президен- том України, що інтеграція України до ЄС та НАТО як пріоритет зо- внішньої політики, буде «закріплена у Конституції України». При цьому власне і особисто генсек НАТО Єнс Столтенберг зро- бив вагомий внесок у створення та реалізацію консолідованої політи- ки НАТО, коли у ході саміту закли- кав Росію вивести війська з Донба- су. За фактом, це значна політична підтримка Україні від НАТО, а офі- ційне засудження російської агре- сії є певним наступом на Кремль в інформаційній площині. «Росія несе особливу відповідальність. Вона повинна вивести свої війська та припинити підтримку бойови- ків в Україні», - наголосив генсек НАТО. Також кроком підтримки стали короткі 20-хвилинні перемо- вини президентів України та США в Брюсселі. Водночас те, що напе- редодні брюссельського саміту не відбулося засідання Комісії «Украї- на — НАТО» через недружній крок Угорщини (воно було заблоковане через український Закон «Про осві- ту», який названо дискримінацій- ним щодо угорської меншини на Закарпатті), є суттєвою втратою України та свідченням неоднознач- ного ставлення до країни з боку країн НАТО. Окремо варто згадати позицію США щодо «Північного потоку-2». Так, 11 липня президент США До- нальд Трамп назвав кордони євро- пейських країн «поганими» і по- скаржився, що вони не можуть зупинити потік «трубопровідних доларів», який Європа спрямовує до Росії. Того ж дня (11 липня) США знову пригрозили санкціями учасникам «Північного потоку-2». Щоправда, Держдепартамент не уточнив, які саме санкції будуть вводитися. Водночас, США у черго- вий раз нагадали, що всім компані- ям, які взяли участь у проекті бу- дівництва російського газового трубопроводу «Північний потік-2», загрожують санкції, про це заявив представник Державного департа- менту США. «Ми дали ясно зрозу- міти, що компанії, що працюють в секторі російських експортних трубопроводів, займаються бізне- сом, який несе в собі ризик санк- цій», – йдеться в заяві. Як відомо, Федеральне відомство з судноплав- ства і гідрографії Німеччини вида- ло дозвіл на будівництво 30-кіло-
- 6. 6 метрової ділянки газопроводу. То ж, можна констатувати наявність та поглиблення розбіжностей між США та ФРН, які тривають вже півроку та торкаються багатьох чутливих питань, зокрема, експор- ту німецьких автомобілів в США. До нетривіальних подій на між- народній арені слід віднести шпи- гунський скандал у Греції, яка ви- силає російських дипломатів. Грецьке видання Kathimerini 11 липня повідомило щодо рішення влади Греції вислати з країни двох російських дипломатів. При цьому, за даними видання, ще двом спів- робітникам російського диплома- тичного відомства буде заборонено в’їзд до країни із формулюванням: «Втручання у внутрішні справи і незаконні дії, що підривають наці- ональну безпеку». Така ситуація вказує на ймовірну втрату Росією серйозного союзника, яким завжди була Греція. Хоча дипломатичні джерела означеного видання зазна- чили, що йдеться лише «про дії конкретних чотирьох осіб, а не про загальне ставлення Греції до Росії», втім, масштаби конфлікту можуть виявитися набагато більшими. Не менш важливими, ніж заго- стрення грецько-російських відно- син стало подальше погіршення відносин між Великобританією та РФ. Зокрема, 9 липня глава Міно- борони Великої Британії Гевін Ві- льямсон заявив, що Росія скоїла напад на британській землі. Про це сказав під час виступу в парламен- ті, коментуючи смерть британки Дон Стерджес від отруєння нерво- во-паралітичною речовиною Нова- чок. «Проста реальність полягає в тому, що Росія скоїла напад на бри- танській землі, що призвело до смерті британського громадяни- на», - у таких словах Вільямсона фактично можна бачити нову, більш жорстку риторику по відно- шенню до Кремля. Якщо казати про експертні по- гляди щодо зустрічі Дональда Трампа і Володимира Путіна, то вони збігаються у фокусі уваги на те, що наступною метою Путіна є руйнування НАТО як блоку, що здатен діяти консолідовано та у межах спільних програм. Фахівці звертають увагу на те, що Трамп реалізує у США путінський поря- док денний. Зокрема, американ- ський президент всупереч висно- вкам всього розвідтовариства Сполучених Штатів до останнього запевняв, що Росія не втручалася в президентські вибори 2016 року, не підтримав останній запропонова- ний пакет санкцій проти Росії, а на зустрічі «великої сімки» навіть за- кликав повернути Росію в G7. Не- гативу дадало те, що до цього Трамп, всупереч всім рекомендаці- ям свого найближчого оточення, привітав Володимира Путіна у зв’язку з переобранням останнього на президентський пост. Експерти вказують, що у хазяїна Кремля на- Якщо казати про експертні погляди щодо зустрічі Дональда Трампа і Володимира Путіна, то вони збіга- ються у фокусі уваги на те, що наступною метою Путіна є руйну- вання НАТО як блоку, що здатен діяти консолідовано та у межах спільних програм
- 7. 7 певно підготовлено пропозиції щодо повної готовності взаємодія- ти зі Сполученими Штатами, зо- крема, у питаннях боротьби з теро- ризмом і в сприянні дотриманню Північною Кореєю досягнутої з США угоди. Саме ці аргументи ви- користовуються Кремлем певний час як головний аргумент задля утворення стимулів для Вашингто- ну щодо поліпшення відносин із Москвою. Тому цілком імовірно, що на зустрічі в Гельсінкі Путін всі- ляко заохочуватиме дії Трампа з розколу ЄС і НАТО, так само як і щодо боротьби з антиросійськи на- лаштованою опозицією всередині США. Проблем Україні останнім ча- сом додає негативна позиція сусід- ньої Білорусі. До вкрай недружньо- го кроку вдався президент Білорусії Олександр Лукашенко, зокрема, здійснивши передачу ВАТ «Оршан- ський авіаремонтний завод», контрольний пакет акцій якого на- лежав українському АТ «Мотор Січ», у власність держави. Згідно з повідомленням прес-служби біло- руського президента вже «підго- товлений процес повернення заво- ду у власність держави». Зокрема Лукашенко доручив до кінця липня вирішити всі питання щодо відо- мчої підпорядкованості підприєм- ства (акціонерами були українське ПАТ «Мотор Січ» і білоруське ЗАТ «Системи інвестицій та іннова- цій»). Якщо врахувати, що приват- не АТ «Мотор Січ» розраховувало на цю ділянку в тому числі й для серійного виробництва, можна припустити, що несамостійний очільник Білорусі реалізував волю Кремля. Як відомо, українському підприємству. Внутрішні реформи