Газета Турбота №107

1. ВІТАЄМО З ДНЕМ БУХГАЛТЕРА УКРАЇНИ!
№ 7 (107) 14 ЛИПНЯ 2017 року
Міська інформаційно-аналітична,
художньо-публіцистина газета
Офіційне видання КЗ «Кременчуцький обласний госпіталь для ветеранів війни» Полтавської обласної ради
Доброта - мова, якою німі можуть
говорити і яку глухі можуть чути.
ШАНОВНІ БУХГАЛТЕРИ!
У день професійного свята – День бухгалтера прийміть сердечні вітання, незалежно від зван-
ня, посади і стажу роботи. Без людей вашої професії неможливе існування жодного підприємства,
організації, закладу. Бухгалтер – це серце фінансового стану. Будьте завжди впевнені у своїх
рішеннях, щоб все встигали робити вчасно, щоб у вас завжди знаходився час для себе, ваших
рідних і близьких.
Дозвольте висловити вам вдячність за сумлінну і кропітку працю, від якої залежить ефективний
розвиток фінансово-господарської діяльності нашого медичного закладу. Ваша професія вимагає
від кожного чесності, сумлінності, відповідальності, об’єктивності та справжньої відданості своїй
справі.
Бажаємо вам успіхів і порозуміння, благополуччя, людських гараздів, невичерпної енергії у
такій потрібній професії, плідної співпраці, щастя і добра, сімейного затишку.
Адміністрація, профспілковий комітет госпіталю

2. ТУРБОТА №7 (107) 14 ЛИПНЯ 2017 РОКУ
2
КОЛОНКА РЕДАКТОРА
ДЕНЬ УКРАЇНСЬКИХ МИРОТВОРЦІВ
Шановні читачі!
На першій сторінці липневого випуску газети ми розмістили вітання нашим
бухгалтерам з їхнім професійним святом – Днем бухгалтера України. Бухгалтер-
сько-економічна служба госпіталю була створена ще у 1984 році з відкриттям
нашого медичного закладу. За роки роботи госпіталю досить часто змінювали-
ся бухгалтери, адже робота бухгалтера надзвичайно складна і досить відпові-
дальна, але й досі малооплачувана. Так склалося, що у нашому закладі завжди
працюють найкращі представниці цієї професії і ми завжди вдячні їм за вчасно
нараховані зарплати і відпускні, за надійний облік, вчасно складені звіти тощо.
Липень доволі щільно насичений різними святами і ми на сторінках газети
привітаємо зі святом наших пацієнтів - з Днем українських миротворців.
Ми, як завжди, щиро привітаємо з професійним святом наших зубних техніків
і розповімо про них на одній зі сторінок випуску.
Як завжди, наша газета підготувала для читачів низку матеріалів на актуальні
теми сьогодення і серед них – стаття Людмили Лобановської, заслуженого лікаря
України до Всесвітнього Дня боротьби з гепатитом, матеріал Джумабоя Бобохо-
нова, лікаря-терапевта про гострі кишкові захворювання та їх профілактику, про
дієту для пацієнтів, що захворіли на гострі кишкові захворювання, розповідає Лі-
дія Паталах, дієтсестра госпіталю.
Микола ЛИТВИНЕНКО, головний редактор
На землі живе безліч людей, у яких погляди на одні й
ті ж речі або обставини з плином часу можуть змінюватися
кардинально. Це може стосуватися не лише духовних чи по-
літичних питань, культурних, територіальних чи питань ма-
теріального благополуччя, а й безлічі здавалося б не істотних
факторів. Іноді це призводить до виникнення певної напру-
женості у суспільстві. Іноді ця напруженість переростає у від-
вертий, кривавий і цинічний конфлікт на знищення.
Один з останніх наймасштабніших конфліктів, що прак-
тичнозмусивздригнутисябільшістьнародівнанашійплане-
ті - Друга світова війна. Уроки, які довелося засвоїти людству,
прямо вказували на унікальну цінність того, чого так усім не
вистачало у довгі роки цієї війни - цінність збереження
миру. Саме з цією метою після закінчення Другої світової
була створена Організація Об’єднаних Націй, у складі
якої передбачалися спеціальні Миротворчі сили. Збройні
професійні контингенти країн - членів ООН і донині висту-
пають у місцях потенційного конфлікту, стаючи своєрідним
буфером у точках зіткнення, створюючи для конфліктуючих
сторін можливість, якої не було тоді - можливість все вирі-
шити мирно.
«Блаженнімиротворці,бовонисинамиБожимистануть»
- так колись сказав Ісус Христос (Євангеліє від Матвія 5:9).
Добре, коли конфлікт, що назріває можна вирішити, ви-
користовуючи здоровий глузд і дипломатичний підхід. Але
іноді цього не достатньо. Важко пояснити природу конфлік-
ту, що раптом виходить з людського розуміння і прагне пере-
рости у криваву бійню. Вся наша історія буквально просякну-
та такими прикладами, але світова спільнота відмовилася від
подібного погляду - мир надто цінний, щоб його втрачати,
але занадто крихкий, щоб його утримувати. На це потрібні
колосальні зусилля багатьох.
За час своєї роботи миротворцям вдалося провести
багато успішних операцій. Навіть, одне врятоване життя ви-
правдовує всі їхні зусилля, а цих життів насправді були сотні
і сотні тисяч.
Геополітична карта світу з часів Другої світової істотно
змінилася, а після розпаду Радянського Союзу все світове
співтовариство зіткнулося з новими пробле-
мами. Утворені незалежні держави, що
входили колись до складу тих, хто був біля
витоків створення самої Організації Об’єд-
наних Націй не залишилися осторонь від нових викликів і
Україна одна з перших відгукнулася і запропонувала свою
допомогу у вирішенні багатьох з них.
15 липня 1992 р. два літаки з передовою групою 240-го
батальйону на борту здійснили виліт з дніпропетровського
аеродрому в напрямку Боснії. Ця група налічувала 42 вій-
ськовослужбовця. Після приземлення у Сараєво українські
миротворці практично одразу опинилися в епіцентрі бойо-
вих дій, адже місто і аеродром вже обстрілювали снайпери і
артилерія. З того часу більше 40 тис. українських миро-
творців побували у багатьох гарячих точках нашої планети,
демонструючи усьому світу свій традиційний і високий про-
фесіоналізм, компетентність і надійність у справах урегулю-
вання збройних протистоянь.
21 травня 2013 р., враховуючи внесок і значення на-
ціонального миротворчого контингенту України у справі
зміцнення миру і злагоди у зонах військових конфліктів, від-
даючи честь тим, хто не пошкодував своє життя і здоров’я,
а також з метою зміцнення славних національних традицій,
Верховна Рада України прийняла Постанову № 1165 «Про
встановлення Дня українських миротворців» і нині
українські миротворці мають всі підстави на своє власне
професійне свято, яке відзначаємо 15-го липня.
Редакція газети вітає всіх українських миротворців і
бажаєїмзавждивисокогопрофесіоналізму,міцногоздоров’я
та мирного неба! З Днем українського миротворця!

3. ТУРБОТА №7 (107) 14 ЛИПНЯ 2017 РОКУ
16 ЛИПНЯ - ДЕНЬ БУХГАЛТЕРА УКРАЇНИ
БЛІЦ-ІНТЕРВ’Ю В. ШЕВЧЕНКА
ЖУРНАЛІСТ: Чи мають бути певні
навички бухгалтера у кожної жінки?
МАРКОБОГ: Переконана, що у кожної
людини є навички бухгалтера.
ЖУРНАЛІСТ: Слово «бухгалтер»
чоловічого роду. Як би хотілося назвати
свою посаду, адже більшість бухгалтерів
- жінки?
МАРКОБОГ: Над цим питанням не за-
думувалась.
ЖУРНАЛІСТ: Якою має бути зарпла-
та бухгалтера, враховуючи сьогодення
(ціни, комуналка тощо)?
МАРКОБОГ: Достойна нашому рівню
життя.
