1. ЮВЕНТА
Шкільний журнал для учнів, учителів і батьків
Будь-яка школа славиться не числом,
а здобутками своїх учнів
Випуск №1(7)
Вересень 2013

2. Стр. 2
Головний сенс і
мета сімейного
життя - виховання
дітей. Головна
школа виховання
дітей - це
взаємовідносини
чоловіка і жінки,
батька й матері».
В.О. Сухомлинський
Відверта розмова
Людина приходить у світ як біологічна істота. Це лише модель
майбутньої людини - розумної, доброчинної, духовної. Щоб новонароджена істота
«вилюднилася», їй треба пройти нелегкий шлях розвитку. Історія розвитку людства
знає чимало прикладів, коли з тих чи інших причин істоти, народжені людьми, ними так і не ставали.
Завдяки ж чому відбувається «олюднення»? Чимало причин впливають на
цей процес і його результат, але найголовнішим над усе є виховання. Вихованням
створюється людина, вихованням вона набуває своїх найкращих чи найгірших якостей. Усе в людині від виховання. Яке виховання - така й людина.
З давніх-давен відома сила виховання. Виховання - це друге і головне народження людини. В України здавна кажуть; «Не та мати, яка народила, а та, що виховала». І доля людини лежить у площині двох сил - природи і виховання. Від цього,
скажу більше, що немає рівних серед усіх відомих наук і галузей людської
діяльності такій науці як наука про виховання, яку прийнято називати педагогіку.
Виховання має історичний характер. Воно виникло разом із людиною, стало
органічною частиною її життя,
супроводжує людину і людство
протягом усього його існування і
б уд е і с н ув а т и д о к и , п о к и
існуватимуть люди, людська
цивілізація. Без виховання немає
суспільства, без нього воно
перестає жити і розвиватися.
Життя доводить, що великих успіхів у своєму розвитку досягають ті народи, у яких виховання поставлене краще. Отже, вихован ня - ц е р уш ій на си ла
суспільного прогресу.
Хто ж є, так би мовити, безпосередніми вихователями сьогодні?
Перші уроки людяності, доброти, любові, терпіння, честі, совісті,
відповідальності та співчуття людина отримує в сім'ї. Саме в ній повинні закладатися моральні основи особистості. В сім'ї дитина вперше входить у світ моральних
цінностей, моральних категорій. Ще В.О. Сухомлинський писав: «Головний сенс і
мета сімейного життя - виховання дітей. Головна школа виховання дітей - це
взаємовідносини чоловіка і жінки, батька й матері».
Давно відомо, що успіх у вихованні дитини залежить від постійної взаємодії
сім’ї та школи.
Та сьогодні сім'я, як основа суспільства, переживає великих змін. Українська
сім’я все більше бере навіть так звані «устави» з країн західної цивілізації, що не
сприяє зміцненню інституту сім’ї, а підштовхують сучасну молодь до проживання
та народження дітей у незареєстрованому шлюбі, до розповсюдження дошлюбних
відносин, що для молодих людей уже є нормою, до виховання дітей однією матір’ю.
Усе це веде до втрати сім’ї своєї репродуктивної функції, відходження від
історичних українських традицій відносно формуванню й збереженню сім’ї.
Алкоголізм, наркоманія та інші негативні прояви в сім’ї призвели до демографічної
проблеми.
Як показує практика, усі великі люди, як правило, вийшли із щасливих,
гармонійних сімей, де взаємна любов батька й матері один до одного, до дітей стала
основою розкриття творчого потенціалу дитини. І горе, коли кохання руйнується, а
діти опиняються під її уламками.
Не можна не доповнити проблему сім’ї і тим, що у багатьох батьків відсутні
педагогічні й психологічні знання, а також педагогічна культура виховання дітей. У
постійній гонці за куском хліба вони зайвий раз не встигають, а то й не хочуть

