2. План проведення РМО:
1.Головні завдання природничої освіти на сучасному
етапі.
2.Методичні рекомендації щодо викладання хімії у
2015 – 2016 н.р.
3.Особливості впровадження нової програми з хімії
у 7 класах.
4.Організація науково- методичної роботи з
вчителями хімії в 2015– 2016 н.р.
4. Видавнича діяльність
Методичні матеріали,схвалені радою РМК
1.Думас М.П.« Ігрові методи навчання на уроках хімії як форма
розвитку творчих здібностей учнів».
2.Галятовська Н.Б. « Позакласні заходи з хімії».
3.Деленко С.П.« Календарно-тематичне планування з хімії для 7
класу».
4.Семенюк Л.М. «Впровадження сучасних технологій навчання на
уроках хімії».
5. Статті у фаховій пресі
Деленко О.Л., Деленко С.П. «Опорно-конрольні схеми з хімії». Вкладка, // Хімія.
«Шкільний світ» - № 15. 2014. – с. 1 – 12.
Деленко О.Л., Деленко С.П. «Опорно-конрольні схеми з хімії». Вкладка, //
Хімія. «Шкільний світ» - № 17. 2014. – с. 1 – 12. Продовження. Початок у
№ 15, серпень 2014 р.
Деленко О.Л., Деленко С.П. «Самостійні роботи з хімії в опорно-
конрольних схемах ». Вкладка, // Хімія. «Шкільний світ» - № 18. 2014. – с.
1 – 12. Продовження. Початок у №15 серпень та № 17, вересень 2014 р.
Деленко О.Л., Деленко С.П. « Самостійні роботи з хімії в опорно-
конрольних схемах ». Вкладка, // Хімія. «Шкільний світ» - № 19. 2014. – с.
1 – 12. Продовження. Початок у №15 серпень та № 17,18 вересень, 2014 р.
Деленко О.Л., Деленко С.П. Програма факультативного курсу «Основи
хімічної екології», // Хімія. «Шкільний світ» - № 19. 2014. – с. 6 –10.
Деленко С.П. «Аналіз освітніх програм і підручників». Тези доповідей
Науково-методичної конференції «Актуальні питання навчання хімії в
загальноосвітніх навчальних закладах», Львівський національний
університет імені І.Франка, 14 березня 2015 р. – Львів: ПП «Фенікс-Плюс»,
2015. – с. 13.
Пальцева І.В. Окисно-відновні реакції,їх значення. Процеси окиснення і
відновлення, окисник, відновник. //Все для вчителя.№6.2015
6. Державні програми:
Державна програма «Вчитель» (постанова кабміну № 1721-р від 28
березня 2002 року №379.
Державна цільова програма розвитку дошкільної освіти на період до
2017 року (постанова кабміну № 1721-р від 27 серпня 2010 року);
Державна цільова програма розвитку природничо-математичної освіти на
період до 2015 року (постанова кабміну від 13 квітня 20011 р. №561);
Державна цільова програма впровадження у навчально-виховний процес
ЗНЗ ІКТ «Сто відсотків» на період до 2015 року (постанова кабміну від
13 квітня 2011 р. №494),
Державна цільова соціальна програма «Молодь України» на 2009-2015
роки (постанова Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 № 41);
7. Нові освітянські нормативні документи:
Лист МОН від 24.05.13 № 1/9-368 «Про організацію навчально-
виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів
і вивчення базових дисциплін в основній школі»
Лист МОН від 01.07. 2014р. №1/9-343 «Про організацію навчально-
виховного процесу у ЗНЗ і вивчення базових дисциплін в основній
школі» (додаток 1, 3)
Лист МОН від 22.05.2015 р. “Про структуру 2015/2016 н.р. та
навчальні плани ЗНЗ”
Наказ МОН №855 від 07.08.2015 р. “Про внесення змін до Типових
навчальних планів ЗНЗ”
Лист МОН від 26.06.2015 р. “Про вивчення базових дисциплін у ЗНЗ у
2015/2016 н.р.”
Наказ МОН №585 від 29.05.2015 р. “Про затвердження змін до
навчальних програм для ЗНЗ ІІ ступеня”.
Наказ МОН №641 від 16.06.2015 р.”Про затвердження Концепції
національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних
рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у ЗНЗ”.
8. Безпека навчання
Лист МОНСМУ 01.02.2012 № 1/9-72 «Безпечне проведення занять у
кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх
навчальних закладів».
