Diese Präsentation wurde erfolgreich gemeldet.
Wir verwenden Ihre LinkedIn Profilangaben und Informationen zu Ihren Aktivitäten, um Anzeigen zu personalisieren und Ihnen relevantere Inhalte anzuzeigen. Sie können Ihre Anzeigeneinstellungen jederzeit ändern.

Українська гельсінська група

953 Aufrufe

Veröffentlicht am

Українська гельсінська група: історична довідка

Veröffentlicht in: Bildung
  • Als Erste(r) kommentieren

  • Gehören Sie zu den Ersten, denen das gefällt!

Українська гельсінська група

  1. 1. Відділ культури і туризму Черкаської райдержадміністрації КЗ «Районний організаційно-методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради Історична довідка Черкаси 2016
  2. 2. 2 На захисті прав людини: Українська Гельсінська група: історична довідка / Комун. закл. «РОМЦ БКР» Черкас. райради; авт. - укладач А. Г. Кирдода. – Черкаси: [б. в.], 2016 – 12с. Після Наради з питань безпеки й співробітництва в Європі, що відбулися влітку 1975 року в Гельсінкі, для України виникли реальні можливості зближення з європейськими країнами. Серцевину положень головного документа наради складало дотримання людських прав. Керівництво СРСР також поставило підпис під Заключним актом цієї угоди, однак виконувати взяті на себе зобов’язання не збиралось. Саме тому, мало місце виникнення Української Гельсінської групи для сприяння виконання Гельсінських угод в СРСР. Незважаючи на те, що Українська Гельсінська група діяла цілком легально, вона стала об’єктом жорстоких переслідувань з боку влади. Для більш детального ознайомлення з даною темою пропонуємо вам історичну довіку, яка буде корисна викладачам, студентам, учням ЗОШ та працівникам бібліотек. Автор-укладач: А. Г. Кирдода Редактор: Л. В. Гріщенко Відповідальна за випуск: В. М. Канюка Комп'ютерний набір: А. Г. Кирдода Підписано до друку 10 жовтня 2016 року. Тираж 25 Комунальний заклад «Черкаський районний організаційно- методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради, 2016 Електронна адреса: bibliotekaromc@gmail. сom
  3. 3. 3 Оксана Яківна Мешко (1905-1991 рр.) Член-засновник УГГ. Протягом кількох десятиліть в світі відбувалися процеси унормування прав людини. Зрештою, у 1975 році в столиці Фінляндії Гельсінкі понад 30 держав підписали Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі, відомий також як Гельсінські угоди, який прирівнювався до національного законодавства, а тому дав можливості відкрито та легально боротися з порушеннями прав людини,опираючисьнаміжнароднеправо. Попри приєднання Української РСР до вищезазначених угод, практичні заходи до їх реалізації не було здійснено. Саме ігнорування керівниками Радянського Союзу конституційних прав людини стало причиною виникнення демократичного дисидентства, репрезентованого в УРСР Українською Гельсінською групою (УГГ). Так, 9 листопада 1976 року. була створена Українська Гельсінська група, яка стала першою легальною організацією дисидентів України для боротьби за дотримання в УРСР політичних, економічних, соціальних, національних, релігійних прав людини. Ініціаторами заснування Української Гельсінської групи стали: письменник Микола Руденко, генерал Петро Григоренко, письменник-фантаст Олесь Бердник, юристи Левко Лук’яненко та Іван Кандиба, вчителі Оксана Мешко і Олекса Тихий, біолог Ніна Строката-Караванська, інженер Мирослав Маринович, студент Микола Матусевич. Очолив організацію Микола Руденко – відомий поет і прозаїк, колишній секретар парткому СПУ. За день до цього Микола Руденко представив на розгляд ініціаторам УГГ «Декларацію Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод». В декларації йшла мова про те, що головним мотивом їхньої діяльності буде не політичний, а гуманітарно- правовий характер. В період з 1976 року по 1985 рік до групи вступило 36 осіб. Учасники Української Гельсінської групи вперше завели мову про універсальність прав нації та прав людини. Вони здійснили революційний переворот у тодішній свідомості: «у поневоленій країні почалиповодитися,яквільнілюди». Микола Данилович Руденко (1920-2004 рр.) – перший голова і засновник Української Гельсінської групи. Левко Григорович Лук'яненко 1928 р. н. Нині проживаєв селі Хотів під Києвом.
