Використання інтерактивних технологій на уроках словесності

1. Управління освіти Шосткинської міської ради
Шосткинський міський методичний кабінет
Використання інтерактивних
технологій на уроках словесності
( Практичні аспекти використання ІТ )
Довгалюк Людмила Михайлівна,
учитель української мови та
літератури вищої категорії
Комунальної організації
(установи, закладу)
«Шосткинська загальноосвітня
школа I – IIIступенів №8
Шосткинської міської ради
Сумської області»

2. 2
Шостка - 2015
ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП……………………………………………………………………… .3
РОЗДІЛ 1. АКТУАЛЬНІСТЬ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ
1.1 Вчені - дослідники про методи технології…………………………...4
1.2 Сутність та мета інтерактивного навчання …………………………5
1.3 Класифікація інтерактивних методів навчання …………………….7
РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА
УРОКАХ СЛОВЕСНОСТІ
2.1 Інтеграція інтерактивних технологій на уроках мови……………9
2.2 Використання інтерактивних технологій на уроках літератури.10
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………12
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..13
ДОДАТКИ………………………………………………...............................14

3. 3
…Найдосвідченіший педагог ніколи
не повинен спинятися на досягнутому,
бо якщо немає руху вперед, то
неминуче починається відставання.
В.О.Сухомлинський
ВСТУП
Зміни життя в сучасному світі вимагають і змін мети та
призначення сучасної освіти. Знижується функціональна значущість і
привабливість традиційної організації навчання, передача «готових»
знань від учителя до учня перестає бути основним завданням
навчального процесу.
Формуються сучасні уявлення про фундаментальність освіти,
отримавши яку, людина здатна самостійно працювати, вчитися і
переучуватися.
Одним із кроків підвищення ефективності уроку є впровадження
інноваційних освітніх технологій , під час використання яких учень і
вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчально –
виховного процесу. Завдяки використанню інтерактивних технологій
навчання стає цікавим, дитина з захопленням працює на уроці, бачить
результат своєї праці, підвищується інтерес до предмета.

4. 4
РОЗДІЛ 1.
АКТУАЛЬНІСТЬ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ
1.1 Вчені – дослідники про методи технології
Вчені – дослідники, вчителі – новатори вважають, що в центрі
уваги сучасної освіти мають бути не стільки навчальні предмети, скільки
способи мислення і діяльності школяра. Тобто, необхідно навчити
дитину критично мислити, вирішувати складні проблеми шляхом
аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати і враховувати
альтернативні думки, приймати виважені рішення, дискутувати,
спілкуватися з іншими людьми.
Клас – це навчальний колектив, - зазначав Л.Занков, - де за умови
правильно організованої роботи кожен учень вносить у загальне життя
щось своє, оригінальне. Тому формування класу тільки зі слабких учнів
позбавляє їх того багатства, яке приносить робота пліч – о – пліч з
сильними дітьми, сприяє розвитку у них «почуття неповноцінності»,
«почуття провини». Для сильних дітей відокремлення від слабких також
шкідливе: вони не мають можливості оцінювати себе на будь – якому
іншому тлі, крім собі подібних.
Одним із принципів гуманної педагогіки є принцип розвитку
всіх учнів – і сильних, і слабих, що є можливим за умов співпраці дітей,
різних за рівнем розвитку. Спільна діяльність учнів у процесі пізнання,
засвоєння навчального матеріалу означає, що кожний впроваджує в цей
процес свій особливий індивідуальний внесок, що іде обмін знаннями,
ідеями, способами діяльності. «Легше змінити індивідів, зібраних в
групі, ніж змінити кожного з них окремо», - писав К.Левін.
На думку О. Уварова, актуальність технологій співпраці
визначається двома причинами. По – перше, спільна діяльність є
основою розвитку демократичного суспільства, до життя в якому
необхідно готувати людину з дитячих років. По – друге, технологізація
суспільства, розвиток інформаційних засобів висунули на другий план
такі звичні для дитини види діяльності, як ігри з однолітками, участь у
гуртках, де вона могла отримати соціальний досвід життя.

