1. Бенефіціар VS Вигодоодержувач: Підводні камені нового антикорупційного закону Новації українського законодавства та його вплив на структурування бізнесу в Україні
-

2. Терміни закону 5114

3. Кінцевий вигодоодержувач юридичної особи
фізична особа, яка
незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб;
здійснюється:
а) шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, або
б) шляхом реалізації права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також
в) вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності,
г) давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або
д) яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
При цьому фізичною особою - кінцевим вигодоодержувачем юридичної особи не може бути особа, яка є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.

4. Істотна участь - пряме або опосередковане володіння часткою у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу (фонду), 10 і більше відсотків акцій або прав голосу в юридичній особі, прямий або опосередкований вплив на неї.
Публічні діячі :
національні публічні діячі,
іноземні публічні діячі,
діячі, що виконують значні функції в міжнародній організації,
а також їх пов’язані особи.

5. Національні публічні діячі - фізичні особи, які виконують публічні функції в Україні, а саме:
Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, перший заступник міністра, заступник міністра, інші керівники центральних органів виконавчої влади та їх заступники;
Голова та члени Центральної виборчої комісії;
народні депутати України;
Голова та члени Правління Національного банку України, члени Ради Національного банку України;
Голова та судді Конституційного суду України, Голова та судді Верховного Суду України, голови та судді вищих спеціалізованих судів, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради юстиції;
Генеральний прокурор України та його заступники;
Голова та члени Рахункової палати;
надзвичайні і повноважні посли;
Начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, начальники Сухопутних військ, Повітряних Сил, Військово-Морських Сил;
Голова Служби безпеки України та його заступники;
Голова Антимонопольного комітету України та його заступники;
члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;
державні службовці, посади яких віднесені до першої та другої категорій посад;

6. керівники обласних територіальних органів центральних органів виконавчої влади та прирівняні до них,
прокурори областей та прирівняні до них,
керівники обласних територіальних органів Служби безпеки України,
голови апеляційних судів;
керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних та казенних підприємств, господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків;
керівники статутних органів політичних партій;
члени центральних статутних органів політичних партій.

7. Іноземні публічні діячі - фізичні особи, які виконують публічні функції в іноземних державах, а саме:
глава держави,
керівник уряду, міністри та їх заступники;
депутати парламенту;
голови та члени правлінь центральних банків;
члени верховного суду, конституційного суду або інших судових органів, рішення яких не підлягають оскарженню, крім як за виняткових обставин;
надзвичайні та повноважні посли, повірені у справах;
керівники центральних органів військового управління;
керівники адміністративних, управлінських чи наглядових органів державних підприємств;
посадові особи політичних партій.
Діячі, що виконують значні функції в міжнародній організації:
посадові особи міжнародних організацій, що обіймають або обіймали протягом останніх трьох років в них керівні посади, а саме: директори, голови правлінь або їх заступник,
або виконують будь-які інші керівні функції на найвищому рівні в міжнародних організаціях, у тому числі в міжнародних міждержавних організаціях,
члени міжнародних парламентських асамблей,
судді та керівні посадові особи міжнародних судів.

8. Пов’язані особи публічних діячів (національних, іноземних, діячів, що виконують значні функції в міжнародній організації)
члени сім’ї;
юридичні особи, кінцевими вигодоодержувачами або власниками істотної участі яких є такі діячі чи їх члени сім’ї.
Члени сім’ї:
особи, які перебувають у шлюбі, їхні діти (у тому числі повнолітні) та їх подружжя;
батьки;
 особи, які перебувають під опікою і піклуванням;
інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

9. Що нового в процедурі реєстрації компанії в Україні?

10. До прийняття Закону
Після прийняття закону
Перелік відомостей про засновників, які повинні міститися в ЄДР (ст. 17 ЗУ Про державну реєстрацію):
1) засновник фізична особа - прізвище, ім'я, по-батькові, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків
2) засновник юрдична особа - найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код.
1) засновник фізична особа - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
2) засновник юридична особа - найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код; 3) інформація про кінцевого вигодоодержувача - прізвище, ім'я, по батькові, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина Україна, або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків; 4) інформація про структуру власності засновників юридичних осіб, яка дає можливість встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб: прізвище, ім'я, по батькові, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина Україна або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків.

11. До прийняття Закону
Після прийняття закону
Документи, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи
Інформація з документами, що підтверджують структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає змогу встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб.
До реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи засновником (засновниками) або уповноваженою ними особою включається:
- інформація про структуру власності засновників - юридичних осіб, яка дає можливість встановити фізичних осіб - власників істотної участі цих юридичних осіб та містить такі дані про зазначених фізичних осіб: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
- інформація про кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) юридичної особи, у тому числі кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, а саме: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності). Зазначена інформація не включається до реєстраційної картки для проведення державної реєстрації політичних партій, творчих спілок та їх територіальних осередків, адвокатських об'єднань, торгово- промислових палат, державних органів, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій.