3. прийти до школи поспілкуватися з учителем, попрацювати в
бібліотеці, прочитати педагогічні журнали й книги, послухати
цикл педагогічних лекцій, взяти участь у круглих столах. Ми
давно уже помітили цю проблему і почали працювати над її
вирішенням, пробуємо зробити те, що в наших силах як виховного закладу. Оптимальний шлях вирішення цієї та й інших
проблем, що витікають з неї, - це підвищення психологічної
культури й педагогічної грамотності батьків.
Мова йде про укріплення взаємозв'язку батьків і школи в
підвищенні якості виховної роботи з дітьми, покращення
педагогічної просвіти батьків, створення і розвиток духовного
зв'язку між учителем, батьками і дитиною, без яких виховання
благородної людини статися не може.
Серед порівняно нових проблем, з'явилися в останній час і такі, які серйозно впливають на виховання дітей: переміщення в нереальний світ комп'ютерних ігор, безконтактне спілкування.. Комп’ютер
вводить молодих людей в неправдивий світ ілюзій, з якого їм не дуже хочеться повертатися в реальне
життя. Ми бачимо, що діти стали менше читати. Світ змінився, стали більш прогресивними у новітніх
технологіях наші вихованці, тож необхідно й спрямувати поєднання читання книжок з користуванням
комп'ютером.
Аналіз правопорушень, вчинених неповнолітніми, свідчить, що основними причинами протиправних дій є недостатній життєвий досвід, схильність до наслідування дорослих, не завжди позитивний
вплив на дітей оточуючого середовища, намагання звільнитися від опіки батьків, віра в безкарність,
недостатній рівень самокритичного ставлення до власних вчинків, хибна оцінка складних життєвих
ситуацій.
Необхідно сказати й про те, що внутрішні проблеми становлення країни співпали з духовною
світовою кризою. Звичайно, це стало й проблемою школи у вихованні підростаючого покоління.
Наша країна покладає певні надії на релігію, яка є однією з важливих форм ідеології
людини.
20% респондентів вважають, що головним носієм моральних цінностей для українців є церква. Ситуація
в країні вимагає формувати віру, любов до Творця, до людини, як до чогось Божественного. І тут дуже
важливо, щоб в унісон діяли держава, церква і школа. Надії на те, що після введення в школі курсу
«Християнська етика» швидко відбудуться серйозні зміни на краще, несерйозні. Покоління загубило той
ланцюжок, що колись їх поєднував; тому більшість дорослого населення все ж таки вважають носієм
моральних цінностей сім’ю. Нашій школі, вважаю, пощастило. Тісні стосунки з новим Храмом Святих
рівноапостольних Костянтина і Олени, що відкрився в мікрорайоні школи на території «Укрбуду», дають
свої позитивні результати. До проведення окремих уроків з християнської етики був залучений
протоієрей церкви отець Сергій. Пропаганда гуманізму, людяності, співчуття і співучасті,
співпереживання, що базувалися на Божественних заповідях, викликали в учнів глибоку зацікавленість,
підводили до дискусії, до висловлення власного бачення ЯК ПОКРАЩИТИ СВІТ. Духовне здоров'я
школярів є пріоритетним у вихованні.
Щоб зберегти державу, а тому числі і націю, слід пам'ятати, що проблема громадянського виховання сьогодні найактуальніша. За цим стоїть духовне оновлення суспільства, формування високої етики
міжнаціональних стосунків.
Громадянське виховання покликане виховувати у молодої людини високі моральні ідеали, почуття
лобові до своєї батьківщини, потребу в служінні їй.
У школі приділяється належна увага патріотичному вихованню. З дуже небагатьох у школі діє
зразковий історичний музей «Пам’ять», бо знаємо, що патріотизм, як одна з яскравих емоційних якостей
людини, має моральне значення, оскільки проявляється у її громадянській позиції, у пам’яті й
прихильності до традицій своїх батьків.
На завершення знову повернуся до великого педагога
Василя Олександровича Сухомлинського, який як кожний видатний учений і людина не байдужа до своєї країни, передбачав майбутнє і застерігав: «... якщо не покращиться виховання,
ми наплачемося з математикою, електронікою і космосом.
Ніяка математика, ніякі обчислювальні машини не можуть
виміряти наші втрати, нанесені через байдуже ставлення до
морального виховання молодого покоління ».
Директор ЗОШ №5
Варченко Н.М.