  4. 4. 4 Олекса (Олексій) ІвановичТихий (1927-1984 рр.) Член-засновник УГГ. Ніна Антонівна Караванська (1926-1998 рр.) Член-засновник УГГ. Моральна перевага українських правозахисників над режимом полягала в тому, що вони не стали ані терористами, ані підпільниками. Дисиденти відкрито проводили свої зібрання, демонстративно підписували власні імена та адреси під кожним зверненням до влади, міжнародних представництв і преси, вони вперше почали розуміти права людини так, як вони записані у законах. Щоб забезпечити виконання Гельсінкських угод в Україні, УГГ поставила за мету ознайомлювати громадськість із Загальною декларацією прав людини ООН, сприяти розширенню контактів між народами і вільному обміну інформацією, добиватися акредитування в Україні представників зарубіжної преси. Усвідомлюючи, що номінальна державність УРСР є повним міфом, Група в добу краху світової колоніальної системи нагадала світові про існування поневоленої України і порушилапитанняпро визнання її світовим співтовариством. Насамперед УГГ домагалася, щоб Україна була представлена на наступних нарадах НБСЄ окремою делегацією. Так, одним із основних завдань УГГ став збір доказів про порушення прав українців та громадян інших національностей і передача цієї інформації до відома ширших кіл української та міжнародної громадськості, а головне – до урядів держав учасниць Гельсінкського процесу. У своєму зверненні до країн- учасниць Белградської наради влітку 1977 року Українська Гельсінська група наголошувала, що Україна, увійшовши до складу СРСР втратила свій суверенітет, свою державність. «Ми глибоко шануємо культуру, духовність, ідеали російського народу, але чому Москва має вирішувати за нас на міжнародних форумах… ті чи інші проблеми, зобов’язання? Кожен народ має жити в спілці демократичних держав вільним чинником, незалежним творчим духом. Народ має бути господарем своєї землі, своєї традиції, своєї волі до побудови кращого життя – для всіх, для кожного». Петро Григорович Григоренко (1907-1987 рр) Член-засновник УГГ.
  5. 5. 5 Олександр Павлович (Олесь) Бердник (1926-2003 рр.). Член-засновник УГГ. Мирослав Франкович Маринович 1949 р. н. Член-засновник УГГ. Мешкає у Львові. Таким чином правозахисний рух привернув увагу урядів і законодавців багатьох країн світу до проблем України та об’єднав людей різного світогляду й національностей. Так, в листопаді 1976 року, на підтримку УГГ у Вашингтоні (США) за ініціативою Інформаційної служби «Смолоскип» (Осип Зінкевич) був створений Комітет Гельсінкських Гарантій для України, до складу якого увійшли представники відомих зарубіжних правозахисних організацій. З жовтня 1978 року у США діяло Закордонне представництво УГГ, до складу якого увійшли Петро Григоренко, Леонід Плющ, Надія Світлична, яке видавало щомісячний бюлетень «Вісник репресій в Україні». Матеріали звучали по радіо «Свобода» та інших радіостанціях. Незважаючи на публічне підписання Гельсінського акта й урочисті обіцянки дотримуватися міжнародно закріплених прав людини, комуністичний режим не забарився з розправою над членами УГГ. Перед зухвалою відкритістю українських інакодумців радянський репресивний апарат вдався до жорстоких репресій проти членів УГГ. Уже з грудня 1976 року почалися обшуки, переслідування, провокації, допити членів УГГ. 23-24 грудня відбулися перші обшуки в Левка Лук’яненка, Івана Кандиби та інших членів Групи, а 5 лютого 1977 року заарештували Миколу Руденка й Олексу Тихого, 23 квітня – Мирослава Мариновича, 12 грудня – Левка Лук’яненка. Миколу Руденка та Олексу Тихого було засуджено відповідно на 12 та 15 років таборів і заслання (максимальні терміни),27 березня 1978 року. Мирослав Маринович одержав 12 років ув’язнення, а Левко Лук’яненко – 15 років. Всі вони були засудженні за ст. 62 КК УРСР «Антирадянськаагітаціятапропаганда». З 1979 року учасників Групи засуджували за сфабрикованими справами: «дармоїдство», «опір міліції», «хуліганство», «спроба зґвалтування», «незаконне зберігання зброї», «виготовлення, зберіганняі збут наркотиків». Кандиба Іван Олексійович (1930-2002 р.р.) Член-засновник УГГ.