ЖУРНАЛІСТ: Що важливого сталося
у Вашому житті, коли почали працювати
економістом?
ЖИЛОВА: З’явилися нові захоплення,
довелося дечому вчитися, адже еконо-
місти, перш за все, планують діяльність
закладу, складають кошторис, уважно і ре-
тельно аналізують економічну діяльність,
підказуючи і допомагаючи адміністрації у
вирішенні багатьох проблемних моментів.
ЖУРНАЛІСТ: На Вашу думку: коли
будете готові стати «Заслуженим еконо-
містом України»?
ЖИЛОВА: Наш заклад фінансується з
обласного бюджету. За останні роки фак-
тичне надходження фінансування значно
менше, ніж заплановане. Вміння зварити
«кашу з сокири» - це, переконана, вже
«тягне» на звання «Заслужений економіст
України». Майже завжди, хороший еконо-
міст заслуговує на це звання.
ЖУРНАЛІСТ: З роками, набуваючи
досвід, стає працювати легше чи ні?
ЖИЛОВА: Звісно, маючи достатній
досвід, знання, враховуючи певні нюанси
професії, більш професійно робиш свою
справу, а отже, працюється легше.
ЖУРНАЛІСТ: Як вам спало на думку
стати бухгалтером?
СЕМЕНКОВА: За освітою маю спеці-
альність «фінансист». Бухгалтером стала
випадково, коли виникла гостра проблема
на виробництві щодо виконання обов’язків
головного бухгалтера.
ЖУРНАЛІСТ: Які риси характеру ма-
ють бути у бухгалтера, перш за все?
СЕМЕНКОВА: Професія бухгалтера є
однією з найдавніших і найважливіших у
світі. Бути бухгалтером нині – надзвичай-
но престижно і відповідально. Бухгалтер
– фахівець з професійною самовіддачею,
дисципліною. Він має володіти високими
навичками законодавчої і нормативної
бази.
ЖУРНАЛІСТ: Що у професії бухгалте-
ра найважливіше?
СЕМЕНКОВА: Посада бухгалтера
має певні права і обов’язки, адже він несе
персональну відповідальність за допуще-
ні ним порушення. Тому відповідальність
має бути дисциплінарною, матеріальною,
адміністративною і кримінальною.
ЖУРНАЛІСТ: Що у професії бухгалте-
ра найбільше подобається?
ПОДЛЄГАЄВА: Бухгалтер – професія
досить затребувана. Якби не змінювався
світ, бухгалтери будуть потрібні доти, поки
існуватимуть економічні відносини. Бух-
галтер має бути акуратним, завжди зосе-
редженим і уважним до деталей, повинен
мати високий рівень знань, бути терпели-
вим, посидючим,
ЖУРНАЛІСТ: Чи змінили б професію
бухгалтера на іншу за певних обставин?
ПОДЛЄГАЄВА: Справжнім бухгал-
тером, на мій погляд, треба народитися.
Ця професія вимагає максимум скрупу-
льозності, відповідальності, уважності. Я
бухгалтер у третьому поколінні, тому для
мене моя професія – це життя. Хоча про-
фесія бухгалтера досить складна, але, на
превеликий жаль, низько оплачувана у
нашій країні.
ЖУРНАЛІСТ: Чи є у бухгалтера мрії?
Які саме?
ПОДЛЄГАЄВА: Як і у кожної людини,
у бухгалтера багато мрій. Моя мрія – стати
фахівцем у своїй професії. Щоб досягти
високого рівня мого фаху потрібно пра-
цювати над собою, набувати досвід усіма
можливими засобами. Досвід надзвичай-
но важливий, але приходить з часом. Тому
не можна втрачати цей дорогоцінний час.
ЖУРНАЛІСТ: Наскільки важливою
вважаєте професію бухгалтера?
КОНДРАТЕНКО: Безумовно, профе-
сія бухгалтера одна з найважливіших,
адже сьогодні, як і учора, без бухгалтера
не обходиться ні маленьке, ні велике під-
приємство.
ЖУРНАЛІСТ: Чи потрібно ввести
звання «Заслужений бухгалтер України?
КОНДРАТЕНКО: Було б непогано, але
краще б ввели доплату за вислугу років!
ЖУРНАЛІСТ: Якою є найзаповітніша
мрія бухгалтера?
КОНДРАТЕНКО: Переконана – це
висока і достойна зарплата, а ще, щоб
менше приходили з пе-
ревірками численні
контролюючі органи... 3
Олена МАРКОБОГ,
головний бухгалтер
Ольга ЖИЛОВА,
заступник начальника
госпіталю з економічних питань
Валентина СЕМЕНКОВА,
бухгалтер
Анна ПОДЛЄГАЄВА,
бухгалтер
Оксана КОНДРАТЕНКО,
бухгалтер

4. ТУРБОТА №7 (107) 14 ЛИПНЯ 2017 РОКУ
4
ПОРАДИ ЛІКАРЯ
МЕТЕОЗАЛЕЖНІСТЬ: ЯК ЇЇ ЛІКУВАТИ?
(Початок. Закінчення на с. 5)
Науковці визначають метеозалеж-
ність як чутливість організму людини до
різких змін погоди. Проявляється метео-
чутливість різноманітними симптомами,
починаючи з головного болю, сонливості
і завершуючи болями у суглобах і м’язах,
почуттям стомленості та іншими непри-
ємними станами.
Медики-вчені усього світу вже кілька
десятиліть поспіль досліджують вплив
погодних змін на здоров’я людини – існує
навіть спеціальна наука біометеоро-
логія - саме вона вивчає вплив клімату
і довкілля на людину. Сучасна медицина
визнала метеозалежність важкою патоло-
гією. Її називають бичем сучасної цивілі-
зації.
Метеочутливість розподіляється
на два типи, при яких симптоми прояв-
ляються внаслідок зміни пори року - се-
зонний тип і при зміні погодних умов –
метеопатологічний тип. У залежності
від типу захворювання хвороба проявляє
себе по-різному, а тому потрібні різнома-
нітні методи лікування.
Причини розвитку захворювання
Ця хвороба стала справжнім бичем
сучасного світу і своєрідною реакцією ор-
ганізму людини на прогрес цивілізації.
Адже колись людина перебувала у балан-
сі з природою: вона прокидалася і засина-
ла разом з сонцем, влітку активно працю-
вала, запасаючись продуктами, а взимку
переважно відпочивала.
Сьогодення,сучаснийпрогрес,вщерть
наповнені різною технікою, порушили
природну рівновагу. У нашому житті
з’явилися кондиціонери, обігрівачі, різна
побутова техніка, а разом з ними численні
стреси і величезна кількість шуму. Усе це
заважає нашому мудрому організмові пе-
ребувати у балансі з матінкою-природою.
Наша нервова система припинила адап-
туватися до змін погоди, вона більше не
може правильно реагувати на зміни тем-
пературного режиму, як це було у минулі
століття.
Всі люди по-різно-
му реагують на різкі
зміни погоди, але для
декого це стало справжньою проблемою.
Ослаблений організм, імунітет якого зни-
жений, набагато сильніше схильний до
метеозалежності і надзвичайно болісніше
реагує на коливання і різку зміну атмос-
ферних явищ.
Фактори, що спричиняють негатив-
ний вплив на стан людини: перепади
температури повітря; підвищення рів-
ня вологості; перепади атмосферного
тиску; низький рівень вмісту кисню у
повітрі; магнітні бурі; спалахи на Сон-
ці; забрудненість повітря.
Причинами підвищеної чутливості до
погодних умов іноді є статеве дозрівання у
підлітків, менопауза, пригніченість і нега-
тивні стани людини. Медики вважають,
що це захворювання може передаватися
у спадок. Особливо сильно хвороба реа-
гує на перепади температур і атмосферні
опади.