4. «Счастливое детство!», «Все лучшее – детям!»… Эти призывы очень часто звучат с больших и малых сцен, из уст руководителей различных рангов. Но есть люди, которые не на словах,
а на деле готовы подтвердить истинный смысл
этих призывов.
В преддверии нового учебного года группа
учеников нашей школы № 5 имела прекрасную
возможность отдохнуть и получить заряд положительных эмоций. Наши шефы, автотранспортное предприятие «Укрстрой», 31 августа 2013
года организовали для детей, находящихся под
опекой, и детей-первоклассников из многодетных семей, незабываемую поездку в Центр славянской культуры им. Кирилла и Мефодия.
Перед тем, как отправиться в путь, ребята получили благословение настоятеля Храма святых
равноапостольных Константина и Елены, протоиерея отца Сергия на успешное обучение и прилежное поведение в предстоящем новом учебном
году, а также благополучную поездку. Дети отнеслись к этому со всей серьезностью. После окончания службы, в новеньком автобусе, предоставленном автопредприятием, для всех нашлись
удобные места.
Час дороги – и мы в областном центре, в городе Донецке. Восторг и восхищение у ребят и сопровождающих их взрослых вызвал каскад фонтанов на главной площади Центра рядом с памятником создателя нашего, уже усовершенствованного алфавита – Кирилла и Мефодия.
В солнечном свете яркие брызги воды отсвечивали всеми цветами радуги и были похожи на
вспышки праздничного салюта. Этим чудеса не
ограничились. Взорам детворы открылась огромная спортивно-игровая площадка в виде средневекового замка с островерхими башнями, подвесными переходами, веревочными лестницами и
качелями! Хочется особо подчеркнуть, что отдых
на такой площадке был абсолютно безопасен, так
как вся ее территория оснащена специальным
мягким покрытием. Вот где можно бесконечно
удивляться неиссякаемой энергии наших маленьких человечков!
Следующим этапом нашего захватывающего путешествия было посещение Аллеи Славы
погибшим героям. Ребята услышали интересный и захватывающий рассказ про годы Великой Отечественной войны. Подрастающее поколение должно знать, помнить и чтить память
людей, которые дали возможность нам наслаждаться сегодняшним днем ценой своей жизни.
После этой экскурсии, на площади перед
памятником Кириллу и Мефодию, детей ожидала Ольга Георгиевна Тарасенко, заместитель
директора по корпоративной культуре автотранспортного предприятия «Укрстрой». И
здесь ребят ждал приятный и неожиданный
сюрприз! Каждый ребенок от наших шефов
получил подарок к новому учебному году –
большой набор школьных канцелярский принадлежностей. А еще для 11 первоклассников
еще были подготовлены школьные ранцы!
На обратном пути мягкий шум двигателя
автобуса, приятная музыка и день, наполненный яркими эмоциями и впечатлениями, сделал свое дело: путешественников охватила легкая дрема. И, глядя на эти уставшие, но сияющие лица ребят, убеждаешься в том, что счастливым можно сделать каждого ребенка. Дать
почувствовать ему, что он нужен, он Человек,
он Личность.
И слава Богу, есть такие люди, у которых
слова не расходятся с делами, у которых мораль и духовность стоят на первом месте, которые думают о будущем страны. Ведь не даром
гласит народная мудрость: «Что посеешь, то
пожнешь». Спасибо людям, которые все лучшее отдают детям. Разве может быть что-то
выше и благороднее?
Момот А.Н., учитель начальных классов

