1. Найдавніші рукописні
книги часів Київської Русі

2. Давні енциклопедії
Україна початку минулого тисячоліття – дуже
розвинена грамотна країна, яка несла
просвітництво на європейські й азійські терени.
Прикладом не голослівності цього твердження є
Ізборники 1073 і 1076 – пам’ятки давньоруського
перекладного письменства, створені для
чернігівського князя Святослава Ярославича, відомі
також як Ізборники Святослава. У перекладі на
сучасну мову їх можна було б назвати таким собі
Гуглом чи енциклопедією, бо там зосереджувались
знання та інтелектуальні тогочасні надбання.

3. Ізборник Святослава (1073)
13 серпня вважається днем, коли було
закінчено («в лето» 1073) першу
давньоруську енциклопедію «Ізборник
Святослава» – найдавнішу пам’ятку
писемності Київської Русі.
Ізборник Святослава» (1073) – це
рукопис на 266 листків (фоліо) у 2 стовпці
на пергаменті, з малюнком родини кн.
Святослава. Тут і цитати з церковних
писань, і повчання, і притчі та загадки.

4. “Слово Калугера”
“Добре, братове, читати книжки, особливо
всякому християнину…Коли читаєш книги, не
квапся швидко дочитати до другого розділу, але
зрозумій, що висловлюють речення і слова, хоч
би тричі вертаючи до одної глави… Не
збудується корабель без гвоздів, але і праведник
без читання книжок. Як невольника душа
біжить до своїх родичів, так праведник до
читання книжок…”

5. Остромирове Євангеліє
21 жовтня 1056 року диякон Григорій
вивів першу літеру "Остромирового
Євангелія".
Робота над рукописом тривала більше 6
місяців – до 12 травня 1057 року.

6. Місце написання - Київ
Диякон Григорій, що жив у Києві, імовірно,
належав до кліру митрополичого Софійського
собору і робив на замовлення церковні книги для
князя Ізяслава Ярославича, який вважав своїм
обов'язком час від часу поповнювати бібліотеку,
засновану його батьком Ярославом Мудрим. Але,
за даними дослідників, "Остромирове Євангеліє"
замовив не князь, а новгородський воєвода і
посадник Остромира, який був родичем Ізяслава і
недавно прийняв хрещення.

7. Євангеліє-апракос
Євангеліє-апракос написане великим
красивим уставним письмом, причому розмір літер
поступово зростає до кінця книги. 294 пергаментні
аркуші Євангелія прикрашені заставками та трьома
великими зображеннями євангелістів Іоана, Луки і
Марка. Ініціали, які яскраво розфарбовані зеленою,
червоною, блакитною і білою фарбами та обведені
накладним золотом – найпомітніша особливість
художнього оформлення книги.
Містить євангельські читання для неділі та свят.

8. Наукове значення Остромирового Євангелія
Матеріали "Остромирового
Євангелія" були використані, в
певній мірі, для створення сучасних
граматики і словників
старослов'янської мови.
На відміну від інших пам'яток
XI ст. в "Остромировому Євангелії"
спостерігається правильна передача
редукованих голосних звуків
літерами ъ, ь.

9. Доля книги
У 1932 році у Відділі рукописів
Державної публічної бібліотеки імені
Салтикова-Щедріна (колишня
Імператорська публічна бібліотека)
зіпсувався водопровід. Чоловік, який
прийшов лагодити його, побачив срібний
оклад, розбив скло вітрини, здер оклад, а
книгу закинув в шафу. У той же день
злочинця знайшли, а Євангеліє вирішили
більше не переплітати.
Нині Євангеліє перебуває у Росії.

10. Українські морфеми у мові часів Київської Русі
1. Слова: година, подружжя, радощі, другий, місяць…
2. Закінчення дієслів на –ть: видИТЬ. ненавидИТЬ, приходИТЬ. величИТЬ. творЯТЬ,
спИТЬ.. мучИТЬ, погубИТЬ…
3. Тверде закінчення у словах– слугИ, рікИ, гріхИ, мукИ, навікИ, вікИ, Євангеліє од
ЛукИ
4. Закінчення дієслів на –ти: писаТи, убиТИ. їсТИ…
5. М’яке Ц в кінці слів: близнець, отець, дівиця…
6. Клична форма: Учителю, друже, наставниче, маловіре, рабе лукавий…
7. Закінчення – ові. –еві: ПетрОВІ, ІсусОВІ, кесарЕВІ…
8. Форми власних імен і назв ВОЛОдимир, ДавИд, МаркО, у КИєві…