Історичний словник за 5-11 класи

1. Словник понять та термінів
Археологія – наука, що вивчає минуле за речовими історичними
джерелами
речові (матеріальні) пам'ятки та реконструює за ними давню історію
людства.
Історичні джерела – це носії інформації, за якими вчені з’ясовують
умови життя в попередні часи.
Археологічна культура – це комплекс подібних між собою археологічних
пам’яток, що відносяться до одного часу і поширені в певній місцевості.
Палеоліт - давня кам'яна доба, початковий і найтриваліший період
історії людства. Кінець палеоліту датується ХІІ – Хтис. до н.е.
Мезоліт – середня кам’яна доба, період кам’яної доби (ХІІ-VIIтис. до
н.е.), що був перехідним між палеолітом і неолітом. Винайдено лук і
стріли. З’явилися перші навички у виробленні глиняного посуду.
Неоліт - новий кам'яний вік, заключний період кам’яної доби (X-
поч.IIIтис. до н.е.). Початок переходу від привласнюючих форм
господарства до відтворювальних, створюються культурно-історичні
області, широко поширюються вироби із кераміки. На території України
неоліт датується VIII – IVтис. до н.е.
Енеоліт – мідна доба, назва перехідного часу від заключного періоду
кам’яної до бронзової доби, характеризується появою виробів із міді.
Поруч із мідними знаряддями праці одночасно використовувалися і
кам’яні, які переважали. Найдавніші мідні предмети датуються VІІІ –
Vтис. до н.е. На території України енеоліт датується IV – ІІІтис. до н.е.
Період формування великих спільних за походженням суспільних
об’єднань, розквіту патріархату.

2. Бронзовий вік - історичний період (кінець IV — поч.I тис. до н. е.), який
характеризується виготовленням і використанням бронзових знарядь
праці і зброї, появою кочового скотарства, поливного рільництва,
писемності, рабовласницьких держав. На території України бронзовий вік
датується ІІІ – ІІтис. до н.е.
Ранній залізний вік – період ранньої історії людства (І тис. до н.е.), який
характеризується використанням і поширенням виробів із заліза. На
територію України техніку виготовлення і обробки заліза принесли
кіммерійські племена.
Колонізація - заселення незайманих земель або захоплення чужих
територій із подальшим їхнім заселенням.
Доба Київської Русі. Галицько-Волинська держава
Віче – народні збори, на яких вирішувалися важливі народні справи.
«Десятина» - в Київській Русі називали частку доходів великого князя,
що надавалася для потреб давньоруських церков.
Дружина – збройний загін у Русі, що становив постійну військову силу у
князя
Племінний союз - об'єднання кількох племен. Східнослов’янські племінні
союзи об'єднувалися переважним чином на основі господарських.
Князь – у ранньому середньовіччі у слов’ян так називали воєначальника
племені, союзу племен, військової дружини. З переходом від первісно-
родових до феодальних суспільних відносин князівська влада почала
переходити у спадок і стала позначати титул голови феодальної монархії.
У пізніші часи так називали власника вищого шляхетського титулу.

3. Язичництво - з давньоруської мови "народ", будь-яка політеїстична
релігія. На Русі язичництво було поширене до насадження християнства.
Його сутність полягала в обожненні сил природи й культі предків.
Християнство - один з напрямків єдинобожжя, який зародився на сході
Римської імперії. Поряд з ісламом та буддизмом входить в число трьох
світових релігій. Характерною особливістю християнства, яка відрізняє
його від інших напрямків єдинобожжя, є віра в Ісуса Христа як втілення і
прояв Бога заради спасіння всього людства і людського суспільства і
настанови в істині. На відміну від християнства іслам та іудаїзм не
визнають Ісуса Христа як одну з іпостасей Всевишнього.
Автокефалія – незалежність, самврядування православних церков.
Роздробленість – доба роздробленості, історичний період в історії
Київської Русі (сер.ХІІ – ХІІІст.). Характеризується зміною державного
устрою Київської Русі та форми її правління. Від централізованої
монархії управління державою перейшло до колективного сюзеренітету
(об’єднання найважливіших князів), узаконеного Любецьким з’їздом.
Устрій Київської Русі часів роздробленості можна порівняти з сучасними
федераціями — державами, що складаються з кількох державних
утворень, за якими зберігається певна самостійність.
Вотчинне землеволодіння – спадкове землеволодіння. Правовий статус
"отчини" як родової власності, спадкового володіння певної князівської
лінії було закріплено постановою Любецького з'їзду князів.
Бояри – представники родоплемінної знаті та верхівка дружинників, які
займали друге, після князів, панівне становище в управлінні державою.
Смерди – члени громади, вільні селяни, які жили на власних землях і
княжих наділах
Руська правда - збірка норм давньоруського права

4. "Слово про закон і благодать" – твір написаний київським
мітрополитом Іларіоном, присвячений Володимиру Великому, в якому
обгрунтовується ідея рівноправності Русі в сім’ї народів й уперше Київ
характеризується як столиця.
Ікони - живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа,
Богородиці, святих і подій Святого Письма.
Билини - руські народні епічні пісні
Мозаїка – зображення або визерунок, зроблений з окремих, щильно
припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці
різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т.ін.
Літопис – історичний твір, в якому розповідь про події та факти
подаються за роками.
Фреска – картина, написана фарбами по свіжій вологій штукатурці.
Книжкова мініатюра – художнє оздоблення рукописів, зроблений від
руки малюнок, багатобарвна ілюстрація або заставка, кінцівка. Видатні
зразки книжкової мініатюри - Остромирове євангеліє (1056 – 1057рр.),
Ізборник Святослава (1073р.)
"Слово о полку Ігоревім"– найдавніша пам’ятка давньоруської
літератури та історичне джерело. Створена 1187р.
"Повість минулих літ" – давньоруський літопис, визначне писемне
джерело історії України. Складений ченцем Нестором у 1113р.

5. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та інших
держав (др.пол. ХІV – пер.пол ХVІст.)
Шляхта - привілейований суспільний соціальний стан, форма
аристократії, який утворився на основі зближення родової знаті з
військовослужилою верствою і отримала значні пільги.
Панщина – примусова неоплачувана праця залежних селян у
господарстві пана-землевласника.
Магдебурзьке право – міське прааво, за яким міста частково звільнялися
від підпорядкування центральній адміністрації, влади феодалів і
створювали органи самоврядування.
Магістрат – міське самоврядування.
Цехи – об’єднання міських ремісників однієї чи споріднених
спеціальностей для захисту своїх інтересів, виробництва й збуту своїх
товарів.
Фільварок – шляхетське господарство, в якому використовувалася праця
покріпачених селян.
Українські землі в др. пол. ХVI - пер.пол. ХVІІIст.
Козак – термін тюркського походження, що означає вільну людину,
шукача пригод, бурлаку; водночас уживався на означення охоронця
кордонів, вправного вояка тощо.
Українська шляхта - вищий суспільно-політичний, привілейований,
провідний соціальний стан, аристократія в Давній Русі-Україні, Галицько-
Волинський державі, Великому Князівстві Литовському, Речі Посполитій,

6. Козацькій державі та інших державних утвореннях на теренах України.
Реєстрове козацтво - частина українського козацтва, яка перебувала на
державній військовій службі і була записана в окремий список — реєстр.
Запорізька Січ - військово-суспільний і духовний центр українського
козацтва.
Козацька Старшина - військовий та адміністративний керівний орган
Запорізької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також
Слобідської України.
Клейноди – дорогоцінні знаки старшинської влади.
Греко-католицька церква – християнське об’єднання, створене
Берестейською унією в 1569р.
Братство – релігійно-громадська організація міського населення при
православних (згодом і греко-католицьких) парафіях в Україні та
Білорусі.
Національно-визвольна війна - назва історичного періоду 1648—1657
років та повстання під проводом Богдана Хмельницького, під час яких Річ
Посполита втратила контроль над центральною частиною українських
етнічних земель, на базі яких постала козацька держава «Військо
Запорозьке» на чолі з гетьманом, що проіснувала до 1760-их років.
Військо Запорізьке - у XVI столітті офіційна назва козацького війська з
центром у Запорозькій Січі, а з середини XVII століття — української
козацької держави на чолі з гетьманом.
Гетьманщина - українська козацька держава.