5. 5
Т. Вольфовська підкреслила значення інтерактивних вмінь як таких, що
забезпечують гармонійне і творче входження особистості в суспільне
життя.
Г. Сазоненко визначає інтерактивне навчання як багатомірне явище,
оскільки «воно розв’язує одночасно три завдання: навчально – пізнавальне
( конкретна дидактична мета ), комунікативно – розвивальне (пов’язане з
загальним емоційно – інтелектуальним фоном процесу пізнання ) і
соціально – орієнтацій не (результати якого проявляються за межами
навчального часу і простору )».
1.2 Сутність та мета інтерактивного навчання
Інтерактивне навчання – це діалогове навчання, яке заперечує
домінування як одного виступаючого, так і однієї думки над іншою.
Воно передбачає:
• постійну активну взаємодію, взаєморозуміння учителя та всіх учнів
класу – учасників процесу навчання;
• вирішення загальних, але значущих для кожного учасника завдань,
проблем;
• рівність учителя й учнів як суб’єктів навчального процесу.
Інтерактивне навчання має на меті:
• створення умов для залучення всіх учнів класу до процесу пізнання;
• формування у школярів як предметних. Так і загально навчальних
умінь та навичок;
• надання можливості кожному учню розуміти і рефлексувати з
приводу того, що він знає і думає;
• вироблення життєвих цінностей;
• створення атмосфери співпраці, взаємодії;
• розвиток комунікативних якостей і здібностей;

6. 6
• створення комфортних умов навчання, які б викликали у кожного
учня відчуття своєї успішності, інтелектуальної спроможності,
захищеності, неповторності, значущості.
Рис. 1. Інтерактивність
Організація інтерактивного навчання передбачає:
• моделювання життєвих ситуацій;
• вирішення творчих завдань;
• використання розминок ( енергізаторів );
• використання рольових ігор;
• спільне розв’язання проблем тощо.

7. 7
Рис.2. Організація інтерактивного навчання
1.3 Класифікація інтерактивних методів навчання
В основу класифікації інтерактивних методів навчання науковцями
покладені ті чи інші ознаки цих методів.
Схема №1. Форми організацій інтерактивного навчання
Так, М.Кларін класифікує інтерактивні методи навчання за
принципом активності:
• фізична ( зміна робочого місця, виконання записів, малювання );
• соціальна ( ставлення запитань, формулювання відповідей тощо );
• пізнавальна ( доповнення відповідей, виступ, самостійний пошук
розв’язання проблеми тощо ).
О.Пометун і Л.Пироженко об’єднують форми інтерактивного
навчання у чотири групи, залежно від мети уроку та форм організації
навчальної діяльності учнів:
• кооперативне навчання (робота в парах, трійках, карусель, робота в
малих групах, акваріум тощо );

8. 8
• колективно – групове навчання ( мікрофон, незакінчені речення,
мозковий штурм, «навчаючи – вчуся», «ажурна пилка» та ін. );
• ситуативне моделювання (імітаційні ігри, рольова гра, драматизація
та ін. );
• опрацювання дискусійних питань (метод ПРЕС, «займи позицію»,
«дискусія» тощо).
М.Скрипник у свою класифікацію інтерактивних методів навчання
поклала такий принцип навчання, як взаємодія – діалог. Дослідниця
визначає наступні методи навчання:
• інформаційні ( «Моє ім’я», «Весела Віра» , «Перше знайомство»,
«Хвилини мого життя», «Паперові літаки», «Мені подобається…»,
«Іменні жетони» );
• пізнавальні ( «Від А до Я» );
• мотиваційні ( «Мої очікування», «Лист до самого себе»,
«Самооцінка», «Інтерв’ю» );
• регулятивні «Виробимо правила» ).
Використання інтерактивних методів навчання вимагає певної зміни в
житті класу, а також часу для підготовки, як від учнів, так і від
учителя. Разом з тим потрібно розуміти. Що використання
інтерактивних методів не є самоціллю. Це лише засіб, який сприяє
створенню на уроці атмосфери співпраці, взаєморозуміння.

9. 9
РОЗДІЛ 2.
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
НА УРОКАХ СЛОВЕСНОСТІ
2.1 Інтеграція інтерактивних технологій на уроках мови
Одним із головних завдань навчання української мови є «… вироблення
у школярів умінь і навичок комунікативно виправдано користуватися
засобами мови в різних життєвих ситуаціях під час сприймання,
відтворення і створення власних висловлювань з дотриманням
українського мовленнєвого етикету».
Так, програмою передбачено, що заняття з української мови
потрібно будувати так, щоб кожен із проведених видів роботи
виконував свою роль у формуванні комунікативного вміння, щоб учні
успішно оволодівали і діалогічним, і монологічним мовленням,
спираючись на знання про текст, стилі. Типи і жанри мовлення,
ситуацію спілкування, набували культури мовлення і спілкування.
Як же організувати навчальний процес у формі діяльності учнів, і від
чого залежить ефективність навчання? Я організовую навчальний процес
так, щоб підвищити ефективність засвоєння учнями знань, умінь і
навичок. Для цього узгоджую форму і зміст навчання з можливостями
самих учнів, використовую їхню здатність до самоорганізації. Хочу
зазначити, що використання інтерактивних технологій не є для мене
самоціллю. А лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці. Що
стосується впровадження даних технологій на уроках мови, то я,
звичайно, використовую не весь їх спектр, а тільки найдоступніші,
найзрозуміліші для учнів. Наприклад, інтерактивну технологію
«Мікрофон» використовую на етапі мотивації навчальної діяльності
(Додаток А). У такий же спосіб можна провести етап підсумку уроку,
поставивши до учнів запитання: Чи досягнута мета уроку? Чи довідались
ви щось нове? Чи сподобався урок? Чим? Використовую технологію
колективно – групового навчання ( Додаток А ). На етапі формування