Лист МОН № 1/9-385 від 30 липня 2014 року «Методичні рекомендації
щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів з
питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами»
Лист МОН № 1/9-382 від 29 липня 2014 року «Про особливу
відповідальність педагогічних та науково-педагогічних працівників».
Лист МОН України від 16.06 2014 р. №1/9-319 “Про використання
Методичних матеріалів щодо організації навчання і перевірки
знань,проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки
життєдіяльності”.
9. Інструктивно-методичні рекомендації
Хімія
У 7 класі – за новою навчальною програмою, укладеною відповідно до нової
редакції Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти зі
змінами, затвердженими наказом МОН від 29.05.2015 року №585.
8-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-
11класи. – К. : Ірпінь: Перун, 2005;
8-9 класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для 8-9 класів з
поглибленим вивченням хімії (Збірник навчальних програм для загальноосвітніх
навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-
математичного та технологічного циклу. – К. :Вікторія, 2009).
10-11 класи – Хімія. Програми для профільного навчання учнів
загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень,
профільний рівень та поглиблене вивчення . – Тернопіль: Мандрівець,2011.
10. Програми факультативів та курсів за
вибором з хімії:
Навчальні програми курсів за вибором та факультативів .Хімія.
Тернопіль.Мандрівець,2010.
Хімія.Допрофільна підготовка та профільне навчання:курси за
вибором(укл.Дубковецька Г.М.)-Тернопіль:Мандрівець,2010.
Факультативні курси для учнів спеціалізованих 10-11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів хімічного та біологічного
профілів (частина 2) (авт. Речицький О.Н., Юзбашева Г.С.). –
Херсон: Айлант, 2011;
11. навчальна програма факультативного курсу «Абетка самоосвіти школяра з хімії. 7
клас» (авт. Коростіль Л.А.);
навчальна програма факультативу «Вода та сучасні методи її очищення» (8, 9 клас)
(авт. Забава Л.К., Габріелян А.А.);
навчальна програма курсу за вибором «Основи експериментальної хімії» (авт.
Прибора Н.А.);
навчальна програма курсу за вибором «Хімія для детективів» (авт. Шапошнікова І.М.,
Прибора Н.А.);
навчальна програма курсу за вибором «Хімія в криміналістиці» (авт. Шапошнікова
І.М.);
навчальна програма факультативного курсу «Хімія і здоров’я. 9 клас» (авт. Карагаєва
М.В.);
навчальна програма факультативного куру «Хімія. Основи якісного та кількісного
аналізу» (укл. Гриценко В.В.);
програма курсу за вибором «Хімія у військовій справі» (10-11 клас) (авт. Шевченко
А.М.);
навчальна програма факультативного курсу «Основи хімічної екології» для учнів 10,
11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Деленко О.Л., Деленко С.П.);
навчальна програма факультативного курсу «Розвиток інтелектуаль-них здібностей
шляхом розв’язування творчих, логічних хімічних задач» для учнів 9, 10, 11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Вараниця В.О., Деленко О.Л. та ін.);
навчальна програма факультативного курсу «Вибрані питання шкільного курсу хімії»
для учнів 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пальцева І.В.).
12. навчальні програми курсів за вибором
можна використовувати також для
проведення факультативних занять і
навпаки, програми факультативів можна
використовувати для викладання курсів за
вибором.
Курс за вибором(факультатив) програма
якого розрахована на 35 годин і більше
може вивчатися упродовж двох років.
13. Розподіл кількості годин на викладання
хімії в основній школі
Орієнтовне тематичне планування вивчення хімії в 9 класах спеціалізованих
шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов міститься у методичних
рекомендаціях щодо вивчення хімії у 2009/10 навчальному році (лист МОН від
22.05.2009 № 1/9-353).
Клас навчання Кількість годин на тиждень
7 1,5
8 2
8 з поглибленим вивченням 4
9 2
9 спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов 1,5*
9 з поглибленим вивченням 4
14. У 10-11 класах кількість годин на тиждень
для вивчення хімії за різними рівнями змісту
становить:
Навчальні
предмети
Кількість годин на тиждень у класах
Рівень
стандарту
Академічний
рівень
Профільний
рівень
10 11 10 11 10 11
Хімія 1 1 1 2 4 6
Рівень змісту хімічної освіти залежно від профілю
навчання:
15. Напрям навчання Профіль навчання Рівень змісту освіти
– Універсальний Академічний рівень
Природничо-математичний Фізико-математичний
Рівень стандарту
Академічнгий рівень
Математичний
Фізичний
Екологічний
Біолого-фізичний (медичний)
Біотехнологічний
Географічний
Біолого-хімічний
Профільний рівень
Хіміко-технологічний
Агрохімічний
Фізико-хімічний
Суспільно-гуманітарний Історичний
Рівень стандарту
Правовий
Філософський
Економічний
Філологічний Української філології Рівень стандарту
Іноземної філології
Історико-філологічний
Технологічний Технологічний
Рівень стандарту
Інформаційно-технологічний
Художньо-естетичний Художньо-естетичний Рівень стандарту
Спортивний Спортивний Рівень стандарту
16. Оцінювання навчальних досягнень учнів
Здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання (наказ Міністерства № 329 від
13.04.2011, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 року за
№ 566/19304), які визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних
досягнень учнів, та орієнтовних вимог до оцінювання з предмета.