7. Руїна – період історії України кінця XVIIст., що відзначився розпадом
української державності і загальним занепадом. В наслідок громадянської
війни територію України по Дніпру було поділено на дві частини –
Лівобережну і Правобережну.
Конституція – основний закон країни, який визначає державний устрій,
порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та
судових органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави,
суспільства та громадян. Інші закони держави, як правило спираються на
конституцію
Малоросія - у ХVІІІ ст. в Російській імперії так почали позначати
Лівобережну Україну. Назви Малоросія, малоросійський, малоросіяни
вживалися стосовно всієї підросійської України упродовж XIX і поч. XX
ст. "Малоросія" виведено від назви "Мала Русь", якою у ХIV ст. візантійці
називали Західноукраїнські землі (Галицько-волинське князівство) через
створення в межах загальноруської мітрополії власної мітрополії:
Київську митрополію називали Велика Русь ( в грецькій огласовці —
Росія), Галицьку – Мала Русь.
Малоросійська колегія - колегія Російської імперії, утворена 1722 року
замість Малоросійського приказу для контролю за діяльністю
українського гетьмана і генеральної старшини.
Козацьке бароко - назва архітектурного стилю, що був поширений в
українських землях Війська Запорозького у XVII—XVIII ст. Виник
унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського
бароко.
Козацькі літописи - історико-літературні твори 2-ї половини XVII —
середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам.

8. Українські землі в др.пол.ХVІIІст. – 1914р.
Нова (Підпільненська) Січ - адміністративний і військовий центр
запорозького козацтва в 1734—1775 роках. Остання Запорозька Січ,
створена з дозволу та під контролем Російського уряду.
Задунайська Січ - військово-державна організація колишніх запорозьких
козаків, яка виникла після зруйнування царськими військами Нової Січі й
ліквідації Запорізького козацького війська у червні 1775 року в нижній
течії Дунаю.
Коліївщина - селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у
1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту
шляхетської Польщі.
Паланка – адміністративно-територіальна та господарська одиниця
Війська Запорозького Низового
Зимівник – господарство фермерського типу, ведене на запорозьких
землях старшинами і козаками.
Промисловий переворот - перехід від ручного, ремісничо-
мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського
виробництва, який обумовив підвищення продуктивності праці і
збільшення значення у суспільному житті буржуазії та пролетаріату.
Нація – історична спільність людей, основана на основі спільності
території, яку вони населяють, мови, особливостей культури і характеру,
економічних зв’язків.

9. Національне відродження – культурно-політичний процес, у ході якого
етнос (народ) починає відчувати себе як нація.
Декабристи – офіцери російської армії які за допомогою збройної сили
планували встановити у Росії конституційний лад.
Масонство – суспільний морально-етичний рух у вигляді закритої
організації, який сповідує ідею Бога – Великого Майстра Всесвіту.
Основні принципи руху – свобода, рівніть, братерство. В Україні
масонство поширюється в кін. ХVIII ст. Центром руху став Київ.
Романтизм - ідейний рух у літературі, науці й мистецтві, що виник
наприкінці ХVIII ст. у Німеччині, Англії й Франції. На території України
поширився з поч. ХІХ ст. Характерні ознаки романтизму - заперечення
раціоналізму, відмова від суворої нормативності в художній творчості,
культ почуттів людини. Його ідеологія спирається на культ
індивідуалізму, на підкреслену, загострену увагу людської особистості,
до психологічних проблем її внутрішнього "Я".
Земства - виборні органи місцевого самоврядування (земські збори,
земські управи) в Російській імперії та Російській Республіці. Введені
земською реформою 1864р.. Завідували освітою, охороною здоров'я,
будівництвом доріг тощо. Скасовані у 1918р. декретом Радянського
уряду.
Громадівський рух – суспільно-культурницька діяльність напівлегальних,
непартійних об’єднань "громад" у др. пол. ХІХст. Одним з головних
напрямків діяльності громад була організація україномовних недільних
шкіл для дорослих, організація бібліотек, семінарів та друкування
україномовної літератури. Являє собою організаційну форму
українського національно-визвольного руху 60-90-х рр. ХІХст.
Братство тарасівців – братерство тарасівців, тарасівці, таємна

10. студентська організація, створена в Полтаві в 1891р. Її учасники дали
клятву на могилі Тараса Шевченка "всіма засобами поширювати серед
українців безсмертні ідеї Великого Кобзаря". Тарасівці висунули
політичні постулати визволення української нації з-під російського
панування, повної автономії для всіх народів Російської Імперії та
соціальної справедливості. Активно залучили до товариства однодумців з
різних міст (Чернігів, Київ, Олександрія, Херсон, Одеса та ін.).
Найбільший успіх тарасівці мали у Харкові. У 1893р. частину членів
Братства тарасівців було заарештовано, проте організація продовжувала
діяти до кінця 90-х років XIXст.
Трудова міграція - переміщення працездатної особи, що супроводжується
перетинанням державного кордону (зовнішня трудова міграція) або меж
адміністративно-територіальних одиниць країни (внутрішня трудова
міграція), з метою працевлаштування на певний термін.
Політична партія – добровільне об’єднання людей, що представляє
волю певної соціальної групи, прагне оволодіти державною владою,
впливати на формування та політику органів держави відповідно до своєї
програми розвитку суспільства.
Українофіли – представники суспільно-політичного руху
українофільства (60-80-ті рр. ХІХст.), прихильники української ідеї.
Головне гасло Україна "була, є і буде". Себе українофіли називали
"народолюбцями".
Москвофіли – суспільно-політичний рух на Західній Україні,
представники якого вірили у прогресивну роль Росії в житті всього
слов’янства і заперечували існування українського народу. Пропагували
ідею "єдиної, неподільної російської народності" від Карпат до Камчатки.
Отримував широку фінансову підтримку з боку російського уряду.
Народовці - суспільно-політична течія серед молодої західно-української