10. 10
вмінь і навичок інтерактивна технологія «Займи позицію» дає
можливість учням висловити свою точку зору щодо поставленого
запитання. Використовуючи дані технології, я побачила певний
результат: учні не лише засвоюють знання, але й розуміють, вчаться їх
застосовувати, аналізувати, синтезувати, оцінювати. Технологія
кооперативного навчання (Додаток Б) сприяє розвитку ініціативи,
нестандартності, осмислювати виучуване, виділяти основне, виробляє
вміння свідомо застосовувати знання на практиці.
У своїй практичній діяльності часто використовую такі нетрадиційні
форми, які захоплюють уяву школяра, активізують його розумову
діяльність. Для досягнення завдань і цілей уроку використовую
лінгвістичну гру « Спіймай помилку», мовний конкурс. Ці завдання
використовуються на різних етапах уроку, що дає можливість
активізувати увагу учнів, відпрацювати засвоєні знання, зняти
напруженість, підвищити продуктивність праці. Гру «Аукціон»
використовую при вивченні теми «Фразеологізми». Опрацьовуючи тему
«Іменник», застосовую гру «Зайвина» ( учням необхідно визначити
«зайве» слово із запропонованих, обґрунтувати свій вибір ). При
вивченні теми «Будова слова. Словотвір» пропоную лінгвістичну гру
«Відгадай слово».
Отже, використання інтерактивних технологій на уроках
української мови дозволяє досягти високих результатів навчальної
діяльності, забезпечує для кожного учня формування і розвиток
власного освітнього шляху.
2.2 ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА
УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ
Інтерактивні форми допомагають побудувати і провести урок
так, щоб глибоко схвилювати учня, що дасть відповідний поштовх для
вирішення власних проблем, реалізації своїх думок і сподівань, бо саме
в юного покоління їх чи не найбільше.
На уроках української літератури нові технології навчання
спрямовані на розвиток таких здібностей: здатності бачити проблеми,
виявляти суперечності, висувати гіпотези, оригінальні ідеї, аналізувати,
інтегрувати, трансформувати, здійснювати пошук, дослідницьку діяльність.
Так, на уроці з теми «Маруся Богуславка». Проблема вибору, душевна

11. 11
роздвоєність Марусі Богуславки» використовую інтерактивну технологію
групової навчальної діяльності, інтерактивну вправу «Мікрофон»
( Додаток В). Мета роботи в малих групах – розвиток навичок мовлення,
колективного обговорення й прийняття рішень, уміння працювати в
команді. Метод «Ажурної пилки» можна застосовувати на уроках
літератури під час вивчення різних тем: «Українські історичні пісні» ( 8
кл. ) ( Додаток Г), «Інтимна лірика Т.Г.Шевченка» ( 9 кл. ), «Лісова
пісня» Лесі Українки. Характеристика образів» ( 10 кл. ), « Роман у
віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко ( 11 кл. ). Метод «Мозковий
штурм» - ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень
та відповідей на поставлене запитання, який досягається шляхом
вільного вираження думок усіх учасників. Як показує практика, всього
за декілька хвилин можна отримати десятки ідей. Цей метод можна
застосувати під час розгляду повісті І. Нечуя – Левицького «Кайдашева
сім’я» (Які проблеми порушує автор у творі? ), порівнюючи роман
Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» із «Кайдашевою
сім’єю» І. Нечуя – Левицького ( знаходячи спільне й відмінне в художній
манері прозаїків). Вивчаючи в 10 кл. роман П.Мирного та І.Білика,
використовую методи «Мозковий штурм» та «Дерево рішень», які
допоможуть учням вільно висловлювати свої думки, робити висновки
та обрати для себе правильну життєву позицію.
Отже, інтерактивні технології, використані на уроках української
літератури, допомагають поповнювати ще досить невеликий обсяг
учнівських знань, життєвого досвіду, вміння дружнього спілкування,
поваги до думки колег, а в цілому й остаточного вибору правильного
рішення з будь – яких життєвих питань.