Більше за всіх страждають жителі ве-
ликих міст і мегаполісів. Натомість, жи-
телі сіл мають більш сильний імунітет,
вони набагато краще адаптовані до змін
довкілля. Повітря великих міст перена-
сичене іонами, що скорочують кількість
ультрафіолетових променів, які життєво
важливі для здоров’я людини. Природ-
ний обмін вологи у місті порушено, а тому
спеку містянам переносити набагато важ-
че і складніше.
Катаклізми природи спричиняють
інфаркти, інсульти, гіпертонічні кризи,
приступи стенокардії, втрату свідомості і
навіть передчасні пологи. Перепади тем-
ператур провокують загострення алергіч-
них і астматичних захворювань, інфекцій,
порушують функціонування різних орга-
нів.
Вологість більше 85% негативно
впливають на опорно-рухливий апарат,
зростає ризик простуд і запалень.
Перепади тиску впливають на серцеву
систему, легені, судини. Виникає кисневе
голодування, що виявляється нестачею
кисню, задишкою, в’ялістю.
Туман і пориви вітру спричиняють
порушення сну, викликають безпричин-
ну тривогу і навіть спазми судин у хворих
з нестабільною психікою.
Магнітні бурі спричиняють усклад-
нення функціонування серцево-судинної
системи, органів дихання і нервової систе-
ми. Більшість хворих на серцево-судинні
захворювання мають підвищену метео-
чутливість – зміни погоди спричиняють
порушення надходження кисню до серця,
збільшують згортання крові і ризик утво-
рення тромбів.
Характерні симптоми розвитку
захворювання
До симптомів метеозалежності відно-
сять: послаблення захисної функції орга-
нізму, зниження імунітету; різкі при-
ступи загострення хронічних захворю-
вань; сонливість; сильний головний біль;
відчуття ломки в суглобах і м’язах; різке
підвищення або зниження артеріаль-
ного тиску; пригніченість; відчуття
слабкості; захворювання ЦНС; депресії.
До найбільшої небезпеки схильні
слабкі місця організму. Саме тому люди,
які мають різні хронічні патології, ча-
стіш за все відчувають прояви цієї хворо-
би. Більш за все страждає серце, судини,
нервова система.
Вчені-медики визначили три ступеня
розвитку захворювання, що виділяються
за характером симптоматичних проявів.
Легкий ступінь – метеочутливість:
загальне нездужання; різке безпричинне
збудження або пригніченість.
Середній ступінь – метеозалеж-
ність: скачки тиску; порушення серцево-
го ритму і пульсу.
Важкий ступінь: гострий серцевий
біль; утруднення дихання; запаморо-
чення; почуття ломки суглобів і біль у
м’язах.
Лікування метеозалежності
У якості профілактики фахівці радять
більше часу проводити на природі, отри-
мувати у рівних пропорціях сонячні про-
мені (вітамін D), кисень і воду. А головне
– знизити вплив будь-яких негативних
факторів допоможе внутрішній позитив-
ний настрій.
Вилікувати захворювання повністю
доволі складно, оскільки для цього потрі-
бен комплексний підхід. Починати слід з
лікування тих захворювань, що провоку-
ють розвиток метеозалежності. Рекомен-
дується слідкувати за прогнозами погоди,
щоб завчасно приймати необхідні препа-
рати, мати консультації з сімейним ліка-
рем. У деяких випадках надзвичайно по-
зитивний вплив має лікувальний масаж.
Під час зміни погодних умов потріб-
но заздалегідь приймати профілактичні
препарати: гіпертоніки мають пити ліки,
що знижують тиск, гіпотоніки – тонізуючі
препарати.
Натомість, різко змінювати клімат
пацієнтам не радять, але якщо поїздка
неминуча, за пару місяців до неї слід роз-
почати пити комплекс вітамінів, настій
елеутерококу або кореня женьшеню. Але
у кожному конкретному випадку краще
підібрати ефективну комплексну профі-
лактику разом із сімейним лікарем.
Профілактика
Для загальної профілактики вчені ра-
дять у кризові дні притримуватися деяких
правил:
1.Відмовитися від м’яса, алкоголю, го-
стрих, жирних, смажених страв.
2.Вживати молочні і рослинні продук-
ти, їсти більше риби, бобові, буряк, мор-
кву, картоплю.
3.Уникати перевантажень, більше
Людмила НЕЗГОДЗИНСЬКА,
лікар денного стаціонару

5. ТУРБОТА №7 (107) 14 ЛИПНЯ 2017 РОКУ
5
ПОРАДИ ЛІКАРЯ
ДЕНЬ ЗУБНОГО ТЕХНІКАМЕТЕОЗАЛЕЖНІСТЬ:
ЯК ЇЇ ЛІКУВАТИ? День зубного техніка відзначаєть-
ся у багатьох країнах світу 25-го лип-
ня. Це порівняно молоде свято. Воно
виникло на початку 2000-х років і
було підтримане молодими кадрами
штатних зуботехнічних лабораторій.
Нині зубний технік - окрема про-
фесія у сучасній стоматології. Їх ча-
сто плутають безпосередньо зі сто-
матологами або зубними лікарями,
але на відміну від них, зубний технік
дуже рідко зустрічається з пацієнта-
ми, адже ця професія, в основному,
є чисто технічна. Її нерідко порівню-
ють з професіями годинникаря або
ювеліра.
У Німеччині зубні техніки вже від-
несені не до медпрацівників, а до фа-
хівців точної механіки і зустріч з па-
цієнтом у цілому необхідна лише для
більш точної корекції кольору зубних
протезів або лагодження зйомного
протезу, а також для профілактичної
заміни матриць аттачменов у бюгель-
них протезах.
Робота зубного техніка - це виго-
товлення як різних зубних протезів,
так і протезів обличчя, щелепно-ли-
цевих і ортодонтичних апаратів, які
вже надалі безпосередньо встанов-
люють пацієнтам самі лікарі стома-
тологи-ортопеди.
У своїй роботі зубні техніки ви-
користовують знання, досягнення і
напрацювання у галузі хімії, фізики,
математики, анатомії, комп’ютерно-
го 3-D моделювання, і навіть слю-
сарну і фрезерну справу, мистецтво
гравіювання.
У Кременчуцькому обласному гос-
піталі для ветеранів війни вже майже
три десятиліття працює стоматоло-
гічна служба, до структури якої вхо-
дить двоє чарівних зубних техніків.
Так, саме чарівних, - це Олена Васи-
ленко і Тетяна Гончаренко – з молот-
ком і оклюдатором. Переконані, що
слово «оклюдатор» ви мабуть навіть
не чули. Це прилад для виготовлення
зйомник пластинкових протезів.
Чи був у наших зубних техніків
вибір професії випадковим?
Звичайно ж, ні! Олена Євгеніївна
з родини медичних працівників, тоб-
то – у медицині не випадкова люди-
на. Тетяна Валеріївна – це людина,
яка має чудовий естетичний смак і
почуття прекрасного. Вона вирішила
дарувати людям чарівні усмішки, ви-
готовляючи зручні і красиві протези.
Слід відмітити, що обидва зубні
техніки працюють у госпіталі по 26
років, а це вже погодьтесь, чималого
вартує. Олена Євгеніївна в стомато-
логії рівно 33 роки...
В середньому за рік Олена Євгені-
ївна виготовляє 600-700 коронок.
Тетяна Валеріївна виготовляє
зйомці протези, використовуючи під
час роботи 1500-2000 зубів!..
А лишень уявіть собі якою буде
цифра за 26 років роботи у госпіта-
лі...
За минулі роки обидва зубні тех-
ніки мають сотні подяк щасливих
пацієнтів, а їхні очі завжди світяться
щастям. Усе, що потрібно для гарної
усмішки пацієнта, роблять у стомато-
логічній службі госпіталю.
Василенко: Щоб ваша по-
смішка була гарною і привабливою,
кожному слід відвідувати кабінет
стоматолога хоча б один раз на рік.
Своєчасною має бути санація рото-
вої порожнини.
Гончаренко: Додам, що гігієна
порожнини рота має бути щоден-
ною – ранок-вечір, а також слід
пам’ятати про профілактику па-
родонтозу.