11. інтелігенції ліберального напрямку, що виникла в 60-х роках ХІХст. у
Галичині. Діяльність народовців спрямовувалася на розвиток
національної самосвідомості українців. Підтримували контакти із
наддніпрянськими громадівцями.
Нова ера – порозуміння між Австро-Угорським урядом і українськими
громадівцями. У відповідь на лояльність українців до Австрійської влади
остання мала з однаковою прихильністю ставитися як до поляків, так і до
українців. Передбачалося надання українцям певної кількості місць в
Австрійському парламенті і Галицькому сеймі, розширення прав
української мови в адміністрації та судах, відкриття трьох українських
гімназій, збільшення кількості українських кафедр у Львівському
університеті та ін. Активні поборники з української сторони –
В.Антонович, О.Барвінський, О.Кониський. "Нова ера" не подолала
україно-польських суперечностей і у 1894р. сторони відмовилися від
новоерівської політики. Лише частина передбачених в угоді заходів була
виконана.
Меценат – римський політичний діяч І ст. до н.е., який щедро
підтримував письменників і поетів. У переносному значення слово
"меценат" – покровитель мистецтва і літератури.
Аматорський театр – любительский театр.
Професійний театр – у сучасному розумінні класичний театр. Перший
професійний театр в Україні "Руська бесіда" відкрився у 1864р. у Львові.
У 1882р. з ініціативи М.Кропивницького в Єлисаветграді почала
працювати перша українська професійна трупа – Товариство українських
акторів.
Модернізм – напрям у мистецтві, якому притамання заперечення
реалізму, традиційних форм, пошук нових естетичних форм.
Реалізм - стиль і метод у мистецтві й літературі, який прагне до

12. найдокладнішого опису спостережених явищ, без ідеалізації. В
Український літературі реалізм поширюється з др.пол. ХІХст. І зокрема у
творах М.Вовчок, І. Франка, І.Нечуя-Левицького.
Монополія – виключне право окремої особи, групи людей, держави тощо
на виробництво, торгівлю, промисел і т.п.
Україна в Першій світовій війні
Світова війна - глобальне протиборство коаліцій держав із
застосуванням засобів збройного насильства, що охоплює велику частину
країн світу. Термін зазвичай відносять до двох безпрецедентних
конфліктів, що відбувалися протягом 20-го сторіччя Першої світової
війни (1914-1918рр.) та Другої світової війни (1939-1945рр.).
Союз визволення України - політична організація, утворена у Східній
Галичині 4 серпня 1914р., головною метою якої було проголошення
самостійності та соборності України.
Головна українська рада - міжпартійна організація, яка мала перебрати
на себе функції єдиного представницького органу східної Галичини.
Утворена 1 серпня 1914р. у Львові представниками Української
національно-демократичнаої, радикальнаої і соціал-демократичної партій.
Програма Головної Української Ради передбачала такі основні завдання:
вироблення загального напряму української політики, вирішення
національно-політичних справ у зв'язку з війною, виступ у ролі єдиного
політичного представника галицьких українців на міжнародному рівні,
формування національного війська. Головною політичною вимогою
організації було виборення державної самостійності України.
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство - тимчасова
адміністративно-територіальна одиниця, створена царським урядом
Російської імперії наприкінці 1914р. на відвойованих російськими

13. військами землях Галичини, Буковини і Посяння з центром у місті
Чернівці. Проіснувало до 1917р. Одним з основних завдань російської
окупаційної адміністрації стало нищення українства в усіх його проявах –
політичному, релігійному і культурному. За постановою російського
генерал-губернатора відбувалися масові депортації української
інтелігенції в глиб Росії.
Українська революція і державотворчий процес
Самостійники – учасники, прибічники національного руху, руху за
незалежність своєї держави.
Універсали УЦР – звернення декларативно-програмного характеру до
українського народу, опубліковані в 1917-1918 рр. Українською
Центральною Радою.
Генеральний секретаріат - виконавчий орган, уряд, сформований
Українською Центральною Радою. Заснований 15 червня 1917р.. До
складу органу входило вісім генеральних секретарів яких очолював
генеральний писар (В.Винниченко).
Народний секретаріат – перший радянський уряд в України
затверджений 17.12.1917.
Українізація армії – процес українізації військових частин і створення
української армії (1917р.). Провідна роль в цьому процесі належала
самостійникам, на чолі з М.Міхновським, які виступали за створення в
Україні міцної регулярної армії. Через негативне ставлення Центральної
Ради до регулярних армій (вважаючи їх основою мілітаризму),
самостійники самочинно розпочали українізацію війська.
Директорія - найвищий орган державної влади відродженої Української

14. Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918р. до 10 листопада
1920р. Директорія УНР прийшла на зміну гетьманату, який було повалено
14 грудня 1918р.
Українська Галицька армія (УГА) - назва регулярної армії ЗУНР (ЗО
УНР) після договору з Добрармією генерала Антона Денікіна (17
листопада 1919р.); до цієї дати відома як Галицька армія (ГА).
УСРР - Українська Соціялістична Радянська Республіка. Назва України в
Складі СРСР до 1937р.
"Воєнний комунізм" – здійснювані більшовиками в 1917 – 1921рр.
соціально-економічні перетворення на підконтрольний ним території
колишньої Російської імперії. Ця політика передбачала: проведення
повної націоналізації всіх підприємств, мілітраризацію праці, жорсткий
централізм, введення продрозверстки, скасування товарно-грошових
відносин, натуралізацію в оплаті праці, урівнення в розподілі
матеріальних благ.
Українські землі 1921 – 1939рр.
Індустріалізація - Індустріаліза́ція в УСРР - це комплекс заходів з
прискореного розвитку промисловості у період другої половини 20-х до
кінця 30-х років. Здійснювана, головним чином, за рахунок
перекачування коштів із сільського господарства: спочатку завдяки
«ножицям цін» на промислову і сільськогосподарську продукцію, а після
проголошення курсу на форсування індустріалізації (1929р.) — шляхом
продрозкладки. Особливістю радянської індустріалізації був
пріоритетний розвиток важкої промисловості та воєнно-промислового
комплексу.
Українізація - політичне просування і впровадження елементів
української мови та української культури, в різних сферах суспільного
життя. У 20-30-х рр. була складовим елементом загальносоюзної кампанії

15. коренізації.
Автокефальна церква - православна церква, яка має цілковиту
самостійність у розв'язанні організаційних і культових питань.
Форсована індустріалізація – створення великого машинного
виробництва, передусім важкої промисловості (енергетики, металургії,
машинобудування, нафтохімії та інших базових галузей) прискореними
темпами. Форсована індустріалізація проводилася в СРСР в кін.20 –
поч.30-х рр. з метою подолання економічної відсталості, здобуття
техніко-економічної незалежності СРСР, створення економічної бази для
побудови комунізму, забезпечення всебічної обороноздатності СРСР й
перетворення його на наймогутнішу державу світу. Індустріалізація
здійснювалась на основі не реальних планів екстенсивним шляхом: не за
рахунок новітньої техніки і технологій, а за рахунок будівництва великої
кількості підприємств, збільшення кількості працюючих.
Стаханівський рух - масовий робітничий рух за підвищення
продуктивності праці, досягнення високих виробничих показників
започаткований у 1935р. на Донбасі.
Колективізація - створення великих колективних господарств на основі
селянських дворів. Передбачалося, що результатом колективізації стане
ріст виробництва сільськогосподарської продукції на 150% і знищення
приватного господарства на селі (буржуазного елементу).
Розкуркулення - операція експропріації селянських господарств у 30-ті
роки XX, складова частина примусової колективізації. Формально
спрямована проти найзаможніших селян, т.зв. куркулів, на практиці
вилилась у репресії проти значної кількості середняків, які в Україні
складали дві третини селян.
Закон про п’ять колосків - репресивний радянський закон часів

