Моніториг соціалізації випускників початкової школи

1. РМО вчителів 4 класів
відділу освіти Криворізької РДА
Керівник РМО: Кравець Ольга Валентинівна
соціалізації
випускників початкової
школи

2. Дитина виховується різними
випадковостями, її оточуючими.
Педагогіка повинна дати напрямок
цим випадковостям.
В.Ф.Одоєвський
АКТУАЛЬНІСТЬ
Вже багато років у глибинах традиційного підходу до навчання зріла, пророщувалася нова
філософія освіти, де на перший план висувається питання цінності людської особистості.
Ідеї, окресленні в працях педагогів-новаторів, гуманістів С.Русової, В.Сухомлинського,
Я.Корчака, Ш.Амонашвілі, А.Макаренка, були підтримані вимогами сучасності.
Альтернативою традиційного навчання та виховання стала філософія особистісно
орієнтованого підходу як основи освітньо-виховного процесу.
У цьому аспекті розвитку освіти стратегія роботи загальноосвітньої школи спрямована на
моделювання комфортного і творчого освітнього середовища, в якому з урахуванням
закономірностей розвитку дитини будуть створені особливі умови для актуалізації
рушійних сил її особистісного росту. В такому середовищі, завдяки підтримці та захисту
відбуватимуться:

3. формування позитивного «Я-образу», який, у свою чергу, відповідає за можливість
самореалізації;
ефективна самореалізація дитини, завдяки якій школа ІІ ступеня отримає зрілу на своєму
рівні, компетентну особистість;
до цього переліку треба додати ще й пошук шляхів співпраці, співдружності між учителем,
учнями та батьками, та між самими учнями.
Процес навчання та виховання будується за трьома векторами:
1) соціально-груповий: прийняття учасниками навчально-виховного процесу загальнолюдських
та національних цінностей, культурних і прогресивних родинно-побутових і релігійних
традицій, норм;
2) індивідуальний (особистісний): відокремлення себе із середовища – самопізнання,
саморозвиток, самовиховання, самонавчання, самоствердження, самооцінювання,
самореалізація тощо;
3) комунікативний: взаємодія із середовищем – однолітками, батьками, вчителями, іншими
дорослими.
З метою сприйняття особистісної зрілості та життєвій компетентності особистості учня початкової
школи в загальноосвітніх школах повинні створюватися такі навчально- виховні системи, які
спрямовані на розвиток учнів відповідально до їхніх інтересів і нахилів, виховання духовної
культури, формування громадян, здатних відповідати за свої вчинки, бути патріотами,
постійно працювати над самовдосконаленням, вести здоровий спосіб життя.

4.  Соціальна компетентність:
 уміння безконфліктно співіснувати в колективі;
 вміння приймати рішення;
 вміння робити вибір;
 уміння спілкуватися.
 Самоосвітня компетентність, уміння самоорганізації:
 самостійність у навчальній діяльності;
 володіння основними засобами самоконтролю;
 вміння переносити набуті знання в нестандартну ситуацію для розв'язання
проблем;
 уміння зосереджуватися й підтримувати увагу.
 Особистісна компетентність:
 уміння працювати над розвитком індивідуальних здібностей;
 активність і самостійність у пізнавальній та соціальній діяльності;
 вміння аналізувати свої думки та дії.
 Компетентне ставлення до свого здоров'я:
 рухова активність;
 емоційно-позитивне ставлення до навчання;
 фізична розвиненість.

5. Випускник початкової школи повинен бути здатен на:
 швидку адаптацію в мінливих життєвих ситуаціях;
 критично мислити;
 використовувати набуті знання і вміння в навколишній дійсності;
 бути здатним генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення, творчо мислити;
 бути комунікабельним, контактним в різних соціальних групах;
 вміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;
 уміти добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її
для індивідуального розвитку і самовдосконалення;
 бережно ставитися до свого здоров'я і здоров'я інших як найвищої цінності
 визначити своє життєве кредо і свій стиль життя.
 впевненість у собі, постійне розширення власних можливостей, реалізація намічених цілей;
 здатність до навчання протягом усього життя;
 адекватність оцінки власних сил, здатність знаходити можливості для їх реалізації;
 здатність брати на себе відповідальність за свої вчинки, бути терпимим до інших людей.