  6. 6. 6 До 1980 року 24 учасників Групи було засуджено та ув’язнено. Загалом усі вони відбули у тюрмах, таборах, закритих психіатричних лікарнях, на засланні. Група розплатилися п’ятьма життями: Михайло Мельник наклав на себе руки напередодні неминучого арешту 9 березня 1979 року, ще чотири в’язні табору особливого режиму Олекса Тихий, Юрій Литвин, Василь Стус та Валерій Марченко загинули в неволі, у селищі КучиноПермськоїобласті. До березня 1981 року практично всі члени УГГ були в ув’язненні, декілька в еміграції. Кілька разів Групу було майже повністю розгромлено, та переслідування учасників Гельсінського руху радянськими органами державної безпеки не лише не призвело до самоліквідації організації, а й сприяло появі у її лавах нових членів, на місце заарештованих приходили нові лідери і УГГ функціонувала далі. Керівництво Групою по черзі перебирали на себе Олесь Бердник, Оксана Мешко, Василь Стус. Як тільки в період «гласності» й «перебудови» перші гельсінківці опинилися на волі, вони відновили свою діяльність, яка швидко набула політичного характеру. Таким чином у Львові в липні 1988 році на 50- тисячному мітингу УГГ було реорганізовано в Українську Гельсінську спілку,яка сталафактично передпартією. За час своєї діяльності з 1976 по 1980 pоки УГГ видала 30 заяв і звернень, 18 меморандумів і 10 бюлетенів. Вона залишилась єдиною в СРСР правозахисною організацією, яка в нелегкі часи репресій все ж не заявила просвійсаморозпуск. Висновок: Отже, Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінкських угод посідає в історії українського національно- визвольногоіправозахисногоруху визначнемісце. Створення УГГ об'єднало як українців, так і людей іншої національності, що проживали в Україні, в таборах, в СРСР, у цілому світі. Сотні і сотні людей, жертвуючи власною свободою і безпекою, на всіх континентах приєднувались до цієї ідеї, поширювали її багатьма мовами світу, завдяки чому цивілізований світ і дізнався про Україну та її проблеми. Сьогодні без перебільшення можна сказати, що члени Української гельсінської групи, яка згодом перейменувалась в Українську гельсінську спілку, відігравали вирішальну роль у процесі здобуття Україною незалежності. Микола Іванович Матусевич. 1946 р. н. Член-засновник УГГ. Мешкає у м. Васильків. Київської обл.
  7. 7. 7 Повний перелік членів УГГ – борців за дотримання прав людини Членами УГГ були всього 47 осіб: 45 громадян України і двоє громадянРосії. Члени-засновники Української Гельсінської групи: 1. Руденко Микола Данилович, народився 19 грудня 1920 pоку, помер 1 квітня 2004 року, засуджений 1 липня 1977 pоку до 7 років ув’язненняі5 роківзаслання. 2. Бердник Олесь Павлович, народився 25 листопада 1926 pоку, помер 18 березня 2003 року, політичний в’язень у 1949-1955 роках, засуджений 21 грудня 1979 pоку до 6 років ув'язнення і 3 років заслання. 3. Мешко Оксана Яківна, народилася 30 січня 1905 pоку, померла 2 січня 1991 pоку, політичний в’язень у 1947-1955 роках, засуджена 7 січня 1981 pоку до 6 місяців психіатричного ув’язнення і 5 років заслання. 4. Лук’яненко Левко Григорович, народився 24 серпня 1928 pоку, політичний в'язень у 1961-1976 роках, засуджений у Чернігові 20 липня 1978 pоку до10 років ув’язненняі5 років заслання. 5. Строката Ніна Антонівна, народилася 31 січня 1926 pоку, померла у США 2 серпня1998 pоку,політичнийв’язеньу 1971-1975 роках. 6. Григоренко Петро Григорович, народився 16 жовтня 1907pоку, помер у США 21 лютого 1987 pоку, політичний в’язень у 1964-1965, 1969-1974 роках. 7. Кандиба Іван Олексійович, народився 7 червня 1930 pоку, помер 8 листопада 2002 року, політичний в’язень у 1961-1976 роках, засудженийу Львові 24 липня 1981 pоку до 10 років ув’язнення і 5 років заслання. 8. Маринович Мирослав Франкович, народився 4 січня 1949 pоку, засуджений у Василькові 27 березня 1978 pоку до 7 років ув’язнення і 5 років заслання. 9. Матусевич Микола Іванович, народився 19 липня 1946 pоку, засуджений у Василькові 27 березня 1978 pоку до 7 років ув’язнення і 5 років заслання. 10. Тихий Олексій Іванович, народився 27 січня 1927 року, помер 5 травня 1984 pоку в ув’язненні, політичний в’язень у 1957-1964 роках, засуджений у Дружківці 1 липня 1977 pоку до 10 років ув’язнення і 5 років заслання.