Найважливішою подією першої половини липня стало накладення штрафу на телеканал «Інтер» через святковий концерт «Перемога. Одна на всіх». Згідно з рішенням, телеканал «Інтер» має сплатити по- над 4 млн гривень штрафу за роз- палювання ворожнечі в ефірі 9-го травня. За таку санкцію 11 липня одноголосно проголосували члени Національної ради з питань телеба- чення і радіомовлення. Як повідо- мила Нацрада, було проведено по- запланову перевірку діяльності телеканалу. При цьому регулятор одержав численні листи зі скарга- ми, в яких повідомлялося, що 9-го травня телеканал «Інтер» транслю- вав у своєму ефірі концерт «Пере- мога. Одна на всіх», зміст якого, як повідомили у скаргах, принижує гідність українців, розпалює во- рожнечу, закликає до підриву ціліс- ності держави та містить ознаки пропаганди. Так, висловлювання ведучих Анастасії Даугулє та Ан- дрія Доманського, які звучали під час трансляції концерту, свідчать про наявність порушення абзацу четвертого частини другої статті 6 Проблем Україні останнім часом додає негативна позиція сусідньої Білорусі Всі члени Нацради визнали ці пору- шення в мовленні телеканалу непри- пустимими та одноголосно проголо- сували за санкцію «стягнення штрафу», яка згідно з частиною восьмою статті 72 закону «Про телебачення і радіомовлення» за- стосовується за поширення закликів до розв’язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті
- 8. 8 закону «Про телебачення і радіо- мовлення» та пункту першого стат- ті 28 закону «Про інформацію». Всі члени Нацради визнали ці пору- шення в мовленні телеканалу не- припустимими та одноголосно проголосували за санкцію «стяг- нення штрафу», яка згідно з части- ною восьмою статті 72 закону «Про телебачення і радіомовлення» за- стосовується за поширення закли- ків до розв’язування агресивної ві- йни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расо- вої чи релігійної ворожнечі та нена- висті. Хоча згідно із заявою пред- ставника телеканалу Ольги Мусійко про те, що рішення буде оскаржено в суді, варто наголосити, що україн- ські органи влади почали активні- ше реагувати на проросійську про- паганду в ЗМІ країни, що є безумовним досягненням та сприяє поширенню ростків української на- ціональної ідеї у суспільстві. У сфері підготовки військ та пе- реозброєння ЗСУ мав місце трагіч- ний випадок під час військових на- вчань, а саме унаслідок розриву міномету загинули троє україн- ських військових, ще дев’ятеро бій- ців дістали поранення. Хоча при- чиною вибуху міномету «Молот» на Рівненському військовому полі- гоні військові очільники назвали подвійне заряджання, визнання порушень техніки безпеки свідчить про загальну недосконалість цього процесу. Негативу додає той факт, що це другий інцидент, пов’язаний із використанням мінометів. Крім того, джерела ЦДАКР у військово- му відомстві свідчать про прикрі порушення при організації бойо- вих стрільб ЗРК в 2017 р., то ж про- цес контролю за підготовкою та проведенням навчань потребує суттєвого удосконалення. Між ін- шим, Рахункова палата вже вирі- шила перевірити виробника міно- метів «Молот» - підприємства «Маяк», «Радар» і «Квант». «Аудит стосуватиметься ефективності ви- користання та розпорядження майном державними підприєм- ствами, що входять до складу Дер- жавного концерну «Укроборонп- ром», що має фінансові наслідки для державного бюджету», - йдеть- ся у повідомленні. Серед позитивних подій першої половини липня – створення в Україні Національного фонд дослі- джень, який з 2019 року він має розпочати грантову підтримку на- укових розробок. Відповідну по- станову затверджено на засіданні Кабінету Міністрів України 4 лип- ня 2018 року. Рішення передбачає не лише утворення Національного фонду досліджень, а й затверджен- ня Положення про Фонд та визна- чення граничної чисельності його працівників — 60 осіб. «Створення дієвого механізму конкурсного фі- нансування науки, що має досягти 40% від загального обсягу бюджет- ного фінансування науки, одна з Українські органи влади почали активніше реагувати на проросій- ську пропаганду в ЗМІ країни, що є безумовним досягненням та сприяє поширенню ростків української національної ідеї у суспільстві Процес контролю за підготовкою та проведенням навчань потребує суттєвого удосконалення Серед позитивних подій першої половини липня – створення в Україні Національного фонд дослі- джень, який з 2019 року він має розпочати грантову підтримку наукових розробок
- 9. 9 ключових рекомендацій ЄС, що були надані за результатами неза- лежного зовнішнього аудиту нау- ково-інноваційної системи Украї- ни. Ця рекомендація йде поруч із твердженням європейських екс- пертів, що реформи мають спира- тися на твердий намір влади вико- нати свої зобов’язання щодо збільшення фінансування. Уряд виконує свої зобов’язання: фінан- сування науки за останні 2 роки було збільшено на 69%. Однак в Україні досі не існувало інституції, яка могла б надавати гранти на до- слідження і розробки на умовах відкритих конкурсів і незалежно від відомчих ознак. Така штучна сегментація наукової сфери об- межує не лише наукову конкурен- цію, але й можливості міжвідомчої кооперації. Адже МОН, наприклад, не має права фінансувати діяль- ність установ НАН, так само, як і НАН не має можливості спрямову- вати передбачені на її діяльність кошти до університетів», — розпо- віла міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Водночас, експерти поки що демонструють скептичне відношення до потенціалу Фонду – передусім через замалі ресурси держави та відсутність тут механіз- мів співпраці на міжнародному рівні. На переконання фахівців ЦДАКР, більш вагомим прикладом стала багаторічна робота ділянки Національного технічного універ- ситету України «Київський полі- технічний інститут імені Ігоря Сі- корського» Sikorsky Challenge. А саме, внаслідок утворення меха- нізму для залучення інвесторів приватного сектору та розгалуже- ної роботи на міжнародному рівні. Також слід згадати, що на почат- ку липня президент Порошенко підписав ухвалений Радою Закон «Про національну безпеку Украї- ни». Хоча, як вказували експерти, закон далекий від досконалого, він став певним внеском у розбудову сфери безпеки та виведення її з хиб- ного кола «ручного управління». Водночас, експерти поки що демон- струють скептичне відношення до потенціалу Фонду – передусім через замалі ресурси держави та відсут- ність тут механізмів співпраці на міжнародному рівні