12. 12
ВИСНОВКИ
Використання інтерактивних технологій є корисним і плідним, завдяки
яким можна підняти процес навчання на якісно новий рівень.
Використання інтерактивних технологій дає змогу учням більш
активному і свідомому засвоєнню ними навчального матеріалу,
зацікавлює дітей предметом, дає змогу виконувати завдання самостійно.
Інтерактивна діяльність поєднує співробітництво мовленнєвих партнерів
та керованість дій учнів з боку вчителя, передбачає відмову від
стандартних шляхів розв’язання комунікативних завдань, забезпечує
інтенсивну мовленнєву практику школярів у відносно вільній творчій
атмосфері. Така діяльність відповідає особистісно зорієнтованому
підходу до навчання, а також узгоджується з вимогами
загальноєвропейських рекомендацій щодо гуманізації та демократизації
навчального процесу.
Інтерактивне навчання – це специфічна форма організації навчальної
діяльності, яка має передбачену мету – створити комфортні умови
навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну
спроможність. Навчальний процес відбувається за умови постійної,
активної, позитивної взаємодії учнів. Вдало проведена робота завжди
потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня.

13. 13
Досвід підказує, що треба постійно вдосконалювати обладнання до
уроку та створювати щось нове, власне з метою підвищення
ефективності уроку. Я думаю, що суть інтерактивного навчання дійсно
передано в словах:
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю – я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю –я набуваю знань і
навичок.
Коли я передаю знання іншим, я стаю МАЙСТРОМ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Безпальченко В.П. Слагаемые педагогической технологии /
В.П.Беспалько. – М.: Педагогика, 1989. – 192с.
2.Ведріна С.В., Панченко А.Г. Секрети педагогічної майстерності. Уроки
для вчителя, - Х.: видавнича група «Основа». 2008. – 111с.
3.Кларин М.В. Интерактивное обучение – инструмент освоения нового
опыта / М.В. Кларин // Педагогика. – 2000. - №7. – с.12 - 18.
4.Падалка О.С. та інші. Педагогічні технології. – К.: Українська
енциклопедія, 1955. – 129с.
5.Пальчевський Б.В. Учебно – методический комплекс средств обучения /
Б.В. Пальчевский, Л. С. Фридман // Советская педагогика. 0 1991. - №6. –
с.31.
6.Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.: науково
– методичний посібник / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко; за редакцією
О.І. Пометун. – А.С.К., 2004. – 192с.

14. 14
7.Семчук Д. Творчо – дослідницькі та інтерактивні технології навчання на
уроках словесності / Д. Семчук: Методичний посібник. – Тернопіль:
Підручники і посібники, 2007.
8.Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. –
Харків: Видавнича група «Основа». 2003.
9.Фасоля А.М. Мета, зміст, технологія уроку // Дивослово. – 2004. - №6. –
с.2.
10.Форми, методи і організація навчального процесу в кредитно –
модульній системі: навчально – методичний посібник. / С.М. Гончаров,
А.А. Білецький, О.М.Губницька, Т.А.Костюкова; за редакцією С.М.
Гончарова. – Рівне: НУВГП, 2007. – 187 с.
11.Щербіна Л. Використання інтерактивних технологій на уроках
української літератури // Українська мова і літ – ра в щколі. -2005. – 1.-
с. 27 – 30.
Додаток А
УРОК №1
Тема уроку. Частка як службова частина мови
Мета уроку:
• навчальна - дати учням поняття про частку як службову частину
мови, пояснити поділ часток на розряди за значенням;
• розвиваюча – розвивати вміння зіставляти, аналізувати мовні
явища, вчити відрізняти частки від інших частин мови;
• виховна – виховувати любов до Батьківщини, повагу до рідної
мови.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: дидактичний матеріал, роздавальні картки, підручник,
таблиця «Частка».

15. 15
Епіграф:
Любіть працю на рідній Землі, бо без цього
не буде щастя нам і дітям нашим ні на
якій планеті.
О. Довженко
Хід уроку
І. Організаційний момент
Облік відвідування учнями уроку. Перевірка готовності до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Індивідуальні завдання
Картка №1
• Прочитайте словосполучення. Згрупуйте прийменники за значенням,
на яке вони вказують разом з іменними частинами мови: 1) часу, 2)
місця, 3) причини.
Зразок. Зібралися ( де? ) на леваді (просторове значення ).
Танути в тумані, посадити в саду, збуджений від хвилювання, в’янути
від спеки, поїдемо в суботу, холодні від морозу, хитатись від вітру,
заготувати на зиму, почорнілий від пилу, холодні від морозу, засидітися
до ночі, летіти над полем.
Картка №2
• Прочитайте і спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть
сполучники сурядності однією лінією, а сполучники підрядності –
двома.
А думи летять, як сполохані птиці, на білих вітрилах пливуть сади.
Ниви то котились ( по )волі в долину, то підіймались на високі горби.
Люди ( не ) спали, проте довкола панувала нашорошена тиша.
Благословенні час той і година, коли земля цвітом процвітала. Мати
вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік, вона може
гніватись і бути доброю, і ( на )самоті тихенько розмовляла з нею…