Оцінювання навчальних досягнень учнів 7 класів здійснюється відповідно до
орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства від
21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних
досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».
Оцінювання навчальних досягнень учнів 8 – 11 класів здійснюється відповідно до
орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом Міністерства № 996 від
30.08 2011р. «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних
досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є :
поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова
атестація.
Проведення окремого уроку для здійснення тематичного контролю є недоцільним
(наказ МОН України від 03.06.2008 №496 «Про затвердження Інструкції з ведення
класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»).
17. Оцінювання навчальних досягнень
учнів
Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує
дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу
теми(модуля), з урахуванням поточних оцінок, результатів виконання різних видів робіт
(практичних, самостійних, контрольних, творчих) та навчальної активності школярів.
Проведення окремого уроку тематичної атестації, з метою здійснення відповідного
оцінювання, не передбачається. Тематична оцінка виставляється у класному журналі в
колонці з написом «Тематична» без зазначення дати. Якщо учень (учениця) був(ла)
відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми,
у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)). Ефективне та
об’єктивне оцінювання здійснюється за умови наявності не менше трьох поточних оцінок в
учня з теми.Тематична оцінка не підлягає коригуванню.
Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом І
семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок.
При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з
предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту
тощо.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку
замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а)).
Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Скоригована семестрова оцінка
виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр
або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за
відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.
18. Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт або
на окремому аркуші та зберігаються в кабінеті хімії упродовж року.
Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних,
контрольних робіт є недоцільним. Оцінка за ведення зошитів із хімії не
виставляється.
19. У 2015/2016 навчальному році
вивчення предмета «Хімія» у 7 класі
відбуватиметься за новою
навчальною програмою, укладеною
відповідно до нової редакції
Державного стандарту базової та
повної загальної середньої освіти.
20. У новій навчальній програмі з хімії враховано вимоги до конструювання
змісту освіти в сучасній школі, зокрема: практичну спрямованість, відповідність
віковим особливостям учнів, міжнародному стандарту, досягненням
хімічної науки.
У 7 класі обрано таку послідовність викладання навчального матеріалу:
Вступ. Тема 1. Початкові хімічні поняття. Тема 2. Кисень. Тема 3. Вода.
Зміст програми 7 класу передбачає поступове формування загальнохіміч-
них понять. Так, у вступі, упродовж 4 навчальних годин, передбачається
формування поняття про предмет хімії, її місце серед інших природничих наук;
визначити роль хімічної науки у розвитку народного господарства, повсякденному
житті людини; які бувають речовини, що між ними спільного та відмінного, чим вони
корисні, а чим небезпечні, якими можуть бути наслідки недбалого поводження з
речовинами;ознайомити учнів з основними історичними етапами розвитку хімії,
вкладом учених-хіміків, а також вивчити основні правила поведінки, безпеки в
кабінеті хімії, його обладнання та лабораторний посуд.
21. У першій темі 7 класу на рівні складу речовини триває формування основних
хімічних понять (атом, молекула, хімічний елемент, прості й складні речовини),
розпочате у природознавчих курсах 1-5 класів; формуються нові поняття (хімічна
формула, індекс, коефіцієнт, валентність, схема і рівняння хімічної реакції).
Ознайомлення зі структурою періодичної системи хімічних елементів і складом
атома передбачено програмою задля того, аби учні мали змогу встановити
взаємозв’язок між розташуванням елементів у періо дичній системі та їхньою
валентністю,використовувати інформацію, яку містить періодична система про
відносні атомні маси хімічних елементів.
Деякі властивості простих і складних речовин розглядаються на прикладах кисню
і води в наступних двох темах. Завдання вчителя – навчити учнів розрізняти
поняття «проста речовина» і «хімічний елемент»,«складна речовина» і «суміш».