- 10. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 13 липня 2018 10 Влітку 2017 р. міністерство на- ціональної оборони (МНО) Литов- ської Республіки опублікувало так звану «Білу книгу» - програмний документ, присвячений пріорите- там розвитку системи оборони держави на найближчий час1 . У пе- редмові до цього документа даєть- ся загальна характеристика архі- тектури безпеки в регіоні, на яку все більше впливає агресивна полі- тика Росії. Протягом останніх деся- ти років мало місце застосування нею військової сили проти Грузії і України, а масштаби російської військової діяльності значно зрос- 1 White paper. Lithuanian Defence Policy. – [Елек- тронний ресурс]. – Режим доступу: https:// kam.lt/download/59163/wp-2017-en-el.pdf ли і підібралися впритул до кордо- нів Литви. Росія демонструє свою здатність одночасно використову- вати військові та невійськові засо- би, включаючи проведення кібера- так та інформаційної війни. Крім того, прямий і опосередкований негативний вплив на безпеку Лит- ви мають такі проблеми як теро- ризм, потоки нелегальної міграції та гуманітарні кризи. «Біла книга» констатує, що основним принципом обороноз- датності Литви є повна і безумовна оборона. Це означає, що для захис- ту держави будуть використані всі національні ресурси, і що кожен громадянин, і вся нація чинити- муть опір агресору усіма способа- Литва зміцнює свою обороноздатність У дзеркалі експертноі думки Володимир Паливода, головний консультант відділу проблем національної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень
- 11. 11 ми, які міжнародним правом ви- значені як законні. Литва захищатиме свій суверенітет і буде протистояти будь-якій агресії, не- залежно від союзників і не чекаючи на їх підтримку. Особлива увага у документі звертається на розвиток співробіт- ництва між Росією та Білоруссю, військова інтеграція яких практич- но завершена. Збройні сили обох держав повністю сумісні, синхроні- зовані командування і контроль над регіональним угрупованням військ РФ РБ, спільна система про- типовітряної оборони продовжує розвиватися, проводяться спільні маневри. У контексті зростання росій- ської військової загрози «Біла кни- га» дає оцінку агресивним діям РФ, з врахуванням досвіду конфліктів у Південній Осетії та на Донбасі, прогнозуючи можливий сценарій розвитку ситуації стосовно Литви. Постійна присутність біля її кордо- нів російських армійських підроз- ділів високої готовності дозволяє зробити висновок, що військовий конфлікт буде раптовим, з дуже ко- ротким періодом раннього попе- редження. В силу цих причин час реагування є найважливішим фак- тором, тому Литві необхідно зміц- нювати свою оборонну спромож- ність. Збройні сили країни повинні вміти протистояти як звичайним військовим загрозам, так і діям не- регулярних збройних формувань. Джерело: https://sputniknews.lt/infograph- ics/20160610/426481.html
- 12. 12 Структура ЗС Литви вже сьогодні має відповідати структурі військо- вого часу, щоб забезпечити най- більш ефективну підготовку і мак- симально оперативну відповідь на агресію. Слід зазначити, що Вільнюс по- чав вносити корективи у свою обо- ронну політику ще раніше, під впливом подій на сході України. У лютому 2015 р. Державна рада обо- рони Литви прийняла рішення про доцільність відновлення загально- го військового обов’язку, який був скасований у 2008 р. На підставі цього рішення президент Литви Даля Грібаускайте підписала закон про тимчасове, протягом п’яти ро- ків, відновлення військової служби за призовом. Влітку 2016 р. був прийнятий новий закон, який вста- новлював змішану модель комп- лектування Збройних сил країни. Щорічно на військову службу пла- нується призивати 3,5-4 тисячі осіб. В оборонному відомстві роз- раховують, що такий підхід дозво- лить сформувати відповідний ре- зерв і заповнити вакантні посади в армії. До того ж змішана модель, коли призовники проходять служ- бу поряд з професіоналами, зміц- нює зв’язок між суспільством і вій- ськовими. Це допомагає краще зрозуміти необхідність підготовки до оборони, яка є найбільш ефек- тивним засобом стримування. У прес-службі МНО зазначають, що, згідно з опитуваннями, відновлен- ня загального військового обов’язку підтримує 68 % населен- ня а 75 % жителів Литви схвалює проходження служби своїми рід- ними і близькими2 . Важливою частиною стратегії Литви у сфері національної безпе- ки є збільшення оборонного бю- джету, кошти з якого скеровуються на закупівлю нових зразків озбро- єння, поліпшення інфраструктури та інші аспекти модернізації армії. В цілому, за період 2014-2017 рр. витрати на оборону збільшилися більш ніж у два рази, що дозволило Литві потрапити в топ-10 країн- членів НАТО у цій категорії. А у 2016 р. інвестиції в модернізацію ЗС були найбільшими в рамках Альянсу. У 2017-2022 рр. на зміц- нення військового потенціалу ЗС буде витрачено понад 2,5 млрд. євро. На 2018 р. оборонний бюджет Литви визначений у розмірі 2,06 % ВВП (873 млн. євро). Розподіл ко- штів цього бюджету відбувається згідно зі стандартами НАТО: не більше 50 % виділяється на особо- вий склад та не менше 20 % - на за- купівлю озброєння і військової техніки. З метою зробити витрати на оборону максимально прозорими і ефективними, у січні 2018 р. на базі кількох департаментів МНО та Де- 2 В Литве вернули призыв в армию. – [Елек- тронний ресурс]. – Режим доступу: https:// www.rbc.ru/politics/21/06/2016/5768f96a9a79 473a2ebf8b80