16. 16
Бесіда за питаннями (за технологією колективно – групового навчання ).
• Назвіть службові частини мови.
• Чому прийменник і сполучник – службові частини мови?
• Назвіть основні ознаки прийменника і сполучника.
• Що спільного й відмінного в прийменника і сполучника?
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку
ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів
Опитування – інтерв’ю
( Використовується інтерактивнийметод «Мікрофон» )
- Що ви очікуєте від вивчення теми «Частка як службова частина мови»?
V. Вивчення нового матеріалу
1. Пояснення вчителя з використанням узагальнюючої таблиці «Частка».
( Робота з підручником с. 234 - 235 та з таблицею на дошці )
Таблиця 1. Частка як службова частина мови

17. 17
VI. Закріплення та систематизація отриманих знань, умінь та навичок
Лінгвістичне спостереження
• Прочитайте речення ( на дошці ). Чим вони відрізняються?
Ялинка цього року була розкішна.
Ялинка цього року була просто розкішна.
• Чи вплинуло слово просто на граматичний зв’язок між словами?
• Перебудуйте вислів, щоб слово просто стояло на початку речення.
• Зробіть висновок про роль цього слова.
• До якої частини мови його відносять?
Гра «Знайди зайве» ( за технологією кооперативного навчання )
1) еге, навіть, слово, годі, лишень, мов;
2) чи, три, що, за, ніби, власне, аж;
3) мовляв, стривай, приблизно, мовби, ось, саме;
4) рівно, що то, добре, тільки, бодай, невже;
5) ба, лиш, хоча б, близький, що то, ген.
Довідка. Слово,три, стривай, добре, близький.
Робота з роздавальним матеріалом
• Прочитайте виразно речення.
• Визначте в кожному з них роль часток.
• Запишіть у першому абзаці речення з частками, що надають
особливого значення усьому реченню, а в другому – речення, у яких
частки надають особливого значення окремим членам речення.
Давно вже спала в пшеницях роса, повітря аж пече від спеки. Аж ген
до моря вітер – мандрівник поніс хмарини на весельцях. Який – бо ти,
дідусю, став суворий! Як пахнуть влітку квітами простори! Мені поля
задумливо шептали свої ніким не співані пісні. Хай щастить вам, люди
добрі, хай пісні летять за обрій, в щирій дружбі станьмо на рушник.

18. 18
Виконання вправи 443.
Робота в парах( технологія кооперативного навчання )
• Скласти ( письмово ) запитання з вивченої теми.
• Виконати взаємооцінювання відповідей та їх мотивацію.
VII. Підсумок уроку
Рефлексія
• Я вмію…
• Я знаю…
• Мене навчили…
• Я можу довести, що…
Корекція знань, виставлення оцінок.
VIII. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 36.
2. Виписати з художніх творів по два речення до кожного
розряду часток. 3. Виконати вправу 444.

19. 19
Додаток Б
Урок №2
Тема уроку.Однорідні члени речення. Кома між однорідними
членами речення
Мета уроку:
•навчальна – поглибити знання учнів про роль однорідних членів
речення, формувати вміння їх правильно вживати та інтонувати;
навчити правил вживання коми між однорідними членами речення;
•розвиваюча – розвивати культуру мовлення, логічне й образне
мислення, увагу, пам’ять;
•виховна – виховувати любов до рідної мови, батьківського краю.
Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.
Обладнання: таблиця «Однорідні члени речення», підручник,
роздавальні картки.

20. 20
Епіграф:
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Тарас Шевченко
Хід уроку
І. Організаційний момент
Облік відвідування учнями уроку. Перевірка готовності учнів до уроку.
ІІ. Повідомлення теми. Мотивація навчальної діяльності
Вступне слово вчителя.
(Учитель оголошує мовну тему, мотивуючу навчальну діяльність .)
ІІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Лінгвістичне спостереження
• Прочитайте епіграф уроку, правильно інтонуючи розділові знаки.
• Запишіть речення, підкресліть його члени.
• Укажіть члени речення, що відповідають на одне й те саме
питання й відносяться до того ж самого головного слова.
• Дайте визначення однорідним членам речення на основі
проведеного лінгвістичного спостереження.
ІV. Формування умінь і навичок
Робота з таблицею
( Учитель , за матеріалами таблиці на с.102, пояснює правила вживання
коми при однорідних членах речення . )