Колектив госпіталю та редакція
газети щиро вітає зубних техніків
госпіталю! Бажаємо вам професій-
них успіхів, яскравих досягнень, гар-
ного настрою, статків у родинах!
З Днем зубного техніка вас,
шановні!
Юлія ЧЕРКАШИНА,
молодша сестра медична
стоматологічного відділення
відпочивати, уникати стресів.
4.Щодня робити процедури для зака-
лювання організму: холодні обтирання;
контрастний душ.
5.При безсонні приймати заспокій-
ливе, наприклад, валеріану або настій пу-
стирника.
6.Перезбудження нервової системи
знімає аромат лаванди або розмарину, ге-
рані.
Неврози і стенокардію на ранній стадії
виліковує аромат м’яти перцевої, яку мож-
на замінити порошком валідолу.
На депресії гарно впливає запах лимо-
ну або евкаліпту.
Перед вживанням їжі обов’язково слід
випити склянку щойно вичавленого соку
або мінеральної води, яка вам підходить
за складом.
При спастичних типах простими і
ефективними заходами є контрастні про-
цедури, лазня і сауна, гімнастика, масаж.
Для тих, хто погано переносить різке по-
тепління, радять наситити тіло киснем. У
цьому допоможуть активні заняття спор-
том, гімнастика, плавання.
Препарати-помічники
Пам’ятайте! Будь-які медикаменти
слід приймати лише після консультації
з фаховим або сімейним лікарем! Поліп-
шити стан допоможуть такі препарати,
як гліцин, вітамін С, аскорбінова кислота,
рутин, прополіс, маточне молочко, вінпо-
цетин, бензоат натрію, аскофен. Чудовий
ефект дають вітамінні комплекси, що міс-
тять мікроелементи і антиоксиданти.
Якщо виникають виражені патологіч-
ні реакції, рекомендують спазмолітики:
но-шпу, папаверин, гідрохлорид, препара-
ти, що підвищують коронарний чи мозко-
вий кровотік: кавінтон, курантил, трентал.
Дуже ефективними є знеболювальні засо-
би: ібупрофен, бруфен, ортофен.
Купання з травою сухоцвіту болотного
та її настій чудово справляються з симпто-
мами у хворих гіпертонією.
При депресивних станах слід прийня-
ти біостимулюючі ліки і адаптогени: на-
стій женьшеню, лимонника китайського,
елеутерокок. Вони нормалізують роботу
усього організму, підвищують спротив
хворобам, зміцнюють імунітет.
Як бачите, шановний читачу, метеоза-
лежність – не присуд і правильно визна-
чивши у себе ступінь цього захворювання
можна істотно поліпшити свій стан, кори-
стуючись наведеними рекомендаціями.
А застосовуючи профілактичні заходи
можна попередити або застерегти розви-
ток цієї патології у постійному контакті зі
своїм сімейним лікарем.
Будьте здорові!
(Закінчення. Початок на с. 4)

6. ТУРБОТА №7 (107) 14 ЛИПНЯ 2017 РОКУ
6
ПОРАДИ ЛІКАРЯ
ЗАКРЕП: ПРИЧИНИ І СПОСОБИ ЛІКУВАННЯ
Наталія ВАРШАВЕР,
лікар-терапевт
Наталія ВАРШАВЕР,
лікар-терапевт
Закреп — хронічна затримка ви-
порожнення кишечнику більш як на
48 годин, відчуття неповного випо-
рожнення чи утруднення виділення
твердого вмісту прямої кишки. При-
чин, що спричиняють ці труднощі,
безліч. Аліментарні, тобто пов’язані
з неправильним харчуванням.
Ми споживаємо не ту їжу («з
точки зору» травного тракту), їмо
нерегулярно, а організм цього не
вибачає. Також не любить він од-
номанітної їжі — модні нині моно-
дієти не сприяють випорожненню
кишечнику. Манна каша, слизи-
сті супи, перетерта їжа, міцний
чай і кава, шоколад, чорниці — все
це сприяє виникненню закрепів.
Багатьом із нас знайомі закрепи, що
виникають на новому місці, — у готе-
лі, чужому домі, у лікарні...
Є проблеми й у тих, хто через
професійні обов’язки не може по-
кинути робоче місце і здійснити акт
дефекації. З часом у них виникає
хронічний закреп, бо кишківник
постійно потребує механічної сти-
муляції, тобто фізичної активності.
Виходячи з чого причина закрепів
вельми поширена, — малорухливий
спосіб життя. Він притаманний лю-
дям розумової праці, а також літнім.
Найліпший помічник у даній ситу-
ації — ходьба, фізкультура. Ті, хто
багато часу проводить за комп’юте-
ром, мають узяти за правило ро-
бити перерву, вставати з-за столу,
виконувати якісь фізичні вправи.
Якщо досі йшлося про функціональ-
ні причини закрепу, то тепер погово-
римо про органічні. Перше місце се-
ред них посідають захворювання ки-
шечника і слід терміново звернутися
до гастроентеролога.
Буває закреп
проктогенний,
коли здійснити природну потребу за-
важають тріщини у ділянці анально-
го отвору чи наявність геморою. Від
цих напастей лікує фахівець-прокто-
лог, до нього і слід поспішити.
Існуєпричина,якамаєнасторожи-
ти наших читачів. Якщо все життя ви
належали до категорії тих, хто вранці
має нормальні випорожнення, а з ві-
ком у вас раптом почалися закрепи,
слід негайно звернутися до лікаря,
бо це може бути грізним симптомом.
У літніх людей закрепи спостері-
гаються частіше, ніж у молодих, як
правило, нашаровуються кілька при-
чин: пенсіонери не дуже добре хар-
чуються, переважає одноманітна їжа,
наявність різних захворювань, які
самі по собі сприяють закрепам. А го-
ловне – з віком «рухливість» кишків-
ника зменшується, не вистачає фер-
ментів, що беруть участь у травленні.
Але це не означає, що із закрепа-
ми треба миритися.
Замість проносного —
спорт і овочі
Не слід одразу вживати проносні
засоби. Ліпше змінити свій раціон і
зайнятися спортом, більше рухатися.
Про харчування поговорімо до-
кладніше. Той, хто впевнений, що у
нього немає таких захворювань, як
панкреатит, виразка шлунка,
має ввести до свого раціону хліб із
борошна грубого помолу з висівка-
ми. М’ясо ліпше приготувати одним
шматком, а не перемелювати. Рибу
їжте нежирних сортів, овочі — у си-
рому, відвареному і тушкованому
вигляді у великій кількості. Вилуча-
ються овочі, багаті ефірними олія-
ми: редька, редиска, цибуля, часник,
а також гриби й макаронні вироби.
Каша показана ячна, пшенична, гре-
чана, яйця — у вигляді омлету.
У боротьбі із закрепами до-
помагають курага, інжир, чор-
нослив, можна вживати мармелад,
пастилу, зефір, молочну карамель,
джеми, варення, цукор, мед. Чай
потрібно пити неміцний, краще зе-
лений, корисні соки фруктові та
овочеві — морквяний і томатний.
За обговорюваної проблеми корисні
овочеві супи, кисломолочні продук-
ти, олія і вершкове масло, обмежити
слід комбіжири і сало. У раціоні має
бути все потрібне людині, тобто біл-
ки, жири, вуглеводи, а також мікро-
елементи і вітаміни.
Найпростіший і безпро-
грашний рецепт — салат із тер-
тих варених буряків. Із невеликою
кількістю часника і волоськими го-
ріхами, чи з нежирною сметаною.
Запивати можна кефіром. Ефект
перевірений багатьма пацієнтами.
Рекомендую завести харчовий що-
денник, аби визначити, які продук-
ти ліпше сприяють випорожненню
саме вашого кишечника, правильно
приймати на початку проносні за-
соби, робити вправи, що сприяють
перистальтиці, і, як переконує прак-
тика, за 2-3 тижні можна привчити
кишечник до нормальної роботи.