16. Голодомору, який передбачав за розкрадання колгоспного і
кооперативного майна «розстріл із конфіскацією всього майна і з заміною
за пом'якшуючих обставин позбавленням свободи на термін не нижче 10
років з конфіскацією всього майна». Амністія заборонялась. На літо
1933р. за цим законом було засуджено 150000 осіб. Зокрема, засуджували
дітей, які намагалися знайти хоч якусь їжу.
Голодомор - масовий, навмисно зорганізований радянською владою
голод, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській
місцевості на території Української СРР та Кубані, переважну більшість
населення якої становили українці. Викликаний свідомими і
цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і
Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення
українського національно-визвольного руху і фізичного знищення
частини українських селян.
Осадництво – аграрна політика Польського уряду спрямована на
послаблення економічної бази українського селянства і зміцнення
польського елементу на селі в Західній Україні та Західній Білорусі.
Польські переселенці з числа військових мали можливість безкоштовно
отримати до 45 га землі на Західній Україні, а переселенці-добровольці
придбати землю за пільговою ціною в кредит на 30 років зі звільненням
від оплати у перших 5 років володіння.
Пацифікація - репресивна акція, проведена польською владою у вересні-
жовтні 1930р. за наказом Юзефа Пілсудського, із застосуванням поліції та
армії проти українського цивільного населення Галичини. Пацифікація
була проведена у відповідь на «саботажну акцію» ОУН і
супроводжувалась масовими арештами, побиттям людей, закриттям і
руйнуванням українських установ в Галичині. Наслідком акції стала
подальша значна радикалізація українського руху опору на західно-
українських землях.

17. Русофільство - мовно-літературна і суспільно-політична течія серед
українського населення Галичини, Буковини і Закарпаття у 1819—1930-х
рр. Обстоювала національно-культурну, а пізніше — державно-політичну
єдність з російським народом і Росією.
Русинство – громадський рух на Закарпатті представники якого вважали
жителів краю окремим слов’янським народом.
Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939 –
1945рр.)
План "Ост" - секретний план уряду Третього Рейху з проведення
освоєння земель Східної Європи, і її німецькій колонізації після перемоги
над СРСР. Розроблений у 1941 р.
Новий порядок – окупаційна політика нацистської Німеччини на
завойованих нею територіях. Окупаційна політика проводилась згідно з
планом "Ост". На території України було утворено рейхскомісаріат
"Україна", західноукраїнські землі було приєднано до польського
генерал-губернаторства. Нацисти прагнули створити на завойованих
територіях "життєвий простір для німецької нації". Місцеве населення
планувалося перетворити у рабів, інтелігенцію ліквідувати. На окуповані
території мали намір переселити близько 10млн. німців, а місцевих
жителів передбачалося залишити близько 14млн. чол.
Голокост – знищення значної частини єврейського населення Європи
внаслідок нациської політики геноциду в 1939 – 1945рр.
Колабораціонізм – добровільне співробітництво окремих груп чи
прошарків населення із загарбниками на територіях окупованих ними
країн.

18. Рух Опору - поняття, що вживається на означення підпільної і
повстанської боротьби народів Європи проти окупації Німеччиною та її
союзниками. З початку 1960-х pp. під поняттям рух опору розуміється
боротьба за національні, політичні та громадянські права народів, що
перебували під контролем комуністичних режимів СРСР, країн Східної
Європи.
Депортація – примусове, за наказом органів державної влади, виселення
осіб чи груп населення, а інколи й народів, із місць постійного
проживання.
Радянізація - насильницьке насаджування на певній території норм
економічного, суспільно-політичного, культурного життя, що було
характерним для тоталітарного Радянського Союзу.
Нюрнберзький процес - міжнародний судовий процес над колишніми
керівниками гітлерівської Німеччини. Проходив у м. Нюрнберг з 20
листопада 1945 по 1 жовтня 1946 р. в Міжнародному військовому
трибуналі.
Україна 1945 – поч.ХХІст.
Операція "Вісла" - етнічна чистка, здійснена у 1947 році під
керівництвом Радянського Союзу, Польщі, Чехословаччини. Полягала у
примусовій депортації (виселенні) з використанням збройних сил
вказаних країн українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і
Холмщини на ті території у західній та північній частині польської
держави, що до 1945р. належали Німеччині, а також у різні регіони СРСР.
Ждановщина – радянська ідеологічна кампанія запроваджена секретарем
ЦК КПРС А.Ждановим в 1946р. Вона спрямовувалася на відновлення
ідеологічного контролю над суспільством, який було послаблено за часів
ІІ Світової війни. Згодом перетворилася на культурну настанову, за якої
усі радянські митці, письменники та інтелігенція в своїй творчості мали
притримуватись основної лінії Партії. Ця настанова передбачала

19. переслідування митців, що відхилялися від цієї генеральної лінії. Метою
заходів були - нейтралізація патріотично налаштованої інтелігенції,
культурно-ідеологічна ізоляція країни, зміцнення тотального контролю
над суспільством, відтворення образу зовнішнього і внутрішнього
ворога.
Лисенківщина – політична кампанія (сер.30-х – поч.60-х рр. ХХст.) з
переслідування групи генетиків. Вона включала у себе заперечення науки
генетики та тимчасову заборону генетичних досліджень в СРСР.
Кампанія отримала назву від Т.Д.Лисенка, який став її символом. У
переносному значенні лисенківщина – це будь яке адміністративне
переслідування вчених за їх політично "некоректні" наукові погляди.
Лібералізація - послаблення державного контролю над різними видами
діяльності.
Політична реабілітація - поновлення доброго імені, репутації
несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. По
смерті Сталіна були вжиті заходи для поновлення доброго імені жертв
сталінського терору як після їх смерті, так і за життя. Було реабілітовано
багато несправедливо засуджених українських письменників, митців та
деяких учених, більшість з яких репресованих за час «культу особи»
Сталіна. Реабілітації не підлягали керівники і співробітники великих
політичних опозицій 1920 і 1930-х pp.
Відлига - неофіційна назва періоду історії СРСР, що розпочався після
смерті Й. Сталіна (друга половина 1950-х — поч.1960-х рр.). Його
характерні риси - певний відхід від жорсткої Сталінської тоталітарної
системи, спроби її реформування в напрямку лібералізації, відносна
демократизація, гуманізація політичного та громадського життя. В цей
період засуджено культ Сталіна, реабілітовано велику кількість
політв’язнів, повернутто депортовані народи.
Раднаргоспи - ради народного господарства, державні органи

20. територіального управління й планування промисловістю УРСР і СРСР,
що існували 1918–1931рр. і 1957–1965рр.
Шістдесятники - назва нового покоління радянської та української
національної інтелігенції, що ввійшла у культуру та політику в СРСР в
другій половині 1950-х рр. — і найповніше себе творчо виявила на
початку та в середині 1960-х років. Вони являли собою внутрішню
моральну опозицію до радянського тоталітарного державного режиму
Дисидентство - рух, учасники якого в Україні виступали за
демократизацію суспільства, за вільний розвиток української мови та
культури, реалізацію прав українського народу на власну державність.
Застій - назва одного з останніх періодів існування радянської
економічної та політичної системи (середина 1970 - середина 1980-х
років). Цей період пов'язують з ім'ям Генерального секретаря ЦК КПРС
Леоніда Брежнєва, під час правління якого (1964-1982рр.) складалися
передумови глибокої системної кризи — економічної та соціальної, які
врешті призвели до краху радянської економіки та політичного розпаду
СРСР.
Номенклатура – працівники, призначені чи затверджені вищими
органами на будь-які посади.
Дефіцит – з лат. "не вистачає", коли в економіці відбувається
перевищення попиту над пропозицією.
Самвидав - видавані поза цензурою підпільні листівки, брошури, книжки
й періодичні видання.
Правозахисник - у широкому розумінні це кожна людина, яка сповідує
філософію верховенства прав людини.