21. 21
Таблиця 1. Однорідні члени речення

22. 22
Таблиця 2. Розділові знаки при однорідних членах речення
Гра «Хто швидше й більше» ( за інтерактивною
технологієюкооперативного навчання ).
• Група №1. Пригадайте те найдорожче, що пов’язане для вас зі
словами земля, Україна, складіть і запишіть речення, уживаючи
якомога більше однорідних членів ( підметів, присудків, додатків,
обставин, означень ).
• Група №2. Завершити подані прислів’я. Записати їх, підкреслити
однорідні члени речення. Пояснити вживання розділових знаків.
Щастя в повітрі не в’ється, а… Голка мала, проте… Треба не
бідувати, а… Родися не в платтячку, а в… Мисливець уцілить або в
сучок, або… Когось учи і сам…
Довідка. Учись, в боротьбі дістається, працювати, щастячку, в білку,
колюча.

23. 23
• Група №3. Запишіть речення, використовуючи однорідні члени, з
метою прорекламувати улюблене вами заняття.
• Група №4. За таблицею «Кома між однорідними членами
речення» складіть опорну схему.
Лінгвістична гра «Спіймай помилку»
Уявіть, що ви вчитель української мови. Поясніть своїм учням, у чому
суть допущених ними помилок.
1. Я захоплююсь і часто слухаю сучасну українську естраду.
2. На ювілей дідуся з’їхалось багато родичів та внуків.
3. На полях, дахах будинків та садках лежить сніг.
4. Багато дослідників та науковців зверталися до цієї проблеми.
5. Ми пишаємося, гордимося і вивчаємо народні звичаї та традиції.
Робота в парах( за технологією кооперативного навчання ).
• За потреби, виправте помилки в схемах.
О О, та ( і ) О і О, і О і О О і О О, і О
О або О, або О О чи О, чи О О та О, О та, О
Диктант з коментуванням
• Записавши речення, обґрунтувати розділові знаки.
Пишним садом виступають отамани, сотники з панами і гетьмани.
Прийшли, сіли коло мене і про Україну розмовляють, розказують.
Народе мій! Твоя потреба мені щемить, мов сіль у рані. Ти дав мені
широку вдачу, безсмертну пісню, срібну мову. З тобою я сміюсь і
плачу, вмираю й воскресаю знов. Нам треба голосів Тараса, Франка,
Довженка і Тичини, щоб там, на святі будучини, був ти, а не безлика
маса. Борись зі злом, твори добро, допоки ненавидить спроможний і
любить!

24. 24
V. Підсумок уроку
Рефлексія ( за технологією колективно – групового навчання
«Мікрофон»).
• Що вам на уроці найбільше сподобалося, запам’яталося? Чим саме?
• Що ви б хотіли осягнути глибше?
• Оберіть одне із запропонованих словосполучень ( багато нового,
чимало нового, мало нового ), щоб продовжити речення: «На цьому
уроці я дізнався…»
Корекція знань, виставлення оцінок.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати §22.
1. Скласти й записати розповідь про речення з однорідними членами.
Проілюструвати теоретичний матеріал прикладами, дібраними з
творів художньої літератури.
2. Виконати вправу 192.

25. 25
Додаток В
Урок №3
Тема уроку. Українські народні думи. «Маруся Богуславка»
-перлина усної народної творчості. Легендарний образ жінки –
полонянки. Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі
Богуславки
Мета уроку:
• навчальна – ознайомити учнів із жанром української народної
думи, історією його виникнення та виконавцями; допомогти учням
усвідомити ідейно – художній зміст думи про Марусю Богуславку;
• розвиваюча – розвивати навички виразного читання та аналізу
художнього образу;
• виховна – виховувати почуття патріотизму, гуманізму, прагнення
до добрих вчинків.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, вмінь та навичок.
Обладнання: підручник, ілюстрації до твору, книга «Українські
народні думи».
Хід уроку
І. Організаційний момент
Облік відвідування учнями уроку. Перевірка готовності учнів до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Фронтальне опитування (використовується інтерактивний метод
колективно – групового навчання «Мозковий штурм»).
• Що ми називаємо усною народною творчістю?
• Назвіть її види.
• Про що розповідається в українських народних думах?
• Чим думи відрізняються від інших видів усної народної
творчості?

