Листівка про Михайла Спиридоноваича Мельника, історика, поета, члена Української Гельсінської групи, автора великої книги з історії України, вилученої КДБ, на честь якого 25.12.2015 у Броварах перейменували вулицю Коккінакі.

1. Хто заховався у нових назвах вулиць? Вже півроку наша вулиця
перейменована, але досі не всі знають, на честь кого. Ми, група
броварських активістів і краєзнавців, вирішили виправити цю ситуацію!
Мельник Михайло Спиридонович
історик, поет, член Української
Гельсінської групи, автор великої
книги з історії України, вилученої КДБ
Михайло Мельник народився 14 березня 1944 р.
в с. Ординці на Вінниччині в селянській сім’ї.
Закінчив історичний факультет Київського
державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
Навчався в аспірантурі Інституту історії
Української РСР. Вів практичні роботи з історії зі
студентами Київського державного університету
ім. Т. Г. Шевченка. Студентів дуже вражало, що
Михайло Спиридонович викладав їм не
загальноприйняту радянську історію, а
заборонену тоді справжню історію, зокрема
окремі сторінки історії України.
22 травня 1972 р., у 111 річницю перепоховання праху Тараса Шевченка в Україні, Михайло
Мельник виступив зі своїми віршами біля пам’ятника Великому Кобзареві в Києві. За це його звільнили з
аспірантури за 20 днів до захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук, а
наступного року – з посади шкільного вчителя.
Він жив із сім’єю в с. Погреби Броварського району на Київщині. Аби мати бодай мінімальні кошти
на утримання сім’ї, Михайло змушений був працювати сторожем, оскільки до іншої роботи його не
допускали. Михайло Мельник постійно брав активну участь в акціях протесту проти переслідувань
українських письменників, правозахисників, систематично звертався до преси з протестом проти
порушень прав людини.
У листопаді 1978 р. він став членом Української Гельсінської групи та її активним кореспондентом.
16 лютого 1979 р. надіслав до редакцій газет «Радянська Україна» та «Молодь України» листа з
проханням втрутитися в справу переслідуваного і заарештованого Василя Овсієнка. 6 – 7 березня 1979 р.
в М. Мельника, як і в багатьох інших, було зроблено обшук і вилучено весь його архів – творчий і
науковий доробок, який налічував 15 папок. Його от-от мали заарештувати.
Загнаний у глухий кут, Михайло написав прощальну записку дружині Галині і, щоб уберегти її та двох
доньок – 9-літню Оксану і 4-річну Богдану – від переслідувань, у ніч із 9 на 10 березня 1979 р. наклав на
себе руки. Його поховали 11 березня в Погребах. На його похорон не допустили тодішніх дисидентів
(забирали в КДБ і тримали там, доки не закінчився похорон).
Незалежна Україна вшанувала подвижницьке життя і працю Михайла Мельника. У 2006 р. за
громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з
нагоди 30-ої річниці створення Української Громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод
Михайла Спиридоновича Мельника посмертно нагороджено орденом «За мужність» І ступеня.
Історичну довідку підготувала Марія Овдієнко, науковий співробітник Броварського краєзнавчого музею