12. До прийняття Закону
Після прийняття закону
Зміна відомостей про юридичну особу:
До ЄДР вносяться інформація у випадку зміни складу засновників, та інформації про засновників у випадку
1. До ЄДР вноситься інформація у випадку зміни складу засновників та інформацію про засновників. По засновникам юридичним особам розкривається інформація про кінцевого вигодонабувача та або власників істотної участі.
2. Якщо засновник – юридична особа до ЄДР вноситься інформація у випадку зміні кінцевих вигодоодержувачів та/або власників істотної участі юридичної особи, у тому числі кінцевих вигодоодержувачів та/або власників істотної участі її засновника.
Підстави відмови в проведенні державної реєстрації
- невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі
- невідповідність відомостей про засновників (учасників) та кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі

13. Виключення:
Інформація щодо інформація про структури власності засновників - юридичних осіб, інформація про кінцевого вигодоодержувача та/або власника істотної участі юридичної особи не включається до реєстраційної картки для проведення державної реєстрації:
-політичних партій;
-творчих спілок та їх територіальних осередків;
-адвокатських об'єднань;
-торгово-промислових палат;
-державних та органів місцевого самоврядування, їх асоціацій.

14. Строки:
Юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим законом, подають державному реєстратору відомості про свого кінцевого вигодоодержувача, а якщо засновник – юридична особа, упродовж шести місяців з дня набрання чинності цим законом.
Дата набрання чинності Закону 5114 – 25.11.2014 року
Гранична дата надання відомостей – 25.05.2015 року

15. Відповідальність

16. ч. 5 статті 166 прим 11 Кодексу про адміністративні правопорушення в редакції закону 5114
«Неподання юридичною особою державному реєстратору передбаченої Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" інформації про вигодоодержувача (вигодоодержувачів) юридичної особи –
тягне за собою накладення на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Хто може:
Пункт 1 статті 255 Кодексу про адміністративні правопорушення в редакції закону 5114
-суб’єктів державного фінансового моніторингу;
-центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

17. Фінмоніторинг

18. ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» також визначає поняття вигодоодержувача.
Введено поняття кінцевий вигодоодержувач юридичної особи, публічні діячі, які надаються в значенні Закону 5114
Фінансові операції можуть бути направлені на фінансування тероризму, або на легалізацію доходів отриманих злочинним шляхом, тому одним з основних завдань закону є закріплення процедури виявлення фінансових операцій які підлягають моніторингу.
Фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень.

19. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати такі заходи:
… стосовно публічних діячів, факт належності до яких клієнта або особи, що діє від його імені, суб'єкт виявляє відповідно до внутрішніх процедур під час встановлення ділових відносин з клієнтом та у процесі його обслуговування:
а) встановлювати з дозволу керівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу відносини з публічними діячами;
б) вживати заходів для з'ясування джерел походження коштів таких осіб;
в) проводити з урахуванням рекомендацій відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу моніторинг операцій, учасниками або вигодоодержувачами яких є публічні діячі, у порядку, визначеному для клієнтів високого ризику…
З метою ідентифікації резидентів суб'єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють:
… для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження; з'ясовують відомості про органи управління та їх склад; дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками і майном; відомості про власників істотної участі в юридичній особі; відомості про кінцевих вигодоодержувачів юридичної особи; ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; реквізити банку, в якому відкрито рахунок, і номер банківського рахунку.

20. З метою ідентифікації нерезидентів суб'єкти первинного фінансового моніторингу встановлюють:
… для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження та реквізити банку, в якому відкрито рахунок, номер банківського рахунку, з'ясовують відомості про органи управління та їх склад; дані, що ідентифікують осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та майном; відомості про власників істотної участі в юридичній особі; відомості про кінцевих вигодоодержувачів юридичної особи. Суб'єкту первинного фінансового моніторингу надається також копія легалізованого витягу з торгового, банківського чи судового реєстру або нотаріально засвідчене реєстраційне посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про реєстрацію відповідної юридичної особи…

21. Реєстр речових прав

22. Закон 5114 закріплює, що інформація про зареєстровані права та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою та загальнодоступною.
Формат розкриття:
Для фізичних та юридичних осіб - виключно за об’єктом нерухомого майна в електронній формі через офіційний веб-сайт Державної реєстраційної служби, чи в паперовій формі шляхом подання заяви особисто в Державну реєстраційну службу та нотаріусам.
Для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, нотаріусів - у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб’єктом права чи за об’єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису.
Інформація про зареєстровані права та їх обтяження, отримана в електронній чи паперовій формі за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, є офіційною та використовується відповідно до законодавства.