7. Соціальна компетентність - це багатогранна характеристика особистості, яка
своєю багатокомпонентністю охоплює всю множину та глибину функціонуванння
особистості в соціумі.
Шляхи формування соціальної компетентності молодшого школяра:
 Співпраця з батьками.
 Проведення виховних годин, хвилинок спілкування, тренінгів, екскурсій, дискусій,
ранкових зустрічей.
 Ігрове та рольове моделювання життєвих ситуацій.
 Заходи по подоланню негативних проявів.
 Корекційні заняття по зниженню емоційного напруження.
 Робота самоврядування в класі
Як відстежується (моніториться) дана компетентність:
 Спостереження.
 Анкетування - анкета Н.Г. Лусканової.
 Психологічні тести:
- тест Н.Є. Щуркової “Ситуація вибору”, методика Н. Ш. Гуткіна “Колірний тест відносин”
 Діагностування.
 Самооціночні методики.
 Індивідуальні бесіди.
 Робота психолога.

9. Самоосвітня компетентність – це навчити дитину вчитися, дати їй уміння,
за допомогою яких вона буде самостійно здійматися зі сходинки на сходинку у
довгого шляху пізнання, - це одне з найскладніших завдань для вчителя. Саме у його
здійсненні – ключ до тієї педагогічної мудрості, опанування якої робить нашу працю
творчою. В.О. Сухомлинський
Шляхи формування самоосвітньої компетентності молодшого
школяра:
 Самостійне опрацювання інформації.
 Співвіднесення теоретичних знань з практикою..
 Рольові ігри, педагогічні ситуації, завдання творчого характеру, проблемні ситуації.
 Пошукова діяльність, , нестандартні уроки, проекти, дослідження, тренінги.
 Використання різних прийомів і методів, ІКТ.
 Робота в групах, в парах, створення ситуації успіху.
Як відстежується (моніториться) дана компетентність:
 Спостереження.
 Анкетування
 Графічний диктант Ельконіна.
 Методика “Хатка”, “Лабіринт”, “Виправ помилку”, методика Р. Жиля, методика Ільїна
“Направленість на оцінку знань”
 Діагностування.
 Самооціночні методики.
 Індивідуальні бесіди, перевірні роботи.

11. Особистісна компетентність – формування компетентної особистості
молодшого школяра на основі розвитку пізнавального інтересу:
- навчити самостійно мислити;
- озброїти необхідними знаннями, вміннями і навичками;
- спонукати робити особистий внесок у розбудову суспільства.
Шляхи формування особистісної компетентності молодшого
школяра:
 Самостійні, практичні, індивідуальні роботи.
 Уроки мистецького циклу, конкурси, КТС, круглі столи.
 Рольові ігри, ігри-тренінги, шкільні проекти, дискусії, проблемні ситуації.
 Діалоги, монологи, інсценізації, виховні бесіди.
 Використання ІКТ, інтерактивних вправ і завдань.
 Участь в гуртках, секціях, в художніх і музичних школах.
Як відстежується (моніториться) дана компетентність:
 Спостереження.
 Анкетування
 Психологічні тренінги.
 Методика “ Профіль соціального розвитку ”, “ Вибір дії, методика кодування
 О. Венгера.
 Діагностування.
 Графічний диктант Ельконіна.

13. Компетентне ставлення до свого здоров’я – виховання здорового
покоління, свідомого ставлення особистості до свого здоров’я та здоров’я оточуючих.
Шляхи формування здоров’язберігаючої компетентності молодшого
школяра:
 Фізкультпаузи, динамічні паузи, хвилинки релаксації, руханки , тренінгові вправи.
 Рухливі ігри, естафети, спортивні змагання, заняття за інтересами з фізичного
виховання.
 Екскурсії, акції, трудові десанти, операція “ Рейд” .
 Прийоми психо – емоційної розрядки: гумор, посмішка, музичні хвилинки.
 Участь в спортивних секціях, дні здоров’я.
Як відстежується (моніториться) дана компетентність:
 Спостереження.
 Анкетування , тестування
 Листок здоров’я.
 Співбесіди, дискусії, пропаганда здорового способу життя.
 Діагностування.
 Медичні огляди.