26. 26
• Як думи пов’язані з музичним мистецтвом?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети
уроку.
Слово вчителя.
Казки, легенди, пісні є в кожного з народів світу, а от думи – це
жанр усної народної творчості, притаманний лише українському
народові. Думи мають свою тематику й художню специфіку, манеру
виконання, великою мірою відображають український національний
характер, його ментальність. Тож ознайомитися з творами цього
жанру, сподіваюсь, буде цікаво й корисно.
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Запис до літературознавчого словничка.
Дума – великий пісенно – розповідний твір про історичні або
соціально – побутові події, який має своєрідну будову й виконується
речитативом.
Речитатив – читання співучим голосом під музичний супровід кобзи
чи бандури.
2. Заслуховування повідомлень учнів про кобзарів.

27. 27
3. Виразне читання думи «Маруся Богуславка».
4. Словникова робота.
З’ясувати і записати в зошиті слова.
Великдень – християнське весняне свято на честь воскресіння Ісуса
Христа.
Роковий день – день, що буває раз на рік, річне свято.
Мечеть – мусульманський храм.
5. Робота в групах ( за технологією кооперативного навчання ).
Учні опрацьовують цитату – тезу, до якої поставлене запитання,
обговорюють, роблять висновок і відповідають.
1) Дівчину з Рогатина 1520 року було захоплено в полон і продано в
султанський гарем у Стамбулі. Там вона стала дружиною султана
Сулеймана І Пишного і завдяки своїй вроді та розумові майже
впродовж тридцяти років брала активну участь у політичному
житті Туреччини, мала великий вплив на свого чоловіка. Їй
приписується багато благородних, патріотичних вчинків, зокрема,
відведення впродовж тривалого часу турецько – татарських походів
на Україну.Померла у 1561р. від туги та самотності.

28. 28
Чи є Маруся Богуславка історичною особою, як і Роксолана – Настя
Лісовська, дочка священика з Рогатина?
2)
Що на Чорному морю, Що на Чорному морі,
На тому білому каменю… На камені біленькому…
«Невольницький плач»; «Маруся Богуславка».
Про що свідчать однакові заспіви цих дум?
3) Та бодай ти, дівко – бранко,
Марусю, попівно Богуславко,
Щастя й долі собі не мала, Як ти нам святий празник,
Роковий день Великдень сказала!
Чому невільники проклинають Марусю?
4) Та нехай мій батько добре дбає,
Грунтів , великих маєтків нехай не збуває,
Великих скарбів не збирає,
Та нехай мене, дівки – бранки,
Марусі, попівни Богуславки,
З неволі не викупає…
Чому Маруся Богуславка не скористалася можливістю повернутися на
батьківщину?
6. Аналіз художнього образу.
Кожній групі вчитель роздає схему аналізу художнього образу.

29. 29
• «Анкетна» характеристика Марусі Богуславки ( Хто? Звідки? Якого
роду? )
• Персонаж епізодичний, другорядний чи головний.
• Чи є в нього прототип?
• Портрет української полонянки.
• Як подано характер Марусі: у розвитку чи епізодично?
• Соціальне звучання образу.
• Пов’язані з даним героєм проблеми, які порушує автор.
• Психологічна складність характеру.
• Місце і роль Марусі в сюжеті.
• Мова як засіб самовираження персонажа.
• Моє сприйняття героя.
Учням дається час на виконання групової роботи та представлення
результатів. Учитель коментує роботу груп та узагальнює матеріал.
V. Підсумок уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
Продовжіть речення:
«Я дізнався ( дізналася )…»
«Я відчув ( відчула )…»
«Я вдячний ( вдячна )…»
VII. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати, аналізувати думу, характеризувати героїв;
скласти кінцівку твору, наслідуючи стиль думи ( для бажаючих ).

30. 30
Додаток Г
Урок №4
Тема уроку. Пісні Марусі Чурай . Пісні, що стали народними.
Популярність, фольклорна основа, народнопоетичні образи. ( « Засвіт
встали козаченьки», « Віють вітри, віють буйні», « Ой не ходи,
Грицю…»
Мета:
• навчальна –ознайомити учнів з піснями легендарної поетеси;
допомогти усвідомити значення і функції пісні в житті українського
народу;
• розвиваюча – розвивати навички виразного читання, коментування
пісень, висловлення власних суджень з приводу прочитаного, визначення
та пояснення ролі художніх засобів;
• виховна – виховувати пошану до обдарованих людей, які є
активними творцями нашої духовності.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: виставка книжок про легендарну поетесу, підручник,
ілюстрації до творів.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Облік відвідування учнями уроку. Перевірка готовності учнів до уроку.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Вступне слово вчителя.
Переважна більшість імен тих, хто перший склав колись казку, легенду,
загадку, пісню, - невідома. Але поодинокі імена творців пісень історія
все ж зберегла. Серед них – Марусі Чурай ( жила в Полтаві в середині
ХVІІ ст. ), котрій приписується авторство багатьох популярних до
нашого часу пісень «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють
буйні», « Ой не ходи, Грицю…», « Грицю, Грицю, до роботи», «Летить