23. У разі проведення державної реєстрації виникнення права власності на нерухоме майно державний реєстратор вносить до запису про право власності та суб'єкта цього права такі відомості щодо суб'єкта права власності:
для фізичної особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства):
- прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові;
- податковий номер (крім громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України);
- номер та серія паспорта громадянина України (для громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційного номера), офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України);
- реквізити документа, що посвідчує особу власника (номер та серія документа, дата його видачі, відомості про суб'єкта, що здійснив його видачу, тощо);
для юридичної особи (резидента та нерезидента):
- найменування юридичної особи;
- податковий номер;
Регулюється
Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141

24. Використання структур з кількома компаніями

25. Офшорная компания - акционер
Нерезидентный холдинг

26. Основною метою структуруванню бізнесу є створення декфлько юридичних осіб.
Перше – здійснює основну господарську діяльність (виробництво).
Друге набуває сировину і матеріали, перепродуючи їх першому.
Третє - продає готову продукцію.
Четверте - володіння на праві власності спорудами, землею, устаткуванням і обладнанням, автомобілями, об'єктами інтелектуальної власності (ТМ), передаючи їх у користування першим трьом.
Друге і третє підприємства створюються з метою накопичення зобов'язань перед покупцями готової продукції та постачальниками сировини і матеріалів.
Особливу увагу необхідно приділити створенню та діяльності четвертого підприємства, власника майна. Найбільш стійкою організаційно-правовою формою від рейдерських атак є товариство з обмеженою відповідальністю та приватне підприємство, але за умови грамотного написання статуту.

27. На четвертому підприємстві потрібно головну увагу системі економічної безпеки, юридичному аналізу договорів, що укладаються, захисту комерційної таємниці, зберіганню печатки підприємства, установчих документів, правовстановлюючих та інших документів, роботі з контролюючими органами і т.і. Зробити це набагато простіше завдяки вузькій спеціалізації підприємства, невеликої кількості робітників, мінімального документообігу.
Договори з енергопостачальними організаціями та постачальниками комунальних послуг повинні укладати орендарі приміщень, тим самим максимально звільнивши четверте підприємство від накопичення зобов'язань перед третіми особами. Зобов'язання по земельному податку та інші платежі необхідно контролювати і стабільно погашати.
Таким чином, при структуруванні бізнесу, одні підприємства у нас будуть накопичувати зобов'язання, а інші активи. Будь-яка атака на підприємство, що володіє активами, буде легко відбита в силу відсутності неконтрольованих боргів, неможливості втягнути підприємство в процедуру банкрутства і налагодженій системі безпеки.

28. Атака на підприємство з боргами буде безглуздою унаслідок відсутності активів. Але якщо вона почалася і блокує роботу підприємства, швидко реєструється нове підприємство, укладаються договори оренди будівель, верстатів, автомобілів і продовжується господарська діяльність, а підприємство-жертва віддається рейдерам на «поживу».
Структурування бізнесу може бути як дуже складним, що складається з великої кількості підприємств, що мають вузьку спеціалізацію, так і максимально простим, що складається з двох-трьох підприємств. Захищеність активів можна збільшити за рахунок передачі кожного будови або групи будівель окремій юридичній особі. В такому випадку рейдерам необхідно опрацьовувати кожне підприємство, що істотно здорожує захоплення або взагалі робить його неможливим.
У разі укладення договору позики, кредиту, поручительства, інших договорів та в забезпечення зобов'язань передачі в заставу (іпотеку) активів підприємства ми не піддаємо ризику інші активи, на які також може бути звернено стягнення при недостатності коштів, отриманих від реалізації заставленого майна.

29. Поділ активів є економічно доцільним. При необхідності продажу одного з об'єктів нерухомості досить передати корпоративні права підприємства, тим самим зменшуються витрати з оформлення, зберігаються дорогі дозволи та погодження, видані безпосередньо власнику будови, що збільшує привабливість і вартість об'єкта.
Підприємства, задіяні в структуруванні, не повинні володіти корпоративними правами один одного, а всі повинні належати головної компанії (компаніям) або непов'язаним особам.

30. Виділення – безподатковий спосіб реорганізації компанії

31. ст. 56 Господарського кодексу України,
стаття 109 Цивільного кодексу України
Виділення - правовий спосіб реорганізації
підприємства.
При виділенні юридична особа виділяється зі складу іншої, при цьому продовжує існувати і той суб'єкт, зі складу якого відбулося виділення новоствореної юридичної особи.
Відповідно до виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.
Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов'язаний скласти та затвердити розподільчий баланс.
Розподільчий баланс – це баланс підприємства, що реорганізується, в якому активи і пасиви (майно, вимоги і зобов'язання), розподілені між ним і підприємством-правонаступником, що утворюється в результаті виділення.
Розподільчий баланс має відбити баланс новоствореного підприємства на момент початку його господарської діяльності. Відповідно до балансового рівняння у балансах підприємства, що реорганізовується, і новоствореного підприємства сумі активів має відповідати сума капіталу та зобов'язань.

32. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу.
Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.
Якщо після виділу неможливо точно встановити обов'язки особи за окремим зобов'язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов'язанням.
Не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з … реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб (196.1.7. ПКУ)
Повідомлення кредиторів – не передбачено.
Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації юридичних осіб, утворених в результаті виділу (ст. 32 Закону про реєстрацію).

33. Право власності на нерухоме майно ст. 182 ЦКУ
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
ст. 3 Закону про держ. реєстрацію речових прав на нерухомість
•державна реєстрація прав на нерухоме майно є обов'язковою.
•права на нерухоме майно виникають з моменту державної реєстрації.
•будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) укладаються, якщо право власності на таке майно зареєстровано відповідно до закону.

34. Дякую за увагу