Угода про асоціацію з ЄС: вплив на харчову промисловість та сільське господарство України

«Інформування щодо Угоди про асоціацію: Що це означає
для мене?»,
Науковий співробітник Інституту економічних досліджень
та політичних консультацій
М. Херсон, 17 вересня 2015 р.
Цей проект фінансується Європейським Союзом
ВІКТОР ГРЕЧИН
експерт проекту, що фінансується ЄС:
УГОДА ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС:
ВПЛИВ НА ХАРЧОВУ ПРОМИСЛОВІСТЬ ТА
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАЇНИ

ЗМІСТ
1.Вступ
2.Короткий огляд зобов’язань Сторін Угоди щодо харчової
промисловості та сільського господарства
3.Оцінка зобов’язань щодо імпортних мит
4.Оцінка інших зобов’язань щодо сільського господарства
5.Результати моделювання за різних сценаріїв
6.Висновки

1. ВСТУП
• Європейський Союз, що характеризується високим рівнем
споживання харчової та сільськогосподарської продукції, є
одним з найбільших партнерів України у торгівлі даним видом
товарів.
• Однак цій торгівлі перешкоджають високі ставки мит та
нетарифні заходи.
• Реалізація положень передбачених Угодою створює ряд
можливостей для харчової промисловості та сільського
господарства України.

2. КОРОТКИЙ ОГЛЯД ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
• Сторони Угоди зобов’язуються знизити або скасувати імпортні
мита.
• Усуваються та не відновлюються експортні мита.
• Скасовуються експортні субсидії на виробництво продукції, що
постачається іншій Стороні Угоди.
• Сторони зобов’язуються гармонізувати систему технічного
регулювання та санітарного і фітосантарного захисту.
• Положеннями Угоди передбачається гармонізація як
галузевого, так і горизонтального законодавства.

3. ОЦІНКА ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ЩОДО ІМПОРТНИХ МИТ
• Розглянемо:
– Рівень тарифного захисту до імплементації положень Угоди.
– Зобов’язання Сторін щодо зниження імпортних мит.
– Вплив на зниження ставок ввізних мит на взаємну торгівлю
сільськогосподарською продукцією.

3.1. Вихідний стан тарифного захисту
• У взаємній торгівлі ЄС встановлює вищий рівень тарифного
захисту щодо сільськогосподарської та суміжної продукції, аніж
Україна.
• Середнє мито: ЄС – 9,8%, Україна – 8,0%
• Середньозважене мито: ЄС – 16,0%, Україна – 6,8%
• Європейський Союз інтенсивніше використовує специфічні
тарифи.

3.2. Тарифний захист України та ЄС
• Європейський Союз
встановлює найвищий рівень
тарифного захисту для
зернових, різних харчових
продуктів, кормів для тварин,
цукру та виробів з цукру,
м’ясної та рибної продукції.
• Україна найбільше захищає
ринок напоїв, цукру та виробів
з цукру, кормів для тварин,
зернових та м’ясної продукції.
Джерело: Риженков М., Галько С., Мовчан В., Радеке Й. Вплив поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ між
ЄС та Україною на торгівлю сільськогосподарськими товарами. Консультативна робота APD/PP/01/2013

3.3. Зобов’язання сторін щодо імпортних мит
• Угодою передбачається близька до повної лібералізація торгівлі
сільськогосподарською та харчовою продукцією.
• Перехідний період складатиме 10 років з поступовим
скороченням чи усуненням ввізних мит.
• Швидкість та глибина тарифної лібералізації відрізнятиметься
як у розрізі сторін Угоди, так і для різних товарних груп.

3.4. Відмінності у зобов’язаннях сторін
• Можемо виділити три ключові відмінності між характером
лібералізації імпортних мит ЄС та Україною:
1.Для ряду товарних позицій Україна не скасовуватиме повністю мита,
тоді як з боку ЄС лібералізація відбуватиметься переважно повністю.
2.ЄС зобов’язується знижувати мита з коротшими перехідними
періодами.
3.ЄС активніше використовує тарифні квоти.

3.5. Зміна загального рівня тарифного захисту
• Оскільки за положеннями Угоди
основне скасування мит
Європейським Союзом припадає на
перші роки імплементації, загальний
рівень тарифного захисту ЄС значно
знижується уже з першого року, у
подальшому лише незначно
корегуючись.
• Оскільки Україна відкриватиме свої
ринки протягом довшого
перехідного періоду, її тарифний
захист знижуватиметься поступово.
Джерело: Риженков М., Галько С., Мовчан В., Радеке Й. Вплив поглибленої
та всеохоплюючої ЗВТ між ЄС та Україною на торгівлю
сільськогосподарськими товарами. Консультативна робота APD/PP/01/2013

3.6. Зміна ввізних мит ЄС за галузями
• Європейський Союз знижує
мита до нульового рівня для
більшості товарних груп.
• Виключенням є зернові,
різні харчові продукти,
овочі та фрукти, напої, де ЄС
застосовує тарифні квоти.