Якщо ви впевнені, що у вас від-
сутні органічні захворювання киш-
ківника, вашій увазі пропонуються
кілька рецептів для боротьби із за-
крепами. Не знаю, чи досліджував
хто історію захворювання під назвою
«закреп», проте рецепти для бороть-
би з ним відомі з давніх часів і у різ-
них народів.
Фігова паста (рецепт австрій-
ської королеви): взяти по 100 г ін-
жиру, фініків, сухих слив, 150 г ро-
дзинок, 170 г сушених абрикосів, по
20 г листя сени, кори крушини, 30 г
насіння льону. Усе ретельно перемо-
лоти й змішати до утворення густої
маси. Вживати перед сном по 1 ст. л.,
запиваючи чаєм із цвіту бузини (1 ст.
л. сировини на 200 мл води).
Рецепт графа Сен-Жермена:
ретельно змішати 40 г цукру, по 20 г
подрібненого листя сени, кореня со-
лодки, 10 г фенхеля. Суміш прийма-
ти по 1 ч. л. на ніч.
Сік бузини з медом (за ре-
цептом словацького цілителя
Золо Кубічко). З осінніх ягід бу-
зини звичайної вичавити сік. Змі-
шати 50 мл соку і столову ложку
меду, випити вранці натщесерце.
Легкий послаблювальний чай (від
Франека, народного цілителя з Че-
хії). Змішати 200 г кореня пирію, 100
г кореня лопуха, 50 г кореня солодки,
70 г кореня цикорію, по 20 г квітів ка-
лендули та деревію, 50 г кори круши-
ни, по щіпці фенхеля, кмину, анісу.
Залити 1 ст. л. суміші склянкою окро-
пу, настояти 30 хв. Пити за півгодини
до їжі двічі на день, курс лікування —
2 тижні.
Рецепт польських знахарів:
150 г висівок (їх зараз можна купити
у магазинах), 170 мл води, сухі абри-
коси. Залити висівки, ліпше не дуже
гарячою водою, щоб вони не взялися
грудками. Дати настоятися 30 хв., до-
дати жменю сухих абрикосів. Вжива-
ти на вечерю.
Бувайте здорові!

7. ТУРБОТА №7 (107) 14 ЛИПНЯ 2017 РОКУ
7
ПОРАДИ ДІЄТОЛОГА
ДІЄТИ ПРИ ЗАКРЕПАХ
Лідія ПАТАЛАХ,
дієтична сестра
Сучасний ритм життя, особливо у
великих містах, часто сприяє непра-
вильному харчуванню. Малорухли-
вий спосіб життя, перехоплювання
на ходу, сублімовані продукти швид-
кого приготування, постійні нервові
стреси - все це аж ніяк не позитив-
но впливає на діяльність шлунко-
во-кишкового тракту.
На жаль, таке явище, як закрепи,
стало не рідкісним у житті сучасної
людини. Крім наведених причин за-
крепи можуть бути спричинені і низ-
кою неправильно підібраних дієт для
схуднення (особливо це стосується до
дієт з низьким вмістом клітковини.
Якщо закрепи стають частими, слід
бити тривогу, оскільки у хронічній
формі вони призводять до порушен-
ня обмінних процесів в організмі, а
згодом до ожиріння.
Правила харчування
при закрепах
Щоб уникнути закрепів або поз-
бавитися від них, слід вживати в їжу
продукти, що містять клітковину. Це
свого роду «природне проносне».
Це можуть бути: сирі, варені, пе-
чені овочі, фрукти і ягоди; розсип-
часті каші (особливо корисні греча-
на і перлова); морська капуста; хліб
(бажано грубого помолу або жит-
ній), висівки.
Продукти, що містять сполучні
тканини: хрящі, жилаве м’ясо, шкі-
ра птиці, риби. Вони сприяють збу-
дженню рухової активності шлунко-
во-кишкового тракту, що теж важли-
во для запобігання закрепів.
Продукти, багаті органічними
кислотами, стимулюють секрецію і
перистальтику, а отже - активність
кишечника. До них відносяться: ке-
фір; кисломолочна сироватка; кис-
ляк; кумис; пахта; квас; фруктові
соки.
Речовини, що містять цукор, за-
манюють у кишечник рідину, що
призводить до розрідження, розпо-
чинається кисле бродіння, що теж
покращує перистальтику кишечни-
ка. Тому до раціону слід включити
молочний, буряковий і тростинний
цукор, варення, різні солодкі страви
і десерти, фрукти, соки з проносною
дією (картопляний, морквяний, бу-
ряковий і абрикосовий), пюре з від-
варених буряків, моркви, кураги і
чорносливу.
Заманюють рідину до шлунко-
во-кишкового тракту, а отже, розрід-
жують стул, солоні продукти: соло-
нина, оселедець тощо.
Раціон потрібно розбавляти і
продуктами, багатими рослинними
жирами, але не кулінарними і тва-
ринними. Вони сприятливо діють на
роботу кишечника: різні масла, як
рослинного, так і тваринного по-
ходження; рибні консерви з маслом
(шпроти, сардина, скумбрія тощо);
жирні молочні продукти (сметана,
вершки, жирний сир); сало; майо-
нез, різні жирні соуси і підливи.
М’ясо і риба мають бути нежир-
них сортів і їх бажано вживати у від-
вареному або запеченому вигляді,
яйця курячі - не більше одного-два
на день, можуть бути у вмісті якої-не-
будь страви.
Корисні і холодні страви: холод-
ник, борщ, холодець, морозиво; зви-
чайні продукти, що сприяють утво-
ренню вуглекислоти та мінеральні
води.
Той, хто страждає закрепами по-
винен виключити зі свого раціону
низку страв, продуктів і напоїв: перш
за все це міцні чаї, киселі, какао,
слизовий суп, манну і рисову каші,
макарони, копчені вироби, цибулю,
часник, редис, ріпу, редьку, гриби,
алкогольні напої.
В цілому ця дієта відповідає пов-
ноцінному раціону здорової
людини, але у ній має бути
підвищений вміст вітамі-
нів.
За ваговим скла-
дом денний раціон
повинен містити:
білки - 80-100 г.,
жири, як тварин-
ного, так і рослин-
ного походження
- 80-100 г., вугле-
води - 400-450 г.
Сіль повинна над-
ходити в організм у
межах 25 г. на день.
Загальна калорійність
столу має бути - 2700-
3000 ккал.
Їжу потрібно приймати як міні-
мум кілька разів на добу щоденно,
починаючи із закусок, і лише пізніше
можна переходити до різних страв.
Температура гарячих страв має бути
не більше + 60° С, а холодних - не
нижче + 10° С.
Дієту завжди слід поєднувати з
помірними фізичними навантажен-
нями.
Поради при закрепах
Існує багато рецептів народних
засобів, які допомагають упоратися з
закрепами:
• Дві столові ложки пшеничних
висівок залити склянкою молока,
попередньо доведеного до кипіння, і
настоювати сорок хвилин. Прийма-
ти двічі на день два місяці.
• Одна чайна ложка насіння льо-
ну заливається однією склянкою
окропу і настоюється п’ять годин.
Настій (разом з насінням) слід ви-
пити перед сном.
• Корисно приймати за добу чо-
тири склянки огіркового розсолу
без приправ і спецій (огірки мають
бути просолені не менше місяця).
• Столову ложку ягід аґрусу за-
лити склянкою окропу, потім кип’я-
тити десять хвилин, охолодити і
процідити. Цукор додати за сма-
ком. Приймати по чверті склянки
чотири рази на день.
• З помідора вирізається середи-
на, і замість неї заливається рос-
линне масло, підсолити. Рекоменду-
ється з’їдати на ніч.
• За фінансової можливості за
день з’їдати півкіло бананів, умочу-
ючи їх у підсмажені кунжутові зер-
на.
• Одну столову ложку квіток
ромашки залити склянкою окропу,
настоювати півго-
дини. Пити перед
прийомом їжі по
півсклянки.