21. Часи
ХІІ – Хтис. до н.е. – кінець палеоліту
ХІІ-VIIтис. до н.е. – період мезоліту (середня кам’яна доба)
VIII – IVтис. до н.е. – період неоліту (нова кам’яна доба) на території
України
IV – ІІІтис. до н.е. – період енеоліту (мідний вік) на території України
IV – сер ІІІ тис. до н.е. – розселення племен трипільської культури на
території України
ІІІ – ІІтис. до н.е. – бронзовий вік на території України
І тис. до н.е. – ранній залізний вік
V – VІІ ст. - Велике розселення слов’ян
Доба Київської Русі. Галицько-Волинська держава
882р. – об’єднання північних та південних руських земель князем Олегом
(Олег оволодів Києвом вбивши київських князів Аскольда і Діра)
882-912рр.– правління князя Олега
907р. – перший похід князя Олега на Константинополь й укладання
договору
911р. – другий похід князя Олега на Константинополь
912-945рр.– правління князя Ігоря
945р. – повстання древлян, убивство князя Ігоря
945-964рр.– князювання Ольги
946р. – посольство княгині Ольги до Візантії
964-972рр.– князювання Святослава
980-1015рр.– правління князя Володимира
988р. – запровадження християнства як державної релігії
1019-1054рр.– князювання Ярослава Мудрого в Києві
1037р. – спорудження храму Св.Софії у Києві
1051р. – заснування Києво-Печерського монастиря
1054-1073рр.– тріумвірат Ярославичів
1056–1057рр.– створення Остромирове Євангелія
1073р. - створення Ізборника Святослава
1097р. – Любецький з’їзд князів
1113р. – укладання "Повісті минулих літ"

22. 1113-1125рр.– князювання Володимира Мономаха
1125-1132рр.– князювання Мстислава Великого
30-60-ті рр.ХІІст. – роздроблення Русі на удільні князівства
1153-1187рр.– князювання Ярослава Осмомисла
1169р. – розгром Києва Андрієм Боголюбським
1170-1205рр.– князювання Романа Мстиславовича
1187р. – перша згадка назви "Україна" в писемних джерелах
1187р. – створення "Слова о полку Ігоревім"
1199р. – утворення Галицько-Волинської держави
1223р. – поразка руського війська на р.Калці
1238-1264рр.– правління Данила Романовича
1240р. – захоплення Києва монголами
Середина 40-х рр. ХІІІ ст. – утворення Золотої Орди
1253р. – коронація Данила Романовича (король Русі)
Др.пол.ХІІІ ст. – створення Галицько-Волинського літопису
1270-1301рр.– володарювання Лева Даниловича
1303р. – утворення Галицької митрополії
1349р. – Галицько-Волинська держава втратила незалежність
Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та інших
держав (др.пол.ХІV – пер.пол ХVІст.)
1359р. – утворення Молдавського князівства й входження до його складу
Буковини
1362р. – битва на р.Сині Води (перемога над монголами)
1385р. – укладення Кревської унії
1387р. – припинення існування Галицько-Волинської держави
1430-1438рр.– повстання під проводом Свидригайла
1449р. – утворення Кримського ханства
1458р. – поділ Київської митрополії на дві частини з центрами у Києві і
Москві
1471р. – остаточна ліквідація Київського князівства
1478р. – визнання Менглі Гіреєм васальної залежності від Туреччини
1483р. – поява першої друкованої книжки астрологічного календаря Юрія
Котермака (Дрогобича)
1489р. – перша згадка про українських козаків у писемних джерелах
1491р. – опубліковано перші книги церковнослов’янського письма

23. 1529р. – Видано кодекс законів – перший Литовський статут
Українські землі в др. пол. ХVI - пер.пол. ХVІІIст.
1555р. – Дмитро Вишнивецький заснував на о.Хортиця першу січ
1556-1561рр.– створення Пересопницького Євагелія
1556р. – заснування князем Д.Вишнивецьким на о.Малій Хортиці першої
Січі
1569р. – Люблінська унія. Створення Речі Посполитої
1573р. – Іваном Федоровим відкрито друкарню у Львові
1576р. – заснування Острозької академії
1586р. – засновано першу братську школу у Львові
1588р. – остаточне закріпачення селянства
1591-1596рр.– селянсько-козацькі повстання під проводом
К.Косинського та С.Наливайка
1596р. – Берестейська церковна унія. Створення греко-католицької
церкви
1615р. – Заснована Київська братська школ; засновано друкарню при
Лаврі -Печерській
1621р. – Хотинська війна
1625р. – Куруківська угода
1630р. – козацьке повстання під проводом Трясила
1637-1638рр.– повстання під проводом Павла Павлюка, Якова
Острянина, Дмитра Гуні
1632р. – утворення Києво-Могилянського колегіуму
1635р. – зруйнування запорожцями фортеці Кодак
1648-1657рр.– гетьманування Богдана Хмельницького
Січень 1648р. – початок Національно-визвольної війни
1648р. – битви під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями
1649р. – битва під Зборовом. Укладання Зборівського договору
1651р. – Берестецька битва. Укладання білоцерквіського договору
1652р. – Батозька битва
Серпень 1652р. – укладання україно-молдовського союзу
1654р. – укладання договору із московським царем
1656р. – Віленське російсько-польське перемир’я
1657-1659рр.– гетьманування Івана Виговського
1658-1659рр.– московсько-українська війна

24. 1659р. – фальсифікації договору 1654р.
1659-1663рр.– гетьманування Юрія Хмельницького
1661р. – видано Києво-Печерський патерик
1665р. – підписання Іваном Брюховецьким "Московських статей"
1665-1676рр.– гетьманування Петра Дорошенка
1667р. – Андрусівський договір
1669р. – Визнання П.Дорошенком протекторату Туреччини
1677, 1678рр.- оборони Чигирина; зруйнування Чигирина
1681р. – Бахчисарайський мирний договір між Туреччиною і Московією
1686р. – "Вічний мир" між Московією і Польщею
1687р. – перший Кримський похід московсько-українського війська
1687-1709рр.– гетьманування Івана Мазепи
1689-1700р.– участь України-Гетьманщини у боротьбі за Північне
Причорномор’я
1708-1709рр.– повстання гетьмана Івана Мазепи
1709р. – Полтавська битва
1710р. – ухвалення Конституції Пилипа Орлика
1722-1727рр.– діяльність Першої Малоросійської колегії
1734р. – заснування Нової (Підпільненської) Січі; перший спалах
гайдамацького руху
1735-1743рр.– час активних дій опришка О.Довбуша
Українські землі в др.пол.ХVІIІст. – 1914р.
1750р. – другий спалах гайдамацького руху
1750-1764рр.– гетьманування Кирила Розумовського
1764р. – остаточна ліквідація гетьманства; заснування Другої
Малоросійської колегії
1768р. – Коліївщина; третій спалах гайдамацького руху
1772р. – перший поділ Польщі
1775р. – остаточна ліквідація царським урядом Запорізької січі
(зруйнування російськими військами Підпільненської Січі)
1783р. – царський указ про остаточне закріпачення селян Лівобережної та
Слобідської України
1789р. – скасування Йосифом ІІ панщини в Західній Україні
1792р. – переселення Чорноморського війська на Кубанщину
1793р. – другий поділ Польщі