3.7. Зміна ввізних мит України за галузями
• Україна повністю скасує
мита не для всіх товарних
груп.
• За рахунок часткового
зниження ввізних мит, а не
їх анулювання, імпорт
кормів для тварин, м’ясних
та рибних виробів, молока
та яєць, овочів та фруктів,
різних харчових продуктів,
олій та жирів не буде
абсолютно безмитним.

3.8. Загальні виграші для українського експорту
Зниження імпортних мит Європейським Союзом сприятиме
виникненню потенціалу в середньому у 20% додаткового експорту
української сільськогосподарської та харчової продукції.

3.9. Виграші для експорту за товарними групами
• Внаслідок зниження
мит з боку ЄС можемо
очікувати найбільше
зростання експорту
Україною зернових,
різних харчових
продуктів, цукру та
виробів з нього, кави
та чаю, молока та яєць,
олій та жирів.

3.10. Загальні виграші для українського імпорту
Зниження імпортних мит Україною сприятиме виникненню
потенціалу в середньому у 7% додаткового імпорту української
сільськогосподарської та харчової продукції.

3.11. Виграші для імпорту за товарними групами
• Внаслідок зниження
мит з боку України
можемо очікувати
найбільше зростання
імпорту Україною
напоїв, олій та жирів,
м’ясної продукції,
мінеральних та
хімічних добрив,
цукру та виробів з
нього.

3.12. Висновки щодо зміни ввізних мит
1. ЄС має вищий рівень тарифного захисту у харчовій
промисловості та сільському господарстві.
2. Внаслідок ПВЗВТ буде усунуто значну частину тарифів, але
характер лібералізації відрізнятиметься.
3. Внаслідок скорочення імпортних мит Україна матиме змогу
експортувати на 20%, а імпортувати – на 7% більше
сільськогосподарської та харчової продукції.

4. ОЦІНКА ІНШИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ
• Розглянемо зобов’язання щодо:
– Експортних мит
– Експортних субсидій
– Технічного регулювання та стандартизації
– Санітарних та фітосанітарних заходів
– Галузевого та горизонтального законодавства

4.1. Зниження експортних мит
• Сторони зобов’язуються не продовжувати застосовувати і не
встановлювати жодні мита або інші заходи з еквівалентним
ефектом щодо експорту.
• Існуючі заходи, що застосовуються в Україні припинять своє
існування через 10 років після набуття чинності ПВЗВТ.
• Щодо ряду товарних позицій Україна матиме змогу
застосовувати спеціальний захисний механізм – встановлювати
надбавки до діючої ставки в рамках встановлених меж.

4.2. Скасування експортних субсидій
• Сторони зобов’язались не зберігати в силі, не запроваджувати
або відновлювати експортні субсидії або інші еквівалентні
заходи, які призначені для продажу на території іншої Сторони.
• Для України це не змінить статус-кво у сфері торгівлі аграрною
продукцією.
• Скасування експортних субсидій ЄС виробникам
сільськогосподарських товарів, що експортуються в Україну,
покращить умови конкуренції між українськими та
європейськими виробниками.

4.3. Зобов’язання щодо гармонізації технічного
регулювання
• Україна зобов’язалась поступово досягти відповідності
національної системи технічного регулювання, стандартизації,
акредитації, оцінки відповідності та ринкового нагляду нормам
ЄС.
• Протягом першого року Україна має гармонізувати національне
законодавство з п’ятьма директивами.
• Протягом перехідного періоду у 2-5 років Україна зобов’язалась
гармонізувати законодавство ще у 27 сферах.

4.4. Зобов’язання щодо гармонізації технічного
регулювання
• Україна зобов’язалась здійснити необхідні адміністративні та
інституційні реформи необхідні для гармонізації.
• Україна зобов’язалась поступово впроваджувати звід
Європейських стандартів як національних та одночасно
скасовувати національні стандарти, які суперечать
стандартам ЄС.

4.5. Графік гармонізації технічного регулювання
Бетлій О, Риженков М., Кравчук К., Кравчук в., Коссе І., Галько С., Науменко Д., Мовчан В., Бураковський І., Кузнецова Г. Економічна складова
Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: наслідки для бізнесу, населення та державного управління. – К., «Альфа-ПІК» 2014. – 140 с.