31. 31
галка через балку», « На городі верба рясна», « Чого ж вода каламутна»,
«Прилетіла зозуленька» та ін. Насолодитися красою цих пісень. Силою
висловлених у них почуттів ми зможемо сьогодні на уроці.
ІІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Повідомлення учня про Марусю Чурай.
2. Виразне читання пісень Марусі Чурай, перегляд ілюстрацій.
3. Евристична бесіда.
• Яке ваше загальне враження від пісень Марусі Чурай?
• Який твір поетеси запам’ятався найбільше, чому?
• Визначте провідні мотиви пісень. Що, на вашу думку, крім
авторства, об’єднує ці твори?
4. Робота в групах.
Застосування методу « Ажурна пилка».
Для організації цієї інтерактивної технології слід підготувати 3 набори
різнокольорових фішок для того, щоб можна було дітей об’єднати за
кольором в «експертні» групи, за номерами – в «домашні». Кожній групі

32. 32
роздаються картки із завданнями. Діти працюють упродовж визначеного
часу, потім висловлюються в групі з приводу отриманої інформації.
Коли матеріал опрацьовано, групи розходяться за кольорами,
об’єднуються в «експертні групи», щоб у кожній «експертній» групі
зібралися представники різних «домашніх» груп. Кожен учень ділиться
інформацією, отриманою в «домашніх» групах.
5. Повідомлення про результати роботи в групах, коментарі вчителя,
доповнення.
6. Самооцінка роботи в групах.
V. Закріплення знань, умінь та навичок
1. « Усне словесне малювання».
• Змалюйте словесний портрет Марусі Чурай.
2.Проблемне запитання.
• Чи сумісні талант і злодійство?
VI. Підсумок уроку
Корекція знань, виставлення оцінок.
VII. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати , аналізувати пісні Марусі Чурай. Одну з
них вивчити напам’ять, обґрунтувавши свій вибір.
Додатки
Картки із завданнями для «домашніх» груп
Завдання групі №1. Опрацюйте теоретичний матеріал.
«Дівчиною з легенди» називають в Україні поетесу – піснярку Марусю
Чурай, якій народна пам’ять приписує авторство багатьох пісень,
популярних упродовж тривалого часу. Народилася вона ймовірно 1625
року в родині урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая,

33. 33
який воював проти польської шляхти, потрапив у полон і буа страчений
1638 року у Варшаві.
З піснями Марусі Чурай вирушали на війну козаки, з її піснями
поверталися з походів.
Проаналізуйте пісню «Засвіт встали козаченьки» за поданою схемою:
1. Автор, його місце в літературі.
2. Які життєві обставини дали імпульс для написання твору.
3. Назва твору ( алегорична, метафорична, символічна, сюжетна ).
4. Тема пісні та її провідні мотиви.
5. Ідея.
6. Композиція ( якщо є ).
7. Ліричний герой.
8. Образи, символи ( якщо є ) твору.
9. Сюжетні лінії ( якщо є ).
10.Настрій.
11.Художні засоби.
12.Роздуми та почуття, навіяні піснею.
Завдання групі №2. Опрацюйте теоретичний матеріал.
За народною легендою, дівчину таємно кохав чесний і благородний
козак Іван Іскра. Маруся ж покохала іншого – Грицька Бобренка. Мати
його була проти цього кохання. Під час визвольної війни під проводом
Богдана Хмельницького Гриць разом з Іваном Іскрою пішли служити
в Полтавський полк. Повернувшись, Грицько послухався матері й
одружився на іншій дівчині. У зрадженої Марусі визріла жахлива
помста… Історія взаємин двох духовно різних людей , їхнього
трагічного кохання стала основою пісень Марусі Чурай.
Проаналізуйте пісню Марусі Чурай «Ой не ходи, Грицю…» за
поданою схемою. (Схема подана вище)

34. 34
Завдання групі №3. Опрацюйте теоретичний матеріал.
Народна пам’ять зберегла відомості про обдарованість Марусі:
вона мала прекрасний голос, чудово виконувала пісні, які складала,
нерідко в буденному спілкуванні переходила на віршовану мову.
Зовнішність дівчини теж зафіксована в спогадах очевидців, у народній
пам’яті: «чорні очі її горіли, як вогонь у кришталевій лампаді; обличчя
було біле, як віск, стан високий і прямий, як свічка…».
Проаналізуйте пісню Марусі Чурай «Віють вітри, віють буйні» за
поданою схемою. (Схема подана вище)