- 13. 13 партаменту матеріальних ресурсів ЗС було створене Агентство обо- ронних ресурсів (АОР), яке відпо- відає за управління закупівлею озброєнь та іншими проектами3 . Цього року АОР планує витратити майже 265 мільйонів євро на за- купку вантажних автомобілів, за- пасних частин для транспорту, контейнерів, боєприпасів, товарів для індивідуального захисту вій- ськових, палива, продуктів харчу- вання, одягу, а також на ремонт військової техніки та на оренду транспорту. Оскільки Литва не виробляє власної зброї та військової техніки, то контракти з іноземними компа- ніями укладались за підтримки НАТО та Оборонного фонду при МВС Литви. Найбільшою покуп- кою за останній час став контракт на поставку норвезьких пересув- них зенітно-ракетних комплексів середньої дальності «NASAMS» на суму понад 110 мільйонів євро4 . У рамках військової реформи на початку 2018 р. Об’єднаний штаб ЗС Литви перетворений в Штаб оборони. Новий орган управління збереже всі функції 3 Gynybos resursų agentūra prie Krašto apsaugos ministerijos. – [Електронний ресурс]. – Ре- жим доступу: https://gra.lrv.lt/ 4 Литва потратит на военные закупки около 265 миллионов евро. – [Електронний ре- сурс].–Режимдоступу:http://ru.sputniknews. lt/society/20180129/4991811/litva-potrati-na- voennie-zakypki-okolo-265-millionov-evro. html свого попередника з оперативного планування, координації спільних операцій, планування заходів опе- ративної підготовки. Штаб оборо- ни буде здійснювати розробку концептуальних документів та плану оборони. Крім того, цей ор- ган управління буде брати безпо- середню участь у процесі страте- гічного планування оборони: розробляти короткострокові, се- редньострокові і довгострокові плани, плани розвитку ЗС, консо- лідувати їх діяльність і розподіля- ти виділені ресурси. За словами начальника Штабу оборони гене- рал-майора Віталіюса Вайкшнора- са, командувач ЗС Литви тепер ма- тиме інструмент, який допоможе йому не тільки більш ефективно управляти військами, але й кон- Джерело: https://sputniknews.lt/infograph- ics/20160610/426481.html
- 14. 14 сультувати політичне керівництво держави з оборонних питань5 . З метою посилення захисту кі- берпростору були сформовані три нові структурні підрозділи, підпорядковані МНО. Минулого року у підпорядкування МНО була передана компанія «Infostruktūra», яка володіє дер- жавною мережею передачі даних. Національний центр кібербезпе- ки (НЦК) при МНО став єдиним державним органом у системі оборони країни, що забезпечує моніторинг, контроль за реаліза- цією необхідних вимог безпеки та управління кіберінцидентами. Він має розробляти і подавати пропозиції МНО з організацій- них і технічних вимог кібербезпе- ки, що пред’являються до держав- них інформаційних ресурсів та інформаційної інфраструктури. Крім того, НЦК буде здійснювати моніторинг державних інформа- ційних ресурсів на предмет їх від- повідності цим вимогам, аналізу- вати ситуацію у сфері кібербезпеки, розробляти плани кіберзахисту критично важливих об’єктів інфраструктури. Форму- вання національної політики в області комунікаційних та інфор- маційних систем і кіберзахисту покладено на Департамент кібер- 5 Объединённый штаб вооруженных сил Литвы меняет вывеску. – [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: http://www.belvpo. com/ru/89696.html безпеки та інформаційних техно- логій МНО. Раніше деякі з цих функцій виконувало МВС6 . Основу бойового потенціалу Сухопутних військ ЗС Литви ста- новила 1-ша механізована брига- да «Залізний вовк», яка періодич- но бере участь в операціях з посилення колективної безпеки Альянсу. У 2016 р. почалося ство- рення 2-ої механізованої бригади «Жемайтія», раніше розформова- ної з фінансових причин. Вона буде дислокована на заході країни (на кордоні з Калінінградською областю Росії). У разі війни на базі резерву планується розгор- 6 Реорганизация армии Литвы упирается в от- сутствие квалифицированных кадров. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.belvpo.com/ru/90957.html Джерело: http://skaitmena.tb.lt/index. php/mechanizuotoji-pestininku-brigada- gelezinis-vilkas/
- 15. 15 тання 3-ї механізованої бригади «Аукштайтія»7 . Складовою частиною Сухопут- них військ ЗС Литви з 2003 р. є До- бровольчі сили національної обо- рони (ДСНО) – війська територіальної оборони. Їх осно- вне завдання підготовка резервіс- тів, а у разі виникнення кризових ситуацій - охорона і оборона стра- тегічних об’єктів та інфраструкту- ри країни. Крім того, на підрозділи ДСНО може бути покладене за- вдання щодо прийому і забезпе- чення частин НАТО, які прибува- тимуть до Литви у випадку виникнення загрози збройної агре- сії з боку інших держав. ДСНО на- лічують в своєму складі близько 500 професійних військовослуж- бовців і 4800 добровольців, які ре- гулярнозалучаютьсянаобов’язкові збори8 . Територія країни розподі- лена на 6 округів територіальної оборони, їх штаби розміщені у Вільнюсі, Каунасі, Клайпеді, Шяу- ляї, Алітусі та Паневежисі. У кож- ному окрузі дислокується до деся- ти піхотних рот і підрозділів забезпечення. У Клайпеді також знаходиться драгунський навчаль- 7 В литовской армии на базе резерва формиру- ется третья бригада. – [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: https://ru.delfi.lt/news/ live/v-litovskoj-armii-na-baze-rezerva- formiruetsya-tretya-brigada.d?id=74125632 8 Savanorių pajėgos. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kariuomene.kam.lt/ lt/ k a r iu om e n e s _ s t r u ktu r a / s av a n or iu _ pajegos_368.html ний батальйон імені князя Бутігей- діса, призначений для підготовки добровольців і військовослужбов- ців резерву та надання допомоги цивільному населенню в разі по- треби. Підрозділи ДСНО мають на озброєнні як стрілецьку зброю, так і засоби боротьби з броньованою технікою противника. Беручи до уваги характер сучасних загроз, литовські «територіали» готуються боротися з ворогом в умовах не- конвенціональної війни. Так, у бе- резні 2017 р. у ході організованих у Німеччині військових навчань «Allied Spirit VIII» підрозділ ДСНО спільно з 19-ою групою сил спеці- ального призначення Національної гвардії США відпрацьовував так- тику ведення партизанських дій9 . Ще одним елементом системи територіальної оборони Литви є громадська воєнізована організа- ція - Союз литовських стрільців (СЛС), покликана навчати цивіль- не населення методам самооборо- ни. СЛС, як народне ополчення, виник у 1919 р. під час радянсько- литовської війни. У міжвоєнній Литві організація користувалася популярністю і мала у своїх лавах понад 60 тисяч членів (литовців, бі- лорусів і росіян). Після анексії кра- їни СРСР у 1940 р. СЛС був заборо- нений, а більшу частину його 9 Litwini szykują się do wojny partyzanckiej. Wsparcie specjalsów. – [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: http://www. defence24.pl/litwini-szykuja-sie-do-wojny- partyzanckiej-wsparcie-specjalsow-foto