25. 1795р. – третій поділ Польщі
1798р. – вихід друком "Енеїди" Івана Котляревського
1812р. – російсько-французька війна (Вітчизняна війна)
Грудень 1825-січень 1826рр. – повстання Чернігівського полку
1830-1831рр.– Польське повстання
1846-1847рр.– діяльність Кирило-Мефодіївського братства
1816р. – створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких
священників
1833-1837рр.– діяльність "Руської трійці"
1848р. – скасування кріпацтва на західноукраїнських землях (селянська
реформа)
1805р. – відкриття університету в Харкові
1834р. – відкриття університету в Києві
1863р. – Валуєвський циркуляр
1863-1864рр.– польське національно-визвольне повстання
1865р. – відкриття Новоросійського університету
1868р. – створення у Львові товариства "просвіта"
1873р. – створення у Львові літературного товариства ім.Т.Г.Шевченка ( з
1892р. – Наукового овариства ім.Т.Г.Шевченка)
1876р. – Емський указ
1883р. – приєднання Криму
1887-1891рр.– участь Чорноморського козацтва та полків Лівобережжя в
російсько-турецькій війні
1890р. – створення РУРП
1899р. – створення КНДП
1900р. – створення РУП – першої політичної партії Наддніпрянської
України
1905-1907рр.– буржуазно-демократична революція в Російській імперії
1906-1911рр.– столипінська аграрна реформа
1907р. – заснування у Києві першого українського стаціонарного театру
на чолі з М.Садовським.
Україна в Першій світовій війні
Серпень 1914р. – утворення Головної української ради; формування
легіону Українських січових стрільців; створення Союзу визволення
України

26. 1914р. – Галицька битва, взяття Львова
1916р. – Брусиловський прорив
Українська революція і державотворчий процес
3-4 березня 1917р. – утворення Української Центральної Ради
Квітень 1917р. – Всеукраїнський Національний конгрес
10 червня 1917р. – ухвалення І Універсалу УЦР (проголошення автономії
України)
3 липня 1917р. – ухвалення ІІ Універсалу УЦР
7 листопада 1917р. – ухвалення ІІІ Універсалу УЦР (проголошення УНР)
9 січня 1918р. – ухвалення ІV Універсалу УЦР (поголошення
незалежності УНР)
16 січня 1918р. – бій під Крутамми
9 лютого 1918р. – Брестський мир між УНР та країнами Четверного
союзу
29 квітня 1918р. – державний переворот і приход до влади
П.Скоропадського
14 листопада 1918р. – утворення Директорії
Листопад 1918р. – проголошення ЗУНР
24 листопада 1918р. – відкриття Української академії наук
22 січня 1919р. – проголошення Акта злуки
Липень 1919р. – окупація польськими військами Східної Галичини
Грудень 1919р.-квітень 1920р. – "Перший зимовий похід" військ УНР
Квітень 1920 р. – Варшавська угода між УНР і Польщею
Квітень-жовтень 1920р. – радянсько-польська війна
28 грудня 1920р. – союзний договір між УСРР і СРФРР (взаємне визнання
суверенітету і незалежності республік, встановлення військового і
господарського союзів)
Березень 1921р. – Ризький мир
Українські землі 1921 – 1939рр.
1921-1923рр.– голод в Україні
Жовтень 1921р. – відновлення Української автокефальної православної
церкви
1922р. – входження УСРР до складу СРСР
1923р. – початок політики "українізації"
1925р. – завершення відбудови промисловості, курс на індустріалізацію
країни
1928р. – Шахтинська справа
1929р. – справа "СВУ"
1929р. – рік "великого перелому", початок суцільної колективізації
1930р. – "саморозпуск" Української автокефальної православної церкви

27. 1932-1933рр.– Голодомор в Україні
1934р. – перенесення столиці України з Харкова до Києва
1929р. – утворення ОУН
1930р. – проведення польською владою політики "пацифікації"
15 березня 1935р. – проголошення незалежності Карпатської України
Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939 –
1945рр.)
23 серпня 1939р. – радянсько-німецький пакт про ненапад (Пакт
Молотова-Ріббентропа)
1 вересня 1939р. –початок ІІ Світової війни
17 вересня 1939р.– вступ Червоної армії на територію західної України
1 листопада 1939р. – Східну Галичину і Волинь включено до складу
УРСР
2 серпня 1940р. – Південну і Північну Бессарабію та Північну Буковину
включено до складу УРСР
22 червня 1941р. – початок Великої Вітчизняної війни
30 червня 1941р. – проголошення Акта відновлення української Держави
18 грудня 1942р. – початок звільнення України (визволено перший
населений пункт на території України с. Півнівка Ворошиловоградської
області, суч. Лугнаська область)
6 листопада 1943р. – визволення Києва
Січень-лютий 1944р. – Корсунь-Шевченківська наступальна операція
Травень-червень 1944р. – депортація татар, греків та вірмен з Криму
Вересень-жовтень 1944р. – Карпатсько-Ужгородська наступальна
операція
28 жовтня 1944р. – визволення всієї території України
4–5 млн. лет назад –
4 тыс. до н.э. Первобытно-общинный строй
4–5 млн. лет до н.э. –
2 тыс. лет до н.э. Каменный век
2 тыс. до н.э. –
1 тыс. до н.э. Бронзовый век
С 1 тыс. до н.э. Железный век
Конец 4 тыс. до н.э. Появление первых цивилизаций, создание первых
го-сударств на Земле
Древняя Греция
3000–800 до н.э. Крито-микенский период
800–500 до н.э. Период архаики

28. 500–336 до н.э. Классический период
336–30 до н.э. Период эллинизма
Древний Рим
753–510 до н.э. Царский период
510–31 до н.э. Период Республики
31–476 н.э. Период империи
381 Объявление христианства государственной религией
государственной религией
395 Раздел Римской империи на Западную с Римом и Восточную с
Константинополем
V–VII Расселение германских племен на территории Рим-ской империи
и возникновение франкского, Вестгот-ского, Лангобардского и других
государств
VI–VIII Расселение славян на Балканском полуострове, Сред-нем
Подунавье, междуречье Одера, Эльбы и Восточ-но-Европейской равнине
882 Объединение Новгородской и Киевской земель в Древнерусское
государство
IX Образование государств – Англия, Германия, Фран-ция
XII Период монгольского завоевания стран Востока
1223 Битва русских и половецких войск с монголо-татарами
1237 Вторжение монголо-татар на Русь
XIII, 40-е Победа русских войск над немецко-шведскими за-хватчиками
1265 Открытие парламента в Англии
1380 Куликовская битва
1453 Начало книгопечатания в Европе
1480 Конец монголо-татарского ига на Руси
1492 Открытие Х.Колумбом Нового Света Америки
1519–1521 Первое кругосветное путешествие экспедиции Ма-геллана
1497 Судебник Ивана III
1517 Выступление М.Лютера: 95 тезисов против индульгенций – начало
Реформации 1524–1526 Крестьянская война в Германии
XVI Завершение объединения русских земель вокруг Москвы
1550 Судебник Ивана IV
1558–1583 Ливонская война
1565–1572 Опричнина