  8. 8. 8 Члени Української Гельсінської групи: 11. Барладяну Василь Володимирович, народився 23 серпня 1942 pоку, помер 3 грудня 2010 року, член Групи з 30 грудня 1987 pоку, політичний в’язень у 1977-1980 роках, засуджений у березні 1980 pоку до 3 роківув’язнення. 12. Вінс Петро Георгійович, народився 1 травня 1956 pоку, член Групиз лютого1977 pоку,політичнийв’язеньу 1978-1979 роках. 13. Гейко-Матусевич Ольга Дмитрівна, народилася 9 вересня 1953 pоку, член Групи з 14 травня 1977 pоку, політичний в’язень у 1980-1983 роках, засудженау Києві1983 pоці до 3 роківув’язнення. 14. Горбаль Микола Андрійович, народився 10 вересня 1941 pоку, член Групи з 21 січня 1980 pоку, політичний в’язень у 1971-1977, 1979- 1985 роках, засуджений у Києві у 1985 pоці до 8 років ув’язнення і 3 років заслання. 15. Горинь Богдан Миколайович, народився 10 лютого 1936 pоку, член Групи з 30 грудня 1987 pоку, політичний в’язень у 1965-1970 роках. 16. Горинь Михайло Миколайович, народився 17 червня 1930 pоку, помер 13 січня 2013 року, член Групи з листопада 1982 pоку, політичний в’язень у 1965-1971 роках, засуджений 25 червня 1982 pоку до 10 років ув'язненняі5років заслання. 17. Зісельс Йосиф Самуїлович, народився 2 грудня 1946 pоку, член Групи з серпня 1978 pоку, політичний в’язень у 1978-1981 роках, засудженийу Чернівцях10 квітня1985 pоку до З років ув’язнення. 18. Калиниченко Віталій Васильович, народився 31 січня 1937 pоку, член Групи з жовтня 1977 pоку, політичний в’язень у 1966-1976 роках, засуджений у Дніпропетровську 18 травня 1980 pоку до 10 років ув’язненняі5 роківзаслання. 19. Караванський Святослав Йосипович, народився 24 грудня 1920 pоку, член Групи з лютого 1979 pоку, політичний в’язень у 1944-1960, 1965-1979 роках. 20. Красівський Зеновій Михайлович, народився 12 листопада 1929 pоку, помер 20 вересня 1991 pоку, член Групи з жовтня 1979 pоку, політичний в’язень у 1949-1953, 1967-1978 роках, засуджений у Львові 12 березня 1980 pоку до 8 місяцівув’язненняі5 років заслання. 21. Лесів Ярослав Васильович, народився 3 січня 1945 pоку, загинув 19 жовтня 1991 pоку, член Групи з жовтня 1979 pоку, політичний в’язень у 1967-1973, 1980-1981 роках, засуджений 15 листопада 1981 pоку до 5 років ув’язнення.