- 16. 16 учасників репресували. У повоєнні роки члени СЛС боролися з радян- ською владою у партизанських за- гонах так званих «лісових братів». СЛС відродили у 1989 р., сьогодні він налічує більше 10 тисяч членів (в основному, чоловіки у віці 40-50 років). Ядро організації складають колишні військові, багато хто з них пройшов війну в Афганістані у складі Радянської армії. Члени СЛС мають особисту зброю і військову уніформу, щотижня проводять на- вчання. Основною метою СЛС є підтримка регулярної армії у разі російської агресії. Чисельність ор- ганізації стала зростати після подій на сході України. За словами одно- го з активістів СЛС, «українців за- стали зненацька. З нами такого не трапиться, ми готові до всього»10 . 10 Пресса Британии: литовцы готовы к россий- ской агрессии. – [Електронний ресурс]. – Ре- жим доступу: https://www.bbc.com/russian/ uk/2015/03/150323_brit_press
- 17. ВИКЛИКИ і РИЗИКИ / 13 липня 2018 17 Сухопутні спецпідрозділи Ізраїлю: традиція і хід реформування Початок ХХІ століття характе- ризується переходом до такого типу збройного протиборства, в якому вирішальна роль належить високоточній зброї та іншим не- традиційним для війн п’ятого по- коління засобам, зокрема, вій- ськам спеціального призначення, котрі реформуються в інтегровані Сили спеціальних операцій (ССО) як самостійний компонент воєн- ної організації держави або при- наймні її Збройних сил. Підвищенняпитомоївагиучас- ті ССО у сучасних локальних ві- йнах та конфліктах закономірно витікає із особливостей т.зв. «війн шостого покоління» – переважно неконтактних війн із масованим застосування високоточної нея- дерної зброї, інформаційних мето- дівпротиборствазперетворенням в інтегроване поле бою землі, пові- тря та космосу. Головними прин- ципами застосування добірних військ є раптовість, ініціатива, швидкість, узгодженість зусиль за напрямками та цілями, взаємодія зі спецслужбами та приватними військовими компаніями, здат- ність до неконвенційних дій (ство- рення на основі підрозділів ССО повстанських антиурядових рухів, прихована участь у державних пе- реворотах, замаскованих формах агресії тощо). «Зухвалість» на службі єврейської держави. Дмитро Вєдєнєєв, доктор історичних наук, полковник запасу, Андрій Слюсаренко, кандидат історичних наук, полковник
- 18. 18 Не в останню чергу це стосуєть- ся унікальної системи формувань (підрозділів) спецпризначення, які склалися в Ізраїлі упродовж історії його існування з 1947 р., багатої на збройне протистояння із арабськи- ми державами-сусідами й проти- дію терористичним (у широкому розумінні – іррегулярним зброй- ним формуванням) Палестинсько- го руху опору, організаціям на кшталт «Хезболли» й ХАМАС, ін- шим радикальним угрупованням. Батьки-засновники з терористичного підпілля У липні 2016 р. шведська газета «Expressen» опублікувала рейтинг вісьмох найкращих (на думку фа- хівців, опитаних американським виданням «Business Insider») спеці- альних підрозділів у світі. Четверту сходинку рейтингу посів загін спецпризначення Генерального штабу (ГШ) Армії оборони Ізраїлю «Сайєрет Маткаль». На думку спеціалістів, саме сили спецпризначення єврейської дер- жави у Палестині на сьогоднішній день є носіями найбільшого по- вчального й передового антитеро- ристичного досвіду. Характерною особливістю структур спецпризна- чення Ізраїлю є те, що вони, по суті, мають виразні антитерористичні можливості, незалежно від відо- мчої приналежності й функціо- нальної спеціалізації, що властиве і елітним формуванням Армії обо- рони (ЦАХАЛ) цієї близькосхідної держави. Говорячи про актуальність теми, наголосимо, що Україна, яка опинилася у т.зв. «балкансько- близькосхідній дузі нестабільнос- ті», змушена враховувати ізраїль- ський досвід протистояння терористичним угрупованням джихадістської спрямованості. Як зазначають вітчизняні спеціалісти- терологи, ісламістські екстреміст- ські угруповання виявляють на- стирливепрагненнядоперенесення в нашу державу своєї протиправної діяльності. Лише за 1994-1997 рр. СБ України викрила майже 400 осіб, причетних до діяльності ра- дикальних організацій з Близького Сходу (які прагнули, зокрема, ство- рити у середовищі студентів-зем- ляків «Народний ісламський фронт»), Латинської Америки, не- законних збройних формувань з країн СНД. В Україні фіксувалися спроби перенести сюди свої філії зі сторони близька 20 радикальних й терористичних угруповань джиха- дістів, передовсім – салафітського спрямування. До початку 2002 р., за даними органів безпеки, в Украї- ні перебувало до 800 осіб, які підо- зрювалися у причетності до понад 10 ісламських екстремістських ор- ганізацій. Частина з них легалізу- валася під прикриттям різноманіт- них громадських організацій. Зусиллями СБ України з України було видворено близько 170 осіб,
- 19. 19 пов’язаних з сумнозвісною «Аль- Каїдою». Однією із особливостей генези структур спеціального призначення ЦАХАЛ (насамперед) та інших ві- домств єврейської держави було те, що вони безпосередньо виростали (у ході «Війни за незалежність» 1948–1949 рр. і надалі) на основі підпільних формувань самооборон- ного, бойового та диверсійно-теро- ристичного призначення («Хагана», «Іргун», «Штерн» тощо), котрі вини- кли в межах протистояння місцево- му арабському населенню та бо- ротьби проти британського колоніального володарювання в Па- лестині у 1917-1947 рр. Низка війн та збройних кон- фліктів, які тривають на Близькому Сході упродовж майже 60 років, перманентне протистояння Ізраї- лю терористичним організаціям обумовили появу в структурі вій- ськових формувань цієї держави унікальних спецпідрозділів, які спеціалізуються на боротьбі з теро- ризмом та іншими екстремістськи- ми проявами. Ізраїль відомий сво- єю безкомпромісною позицією у протидії насильницьким злочинам екстремістів, і визнає майже ви- ключно силовий спосіб нейтраліза- ції терористичних загроз, не зупи- няючись при цьому навіть перед прямим порушенням суверенітету інших держав (взяти, хоча б, спіль- ну операцію ізраїльських спец- служб і збройних сил «Меч Гедео- на» у квітні 1985 р. в Тунісі, в ході якої ліквідували шефа військового відділу Організації визволення Па- лестини, організатора гучних те- рактів Абу Джихада). Перші підрозділи спеціального призначення (ПСП) Армії оборони Ізраїлю виникли одразу після ві- йни 1948-1949 рр., коли араби за- стосували проти новоствореної держави партизанську тактику дій малими групами й «просочування» через пустелю Негев. Проте за де- кілька місяців ПСП були розфор- мовані, а їх особовий склад переда- ний до складу Армії оборони Ізраїлю. Напередодні і після агресії проти Єгипту 1956 р. також вини- кає кілька ПСП – «Шакед» (створе- Джерело: https://id77.livejournal. com/79994.html