29. 1562–1594 Религиозная война между католиками и гугенотами во
Франции
1566–1579 Буржуазная революция в Нидерландах
1598–1613 Смутное время в России
1606–1607 Крестьянская война под предводительством Ивана
Болотникова
1618–1648 Тридцатилетняя война в Европе
1628 Принятие билля о правах в Англии
1642–1649 Английская буржуазная революция
1648–1654 Освободительная борьба украинского народа против
польского гнета (Переяславская рада)
1653 Установление военной диктатуры в Англии (протек-торат
О.Кромвеля)
1654–1667 Русско-польская война
1656–1658 Русско-шведская война
1670–1671 Крестьянская война под предводительством Степана Разина
1700–1721 Северная война
1701 Билль о престолонаследии. Статус об устройстве ко-ролевства в
Англии
1756–1763 Семилетняя война
1768–1774 Русско-турецкая война
1772 Первый раздел Польши
1773–1775 Крестьянская война под предводительством Емельяна
Пугачева
1775–1783 Война за независимость в Северной Америке
1776, 4 июля Принятие декларации о независимости в США
1787 Принятие Конституции в США
1788–1791 Русско-турецкая война
1789–1794 Великая французская революция
1789, 26 авг. Принятие Декларации прав человека и гражданина во
Франции
1793 Второй раздел Польши
1795 Третий раздел Польши
1801 Добровольное присоединение Грузии к России
1804–1813 Русско-иранская война
1804 Провозглашение Наполеона Бонапарта императором Франции
1806 Создание Рейнского союза в Германии
1806–1812 Русско-турецкая война
1807 Подписание Тильзитского мира

30. 1808–1809 Война России со Швецией
1812 Отечественная война России с Францией
1812, 26 авг. Бородинская битва
1813 «Битва народов» под Лейпцигом
1815 Битва при Ватерлоо
1819 Провозглашение независимости Венесуэлы
1820–1823 Революция в Испании
1821 Начало борьбы греков против турецкого ига
1821 Провозглашение независимости Испании
1822 Освобождение Бразилии от португальского гнета
1825, 14 дек. Восстание декабристов в России
1830–1848 Июльская монархия во Франции
1831, 1834 Восстания лионских рабочих во Франции
1844 Восстание силезских ткачей в Германии
1848 Июльская революция во Франции
1848–1849 Революция в Германии
1848–1849 Революция в Австро-Венгрии
1848–1849 Революция в Италии
1852–1870 Вторая империя во Франции
1853–1856 Крымская война
XIX, 60–70-е Буржуазные реформы в России
1861 Отмена крепостного права в России
1861–1865 Гражданская война в США
1862 Отмена рабства в США
1863–1864 Восстание в Польше
1864 Основание I Интернационала
1867 Образование Северогерманского союза
1868 Революция «Мейдзи» в Японии
1870–1871 Франко-прусская война
1871 Провозглашение Германской империи
1871 Парижская коммуна
1871 Образование единого Итальянского государства
1875 Принятие Конституции во Франции
1877–1878 Русско-турецкая война
1879 Военный союз Германии с Австро-Венгрией
1882 Присоединение Италии к Австро-Германскому союзу Образование
Тройственного союза
1889 Создание II Интернационала
1900–1901 Всеобщий экономический кризис
1904 Англо-французское соглашение. Начало формирова-ния Антанты

31. 1904–1905 Русско-японская война
1905–1907 Буржуазно-демократическая революция в России
1907 Англо-русское соглашение о влиянии в Азии. Оформ-ление
Антанты
1912–1913 Первая Балканская война
1913 Вторая Балканская война
1914–1918 Первая мировая война
1917, 27 фев. Победа Февральской революции в России
1917, 24 окт. Великая Октябрьская революция в России
1917, 25 окт. Открытие Второго съезда рабочихи солдатских депу-татов
1918, 5–6 янв. Учредительное собрание
1918, 12 янв. Утверждение Третьим Всероссийским съездом рабо-чих,
солдатских и крестьянских депутатов «Деклара-ции прав трудящегося и
эксплуатируемого народа»
1918, 3 марта Подписание Брестского мира
Выход России из войны
1918–1920 Гражданская война и иностранная военная интервен-ция в
Советской России
1919, 28 июня Подписание Версальского мирногодоговора
1921 Кронштадтский мятеж
1929–1933 Мировой экономический кризис
1933 Установление дипломатических отношений между СССР и США
1936, ноябрь Подписание Антикоминтерновскогопакта между Германией
и Японией
1938 Аншлюс Австрии
1938–1939 Расчленение Чехословакии
1938 Мюнхенское соглашение
1939, 1 сент. Начало Второй мировой войны
1941, 22 июня Начало Великой Отечественной войны
1943, 28 ноя. –1 дек. Тегеранская конференция
1944, 6 июня Открытие Второго фронта
1945, февраль Ялтинская конференция
1945, 25 апр. Создание Организации Объединенных Наций (ООН)
1945, 8 мая Безоговорочная капитуляцияфашистской Германии
1945, 2 сен. Капитуляция Японии
1945, 17 июля–2 авг. Третья конференция глав правительств СССР, США
и Великобритании
1949 Создание Совета Экономической Взаимопомощи (СЭВ)
1949 Организация Североатлантического Договора (НАТО)
1955 Создание Варшавского Договора

32. 1957 Организация Европейского Экономического Сообще-ства (ЕЭС)
1978 Ввод советских войск в Афганистан
1991, 8 дек. Подписание соглашения, по которому Союз ССР как
субъект международного права и геополитическая реальность прекращает
свое существование
1993, октябрь Попытка оппозиционных правительству сил воспре-
пятствовать капиталистическому развитию России
III в. н. э. — кризис Римской империи
ок. 250—356 — св. Антоний
263—339 — Евсевий Кесарийский
306—337 — правление императора Константина I Великого
313 — разрешение свободно исповедовать христианство
325 — Никейский собор
335—394 — св. Григорий Нисский
341—383 — проповедь Ульфилы среди готов
342—420 — св. Иероним
347—407 — св. Иоанн Златоуст
354—430 — св. Августин
375 — начало вторжения гуннов, переселение части готов на
территорию империи
378 — битва при Адрианополе
381 — Константинопольский собор
395 — раздел Римской империи на Западную и Восточную
407 — уход римских легионов из Британии
408 — гибель Стилихона
410 — взятие Рима готами Алариха

