На п’ятому році збройного конфлікту в окремих районах Донецької та Луганської областей, частина внутрішньо переміщених осіб повернулася на постійне місце проживання, частина планує повернутися, інші ж повністю інтегрувалися в приймаючі громади. Користуючись наявними пунктами пропуску, мешканці непідконтрольних українській владі територій вирішують здебільшого суто практичні питання: оформлення документів, отримання соціальних виплат, придбання необхідних товарів та ін. Збереження таких контактів є важливим для подальшої реінтеграції цих територій, але їх недостатньо для розуміння рівня глибинної інтеграції та остаточного повернення мешканців окупованого Донбасу до загальноукраїнського простору.

1. 1
Шляхи
покращення комунікації
з окупованими територіями
Мемо
Автор: Віталій Сизов
Київ
Квітень 2019

2. 2
ВСТУП
На п’ятому році збройного конфлікту в окре-
мих районах Донецької та Луганської облас-
тей, частина внутрішньо переміщених осіб
повернулася на постійне місце проживання,
частина планує повернутися, інші ж повністю
інтегрувалися в приймаючі громади.
Користуючись наявними пунктами пропус-
ку, мешканці непідконтрольних українській
владі територій вирішують здебільшого суто
практичні питання: оформлення документів,
отримання соціальних виплат, придбання
необхідних товарів та ін. Збереження таких
контактів є важливим для подальшої реінте-
грації цих територій, але їх недостатньо для
розуміння рівня глибинної інтеграції та оста-
точного повернення мешканців окупованого
Донбасу до загальноукраїнського простору.
1 Про затвердження плану заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/8-2017-%D1%80
2 ПРЕЗЕНТАЦІЯ В УКРІНФОРМ: ПІДСУМКИ РОБОТИ МТОТ ЗА 2017 РІК https://mtot.gov.ua/prezentatsiya-v-ukriyinform-pidsumky-roboty-mtot-za-2017-rik
ПОТОЧНИЙ СТАН
11 січня 2017 року Кабінет міністрів України
затвердив розпорядження «Про затвер-
дження плану заходів, спрямованих на
реалізацію деяких засад державної вну-
трішньої політики щодо окремих районів
Донецької та Луганської областей, де ор-
гани державної влади тимчасово не здій-
снюють свої повноваження»1
.
У плані заходів, про які йдеться мова у за-
значеному вище документі, пункт 12 перед-
бачає: «Створення умов на контрольованій
території для задоволення власних куль-
турних потреб громадянами, що прожи-
вають на неконтрольованій території, а зо-
крема:
• організацію та проведення культур-
но-мистецьких заходів із залученням гро-
мадян з неконтрольованої території;
• організацію діалогу між представниками
громад щодо вирішення спільних питань,
пов’язаних із забезпеченням розв’язання
гуманітарних та інших проблем місцевого
характеру;
• залучення представників міжнародних
організацій з досвідом медіації з метою
мирного врегулювання конфліктів, запо-
чаткування діалогу між особами, що про-
живають на неконтрольованих та контро-
льованих територіях тощо».
Втім, отримана інформація від Міністерства
з питань тимчасово окупованих територій та
внутрішньо переміщених осіб України (далі
— МІНТОТ), Донецької та Луганської облас-
них військово-цивільних адміністрацій та
інших установ та інституцій, залучених до
виконання Плану, свідчить про незадовіль-
ну роботу щодо його реалізації. Звітні ма-
теріали підтверджують, що успішна робота
в напрямку встановлення прямих зв’язків з
мешканцями непідконтрольних територій
через культурні, громадські або спортивні
події обмежується окремими випадками, які
є скоріш винятком, ніж правилом.
Відповідно до звіту МІНТОТ за 2018 рік, 3000
осіб звернулися за консультаціями до освіт-
ніх центрів «Донбас-Україна», які займають-
ся питанням підготовки школярів з непід-
контрольної території до вступу в українські