4.6. Наслідки гармонізації ТБТ
• Безумовним позитивом є остаточний перехід на фактично
міжнародні технічні регламенти, що знизить нетарифні бар’єри
як з ЄС, так і з іншими країнами, що використовують такі
регламенти.
• Перехід на нові принципи технічного регулювання,
стандартизації та оцінки відповідності вимагатиме від
виробників відповідних витрат на адаптацію, які варто
розглядати як інвестиції.
• Зважаючи на досить тривалі перехідні періоди й на той факт,
що Україна вже зробила певний прогрес у гармонізації, такі
витрати є давноочікуваними.

4.7. Зобов’язання щодо санітарних та
фітосанітарних заходів
• Україна має наблизити своє законодавство у сферах СФЗ та
утримання й поводження з тваринами до законодавства ЄС.
• Створюється Підкомітет з управління СФЗ.
• Сторони домовились погоджувати з відповідними
міжнародними принципами процедури визначення
еквівалентності, сертифікації, імпортного контролю та інші
релевантні процедури.

4.8. Потенційні наслідки виконання зобов’язань
щодо СФЗ
• Наближення законодавства у сфері СФЗ сприятиме
зниженню нетарифних торговельних бар’єрів для
українських експортерів тваринної й рослинної продукції
до ЄС, досягненню ефекту масштабу та диверсифікації
ринків збуту.
• Забезпечити відповідність продукції вищим стандартам
якості означатиме додаткові витрати для виробників
• У короткостроковій перспективі, вища конкуренція за
параметрами якості продукції може призвести до
витіснення ряду виробників з ринку, зокрема, малих.

4.9. Часовий графік гармонізації законодавства

4.10. Сфери гармонізації законодавства

5. РЕЗУЛЬТАТИ МОДЕЛЮВАННЯ
• В рамках дослідження економічних наслідків впливу Угоди
про асоціацію між Україною та ЄС, за допомогою
прикладної моделі загальної рівноваги ми змоделювали 3
наступні сценарії:
СЦЕНАРІЙ 1: автономні торговельні преференції ЄС
СЦЕНАРІЙ 2: ПВЗВТ між Україною та ЄС
СЦЕНАРІЙ 3: ПВЗВТ між Україною та ЄС + одностороннє
підняття мит Росією

5. РЕЗУЛЬТАТИ МОДЕЛЮВАННЯ
Вплив на вибрані макроекономічні та галузеві показники
довгострокові наслідки, % кумулятивно
Показник Сценарій 1 Сценарій 2 Сценарій 3
Δ ВВП 1,5 14,1 9,5
Δ імпорту 0,2 10,4 4,8
Δ експорту 0,2 11,1 5,1
Сільське господарство 9,2 42,8 43,7
Харчова промисловість 1,3 15,2 5,3
Мовчан В., Риженков М. Економічні наслідки Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: кількісна оцінка за допомогою прикладної моделі загальної
рівноваги.

5. ВИСНОВКИ
• ПВЗВТ передбачає значний рівень лібералізації як тарифного,
так і нетарифного захисту, а також гармонізацію великої
кількості нормативних актів.
• Зниження імпортних мит дозволить збільшити експорт
сільськогосподарської та суміжної продукції на 20%, а імпорт –
на 7%.
• Експортні мита мають значний обмежувальний ефект, їх
усунення значно збільшить експорт відповідних товарів.
• Скасування експортних субсидій покращить конкурентні
позиції українських виробників порівняно з європейськими.

5. ВИСНОВКИ
• Гармонізація у сфері ТБТ/СФЗ значно знизить рівень
нетарифного захисту Сторін, створюючи додаткові позитивні
ефекти для взаємної торгівлі, проте їх імплементація
вимагатиме додаткових витрат з боку виробників.
• Наближення галузевого та горизонтального законодавства
означатиме запровадження в Україні кращих європейських
практик та слугуватиме стимулом для економічних реформ.
• Угода надає ряд важливих можливостей, проте в повному
обсязі вигоди можна отримати лише у разі повноцінного
виконання зобов’язань, що бере на себе Україна.

ДЯКУЮ!
Більше інформації на сайті проекту:
«Бізнес по-європейськи:
путівник для малого і середнього бізнесу»
www.europa-torgivlia.org.ua

Угода про асоціацію з ЄС: вплив на харчову промисловість та сільське господарство України

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Viewers also liked

Viewers also liked (20)

Similar to Угода про асоціацію з ЄС: вплив на харчову промисловість та сільське господарство України

Similar to Угода про асоціацію з ЄС: вплив на харчову промисловість та сільське господарство України (18)

More from Europa-torgivlia

More from Europa-torgivlia (8)

Recently uploaded

Recently uploaded (14)

Угода про асоціацію з ЄС: вплив на харчову промисловість та сільське господарство України