8. ТУРБОТА №7 (107) 14 ЛИПНЯ 2017 РОКУ
88
Джумабой БОБОХОНОВ,
лікар-терапевт
ОБЕРЕЖНО! СПАЛАХ ІНФЕКЦІЇ
ГОСТРІ КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ: ПРОФІЛАКТИКА, ПРОГНОЗ
СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ, УСКЛАДНЕННЯ, ЛІКУВАННЯ
З настанням літньої пори
зростає захворюваність на го-
стрі кишкові інфекції. Кишкові
інфекції посідають одне з про-
відних місць в інфекційній пато-
логії, а поступаються лише захво-
рюваності на ГРВІ та грип.
Це велика група захворювань
з ознаками загальної інтокси-
кації організму, які уражають
шлунково-кишковий тракт.
До даної групи входять:
сальмонельоз, дизентерія, енте-
рити, коліти, гастроентероко-
літи, харчові токсикоінфекції
та рота вірусні інфекції.
Спільні клінічні прояви:
загальна слабість, болі у живо-
ті, проноси, нудота, блювота,
підвищення температури тіла.
Інкубаційний період триває
від кількох годин до семи днів.
Домінуючим є фекально-ораль-
ний і контактно-побутовий меха-
нізм передачі.
Основне джерело інфек-
ції: харчові продукти, рідше
хвора тварина або людина (хво-
рий чи бактеріоносій).
Цього літа в Україні спо-
стерігається не благополуч-
на епідемічна ситуація щодо
захворюваності на гострі
кишкові інфекції (ГКІ).
У Львівській області утриму-
ється нестійка епідеміологічна
ситуація з тенденцією до зростан-
ня цієї захворюваності.
У першому кварталі цього
року зареєстрова-
но 1702 випадки
ГКІ з інтенсивним
показником 67,56 на 100 тисяч
населення проти 1225 випадків з
інтенсивним показником 49,97
за аналогічний період минулого
року. Реєструється ріст захворю-
ваності у 1,4 рази.
Сьогодні у Львівській області
спостерігається підвищення рів-
ня захворюваності у 1,3 рази і на
сальмонельозні інфекції. Захво-
рюваність у 98% випадків пов’я-
зана із вживанням інфікованої
їжі. У харчових продуктах, осо-
бливо у напівфабрикатах, саль-
монели не лише зберігаються,
але і швидко розмножуються. Це
- м’ясні, рибні, молочні продукти.
Сальмонела довго зберігаєть-
ся у маслі, сирі, хлібних виро-
бах, досить швидко гине у кис-
лих продуктах і соках. Не менш
важливим чинником передачі
збудника сальмонельозу є яйця і
яйцепродукти: меланж, креми, в
які входять сирі яйця, кондитер-
ські вироби.
Найчастіше яйця курячі за-
бруднюються сальмонелами ек-
зогенно при тривалому зберіган-
ні їх у несприятливих умовах: різ-
ка зміна температури, сирість,
мікротріщини шкарлупи. Яким
би шляхом не забруднювався
харчовий продукт, необхідною
умовою виникнення захворюван-
ня на сальмонельоз є потраплян-
ня у травний канал людини жи-
вих сальмонел.
Надзвичайно важливе міс-
це у профілактиці інфекційних
хвороб посідає питання дотри-
мання правил гігієни рук, ку-
лінарної та термічної обробки
харчових продуктів під час їх
виготовлення і зберігання.
Сезонний підйом захворюва-
ності на гострі кишкові інфекції
припадає на останні весняні та
літньо-осінні місяці. Цей підйом
може бути пов’язаний із забруд-
ненням джерел водопостачання
паводковими водами, купанням
у відкритих водоймах, з актива-
цією харчового шляху заражен-
ня (овочі, фрукти, ягоди). Часті
стихійні лиха (повені, спека), по-
літичні дії в країні, економічна
нестабільність, міграція населен-
ня – усе це сприяє поширенню
інфекційних хвороб, а особливо
ГКІ.
У результаті, і надалі прогно-
зується тенденція до ймовірного
підвищення рівня захворювано-
сті на гострі кишкові інфекції.
З метою профілактики
кишкових інфекцій
рекомендуємо:
1. Не купувати продукти хар-
чування на стихійних ринках або
з рук приватних осіб;
2. Не допускати споживання
продуктів та напоїв, термін яких
закінчився;
3. Не вживати харчових про-
дуктів і напоїв при найменшій
підозрі щодо їх якості;
4. Витримувати достатню тер-
мічну обробку при приготуванні
страв. Зберігання готових страв
без холоду не має перевищувати
2 години;
5. Під час неорганізованого
відпочинку (туристичні мандрів-
ки, екстремальний туризм) для
пиття і приготування їжі слід
мати із собою запас питної води.
Не використовувати для пиття,
приготування їжі та миття посу-
ду воду з недосліджених джерел
(рік, озер, підземних джерел, по-
верхневі води);
6. У подорож не брати продук-
ти, що швидко псуються: ковбаси,
молочні, кулінарні, кондитер-
ські та інші вироби, що потребу-
ють охолодження при зберіганні;
7. Дотримуватись правил осо-
бистої гігієни, часто мити руки з
милом, особливо перед прийо-
мом їжі, після відвідування туа-
лету;
8. У випадку виявлення пер-
ших ознак кишкового захворю-
вання слід терміново звернутись
до найближчого лікувального за-
кладу.
Пам’ятайте: хворобу легше
попередити ніж лікувати!

9. ТУРБОТА №7 (107) 14 ЛИПНЯ 2017 РОКУ
`9
ПОРАДИ ДІЄТОЛОГА
Дієта характеризується
зниженою енергетичною цінні-
стю, це досягається за рахунок
жирів, вуглеводів і білків, також
підвищений вміст рідин і вітамі-
нів.
Для дієтичного харчування
при гострих кишкових інфекцій-
них захворюваннях характерний
досить різноманітний продукто-
вий набір, де переважають такі,
що не сприяють метеоризму і за-
крепам, тобто продукти, що легко
перетравлюються.
Повністю з раціону хворого
виключаються продукти, що міс-
тять грубу клітковину, а також
жирні, солоні, продукти важкі
для перетравлювання. Для про-
філактики закрепів часто у стра-
ви додаються пшеничні висівки,
використовуються у більшій кіль-
кості овочі.
Дієта при гострих кишкових
інфекційних захворюваннях пе-
редбачає таку технологію виго-
товлення страв: їжа готується
у протертому або рубаному ви-
гляді, продукти варяться у воді
або на пару.
Готові страви подаються до
столу або гарячими, або холодни-
ми. Що стосується складу і енер-
гетичної цінності раціону харчу-
вання: білки – 80 г., жири - 70 г.,
вуглеводи - 350. Загальна енер-
гетична цінність не більше 2300
ккал.
Основною метою цієї дієти є
активація відновлювальних ме-
ханізмів у тканинах. Дієтичне
харчування спрямоване на щадне
ставлення до органів травлення,
на виведення з організму мікроб-
них токсинів. Ця дієта стимулює
захисні сили організму.
Рекомендовані продукти
Хліб - пшеничний (борошно
вищого або 1 сорту), підсушений
хліб, сухарі, печиво сухе не здо-
бне, бісквіт.
Молоко, молочні продукти
- свіжий сир, кефір, кисломолоч-
ні продукти, твердий негострий
сир, сметана.
М’ясо - нежирні сорти, м’ясо
птиці, у протертому або подріб-
неному вигляді, фрикадельки,
котлети, пюре, суфле.
Макаронні вироби, крупа
- добре розварені протерті каші
з додаванням бульйону, молока
або у вигляді пудингу, суфле, вер-
мішель у відварному вигляді.
Нежирні сорти риби, перед
споживанням слід видалити шкі-
ру.
Яйця - дозволяється всмятку,
білкові омлети.
Супи - на основі знежирених
м’ясних чи рибних бульйонів,
суп-пюре з м’яса, бульйони, ово-
чеві відвари з манною, вівсяною,
рисовою крупою, вермішеллю
або овочами у вигляді пюре.