5. мось, пізнаємо щось нове, розвиваємось.
Закупа Олександр:
- Мені порадив товариш, тому що це єдине
підприємство у нашому місті , яке дає можливість молоді випробувати свої сили.
П
оява хлопців і дівчат у синьожовтих галстуках на території
шахтоуправління «Покровське» не дивина.
Вже 12 років на цьому підприємстві діє програма «Трудове літо». Ось і цього літа учні
нашої школи Чепурний Вадим , Колеснікова
Наталія, Криган Олександр, Чепурний Едуард,
Закупа Олександр, Оніпко Максим та Оніпко
Микола провели літні канікули з користю для
себе.
Для учасників проекту це не просто знайомство з шахтою - це справжня робота, яка
дає можливість познайомитись з шахтарською
працею, побачити переваги тієї чи іншої спеціальності, зробили правильний вибір майбутньої професії.
Більшість із тих учнів , хто працює сьогодні на
підприємстві мають вже певний досвід роботи.
Але шахтоуправління «Покровське» вже сьогодні привчає молоде покоління до своїх традицій.
Чепурний Вадим:
- Велика подяка підприємству за те ,що воно
дає можливість нам, учням, працювати і заробляти перші, хай невеликі гроші. Ми навчає-
Всі учасники проекту були поділені на групи.
До кожної групи був прикріплений наставник, який протягом дня допоможе, розкаже,
підтримає. Працювали по чотири години. Звісно, не все виходило відразу.
Чепурний Едуард:
- Цього літа я працював у мехцеху. Мене навчили співпрацювати в колективі, допомагати
іншим, цінувати підтримку інших в роботі.
Наші учні мали можливість попрацювати на 23 дільницях підприємства. Цей проект
дозволив школярам розпочати свою трудову
діяльність, оцінити важку працю шахтаря, визначитись з майбутньою професією, а також
отримати перші зароблені своїм трудом гроші.
Журба Т. П.,
вчитель української мови
і літератури

6. 8
сентября исполняется 70 лет со времени освобождения Донецкой земли от немецко-фашистских захватчиков. Традиционно первую неделю сентября народ нашего славного трудового Донбасса отмечает как великий
праздник - дни торжества и гордости, памяти и скорби - праздник освобождения донбасских
сел и городов от немецкофашистских захватчиков.
В эти сентябрьские дни жители
города Красноармейска не раз
вспомнят то, что видели, что пережили, что никогда не забудется.
А может, нам о них забыть?
Опять война,
Опять блокада...
Я слышу иногда: "Не надо,
Не надо раны бередить».
Я не напрасно беспокоюсь,
Чтоб не забылась та война.
Ведь эта память - наша совесть,
Она как сила нам нужна...
Мы родились и выросли в
мирное время и никогда не слышали воя сирен, извещающих о
воздушной тревоге, не видели разрушенных фашистскими бомбами домов, не знаем,

7. что такое нетопленное жилище и скудный военный паек..
Нам трудно поверить, что человеческую жизнь оборвать так же просто, как утренний сон...
Нынешнее поколение знает о событиях Великой Отечественной войны только
лишь из кинофильмов, художественных произведений да рассказов фронтовиков.
Для нас война давно стала историей.
События тех давно минувших дней стали историей нашей Родины, нашего
города, наших родных и близких.
Вот и в истории общеобразовательной школы №5 г. Красноармейска война
занимает исключительно важное место.
Начиная с 1967 года, здесь работает музей. «Подвиг», который является
центром не только военно-патриотического, но и гражданственного воспитания. Сама школа стоит на особом месте. Ведь на се территории в годы войны находился концлагерь, а в февральские события 1943 года - штаб 12-й танковой бригады кантемировцев, которой командовал Ф. М. Лихачев.
Встречи с ветеранами войны уже стали традиционными. Вот и сегодня 10 сентября
2013 года двери нашей школы распахнулись для дорогих гостей - ветеранов Великой Отечественной войны, участников боевых действий Бугаева Тимофея Павловича и Мовчан
Таисии Алексеевны, а также Стрюк Валентины Николаевны - секретаря общества по охране памятников.
В школе состоялась торжественная линейка, посвящѐнная освобождению Донбасской
земли от «коричневой чумы», возложение цветов к Памятному знаку, распложенного на
территории школы. Тех, кто не дожил до мирных светлых дней, почтили минутой молчания.
Спасибо вам, ветераны! Живущим и тем, кого нет,
За это мирное небо,
За годы Надежд и Побед;
За то, что вы мир отстояли,
Нас сердцем закрыли своим, Спасибо!
Все ваши медали
Насыщены светом святым.
Для вас распустились цветы,Раскрыли сердечки свои;
И мир весь трубит: - Ветераны!
Поклон вам до самой земли.
Шовкун В. С. ,
руководитель школьного
музея «Подвиг»