3. 3
3 В 2017 году в «ДНР» аттестаты «в никуда» получат 20 тыс. выпускников, — полиция Донетчины https://dnews.dn.ua/news/555398
4 Briefing Note Birth Registration https://www.humanitarianresponse.info/sites/www.humanitarianresponse.info/files/documents/files/briefing_note_birth_registration_update_02.08.18.pdf
5 Лист Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 11.10.2018 №6/10 — 6263
вищі навчальні заклади, 1522 громадянина
вступили до ВНЗ за спрощеною процедурою,
що за даними Міністерства на 176 вступни-
ків більше, ніж у 2017 році2
.
Втім, кількісний показник, оприлюднений
МІНТОТ, не відображає відсоток вступу ви-
пускників загальноосвітніх навчальних за-
кладів ОРДЛО до ВНЗ України. За даними
поліції Донецької області, загальна кількість
випускників шкіл на непідконтрольній тери-
торії на 2017 рік складала 20000 осіб3
. Тобто
незважаючи на позитивну динаміку все ж
таки не так багато випускників шкіл з ОРДЛО
звернулися до освітніх центрів «Донбас-У-
країна» та згодом стали студентами.
Представники Організації Об’єднаних Націй,
аналізуючи судові рішення у 2016-2018 ро-
ках, зробили висновок, що лише 43% дітей,
які народилися в ОРДЛО, мають українські
свідоцтва про народження4
.
Облік людей з непідконтрольної території,
які беруть участь у спортивних змаганнях
на підконтрольній українській владі тери-
торії, ускладнено через те, що вони можуть
отримувати статус переселенця для допуску
до них. Формально вони не є мешканцями
непідконтрольної території, хоча насправді
можуть постійно мешкати та тренуватися в
Донецьку, Луганську, чи інших окупованих
населених пунктах.
У відповіді на запит експертної групи до
Луганської обласної цивільної адміністрації
щодо кількості людей з непідконтрольної те-
риторії, що взяли участь у змаганнях на під-
контрольній території, повідомляється про
спортсменів, що перемістилися з непідкон-
трольної території «у міста і райони Луган-
ської області, де органи влади здійснюють
свої повноваження». Точна кількість таких
людей не надається, проте чиновники за-
певняють, що ці спортсмени брали участь у
чемпіонатах України з різних видів спорту5
.
Багато інших пунктів цього плану, які стосу-
ються, зокрема, поліпшення ситуації на про-
пускних пунктах, частково виконуються, але
простір для встановлення міжособових сто-
сунків дедалі звужується.
ПРОБЛЕМА
Процес залучення молоді з непідконтроль-
ної території до культурного та спортивного
життя на підконтрольній території обмежу-
ється ресурсними можливостями представ-
ництв органів державної влади та місцевого
самоврядування.
Бюрократична цивільна система має свої
усталені моделі роботи, які виявились нее-
фективними в умовах оборони та глобальних
завдань з відновлення цілісності українсько-
го простору та на територіях, що пережива-
ють відкриту стадію або наслідки збройного
конфлікту.
Представники апарату органів управління
на місцях на практиці є недостатньо гнучки-
ми для якісного реагування на весь спектр
складних викликів конфлікту в умовах гло-
бальних завдань зі стабілізації ситуації та за-
хисту законних прав та інтересів українських
громадян, що мешкають в зоні конфлікту.