- 20. 20 ний у травні 1955 р.), «Шефіфон» («Гримуча змія»), «Егоз» (1956 р.) та інші, однак і вони проіснували недовго. Першим регулярним ПСП вва- жається сформований в 1957 р. знаменитий сайєрет (рота) «Мат- каль» («Підрозділ 269», Розвіду- вальна група ГШ). На його рахунку зухвалий авіаційний рейд до Ен- теббе (Уганда, 1976 р.) з силового визволення 103 заручників, зни- щення арабських терористів, пови- нних у загибелі ізраїльських спортсменів на Олімпійських іграх у Мюнхені в 1972 р. та відомого те- рориста Абу Джихада в Тунісі в 1988 р. В 1959 р. сформовано сайє- рет «Голані» – розвідувальний під- розділ добірної 1-ї піхотної брига- ди «Голані». Він відзначився у Шестиденній війні 1967 р. (штурм сирійських укріплень у Тел-Фахарі на Голанських височинах), війні Судного дня 1973 р. (штурм страте- гічної гори Хермон, коли у 9-го- динному бою загинуло 55 і було по- ранено 79 спецназівців, включно з їх командиром капітаном Вінні- ком), операції «Мир для Галілеї» 1982 р. (штурм замку Бофор, який обороняли палестинці). Нарешті, створюється сайєрет «Цанханін» – елітний загін коман- дос за моделлю американських рейнджерів. Він також брав участь у рейді на Ентеббе, а в ході операції «Закон і порядок» знищив у м. Майдун загін з понад 50 бойовиків «Хезболла», втративши трьох своїх бійців. Вихованці «Пекельного містечка» Особовий склад армійської елі- ти ретельно підбирається (почат- ковий відбір до «Цанханін», на- приклад,витримуєнебільшечверті кандидатів) і проходить всебічну підготовку (стрибки з парашутом, 90-км форсовані марші по пересі- ченій місцевості з повною виклад- кою, техніка виживання, опануван- ня різними видами зброї, розвідувальна підготовка, мінно- підривна справа тощо). Сайєрет «Голані» має навчальне «Пекельне містечко», яке імітує міські умови. На озброєнні сайєретів знаходять- ся штурмові гвинтівки «Галіл», «IMI Тавор CTAR-21», М16, АК-47, «Кольт-коммандо», пістолети-ку- лемети «Міні-Узі», легкий кулемет М249, важкий кулемет «Браунінг» М2, ПТРК «Джілл» і «Спайк». Це дозволяє виконувати широкий спектр завдань – як по лінії анти- терору, так і в загальновійськовому бою. В операціях проти терористів армійський спецназ використовує стандартний бойовий порядок із груп: штурмової, допоміжної та за- безпечення. Чисельність двох останніх груп втричі більше за штурмову, і на них покладається розвідувальне забезпечення, роз- мінування, блокування місця опе- рації, радіоелектронне придушен-
- 21. 21 ня технічних засобів противника. До штурмової групи (28 вояків) входять три взводи: основний, снайперський і висотний (має аль- піністську підготовку). Зростання терористичної ак- тивності змусило модернізувати систему ПСП. Поштовх дала траге- дія травня 1974 р., коли палестин- ські бойовики захопили школу у м. Маалот на півночі Ізраїлю, взяли у заручники дітей і вимагали звіль- нення своїх товаришів з в’язниць. Уряд Голди Меїр в традиціях полі- тики відмови від переговорів з те- рористами викликав армійський спецназ. Терористи були ліквідова- ні, однак загинуло 23 дитини. Від- так командувач силами спецприз- начення Хеффец отримав урядове доручення створити цивільний підрозділ швидкого реагування, було створено школу антитерору на військовій базі «Міткан Адам». В 1975 р. організується ударна бригада поліції «Яамам». За час іс- нування вона провела понад 600 спеціальних операцій, не припус- тившись випадкових жертв. До складу ПСП входять 120 співробіт- ників, є власна розвідка і технічний відділ (у ньому працює кілька ет- нічних друзів, що розмовляють арабською і швидко дешифрують ворожі радіопереговори), спеці- ально треновані на пошук вибухів- ки собаки. «Яамам» підтримує ді- лові зв’язки та обмін інформацією з британською SAS та німецьким антитерористичним спецпідрозді- лом GSG-9. «Яамам» має розгалу- жену мережу агентури на палес- тинських територіях, його співробітники вправно маскують- ся під арабів, і навіть жінок-му- сульманок. Бойова робота підрозділу акти- візувалася з початком другої Інти- фади (вуличного опору) палестин- ців у вересні 2000 р., коли на «Яамам» поклали ліквідацію ліде- рів терористів в житлових кварта- лах з переважно єврейським насе- ленням, де неможливо нанесення ракетних ударів з гелікоптерів. Небезпечна «Вишенька» З початком першої Інтифади у 1987 р. було створено ПСП ГШ ЦА- ХАЛ «Дувдеван» («Вишня», або «Містааравім», тобто «стати ара- бом»). До його завдань входить по- шук, арешт і ліквідація терористів та визволення заручників у місцях компактного проживання палес- тинців на Західному березі р. Йор- дан та секторі Газа. Головною пере- думовою успіху операцій вважається жорстка конспірація та переконливість маскування бійців під палестинців. Перш, ніж попасти до «Дувдева- ну», кандидати з вихідців з Близько- го Сходу, зовні схожі на арабів, про- ходять тести на фізичну, психологічну та інтелектуальну здатність діяти в екстремальних умовах. Термін підготовки – 15 мі-
- 22. 22 сяців, загальної служби – три роки. 4 місяці підготовки безпосередньо присвячуються вивченню арабської мови та етнографії. Співробітники вивчають порядок носіння араб- ського одягу, вчяться користувати- ся париками, гримом, контактними лінзами. Особливу увагу приділя- ється опануванню прийомами ру- копашного бою, аби по можливості обійтися при ліквідаціях без засто- сування вогнепальної зброї. На за- вершальному етапі підготовки ко- жен боєць набуває спеціалізації снайпера, зв’язківця, підривника, водія. Бійці не тільки опановують навичками стрільби з різних видів зброї, але й вогню на звук або тінь. Оскільки служба в «Дувдевані» пов’язана із постійним перебуван- ням у ворожому оточен- ні, підвищена увага на- дається опануванню рукопашним боєм за на- ціональною штучно створеною системою «крав-мага» (з івриту – «контактний бій»). В її основу лягли як техніки східних двоєборств, так і бойове самбо, інші ра- дянські напрацювання та місцеві розробки. Проводяться навчання із захоплення будинків, проникнення в них різ- ним способами визна- чення їх місця знахо- дження по фотографіях, зроблених з гелікоптера, або авіарозвідкою. Підбирається зброя, яка може хо- ватися під арабський одяг; ста- ренькі авто, що не викликають під- озру, обладнаються форсованими двигунами, бронеелементами, тай- никами для зброї і вибухівки. Є дільниця, де можна моделювати населені пункти, розставляючи у потрібному порядку фанерні маке- ти домів і мечетей. Діяльність ПСП відзначається високою ефективністю: до 1990 р. на обліку в ізраїльських спецслуж- бах перебувало 800 активних учас- ників терористичних організацій, які приховувалися у місцях ком- Джерело: https://cont.ws/@sniper-blackout/688353