Хімічні процеси добування кисню є підставою
для ознайомлення із законом збереження маси речовини під час хімічних
реакцій та хімічними рівняннями, відмінність схеми реакцій і рівняння. На
основі хімічних властивостей кисню вводиться поняття про реакцію сполучення та
оксиди металічних та неметалічних елементів.
22. Вивчення хімічних властивостей води дає змогу розглянути взаємодію оксидів з
водою та ознайомити з характером гідратів оксидів: кислот та основ, їх визначення
за допомогою індикаторів, що забезпечує фактологічну базу про сполуки хімічних
елементів та їхні властивості, опрацювання яких буде продовжено у 8 класі при
вивченні періодичного закону і хімічного зв’язку.
У 7 клас перенесено формування поняття про розчин та його компонети,
розчинник та розчинну речовину, масову частку розчиненої речовини.
Учні навчаються виготовляти розчини, розв’язувати задачі на обчислення
кількісного складу розчину, визначення масової частки розчиненої речовини.
Вони оцінюють значення води і водних розчинів у природі та житті людини,
висловлюють судження про вплив діяльності людини на чистоту водойм та
їх охорону від забруднень. Ознайомлюються з особливостями очищення води
на водоочисних станціях та в домашніх умовах.
23. Можливості для самостійного вивчення учнями фізичних властивостей речовин,
простих і складних речовин,хімічних реакцій, виготовлення водних розчинів і
випробування їх індикаторами створюються під час лабораторних досліджень, які
виконують учні на етапі вивчення нового матеріалу за завданнями вчителя
відповідно до досліду.
Мета такої діяльності – розвинути уміння учнів спостерігати, описувати власні
спостереження, робити висновки. Прийоми виконання лабораторних досліджень
та оформлення їх результатів визначаються вчителем відповідно до програми.
Лабораторні дослідження оцінюються вчителем вибірково за формування
спеціальних умінь.
Практичні роботи виконуються з метою формування практичних умінь і навичок.
На виконання практичної роботи виділяється окремий урок, на якому учні
виконують роботу. Виконавши її в зошитах, оформляють звіт, пишуть свої
спостереження, складають рівняння реакцій, роблять висновки. Виконання
практичної роботи оцінюється в усіх учнів, при цьому оцінюванню підлягають
передусім практичні вміння, уміння складати прилад, набирати або наливати
речовини, нагрівати, добувати, збирати та вивчати їх властивості.
24. З метою стимулювання пізнавальної діяльності учнів у новій програмі
запропоновано орієнтовані теми проектів, мета яких – формування уміння
знаходити необхідну інформацію про речовини в різних джерелах (у тому
числі з використанням інформаційно- комунікаційних технологій). Проекти
розробляють окремі учні або група учнів у процесі вивчення навчальної теми.
Форма представлення результатів проекту може бути різною: у вигляді
повідомлень, презентацій, виготовлення буклетів, планшетів тощо. Проект може
бути колективним або індивідуальним, виконуватися до уроку або на уроці. На
розсуд учителя, для захисту проектів може бути виділено частину відповідного за
змістом уроку або окремий урок.
25. Під час проведення занять в кабінеті хімії особливої уваги потребує дотримання
правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-
методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-
математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист
МОНмолодьспорту 01.02.2012 № 1/9-72).
У зазначених матеріалах перелічено нормативно-правові документи з питань
охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи
загальної середньої освіти; описано загальні положення щодо забезпечення
безпечних і нешкідливих умов навчання і порядок проведення, тематика та
організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів; наведено
основні вимоги безпеки в кабінеті хімії, рекомендації щодо знищення реактивів,
що не мають етикеток, відпрацьованих реактивів, відходів металічного натрію.
Також в інструктивно-методичних матеріалах наведено зразок журналу реєстрації
первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності
учнів та орієнтовні «Паспорт кабінету хімії» і «Акт дозволу на проведення занять у
кабінеті хімії».
З повним текстом інструктивно-методичних матеріалів можна ознайомитись на
офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту
www.mon.gov.ua та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти
www.iitzo.gov.ua.
26. Навчальною програмою з хімії передбачено використання у навчально-виховному процесі
реактивів, які визначено як прекурсори. Водночас Законом України «Про обіг в Україні
наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів " діяльність з обігу
прекурсорів, які використовуються під час вивчення відповідних навчальних дисциплін,
дозволяється навчальним закладам за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів
діяльності.