Овочі - картопля, буряк, мор-
ква, кольорова капуста, гарбуз,
кабачки, томати. Овочі подають-
ся переважно у вигляді пюре,
можна як суфле або пудинги.
Закуски - дозволяється за-
ливне з протертої риби, м’яса,
ікра.
Жири - не більше 10 г. рафі-
нованої олії, вершкове масло.
Фрукти і ягоди - можна сирі
стиглі м’які фрукти, ягоди. Доз-
воляються муси, печені яблука,
компоти, киселі, желе.
Солодкі страви - мед, ва-
рення, пастила, джем, мармелад.
Дозволяється включати в раціон
хворого розбавлені водою соки.
Напої - чай з лимоном, не-
міцна кава з молоком, морси, від-
вар шипшини.
Кухонна сіль - 10 г. Кіль-
кість вільної рідини – 1,5-2 і
більше літрів.
Продукти, що
виключаються
З раціону слід повністю ви-
ключити низку продуктів. Не
рекомендується: свіжий хліб,
здобні вироби, випічка, жирні
бульйони, борщі, супи з бобових
або пшона, жирна риба або м’ясо,
птиця, свинина, баранина, коп-
ченості та консерви. Слід виклю-
чити з раціону хворих на інфек-
ційні хвороби жирний сир і сме-
тану, вершки і незбиране молоко,
яєчню, яйця, зварені вкруту, кру-
пу кукурудзяну, перлову, ячну,
пшоно, макарони, білокачанну
капусту, редьку, редис, цибулю,
часник, гриби, огірки , шоколад,
какао, тістечка. Режим прийому
їжі – 5-6 разів маленькими пор-
ціями.
Кулінарна обробка: їжа го-
тується у протертому або рубано-
му вигляді, вариться на пару або
у воді. Страви подаються у гаря-
чому або холодному вигляді.
Меню
Перший сніданок: рубані па-
рові биточки з пюре картопля-
ним, масло, зелений чай з моло-
ком.
Другий сніданок: гречане суф-
ле з сиром, кисіль з варення.
Обід: молочний суп, компот зі
свіжих фруктів, ліниві вареники.
Полудень: здобні сухарики з
чаєм.
Вечеря: куряче філе, пригото-
ване на пару, кисіль із шипшини.
Перед сном: кефір.
Харчування призначається
хворим при більшості інфекцій-
них хвороб. При тяжкому пере-
бігу захворювання хворому при-
значають нульові дієти з плав-
ним переходом на іншу дієту. Ді-
єтичне харчування
має бути подріб-
неною і не рідкою.
ЛІКУВАЛЬНА ДІЄТА ПРИ ГОСТРИХ ІНФЕКЦІЙНИХ
ЗАХВОРЮВАННЯХ
Лідія ПАТАЛАХ,
дієтична сестра

10. ТУРБОТА №7 (107) 14 ЛИПНЯ 2017 РОКУ
10
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ГЕПАТИТОМ
(Початок. Закінчення на с. 11)
УВАГА: ГЕПАТИТ!
Почну з того, що цього року
у нашому місті зареєстровано
кілька випадків захворювано-
сті на вірусний гепатит «А»,
а це доволі тривожний дзвіно-
чок.
Гепатит – запальне захворюван-
ня печінки. За характером перебігу
розрізняють гострі і хронічні гепа-
тити. Гострі гепатити протікають з
вираженою симптоматикою і мають
два варіанти результату: повне вилі-
кування, або перехід у хронічну фор-
му.
Переважна більшість гепатитів
(90%) мають алкогольну, вірусну або
лікарську етіологію. Частота виник-
нення гепатиту у різних групах осіб
розрізняється залежно від форми і
причини захворювання.
Хронічним визнають гепатит,
що триває більше півроку. Хроніч-
ний процес за морфологічною карти-
ною має дистрофічні зміни у тканині
печінки запального походження, що
не торкаються часточкової структури
органу.
Первинні хронічні гепатити спо-
чатку протікають або без вираженої
симптоматики, або з мінімальними
проявами. Захворювання часто ви-
являється під час медоглядів і об-
стежень з приводу іншої патології.
Частіше гепатити розвиваються у чо-
ловіків, але до деяких специфічних
гепатитів більшу схильність мають
жінки. Особливу увагу приділяють
стану печінки у хворих, що пере-
несли гострий гепатит, і є носіями
австралійського антигену, а також в
осіб, які зловживають алкоголем, або
лікуються гепатотоксичними препа-
ратами.
КЛАСИФІКАЦІЯ ГЕПАТИТІВ
Гепатити класифі-
кують: за причи-
ною розвитку
– вірусні, алкоголь-
ні, лікарські, аутоімунні; специ-
фічні гепатити - туберкульозний,
опісторхозний, ехінококовий тощо;
вторинні гепатити - як ускладнен-
ня іншої патології; криптогенний
гепатит - неясної етіології; за те-
чією - гострий, хронічний; за клі-
нічним ознаками - жовтянична,
безжовтянична, субклінічна форми.
Вірусні гепатити бувають го-
стрими (віруси гепатиту А і В) і хро-
нічними (гепатит В, D, С). Гепатит
може бути спричинений НЕ специ-
фічними для печінки вірусними і
вірусоподібними інфекціями – мо-
нонуклеоз, цитомегаловірус, гер-
пес, жовта лихоманка. Аутоімунні
гепатити розрізняються за типами
залежно від мішеней антитіл - тип 1,
тип 2, тип 3.
ПАТОГЕНЕЗ ГЕПАТИТІВ
Гострий гепатит розвивається або
внаслідок безпосереднього ураження
печінки гепатотоксичної факторами
або вірусною інфекцією, або внаслі-
док розвитку аутоімунної реакції –
вироблення антитіл до власних тка-
нин організму. В обох випадках роз-
вивається гостре запалення у тканині
печінки, пошкодження і руйнування
гепатоцитів, запальний набряк і зни-
ження функціональної діяльності
органу. Недостатність жовчовивідної
функції печінки є першопричиною
білірубінемії і, як наслідок, жовтя-
ниці. Оскільки у тканинах печінки
немає больових рецепторних зон,
больовий синдром рідко виражений
і пов’язаний зі збільшенням печін-
ки, її розтяжкою, добре інервовані
капсули із запальними процесами у
жовчному міхурі.
Хронічне запалення, як правило,
розвивається внаслідок нелікованого
або недостатньо вилікуваного гостро-
го гепатиту. Найчастіше безжовтя-
ничну і безсимптомні форми гепати-
ту не виявляють вчасно, і запальний
процес набуває хронічного характе-
ру, виникають вогнища дистрофії і
переродження печінкової тканини.
Посилюється зниження функціо-
нальної діяльності печінки. Нерідко
хронічний гепатит поступово перехо-
дить у цироз печінки.
СИМПТОМИ ГЕПАТИТУ
Перебіг і симптоматика гепатиту
залежить від ступеня ураження пе-
чінкової тканини. Від цього ж зале-
жить і тяжкість захворювання. Лег-
кі форми гострого гепатиту можуть
протікати безсимптомно і, найчас-
тіше, перетікати у хронічну форму,
якщо захворювання не буде виявле-
но випадковим чином при профілак-
тичному обстеженні.
При більш тяжкому перебігу
симптоматика може бути виражена,
швидко наростатиме, поєднувати-
меться із загальною інтоксикацією
організму, лихоманкою, токсичним
ураженням органів і систем.
Як для гострого гепатиту, так і для
загострення хронічної форми хворо-
би, зазвичай, жовтушність шкірних
покривів і склер характерного шаф-
ранового відтінку, але захворюван-
ня може протікати і без вираженої
жовтяниці. Однак, виявити незначну
ступінь пожовтіння склер, а так само
виявити жовтушність слизової верх-
нього неба можна і при легкій формі
гепатиту. Сеча темнішає, при вира-
жених порушеннях синтезу жовчних
кислот кал втрачає колір, стає білува-
то-глинистим.