- 23. 23 пактного проживання палестин- ців. Завдяки «Дувдевану» до 1995 р. їх залишилося до сорока. Спецпідрозділ «Шельдаг» («за- гін 5101») визначається для наве- дення ударів авіації або наземних ракетних установок по особливо важливих «крапкових» цілях – бу- динках, бункерах, складах озбро- єнь тощо. Підрозділ може відсте- жувати і рухомі цілі (авто, кораблі). Для забезпечення точності ура- ження цілей використовуються прилади, оснащенні лазерами ви- сокої енергії; позначений лазерним променем об’єкт захоплюється авіабомбами з лазерним наведен- ням або ПТУР «Хелфайр», що за- пускаються з гелікоптерів АН-64 «Апач». Група успішно діяла в Лі- вані в останні роки, виявляючи мо- більні ракетні установки арабських бойовиків для успішних ударів авіації (в ЗМІ регулярно повідо- млялося про знищення «Апачами» цілей у житлових кварталах). Бійці загону навчені методам проникнення в глибокий тил про- тивника. Загін дислокується на авіабазі Палмахім, 40 його бійців поділені на групи по 8 осіб. Існує суворий відбір до його лав, а підго- товка багато в чому нагадує ту, що проходять в спецпідрозділах сухо- путних військ. Тренінг триває май- же 20 місяців, включає марш- кидки, орієнтування на місцевості, опанування засобами зв’язку і мис- тецтвом авіанаведення. Самим молодим ПСП є «Окец» (підрозділ «7149»), який являє со- бою кінологічну військову частину сухопутних військ. Він складається з 4 рот собак: розшуково-рятуваль- ної (пошук людей, що опинилися під завалами); службово-розшуко- вої (переслідування і затримання злочинів на місцевості); розміну- вання (пошук вибухових пристро- їв) та антитерористичної. Остання комплектується спеціально навче- ними великими собаками (вівчар- ками, доберманами, ротвейлера- ми), котрі вриваються у приміщення з терористами, самі визначають найбільш агресивних з них, командирів і нейтралізують їх. Велику увагу в ЦАХАЛ приділя- ється підготовці снайперів: «кала- ім», які діють безпосередньо в бо- йових порядках піхотних взводів і вражають цілі на відстанях до 400 м і «цалафім» – у складі штурмових підрозділів на основі піхотних ба- тальйонів (знищують цілі на від- станях до 1200 м). Головний на- вчальний центр підготовки снайперів, один з найкращих у сві- ті, знаходиться на військовій базі Міткан Адаме («загін 707») побли- зу Тель-Авіва. Спецпідрозділам ЦАХАЛ дове- лося витримати чимало важких боїв в міських умовах. Так, в місті Джені- ні елітна бригада «Голані» 2 квітня 2002 р. вночі зайняла місто, коли з ранку виявилося, що навкруги роз- ставлені замасковані міни, з дахів
- 24. 24 домів почався вогонь бойовиків. Вояки бригади вели бій за кожну ву- лицю і дім, розчищаючи шлях бро- нетехніці. Коли вони ледве не захо- пили ініціативу, смертник кинувся у групу солдатів, одночасно почали вибухати міни в урнах і старих авто. Палестинські снайпери добивали поранених і розстрілювали саніта- рів. Довелося викликати вогонь ге- лікоптерів. За руїни Дженіну і кіль- ка днів боїв довелося заплатити 23 вбитими і 75 пораненими. Водночас існує необхідність контррозвідувального захисту й підтримки політичної лояльності самих вояків армійських спецпі- дрозділів. Зокрема, це пов’язане із загостренням проблеми єврей- ського націоналістичного екстре- мізму як реакції на пошуки мирно- го врегулювання палестинської проблеми за формулою «мир в об- мін на території». Відомо, що 4 лис- топаду 1995 р. націоналіст І. Амір вбив прем’єр-міністра І. Рабина. Терорист пройшов службу в еліт- ній бригаді «Голані», став членом підпільної націоналістичної «Єв- рейської бойової організації», ви- конував завдання спецслужби «На- тів» («Стежка», створена ще у 1952 р. структура по зв’язках з євреями пострадянського простору, нині іс- нує під назвою «Лішкат-ха-Кешер», діє і в Україні). Існує версія, що ра- дикал став знаряддям заколоту впливових сил, включаючи контр- розвідку ШАБАК. До слова, за даними ШАБАК, спостерігається різке зростання опозиційних настроїв до мирот- ворчої політики крайніх правих озброєних єврейських організацій Наприкінці 2005 р. колишній шеф розвідки МОССАД, депутат Кнес- сету Д. Ятом виступив із поперед- женням, що у найближчі роки в Із- раїлі може бути вчинений військовий переворот, причину якого він вбачає у збільшенні наці- онал-релігійних радикалів серед командного складу збройних сил. «Військовослужбовці перебувають під сильним впливом своїх рабинів і готові підкорятися наказу рабина у більшому ступені, аніж наказу свого армійського командира». Креативний генерал Айзенкот Початок організаційно-функці- онального реформування системи спецпідрозділів пов’язують із при- ходом команди 58-річного генерал- лейтенанта Г. Айзенкота, котрий посів з лютого 2015 р. посаду на- чальника ГШ ЦАХАЛ. Син репа- тріантів з Марокко, він з 1978 р. брав участь практично у всіх вій- ськових кампаніях. Свою страте- гічну місію 21-й начальник ГШ вба- чає у відверненні тотальної війни на кількох фронтах одночасно, з наголосом на забезпечення безпе- ки кордонів. Виконання завдань на випередження загроз призвело до посилення координації у роботі між прикордонної службою «Ма-
- 25. 25 гав» (воєнізована жандармерія із охорони кордонів), та військовою розвідкою ГШ АМАН, загальною зовнішньою розвідкою МОССАД та згаданою ШАБАК. У складі АМАН запровадили підрозділ із координації власних заходів інфор- маційно-психологічного проти- борства з профільними структура- ми спецслужб союзних держав. Взагалі Г. Айзенкот виступив «порушником традиції» у багатьох «недоторканих» сферах. Він, ска- жімо, уперше поставив питання про створення окремих ракетних військ (віднесених раніше до арти- лерії), хоча Ізраїль давно вже має потужний потенціал високоточної тактичної та оперативно-тактичної ракетної зброї, ракети середньої дальності – потенційні носії ядер- ної зброї «Єрихон-2» тощо. Ще одним нововведенням стало визначення, на управлінському рівні, спеціалізації (відповідаль- ності) певних спецслужб з протидії конкретним зовнішнім загрозам. Зокрема, вивчення й протидія вій- ськовому контингенту Ірану в Си- рії доручили військовій розвідці. На Військово-повітряні сили по- клали припинення контрабанди зброї із Сирії до Лівану. Ліквідацію системи підземних «бойових туне- лів» ХАМАС для проникнення на територію Ізраїлю доручили ко- мандуванню Південного військо- вого округу й розміщеним на його Джерело: http://mignews.com/news/politic/world/270618_124030_71400.html