4. 4
Іншою проблемою є відсутність дієвих меха-
нізмів мотивації для органів місцевого само-
врядування в «зеленій» та «жовтій» зонах
Операції об’єднаних сил та на решті території
України. Додаткова мотивація могла б спри-
яти активному включенню влади на місцях
в процеси стабілізації ситуації, посиленню
допомоги внутрішньо переміщеним особам,
та реалізації комплексу заходів з реінтеграції
окупованих територій.
До початку збройного конфлікту організація
міжміських публічних активностей відбува-
лася за рахунок існування вертикалі управ-
ління «обласний центр → районні центри та
міста обласного підпорядкування → міста,
смт, села». Чиновники розробляли плани
загальних публічних активностей та форму-
вали групи до участі у конкурсах, концертах,
спортивних змаганнях та інших заходах. Бо-
йові дії зруйнували цю систему, позбавили
Донецьк та Луганськ можливості здійсню-
вати управління суспільним життям в межах
областей, центрами яких вони є. Разом з тим,
нова система управління була побудована
без фактичного врахування фактору непід-
контрольних територій.
ЩО РОБИТИ
Поширення мережі Інтернет та розвиток со-
ціальних мереж надає можливість «дотяг-
нутися» майже до кожного, хто ними кори-
стується. Разом з тим, установи, які мають
впроваджувати в життя реалізацію пунктів
урядового плану реінтеграції непідконтроль-
них територій, мають недостатній кадровий
потенціал для повноцінного використан-
ня соцмереж. Мова йде про такі методи, як
сегментування, таргетування аудиторії через
соціальні мережі, які залишаються популяр-
ними платформами отримання інформації по
обидва боки лінії зіткнення в Донецькій та
Луганській областях.
Управління та відділи культури, освіти та
спорту міських рад Донецької та Луганської
обласних адміністрацій, підконтрольних
уряду, не так часто проводять великі масові
заходи. Цьому сприяє відсутність практичної
необхідності розробляти такі заходи з роз-
рахунком на мешканців непідконтрольної
території, через те, що основна потенційна
аудиторія, скоріше за все, не буде проінфор-
мована та не зможе на них потрапити.
Поширення інформації про культурні, освітні,
спортивні події не є профільним напрямом
роботи для управлінь та департаментів, а
масштаб цих подій є недостатнім, щоб меш-
канці непідконтрольних територій звертали
на них увагу самостійно.
Зараз жодна з існуючих структур в системі
органів державної влади не має ресурсів та
фахових навичок для просування ідеї реін-
теграції та профільних проектів на непідкон-
трольній території за допомогою інструментів
соціальних мереж (таргетування, сегмента-
ція та ін.).
Виходом із ситуації є поліпшення взаємодії
незалежних, непартійних, політично ней-
тральних акторів громадянського суспіль-
ства, які залучені до процесу реінтеграції
Донбасу зі спеціалістами у сфері таргетуван-
ня та сегментації аудиторій в соціальних ме-
режах (ці дві групи називаємо далі неурядові
«актори»), а також з представниками органів
місцевого самоврядування, державними
службовцями (цю групу називаємо урядові
«актори») навколо пунктів урядового плану.

5. 5
Замість існуючої моделі просування інформації щодо масових заходів:
пропонується більш дієва схема:
Результатом такої синергії сторін може бути
постійне консультування чиновників облас-
ного рівня та представників органів місцево-
го самоврядування Донецької та Луганської
областей з таких питань, як:
донесення інформацію мешканцям непід-
контрольних територій про можливості, які
вони можуть реалізувати на підконтрольній
українській владі території;
стимулювання їх включатися до громад-
ських, спортивних або культурних ініціатив
без політичного, ідеологічного забарвлення.
Рекламу про цільові події потенційні учас-
ники зможуть отримувати адресно за допо-
могою соціальних мереж Facebook, YouTube
та через Google. Таким чином, чим більше
мешканців непідконтрольних територій буде
залучено до різноманітних заходів, що про-
водяться на підконтрольній Україні території
урядовими «акторами» спільно з неурядо-
вих центрами, тим швидшим буде процес
примирення в суспільстві та реінтеграції
мешканців окремих районів Донецької та Лу-
ганської областей у загальноукраїнське поле.
Держава
Держава
Чиновник
Чиновник
+ громадські організації
+ таргетована реклама
Органи влади Аудиторія
АудиторіяОргани
місцевої влади

6. 6
РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Міністерству інформаційної політики
України та Міністерству з питань тимчасово
окупованих територій України:
а) залучати можливості громадських органі-
зацій та профільних рекламних структур для
встановлення стійкої комунікації з мешкан-
цями непідконтрольних територій;
б) передбачити бюджетні кошти для ор-
ганізації таргетованих інформаційних ме-
діа-кампаній в соціальних мережах для
мешканців ОРДЛО з метою популяризації
заходів, розроблених Управліннями сім’ї та
молоді, а також масових заходів національ-
но-патріотичного виховання, розроблених
Управліннями культури та туризму облдер-
жадміністрацій у співпраці з неурядовими
«акторами».
2. Донецькій та Луганській обласним дер-
жавним адміністраціям:
а) провести аудит наявних громадських,
культурних та спортивних ініціатив, спрямо-
ваних на збереження зв’язків з мешканцями
непідконтрольних територій та провести за-
ходи по залученню неурядових «акторів» до
реалізації спільних проектів, спрямованих на
виконання урядового плану;
б) створити громадський орган при ОДА для
координації урядових та неурядових «акто-
рів» щодо пошуку та реалізації ефективних
шляхів збереження зв’язків з мешканцями
непідконтрольних територій.