3. А зробила подарунок наша
малинська дитяча письменниця і
поетеса Людмила Морар
«Колисанки-забавлянки» - третя збірка
поезій малинчанки Людмили Морар.
Вірші будуть цікавими не лише для
наймолодших діток, а й для їхніх батьків.
Яскравими, живими образами тварин,
птахів, комах, явищ природи поетеса
змушує активно працювати дитячу уяву і
підштовхує маленького читача до живого
спілкування з природою, до нового
бачення вже ніби звичних і знайомих нам
образів і явищ. Читаючи вірші хочеться
знову поринути у казковий, яскраво-
емоційний світ безтурботного, щасливого,
зігрітого материнською любов’ю,
сповненого щирості та живої цікавості до
світу сонячного дитинства.
А ілюстрації молодої художниці з Кривого
Рогу Катерини Чепели чудово
доповнюють та розкривають поетичні
замальовки авторки.

4. Книжечка дитяча –
найкраща подруга дітей

5. Мамо, мамо, почитай!

6. Встало сонне «сонечко» –
Перехате і сумне.
Простяга долонечки:
- Мамо, на, візьми мене.
Просинайся, донечко
Визирнуло сонечко,
Танцює серед трав.
Прокидайся, донечко –
Жайвір заспівав.
Та помий же ніжечки
В росах у дворі.
Їм топтать доріженьку
З ранку до зорі.

7. Чеба-чеба, чеберяйчик.
Скаче, скаче, сірий
зайчик.
Чиба-чиб, чибиреня,
З ним маленьке козеня.
І мов зайчики, мов Кізки,
Діти скачуть по
доріжках.
Чиб-чиби, чибички –
Горобці й синички
У двір заглядали:
Як там гави танцювали?

8. Баба Люда
Любить чудо,
А іще маляток:
Хлопчиків, дівчаток.
На столі у баби
Коржики й принади.
Пахне полуниця –
Є чим поживиться.
Пише баба нам казки,
Мов смачненькі пиріжки.
Всіх закличе в хату,
Буде пригощати.
За столом смакують
дітки
Всі принадки й оповідки.

10. Козина сімейка
В цапа кізка-жінка є.
В кізки-козенята.
Чорне, біле і руде –
Їм би лиш брикати.
Кізка варить капусняк,
Топить пічку тато-цап.
Малі ж козенята
Носять дрова в хату.
Сім’я старалася щосили.
Та доварити юшку не зуміли.
З хати в двір стрибать втомились,
На ліжко, у соломку повалились.
Сплять, притиснувшись боками.
Капусняк побіг лугами.
Весь із горщика утік.
А сімейство спить в покіт
Відпочинуть – побіжать
Капусняк той випасать.

11. Нечепури
Мури-мури, мури-мури,
Ми з тобою нечепури.
Їли булку їіз медком,
Запивали молоком.
Неохайно дуже їли –
Личка й ручки замастили.
А вмиватись не хотіли,
В двір стрибати полетіли.
Дощова всміхнулась хмарка:
«Я вас вмию – біжу шпарко!»

12. Таке сонечко
малювала донечка
Я малюю сонечко,
А навколо – його донечок,
Пустотливих сонценят,
Най вони мені зорять.
І на неба світле личко
Не пускають темну нічку.
В них є сотні рученят,
Ними гріють всіх підряд:
Грушку і травичку,
Зайчика й синичку,
Хату і машину,
І малу дитину.
Ось таке от сонечко
Малювала донечка.

13. Дідок-паучок
В хаті жив дідок-паучок.
З ним внучатко-паучатко.
Дід співав пісеньок –
Колисав своє малятко.
На легенькій павутинці
Було весело дитинці.
І сміялось павучатко,
Що дід спить, згорнувши лапки.

14. Пшоняна кашка дощику
В хмарках бігав літній дощик,
Мріяв він про каші горщик.
Але з чим зварити дощику
Пшоняну кашу в горщику?
Мишка мовить: «З гарбузом».
Дощ насупивсь над селом.
Киця каже: «З молоком».
Песик: «З маслом, цукорком».
Дощик усміхнувся –
Враз рясний сипнувся.
Бабця ставить в піч скоріш
Кашку славну і куліш,
Що вродились на полях
Тих, що дощик їх полляв.

15. Вигойдується доля
Вигойдуються віти –
Там перли в дивоцвіті.
В білесеньких красолях
Викохується доля.
А в нас в колисочці маленькій
Щебече доня день усенький.
Рожеві тягне рученята:
«Ідіть до мене, мамо й тату!»
Мокне в річці верболіз,
Бо з ногами в воду вліз.
А вода, його сестричка,
Миє ноги, руки, личко.
Від цілющої водички,
Він росте, немов вербичка.

16. Зайчиха-мама
Зайчиха-мама
Маленьке любить зайченятко.
Торка за вушко,
Лиже носик, лапку.
Звила кубелечко в ріллі,
І там поклала спати у траві.
Зайчатко спить, у холодочку,
А мама сни нашіптує синочку.
Сон зайчика
Спить зайчатко на перинці,
В запашних квітках, в долинці.
Сниться казочка малому
Про знайому мишку Дрьому.

17. Чого я хочу
Хочу чаю з молоком.
А компоту з пирогом.
Киселю із галушками.
Ну а квасу – з пампушками.
Буду їсти і рости,
Щоб до неба досягти.
Щоб до неба хмар дістати,
З сонцем у хованочки грати.
Лінивий бегемотик
Бегемоту прямо в ротик
Ллється дощик мов компотик.
Бо лягав коли він спати,
Рот лінився закривати.

19. Спи, дитинко
Ніч мандрує за вікном.
Спи, дитинко, тихим сном.
Будь метеликом на квітці,
Що у казку он летить.
Будь зайчатком на горбочку,
Що стрибає і смішить.
Ти в своїх казкових мріях
Полети в далечину.
Я ж тебе малу, зігрію.
Спи, дитино, - я засну.

20. Спи, хороша
Спи, моє дитятко,
Бабине зайчатко,
Татова синичко,
Мамина зірничко.
Вічка закривай,
Носика ховай.
Кулачок під щічку,
Сни всю темну нічку.

21. Дякуємо тьоті Люді за гарну книжку!

22. Дякуємо всім,
хто разом з нами познайомився
з новою дитячою книгою
Людмили Морар
«Колисанки-забавлянки»
Познайомила вас з новою книгою Тамара Ковальчук