8. Стр. 8

9. Стр. 9

10. Согласно неутешительной статистике в нашей стране курение среди подростков достигло вселенского размаха: в возрасте
15-17 лет курит каждая четвертая девочка и каждый второй мальчик.
Причины курения подростков
Проблема курения среди подростков распространяется со
скоростью эпидемии, не встречая преград со стороны государства
и общества. Курение, по мнению подростков, это вредная привычка, которая не несет сильной угрозы.
Подростки находят массу причин, чтобы начать курить:
· подражание старшим товарищам, своим «авторитетам», родителям;
· давление со стороны сверстников;
· чувство новизны, интереса;
· желание «выделиться» и казаться взрослее;
· влияние фильмов и рекламы;
· доступность и относительная дешевизна сигарет.
Подросткам в силу своей незрелости тяжело оценить, чем опасно курение. Живущие сегодняшним
днем, подростки с трудом представляют себе, что в качестве последствий курения через 10-15 лет возникают хронические заболевания и недуги.
Влияние курения на организм подростка
1. Курение провоцирует возникновение рака легких и других заболевания дыхательной системы.
2. Курение истощает нервные клетки: подростки становятся рассеянными, невнимательными, медленнее
соображают и быстро утомляются.
3. Курение вызывает патологию зрительной коры, изменяя цветоощущения и зрительно восприятие в
целом, что может негативно повлиять на остроту зрения. Кроме того, в последнее время окулисты ввели
новое понятие – табачная амблиопия – которая возникает как следствие интоксикации при курении.
4. Курение среди подростков часто неблагоприятно влияет на деятельность щитовидной железы, влача за
собой нарушения сна, общего состояния здоровья.
5. Курение преждевременно изнашивает сердечную мышцу: по данным исследований, риск инсультов
значительно увеличивается, если курить человек начал в подростковом возрасте.
Профилактика курения у подростков
Вред курения для подростка очевиден, но печально то, что, даже зная о последствиях, школьники
продолжают курить. Чтобы эффективно бороться с этой проблемой, нужно педагогам и родителям объединить методы и приемы, направленные на то, как отучить подростка от курения.
1. Информировать подростков о курении следует, применяя дифференцированный подход: доза информации должна соответствовать зрелости восприятия школьников.
2. Рассматривать курение с позиции отрицательного влияния, предлагая альтернативное поведение: что
человек приобретает при отсутствии курения.
3. Использовать нестандартные методы воздействия и предъявления информации: фильмы, наглядные
средства.
4. Стараться заинтересовать подростка, увлечь его интересным хобби, а еще лучше занятиями спортом.
Никакая профилактика не будет иметь результата, если родители и ближайшее окружение не будут
демонстрировать положительный пример.
Информацию подобрал
Богданец А.