  9. 9. 9 22. Литвин Юрій Тимонович, народився 26 листопада 1934 pоку, загинув 4 вересня 1984 pоку в ув’язненні, член Групи з червня 1979 pоку, політичний в’язень у 1951-1953, 1955-1968, 1974-1977 роках, засуджений у Києві в грудні 1982 pоці до 10 років ув’язнення і 5 років заслання. 23. Малинкович Володимир Дмитрович, народився 28 серпня 1940 pоку, член Групизжовтня1978 pоку. 24. Марченко Валерій Веніамінович, народився 16 вересня 1947 pоку, загинув 7 жовтня 1984 pоку в ув’язненні, член Групи з жовтня 1983 pоку, політичний в’язень у 1973-1981 роках, засуджений у Києві 14 березня 1984 pоку до 10 років ув’язненняі5 років заслання. 25. Мельник Михайло Спиридонович, народився 14 березня 1944 pоку, загинув9березня 1979 pоку, член Групиз листопада1978 pоку. 26. Муратов Микола, член Групи з 30 грудня 1987 року. Він представляв корпункт «Українського вісника» як органу УГГ (згодом УГС) у Москві. У січні 1988 року Муратов їздив до Львова, що розширило його знайомства. До 1992 року очолював Московську організацію УРП. Живев Москві. 27. Овсієнко Василь Васильович, народився 8 квітня 1949 pоку, член Групи з 18 листопада 1978 pоку, політичний в’язень у 1973-1977, 1979- 1981 роках, засуджений у Житомирі в серпні 1981 pоку до 10 років ув’язненняі5 роківзаслання. 28. Плющ Леонід Іванович, народився 26 квітня 1939 pоку, помер 4 червня 2015 року, Бессеж, Франція, член Групи з 1977 pоку, політичний в’язень у 1972-1976 роках. 29. Попович Оксана Зенонівна, народилася 2 лютого 1926 pоку, померла 22 травня 2004 року, член Групи з лютого 1979 pоку, політичний в’язень у 1944-1954 роках, засуджена у Івано-Франківську у лютому 1975 року до 8 років ув’язненняі5 років заслання. 30. Ребрик Богдан Васильович, народився 30 липня 1938 pоку, член Групи з лютого 1979 pоку, політичний в’язень у 1967-1970 роках, засуджений в Івано-Франківську 1974 року до 7 років ув’язнення і 3 років заслання. 31. Розумний Петро Павлович, народився 7 березня 1926 pоку, помер 20 березня 2013 року, член Групи з жовтня 1979 pоку, засуджений21грудня1979 pоку до 3 років ув’язнення. 32. Романюк Василь Омелянович, народився 9 грудня 1925 pоку, помер 14 липня 1995 pоку, член Групи з лютого 1979 pоку, політичний в’язень у 1944-1954, 1972-1982 роках. 33. Рубан Петро Васильович, народився 10 січня 1940 року, помер 26 вересня 2011 року, член Групи з 1985 року, політичний в’язень у
  10. 10. 10 1959-1967, 1968-1973, 1977-1985 роках, засуджений у Чернігові 29 листопада1985 року до 6 років ув’язненняі 3 років заслання. 34. Сапеляк Степан Євтихійович, народився 26 березня 1952 pоку, помер 1 лютого 2012 року, член Групи з ЗО грудня 1987 pоку, засуджений у Тернополі в 1970 pоку до 5 років ув’язнення і років заслання. 35. Світлична Надія Олексіївна, народилася 8 листопада 1936 pоку, померла 8 серпня 2006 року, Нью-Джерсі, США, член Групи з жовтня 1978p., політичнийв’язеньу 1972-1976 роках. 36. Сеник Ірина Михайлівна, народилася 8 червня 1926 року, померла 25 жовтня 2009 року, член Групи з лютого 1979 pоку, політичнийв’язеньу 1944-1954, 1972-1981 роках. 37. Січко Василь Петрович, народився 26 лютого 1956 pоку, помер у США 17 листопада 1997 pоку, член Групи з 26 січня 1978 pоку, політичний в’язень у 1979-1982 роках, засудженийу Львові 4 січня 1982 року до 3 років ув’язнення. 38. Січко Петро Васильович, народився 18 серпня 1929 pоку, помер 5 липня 2010 року, член Групи з 30 квітня 1978 pоку, політичний в’язень у 1947-1957 роках, засуджений у Львові 4 грудня 1979 року до 3 років ув’язнення. 39. Скочок Павло Іванович, народився 1935 pоку, помер 12 січня 2013 року, член Групи з 30 грудня 1987 pоку, політичний в’язень у 1979-1987 роках. 40. Сокульський Іван Григорович, народився 13 червня 1942 pоку, помер 22 червня 1992 pоку, член Групи з жовтня 1979 pоку, політичний в'язень у 1964-1974 роках, засуджений у Дніпропетровську влітку 1980 pоку до 10 років ув’язненняі5 роківзаслання. 41. Стрільців Василь Степанович, народився 13 січня 1929 pоку, помер 16 травня 2004 року, член Групи з жовтня 1977 pоку, політичний в’язень у 1944-1954, 1980-1981 роках, засуджений у жовтні 1981 pоку до 7 років ув’язненняі4 років заслання. 42. Стус Василь Семенович, народився 6 січня 1938 pоку, загинув 4 вересня 1985 pоку в ув’язненні, член Групи з жовтня 1979 pоку, політичний в’язень у 1972-1980 роках, засуджений у Києві 2 жовтня 1980 року до 10 років ув’язненняі5 років заслання. 43. Чорновіл В’ячеслав Максимович, народився 24 грудня 1937 pоку, загинув 25 березня 1999 pоку, член Групи з 22 травня 1979 pоку, політичний в’язень у 1967-1969, 1972-1980 роках, засуджений у Якутську 6січня1980pоку до 5 років ув’язнення.