- 26. 26 теренах армійським спецпідрозді- лам. Протидія терору є компетен- цією ШАБАК та АМАН. Значення ПСП зростає і в світлі концепту- альної настанови, яку висунув за- ступник начальника ГШ, генерал- майор Я. Голан, виступаючи на початку 2018 р. на конференції в Єрусалимському інституті страте- гічних досліджень: не покладаю- чись виключно на потужний по- тенціал Військово-повітряних сил, у боротьбі із іррегулярними сила- ми «ми повинні вести ефективні дії на території противника, викорис- товуючи сполучення бойової поту- ги та маневровості». Нарешті, експансивний генерал одразу ж після призначення ство- рив, «з метою посилення співробіт- ництва та підвищення ефективнос- ті» бойового застосування, інтегровану бригаду спецпризна- чення «Оз» («Зухвалість», інша на- зва – «Бригада командос»). В бри- гаду об’єднали загони спецпризначення «Егоз» («Горіх», антипартизанська боротьба), «Ма- глан» («Ібіс», виконання розвіду- вально-диверсійних завдань в тилу противника), згадуваний «Дувде- ван» та утворений у 2010 р. ПСП «Рімон» («Гранат», спецоперації в пустелі). Імовірно, організаційним об’єднанням кількох ПСПР зро- блено суттєвий крок у запозичення досвіду творення сил спецоперацій як окремого елементу силової ма- шини держави. У червні 2017 р. кілька сотень бійців «Егоза», упер- ше за всю історію діяльності спец- назу Ізраїлю, попрямували на масштабні міжнародні навчання елітних військ на Кіпрі. Аналіз організації та тактики ПСП Ізраїлю дає змогу вилучити певний позитивний досвід, осно- вними рисами якого є: • прискіпливий відбір особового складу, виходячи із сукупності інтелектуальних, моральних, психологічних й фізичних даних кандидатів на службу; • ретельний попередній збір ін- формації щодо противника, із комплексним використанням можливостей агентурної мережі та радіотехнічних засобів розвід- ки, який уможливлює успішне проведення бойових операцій; • вимогливий підхід до навчання (тренування) особового складу з метою прищеплення тактичної грамотності, знання противни- ка, відмінного володіння збро- єю, спеціальними засобами, бо- йовою та спеціальною технікою, засобами зв’язку, рукопашним боєм тощо, намагання наблизи- ти підготовку до реальних опе- ративно-бойових умов; • поглиблена спеціалізація окре- мих ПСП на діях у певних умо- вах або проти певної категорії противника; • поглиблена спеціалізація співро- бітників за певним бойовим, тех- нічним й допоміжним профілем;
- 27. 27 • підвищена увага до оперативно- го маскування у ворожому се- редовищі; • налагодження взаємного інфор- мування та взаємодії зі спец- службами та спецпідрозділами іноземних держав; • наступальний характер дій, який не в останню чергу спирається на високий статус, який надається ПСП державою, що десятиліття- ми існує в екстремальних умовах. Є, звичайно, і унікальні риси, се- ред яких – комплектування ПСП вояками строкової, призовної служ- би, що дозволяє мати великий мобі- лізаційний ресурс елітних бійців. ЛІТЕРАТУРА Айзенберг Д. Моссад / Д.Айзен- берг, У.Дан, Э.Ландау. – М.: Уллис, 1993. – 272 с. Александров С. Современные тенденции развития спецназа иностранных государств / С.Алек- сандров // Неизвестная разведка. – К., 2006. – № 1-2. – С.34–40. Вагман И.Я. 50 знаменитых тер- рористов / И.Я. Вагман, А.П. Иль- ченко, С.П. Евминова – Харьков: Фолио, 2005. – 512 с. Вєдєнєєв Д.В. Прояви терориз- му в Україні (остання чверть ХІХ – початок ХХІ ст.). Навчальний по- сібник. – К.: Вид-во НА СБ України, 2005. – 162 с. Биструхін Г.С., Вєдєнєєв Д.В. Ві- йна в кам‘яних джунглях. Міська партизанська війна як феномен збройної боротьби та спеціальної діяльності. 1945–2005 рр. Моногра- фія. – К.: Генеза, 2006. – 512 с. Вєдєнєєв Д. «Достойна відпла- та» за капрала Шаліта, або Шоста арабо-ізраїльська війна // Волон- тер. – 2008. – № 5. – С. 18–21. Вєдєнєєв Д. Під зливою «Литого свинцю» // Волонтер. – 2009. – № 1. – С. 4–11. Вєдєнєєв Д.В., Гапеєва О.Л., Слю- саренко А.В. Особливості дій Армії оборони Ізраїлю у протиборстві з ір- регулярними збройними формуван- нями (за досвідом другої Ліванської війни 2006 р.) // Воєнно-історичний вісник. – 2015. – Вип.4. – С.101–107. Гельман З. Полководцы межво- енного времени. Как израильские армия и спецслужбы повысили эффективность борьбы с терором // Независимое военное обозре- ние. – 2018. – 15 июня. Каменогорский М. Элита изра- ильского спецназа / М.Каменогор- ский // Независимое военное обо- зрение. – 2004. – 21 мая Капитонов К.А. Израиль: Исто- рия Моссада и спецназа / К.А. Ка- питонов. – М: АСТ, 2005. – 448 с. Мардасов А. «Альфа» против «Морских котиков». Западные СМИ составили рейтинг восьми сильнейших спецподразделений в мире [Электронный ресурс]. – Ре- жим доступа: http://svpressa.ru/ war21/article/151624. Миллер Д. Комммандос: Фор- мирование, підготовка,
- 28. 28 выдающиеся операции / Д.Мил- лер. – Мн.: Харвест, 1997. – 528 с. Мишелетти Э. Элитные вооруженные силы / Э. Мишелет- ти. – М.: Полярис, 1998. – 160 с. Нейландс Р. В зоне боевых дей- ствий. История войск специально- го назаначения с 1945 года. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2005. – 616 с. Никольский М. Ливан в огне / М.Никольский // Техника и воору- жение. – 1999. – № 10. – С.3–6. Равив Д., Мелман Й. Шпион-су- пермен (история спецслужб Изра- иля). – Нью-Йорк, 1995. – 148 с. Райан М.. Манн К., Стилуэлл А. Энциклопедия сил специального назначения. – М.: Эксмо, 2004. – 256 с. Слуцкий И. Хагана – еврейская боевая организация в Эрец- Исраэль / И.Слуцкий – Б.м., б.р. – Библиотека Алия. – Кн. 1. – 120 с. Сучасний стан сил спеціаль- них операцій: проблемні питання та шляхи вирішення. Науково- практичний семінар. Національ- ний університет оборони України ім. І.Черняховського. 22 грудня 2015 р. – К.: НУОУ ім. Івана Черня- ховського, 2016. – 32 с. Штейнберг М. Евреи в войнах тысячелетий / М.Штейнберг. – М.- Иерусалим, 2003. – С.421–437.