З переліку прекурсорів (постанова Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. «Про
затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»),
використання яких потребує ліцензування, у процесі навчання хімії у 7-11 класах
загальноосвітніх навчальних закладів використовуються: калій перманганат, сульфатна
кислота, хлоридна кислота, толуен (в 11 класах з поглибленим вивченням хімії).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 січня 2011 р. № 4 «Про внесення
змін до постанов Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 і від 10 жовтня 2007
р. № 1203» речовини, що містять не менш як 45 % таких прекурсорів, як сульфатна кислота,
та 15 % таких прекурсорів, як хлоридна кислота, підлягають тим же заходам контролю, що і
прекурсори. Концентрація цих речовин визначається виходячи з масової частки речовини в
складі суміші (розчину).
З огляду на зазначене рекомендуємо зберігати сульфатну та хлоридну кислоти у вигляді їх
водних розчинів з масовими частками менше 45% і 15 % відповідно.
У зв’язку з набуттям чинності нових документів з безпечного проведення занять у кабінеті
хімії, необхідно оновити всі Інструкції з безпеки життєдіяльності.
27. У листі МОНмолодьспорту України від 01.02.12 № 1/9-72 про
інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення занять у
кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх
навчальних закладах», зазначено, що відповідно до Положення
про порядок проведення навчання з питань охорони праці,
інструктажі з безпеки життєдіяльності з учнями проводять
завідувачі кабінету (лабораторії),учителі (викладачі).
28. На початку навчального року перед початком занять у кожному кабінеті,
лабораторії проводиться первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності.
Мета проведення первинного інструктажу – формування відповідального
ставлення учнів до особистої безпеки та безпеки тих, хто оточує,свідоме розуміння
необхідності захисту та збереження свого власного здоров’я,
дотримання правил безпечної поведінки в умовах виникнення екстремальних
ситуацій, у тому числі аварій, і уміння надати першу допомогу і самодопомогу у
разі нещасних випадків.
Реєстрація такого інструктажу проводиться в журналі реєстрації інструктажів з
безпеки життєдіяльності, який зберігається в кожному кабінеті (лабораторії).
Перед початком вивчення навчальної теми, виконання завдань, пов’язаних з
використанням різних матеріалів, інструментів, приладів, на початку уроку,
заняття, лабораторної, практичної роботи тощо також проводиться первинний
інструктаж з безпеки життєдіяльності.
Про проведення такого первинного інструктажу в журналі обліку навчальних
занять на сторінці предмета в розділі змісту уроку, заняття робиться запис:
«Інструктаж з БЖД». Учні, які інструктуються, не розписуються про такий
інструктаж
29. Позаплановий інструктаж з учнями проводиться у разі порушення ними
вимог норм і правил, що може призвести чи призвело до травм, аварій,
пожеж тощо, при зміні умов виконання навчальних завдань
(лабораторних, практичних робіт тощо), у разі нещасних випадків за
межами навчального закладу (екскурсії, подорожі тощо).
Реєстрація позапланового інструктажу проводиться в журналі реєстрації
інструктажів.
Під час проведення позанавчальних заходів у кабінетах (лабораторіях)
природничо-математичного напряму (конкурси, олімпіади, турніри з
предметів, екскурсії, подорожі) або заходів навчального призначення
(прибирання приміщення, дослідна робота на навчально-дослідній
ділянці, в куточку живої природи тощо) з учнями проводиться цільовий
інструктаж.
Реєстрація проведення цільового інструктажу здійснюється в журналі
реєстрації інструктажів
30. Організація роботи з поширення досвіду
вчителів-методистів,старших вчителів:
Проблемні семінари:
1.Використання методів розвитку КМ під час вивчення нового матеріалу на
уроках хімії.(Деленко С.П.) - жовтень.
2.Використання опорних конспектів на уроках хімії як засіб
формування навичок самостійного здобуття знань. (Петришак Н.Б.)- березень
3. Формування навичок самостійного здобуття знань з хімії в контексті роботи з
обдарованими дітьми.(Пальцева І.В.)- січень
4..Школа молодого
вчителя біології та хімії (кер.Батіг О.І.) 5.Творча група
вчителів хімії (кер.Деленко С.П.)- Створення навчально-методичного
комплексу викладання хімії відповідно нових навчальних програм для 7
класів.
32. Організація та проведення
педагогічних конкурсів
Конкурс на кращий методичний матеріал еколого
-натуралістичного змісту - листопад
Конкурс на кращу авторську програму гуртка з хімії
для учнів 7 класів - лютий