33. 451 — битва на Каталаунских полях, поражение гуннов
453 — смерть Аттилы
455 — взятие Рима вандалами
476 — падение Западной Римской империи
486 — основание королевства франков в Галлии при Хлодвиге.
Начало правления династии Меровингов
493—526 — правление Теодориха Великого в Италии
498 — крещение Хлодвига
525 — казнь Боэция
527—565 — правление императора Юстиниана I
529 — устав св. Бенедикта
532 — восстание Ника
534 — разгром византийцами королевства вандалов
537 — освящение храма Святой Софии
540—594 — Григорий, епископ Турский
555 — окончание войн между византийцами и остготами в Италии
568 — вторжение лангобардов в Италию
ок. 570—632 — Мухаммад
590—604 — понтификат (правление) папы Григория I Великого
622 — хиджра
627—662 — княжество Само
632—661 — «праведные халифы»
вт. пол. VII в. — арабские завоевания
637 — вступление арабов в Иерусалим

34. 672—735 — Беда Достопочтенный
680—755 — св. Бонифаций
681 — основание Первого Болгарского царства ханом Аспарухом
кон. VII — нач. VIII в. — Иоанн Дамаскин
711 — завоевание арабами Испании
717—741 — правление Льва III Исавра
726—843 — борьба иконоборцев и иконопочитателей в Византии
732 — битва при Пуатье
ок. 742—814 — Карл Великий
751 — помазание на царство Пипина Короткого. Начало правления
династии Каролингов
754 — основание папского государства — «дар Пипина»
778 — бой в Ронсевальском ущелье
800 — коронация Карла Великого в Риме. Образование империи
843 — Верденский договор, раздел империи Карла Великого
862—885 — деятельность свв. Кирилла и Мефодия по
распространению христианства среди славян
864 — принятие христианства болгарами при царе БорисеI
867—886 — правление императора Василия I, основателя
Македонской династии в Византии
871—900 — правление короля Альфреда Великого
IX — нач. X в. — Великая Моравия
кон. IX в. — появление в Европе мадьяр
893—927 — правление болгарского царя Симеона

35. 908—959 — правление императора Константина VII
Порфирородного
919 — избрание королем Генриха I. Основание Германского
королевства
920-е г. — 935 — правление в Чехии князя Вацлава
936—973 — правление Отгона I
955 — битва на реке Лех, решительное поражение венгров
955—997 — Адальберт-Войцех
961 — посольство епископа Адальберта в Киев
962 — коронование Отгона I в Риме императорской короной
966 — принягие христианства князем Мешко I ок.
973 — основание Пражского епископства ок.
983 — открытие Эйриком Рыжим Гренландии
987 — избрание Гуго Капета королем. Начало правления династии
Капетингов во Франции
988 — крещение киевского князя Владимира
992—1025 — правление в Польше Болеслава I Храброго
999—1003 — понтификат Сильвестра II (Герберта из Аурилака)
ок. 1000 — первое плавание Лейва Счастливого в Винланд
1000 — основание архиепископства в Гнезно
1000 (1001) — коронование Стефана (Иштвана I) Святого
1009 — гибель Бруно (Бонифация)
1016—1035 — правление Канута Могучего
1018 — разгром Первого Болгарского царства Василием II
Болгаробойцей

36. 1018 — вступление Болеслава I Храброго в Киев
1025 — Болеслав I Храбрый принимает королевский титул
1039 — признание Польшей вассальной зависимости от Германской
империи
1046—1085 — Робер Гвискар в Южной Италии и Сицилии
1054 — разделение церквей
1066 — битва при Гастингсе
1066—1087 — правление Вильгельма Завоевателя в Англии
1071 — битва при Манцикерте
1073—1085 — понтификат Григория VII (Гильдебранда)
1077 — встреча в Каноссе
1079—1142 — Пьер Абеляр
1081—1118 — правление византийского императора Алексея I
Комнина
1084 — захват Рима Генрихом IV
1085 — пожалование королевского титула Братиславу II
1086 — «Книга Страшного суда»
1090—1153 — Бернар Клервосский
1095 — выступление папы Урбана II на соборе в Клермоне
1096—1099 — Первый Крестовый поход
1099 — взятие Иерусалима крестоносцами
1108—1137 — правление французского короля Людовика VI
Толстого
1137—1180 — правление французского короля Людовика VII

37. 1138—1193 — Салах ад-Дин (Саладин)
1147—1149 — Второй Крестовый поход
1152—1190 — правление германского императора Фридриха
Барбароссы
1154—1189 — правление английского короля Генриха II
Плантагенета
1162—1170 — Томас Бекет — архиепископ Кентерберийский
1170—1221 — св. Доминик
1176 — битва у Мириокефала, потеря Византией большей части
Малой Азии
1180—1223 — правление французского короля Филиппа II Августа
1181/82—1226 — Франциск Ассизский
1189—1192 — Третий Крестовый поход
1189—1199 — правление английского короля Ричарда I Львиное
Сердце
1198—1216 — понтификат Иннокентия III
1199—1216 — правление английского короля Иоанна Безземельного
1202—1204 — Четвертый Крестовый поход
1204 — взятие Константинополя крестоносцами
1204—1261 — Латинская империя
1209—1229 — альбигойские войны
1212—1250 — правление германского императора Фридриха II
Гогенштауфена
1214 — битва при Бувине
1215 — Великая хартия вольностей

38. 1225/26—1274 — Фома Аквинский
1226—1270 — правление французского короля Людовика IX Святого
1228—1229 — Шестой Крестовый поход
1241 — вторжение монголов в Центральную Европу, битва при
Лигнице
1245 — Первый Лионский собор
1248—1254 — Седьмой Крестовый поход
1253—1255 — посольство Гильома Рубрука к монгольскому хану
1261 — восстановление Византии, начало правления императора
Михаила VIII Палеолога
1265 — возникновение английского парламента
1270 — Восьмой Крестовый поход
1271—1295 — путешествие Марко Поло в Китай
1274 — Второй Лионский собор
1285—1314 — правление французского короля Филиппа IV
Красивого
1291 — утрата крестоносцами последних крепостей в Святой Земле
1291 — «Вечный союз» трех альпийских кантонов
1303 — пленение папы Бонифация VIII в Ананьи
1307—1314 — «дело» тамплиеров
1309—1377 — авиньонское пленение пап
1316—1341 — правление литовского князя Гедиминаса
1331—1355 — правление сербского князя Стефана Душана
1333—1370 — правление польского короля Казимира III Великого

39. 1337—1453 — Столетняя война
1346 — битва при Креси
1347—1378 — правление чешского короля и германского императора
Карла IV
1347 — начало эпидемии чумы («Черной смерти»)
1356 — битва при Пуатье
1358 — Жакерия
ок. 1370—1415 — Ян Гус
1378—1417 — «Великая схизма»
1381 — восстание Уота Тайлера
1386 — объединение Польши и Литвы под властью династии
Ягеллонов
1389 — битва на Косовом поле
1392—1430 — правление Витовта, великого князя Литовского
1396 — битва при Никополе
1399 — битва на Ворскле
1399—1402 — осада турками Константинополя
1402 — сражение при Анкаре
1410 — битва при Грюнвальде (Танненберге)
1414—1418 — Констанцский собор
1415 — битва при Азенкуре
1419—1434 — гуситские войны
1419 — встреча в Монтеро, убийство герцога Бургундского
1420 — объединение Английского и Французского королевств

40. 1431 — сожжение Жанны д'Арк
1439 — Флорентийская уния
1451—1481 — правление султана Мехмеда II
1453 — взятие турками Константинополя
1455—1485 — война Алой и Белой Розы в Англии
1461—1483 — правление французского короля Людовика XI
1477 — гибель Карла Смелого, герцога Бургундского