  11. 11. 11 44. Шабатура Стефанія Михайлівна, народилася 6 листопада 1938 pоку, померла 17 грудня 2014 року, член Групи з лютого 1979 pоку, політичнийв’язеньу 1972-1980 роках. 45. Шевченко Віталій Ничипорович, народився 20 березня 1934 pоку, член Групи з 30 грудня 1987 pоку, засуджений у Львові 24 грудня 1980 року до 7 років ув’язненняі4 років заслання. 46. Шумук Данило Лаврентійович, народився 30 січня 1914 pоку, помер 21 травня 2004 року, член Групи з лютого 1979 pоку, політичний в’язень у 1935-1939, 1945-1955, 1957-1967 роках, засуджений у Києві 7 липня1972 року до 10 років ув’язненняі5 років заслання. 47. Шухевич (Березинський) Юрій Романович, народився 28 березня 1933 pоку, член Групи з лютого 1979 pоку, політичний в’язень у 1948-1958, 1958- 1968 роках, засуджений у Нальчику 9 вересня 1972 року до 10 років ув’язненняі5 роківзаслання. Іноземні члени Української Гельсінської групи: Ніклус Март Олав, естонець, народився 22 вересня 1934 pоку, політичний в’язень у 1958-1966 роках, засуджений 8 січня 1981 pоку до 10 років ув’язненняі 5 років заслання. Пяткус Вікторас, литовець, народився 30 грудня 1929 року, помер 1 травня 2012 року, засновник Литовської Гельсінської Групи, політичний в’язень у 1947-1953, 1958-1965 роках, засуджений 13 липня 1978 pоку до 10 років ув’язненняі5 років заслання.
  12. 12. 12 Використані джерела: 1. Декларація Української Громадської Групи Сприяння виконанню Гельсінських Угод // Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали: Довідник: У 2 ч. Ч. 2 / [упоряд. І.О. Кресіна, В.Ф. Панібудьласка; за ред. В.Ф. Панібудьласки] – К.: Вища шк., 1997. – С. 505- 506. 2. Українська Гельсінська група (УГГ) // Новий довідник: Історія України. / [упоряд. С. Крупчан, Т. Крупчан, О. Скопненко, О. Іванюк] – К.: ТОВ«Казка», 2005. – С. 671-673. 3. Дисиденський рух // Історія України / О. Д. Бойко. – К.: Академвидав, 2010. – С. 550-551. 4. Документальна виставка «Українська Гельсінська Група» [Електронний ресурс] // сайт Центральний державний архів зарубіжної україніки/ – Текстові дані. – Режим доступу: http://tsdazu.gov.ua/index.php/ua/online/47-all/516-2014-12-10-09-58- 59.html (дата звернення: 03.10.2016). – Назва з екрана. 5. Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінських угод [Електронний ресурс] // сайт Українська Гельсінська спілка з прав людини/ – Текстові дані. – Режим доступу: http://helsinki.org.ua/articles/ukrajinska-hromadska-hrupa-spryyannya- vykonannyu-helsinskyh-uhod/ (дата звернення: 03.10.2016). – Назва з екрана. 6. Українська Гельсінська Група на захисті прав людини вчора і сьогодні [Електронний ресурс] // сайт Міжнародний конкурс учнівської та студентської молоді «Мій рідний край» / – Текстові дані. – Режим доступу: http://mij-kraj.com.ua/Ukrajina-na-novomu-shlyahu/ukrainska- helsinska-hrupa-na-zakhysti-prav-liudyny-vchora-i-sohodni (дата звернення:03.10.2016). – Назва з екрана.