11. но, доносить важную и интересную информацию
к людям это важно, но настоящее призвание
журналиста не в этом. По моему мнению, настоящий журналист должен хоть раз в жизни
написать статью, которая заставит задуматься.
Задуматься не о политике, деньгах, не об известных людях. Задуматься о действительно
важных вещах, о жизни, об отношениях с окружающим миром, в конце концов, о морали, которой в наше время всѐ меньше и меньше в СМИ.
И если хоть один человек после прочтения написанной вами статьи задумается, если хоть один
человек, вдохновленный вашей статьѐй, рискнѐт что-то поменять в своей жизни – то вы пришли в эту профессию не зря.
Кем является журналист в современном мире? Пожалуй, на этот вопрос однозначно ответить
нельзя. Что в этом тяжѐлого, спросите вы? Ведь
журналист просто пишет интересующую большинство информацию, эдакие сочинения только большего размера и получает за это деньги. С какой
стороны не посмотри, не профессия – сказка! К
сожалению, так думают многие, а что самое страшное – так думают сами будущие журналисты. Тысячи молодых парней и девушек верят в миф лѐгких
денег и связывают свою жизнь с профессией, о
которой по большему счѐту не знают ничего. А между тем журналистику уже давно внесли в список
самых опасных профессий мира.
Впервые о такой профессии как журналистика я задумалась лет с 13. С тех пор я уже не захотела даже думать о другой профессии. И я начала
готовиться. Первое, что я захотела узнать, это что
из себя представляет сама профессия. Поиски ответов на мои вопросы сразу же развеяли мои представления о роботе. Первое, что я поняла, так это
то, что журналистика очень трудная робота. Конечно, это не труд шахтѐра, который каждый день рискует своим здоровьем, а порой и жизнью, это не
работа пожарного, который ставит жизнь других
превыше своей, это даже не труд медика который
не столь тяжѐл в физическом как в психологическом плане. Что бы понять, в чѐм сложность журналистики, нужно понять, в чѐм еѐ призвание.
Чаще всего люди сталкиваются с журналистикой в развлекательном плане. Это статьи в журнале, посты в интернете, это телевиденье (ведь
перед тем как создать очередной выпуск какой либо телепрограммы, над ней трудятся большое количество людей, в том числе и редакторы). Конеч-
Профессия журналиста очень ответственна хотя бы потому, что имеет огромное количество рычагов давления на человека, так – как
является средством массовой информации. Поэтому журналист должен понимать, что он несѐт
ответственность за каждую фразу, за каждое
слово. К сожалению многие забывают о своей
ответственности и просто получают деньги за
то, что им сказали написать, даже если написанное ими противоречит их же моральным принципам. А аморальный журналист это самое ужасное, что может быть, ведь он будет своими
статьями создавать таких же аморальных личностей и как следствие- общество.
Калиничева Юля,
ученица 11-А

12. Не смейте забывать учителей!
Они о нас тревожатся и
помнят,
И в тишине задумавшихся
комнат,
Ждут наших возвращений
и вестей.
Им не хватает этих встреч
не частых.
И сколько бы не миновало
лет,
Слагается учительское счастье,
Из наших ученических побед!
А мы порой так равнодушны к ним,
Под Новый год не шлем им
поздравлений.
И в суете, и попросту из лени,
Не пишем, не заходим, не
звоним!
Не смейте забывать учителей!
Ведь лучшее все в нас от их
усилий,
Учителями славна Украина!
Ученики приносят славу ей!
Не смейте забывать учителей!

13. С Днѐм учителя!
Строгим и ласковым,
Мудрым и чутким,
Тем, у кого седина на висках,
Тем, кто недавно из стен институтских,
Тем, кто считается в средних годах.
Тем, кто поведал нам тайны открытий,
Учит в труде добиваться побед,
Всем, кому гордое имя—УЧИТЕЛЬ,
Низкий поклон и горячий привет!

14. Редакція висловлює
подяку всім
учителям та учням,
які надали матеріали
для номера.
Над номером працювали:
Журба Т. П.
Калінічева Ю.
Білицька Н.
Богданець О.
Дизайн — Таран А.
Наша адреса:
85300, Донецька обл.,
м. Красноармійськ,
вул. 1 Травня, 63