Хворі можуть відзначати такі
симптоми, як свербіж шкіри, ви-
никнення на шкірі червоних крапок
– петехій, брадикардію, невротичні
симптоми.
При пальпації печінка помірно
збільшена, незначно болюча. Так
само може відзначатися збільшення
селезінки.
Хронічний гепатит характеризу-
ється поступовим розвитком наступ-
них клінічних синдромів:
астеновегетативний - слаб-
кість, підвищена стомлюваність,
розлади сну, психічна лабільність,
головний біль – обумовлений ін-
токсикацією організму у зв’язку
з наростаючою печінковою недо-
статністю;
диспепсичний - нудота, іноді
– блювота, зниження апетиту, ме-
теоризм, проноси, що чергуються із
закрепами, відрижка гіркотою, не-
приємні присмак у роті - пов’язаний
із порушеннями травлення у зв’язку
з недостатністю вироблення печін-
кою необхідних для травлення фер-
ментів і жовчних кислот;
больовий синдром - біль по-
стійного, ниючого характеру ло-
калізується у правому підребер’ї,
посилюється при фізичних наван-
таженнях і після різких порушень
дієти – може бути відсутнім або
виражатися у помірному відчутті
важкості в епігастрії;
субфебрилітет - помірне підви-
щення температури до 37,3 – 37,5
Людмила ЛОБАНОВСЬКА,
«Заслужений лікар України»

11. ТУРБОТА №7 (107) 14 ЛИПНЯ 2017 РОКУ
11
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ГЕПАТИТОМ
УВАГА: ГЕПАТИТ!
(Закінчення. Початок на с. 10)
градусів може триматися кілька
тижнів;
стійке почервоніння долонь -
пальмарна еритема, телеангіекта-
зії (судинні зірочки на шкірі) на шиї,
обличчі, плечах;
геморагічний - петехії, схиль-
ність до утворення синців і синців,
носових, гемороїдальних, маткові
кровотечі, пов’язані зі зниженням
згортання крові внаслідок недо-
статнього синтезу факторів згор-
тання у клітинах печінки;
жовтяниця - пожовтіння шкір-
них покривів і слизових – як наслідок
підвищення рівня білірубіну у крові,
що, в свою чергу, пов’язано з пору-
шенням утилізації його у печінці;
гепатомегалія – збільшення пе-
чінки, може бути поєднано зі спле-
номегалією.
ДІАГНОСТИКА ГЕПАТИТІВ
Діагностика гепатитів здійсню-
ється на підставі наявності симпто-
матики, даних огляду гастроентеро-
лога або терапевта, функціональних
і лабораторних досліджень.
Лабораторні дослідження: бі-
охімічні проби печінки, визначення
білірубінонемії, зниження актив-
ності сироваткових ферментів,
підвищення рівня гамма-альбумінів,
при зниженні вмісту альбуміну; від-
значають зниження показників
вмісту протромбіну, факторів
згортання VII і V, фібриноген.
Спостерігається зміна показни-
ків тимолової і сулемової проб.
При проведенні УЗД органів
черевної порожнини відзначають
збільшення печінки і зміна її зву-
кової проникності і, крім цього,
відзначають збільшення селезін-
ки і, можливо, розширення по-
рожнистої вени.
Для діагностики гепатиту
будуть інформативні реогепато-
графія (дослідження печінкового
кровотоку), гепатохолецистос-
цинтіографія (радіоізотопне до-
слідження жовчовивідних шляхів),
пункційна біопсія печінки.
ЛІКУВАННЯ ГЕПАТИТУ
Лікування гострого гепатиту
обов’язково здійснюється у стаціона-
рі. Крім того: призначається дієта,
напівпостільний режим (при тяж-
кому перебігу – постільний); при
всіх формах гепатиту протипока-
заний алкоголь і гепатотоксичні
лікарські засоби; проводиться ін-
тенсивна дезінтоксикаційна інфу-
зійна терапія, з метою компенсації
функції печінки; призначають ге-
патопротективні препарати - ес-
сенціале, легалон, карсил; призна-
чають щоденну високу клізму; ро-
блять корекцію обміну – препарати
калію, кальцію і марганцю, вітамін-
ний комплекси.
Вірусні гепатити лікують у спеці-
алізованих відділеннях інфекційних
лікарень, токсичні – у відділеннях,
що спеціалізуються на отруєннях.
Противірусні та імуномоделюючі
засоби поки недостатньо широко за-
стосовуються у терапії гострих форм
гепатитів. Хороші результати щодо
поліпшення загального стану при ви-
раженій гіпоксії дає киснева терапія,
оксігенобаротерапія.
Якщо наявні ознаки геморагіч-
ного діатезу, призначають вітамін К
(вікасол) внутрішньовенно.
Лікування хронічного гепа-
титу призначається лікувальна діє-
тотерапія, необхідна повна відмова
від вживання алкоголю, зниження
фізичних навантажень. У період за-
гострення необхідно стаціонарне лі-
кування у відділенні гастроентероло-
гії. Фармакологічна терапія - базисна
терапія препаратами - гепатопро-
текторами, призначення препаратів,
нормалізація травлення і обмінних
процесів, біологічні препарати для
корекції бактеріальної флори ки-
шечника. Гепатопротективна терапія
здійснюється препаратами, що спри-
яють регенерації і захисту печінкової
тканини (ессенціале, легалон, цеані-
далон, калія оротат), призначаєть-
ся курсами по 2-3 місяці з піврічним
перервами. У терапевтичні курси
включають полівітамінні комплекси,
ферментні препарати (фестал, пан-
креатин), пробіотики (лактобакте-
рин, біфікол).
В якості дезінтоксикаційних захо-
дів застосовують інфузію 5%-го роз-
чину глюкози з додавання вітаміну С.
Для дезінтоксикації кишкового сере-
довища призначають ентеросорбен-
ти (активоване вугілля, поліпефан,
мікроцелулоза).
Противірусну терапію признача-
ють при діагностуванні вірусних ге-
патитів В, С, D.
При лікуванні аутоімунного гепа-
титу застосовують кортикостероїди
та імунодепресанти.
Лікування здійснюють при по-
стійному моніторингу біохімічних
проб крові (активність трансфе-
раз, білірубін крові, функціональні
проби).
ПРОФІЛАКТИКА І
ПРОГНОЗ ПРИ ГЕПАТИТІ
Первинна профілактика віру-
сних гепатитів – дотримання гігіє-
нічних приписів, здійснення санітар-
но-епідемічних заходів, санітарний
нагляд над підприємствами, які мо-
жуть стати вогнищем поширення ін-
фекції, вакцинація. Профілактикою
інших форм гепатитів є уникнення
дії гепатотравмуючих факторів – ал-
коголю, лікарських засобів, токсич-
них речовин.
Вторинна профілактика хроніч-
ного гепатиту - дотримання дієти,
режиму, лікарських рекомендацій,
регулярному проходженні обстежен-
ня, контроль клінічних показників
крові. Хворим рекомендується
регулярне санаторно-курортне
лікування, водолікування.
Прогноз при своєчасному діа-
гностуванні та лікуванні гострого
гепатиту, як правило, сприятли-
вий і призводить до одужання.
Гострі алкогольні та токсичні
гепатити закінчуються летально
у 3-10% випадків, часто важкий
перебіг пов’язано з ослабленням
організму іншим захворюванням.
При розвитку хронічного ге-
патиту прогноз залежить від повно-
цінності та своєчасності терапевтич-
них заходів, дотриманням дієти і
щадного режиму.
Несприятливий перебіг гепатиту
може ускладнитися цирозом печінки
і печінковою недостатністю, при якій
досить імовірний летальний резуль-
тат.
Іншими поширеними ускладнен-
нями хронічних гепатитів є обмін-
ні порушення, анемія і порушення
згортання, цукровий діабет,
злоякісні новоутво-
рення (рак печін-
ки).