  13. 13. 13 Рекомендовані джерела: 1. Бойко О. Історія України у ХХ столітті: 20-90 роки. / О.Д. Бойко – Ніжин:Стиль,1994. – 284 с. 2. Григоренко П. Г. Спогади / Петро Григоренко. – К.: Україна. – 2007.– С. 609-626. 3. Зростання організованості й радикальності національно- визвольного руху // Історія України. Матеріали до підруч. для 10-11 кл. серед. шк. / М.В. Коваль.– К.:Райдуга– 1992. – С. 440-444. 4. Історія України в особах ХІХ-ХХ ст.: історична література / Уклад. І. Войцехівськатаін. – К.:Україна, 1995. – 479 с. 5. КасьяновГ.Незгодні:українськаінтелігенціяврусі опору 1960-80-х років. / Г. Касьянов – К.:Либідь, 1995. – С. 165-174. 6. Лук’яненко Л. Не дам загинуть Україні!. / Л. Г. Лук’яненко – К.: Софія, 1994. – 512с. 7. Лук’яненко Л. До історії Української Гельсінської спілки./ Левко Лук’яненко– К.: Фенікс,2010. – С. 20-21, 41, 143, 290-291. 8. Обертас О. Дисидентський генерал: [100 років тому народився Петро Григоренко] / Олесь Обертас // Українська культура. – 2007. – №4. – С. 16-17. 9. Овсієнко В. Козацька матір: [учасниця Української Гельсінської Групи, жертва сталінських репресій, правозахисниця Оксана Мешко] / Василь Овсієнко // Слово Просвіти. – 2015. – 29 січня. – 4 лютого (№4). – С.7. 10. Рух опору в Україні: 1960-1990. Енциклопедичний довідник / [передм. Осипа Зінкевича, Олеся Обертаса] – К.: Смолоскип, 2010. – С. 131–132; 2-е вид.– 2012. – С. 147–148. 11. Світлична Н. Єретик Олекса Тихий // І.О. Світличний, Н.О. Світлична З живучого племені Дон Кіхотів / [упоряд. Н. Коцюбинська, О. Неживий]– К.: Грамота. – 2008. – С. 597-600. 12. Слабошпицький М. До рідного порога: Шляхи до істини Миколи Руденка/ М. Слабошпицький//Донбас.– 1993. – №1-2. – С. 99-104. 13. Тисяча років української суспільно-політичної думки: у 9 т. / [редкол. Тарас Гунчак (гол. ред.) та ін.; упоряд. і прим. Оксана Сліпушко; авт. передм. ОксанаСліпушко,ВасильЯременко]– К.:Дніпро,2001 – Т. 8: (40-ті-80-тіроки XX ст.)/ Ред. Косенко Ю.– 2001. – 398 с. 14. Україна: друга половина ХХ століття: Нариси історії. – К.: Либідь, 1997. – 349 с.
  14. 14. 14 15. Українська Гельсінська Спілка (1988-1990 рр.) у світлинах і документах / Концепція і упорядкування О. Ткачука. – К.: Смолоскип, 2009. – 224 с. 16. Чорновіл В. Твори: У 10 т. – К.: Смолоскип, 2002. – Т. 2: Правосуддя чи рецидиви терору? Лихо з розуму (портрети двадцяти «злочинців»). Документи та матеріали 1966-1968 рр. /В. Чорновіл; [упоряд. та коментарі Валентини Чорновіл; передм. Леся Танюка]. – 2003. – 903 с. 17. Шаповал Ю. Україна ХХ століття: Особи та події в контексті важкоїісторії. / Ю. Шаповал.– К.:Генеза, 2001. – 557 с. 18. Шухевич Ю. Молоде вино – в нові міхи / Ю.Шухевич // Україна. – 1991. – № 10. – С. 16-18.
  15. 15. 15
  16. 16. 16 Науково-популярне видання На захисті прав людини: Українська гельсінська група Історична довідка Автор-укладач: А. Г. Кирдода Редактор: Л. В. Гріщенко Відповідальна за випуск: В. М. Канюка Комп'ютерний набір: А. Г. Кирдода Підписано до друку 10 жовтня 2016 року. Тираж 25 Видавець: Комунальний заклад «Черкаський районний організаційно- методичний центр бібліотечної та краєзнавчої роботи» Черкаської районної ради 18000 м. Черкаси вул. Дахнівська, 52 e-mail: bibliotekaromc@gmail.com

×