національне виховання у педагогічній спадщині олени пчілки
1. НАЦІОНАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ У ПЕДАГОГІЧНІЙ
СПАДЩИНІ ОЛЕНИ ПЧІЛКИ
Гадяч - 2015
Відділення: філософія та суспільствознавство
Секція: педагогіка
Роботу виконала:
Мардакіна Іванна Сергіївна,
учениця 11-Б класу
Гадяцької гімназії імені Олени Пчілки
Гадяцької районної ради Полтавської області
Науковий керівник:
Бутко Валентина Володимирівна,
ЗНМР, учитель зарубіжної літератури вищої
кваліфікаційної категорії, учитель - методист
Гадяцької гімназії імені Олени Пчілки
Гадяцької районної ради Полтавської області
2. • Полягає в необхідності удосконалення
національного виховання у школі.
•Педагогічна спадщина Олени Пчілки
сприятиме розв’язанню багатьох педагогічних
проблем, зокрема, формуванню національно
свідомого громадянина України, глибшому
усвідомленню ролі рідної мови в житті
окремої особистості і всього суспільства.
Особливо цінним і важливим для сучасної
освітньо – виховної теорії і практики є досвід
виховання у «материнській школі» Олени
Пчілки.
3. Мета наукової роботи
• Здійснити аналіз педагогічної
діяльності, виступів, наукових
праць та літературно – художньої
спадщини Олени Пчілки, в основі
яких лежить ідея єдності
національного і
загальнолюдського, визначити
особливості та виокремити
причини необхідності її активного
використання у навчально –
виховному процесі школи.
4. • вивчити теоретичні аспекти національного виховання;
• виокремити форми і методи національного виховання дітей у сім’ї Олени
Пчілки;
• показати, що Пчілка мала педагогічні здібності та виробила педагогічну
систему, яка перекликається із сучасними поглядами на національне
виховання;
• дослідити підходи до національного виховання у XIX столітті та на
сучасному етапі;
• показати, що життя Олени Пчілки – це утвердження високих патріотичних
істин, гостре відчуття себе часткою України;
• популяризувати педагогічні погляди письменниці;
• довести актуальність теми, її зв’язок із сучасністю.
Завдання науково - дослідницької
роботи:
5. Ми дійшли висновку, що Олена Пчілка, як прогресивна людина, була знайома із
поглядами на виховання, зокрема національне, педагогів – сучасників:
Перший розділ дослідження
«Погляди на національне
виховання учених початку XX ст.»
Я. Чепіги К. Ушинського С. Русової
6. Костянтин Дмитрович
Ушинський
(1823-1871рр.)
У вихованні дітей він
надавав значне місце сім'ї
та вважав украй
необхідним родинне
виховання.
Ольга Петрівна
Косач-Драгоманова
(1849-1930рр.)
Вона надавала
найбільшої ваги
впливові родини на
інтелектуальний
розвиток.
7. На думку Якова Чепіги,
національне виховання – це
життєва потреба нації і
підґрунтям такого виховання є
сім’я і школа.
Ольга Петрівна
Косач-Драгоманова
(1849-1930рр.)
Привчала дітей любити народну
творчість, фольклор, пісні, у
яких, зазвичай, знаходило своє
відображення й історичне
минуле.
Яків Феофанович
Чепіга-Зеленкевич
(1875-1938рр.)
8. У центрі педагогічної концепції
вченої перебуває дитина з її
природженими задатками,
здібностями, можливостями,
талантами.
Ольга Петрівна
Косач-Драгоманова
(1849-1930рр.)
Софія Федорівна Русова (1856 -
1940рр.)
Вона вважала, що
фундамент формування
особистості закладається в
родині. Виняткова роль у
родині належить матері.
10. «Материнська школа Олени Пчілки» є взірцем виховання справжнього
патріота України. Особливу увагу прогресивна діячка звертала на:
• роль родини у вихованні дітей в національному дусі;
• особистий приклад батьків;
• виховання дітей в українському середовищі;
• першочергове вивчення рідної – української мови;
• розвиток інтелектуальних здібностей;
• вивчення іноземних мов ;
• розвиток любові до праці;
• національне вбрання;
• національно – прикладне мистецтво, народна творчість (вишивання);
• розвиток творчих здібностей: фортепіано, дитячий театр, малювання,
музика;
• ґрунтовне вивчення української літератури.
«Материнська школа» Олени Пчілки
11.
12. Це питання серйозно хвилювало
справжніх патріотів – українців,
педагогів, особливо тих, хто
народився в Україні. Таких як:
• Олександр Потебня(1835-
1891рр.);
• Костянтин Дмитрович
Ушинський(1823-1871рр.);
• Борис Дмитрович Грінченко
(1863 – 1910).
О. Потебня Б. Д. Грінченко
13. • Письменниця доходить висновку, що навчання чужою мовою,
особливо на початковому етапі, спричиняє розлад між сім'єю і
школою, виробляє в учнів зневагу до рідної мови, веде до
порушення логіки навчання, його важливого принципу - від
відомого до невідомого, а також, що початкову освіту діти
повинні отримати рідною, тобто українською мовою.
• Вважала, що кожна літературна мова повинна постійно
збагачуватися і вдосконалюватися. Підкреслюючи, що основою
української літературної мови має бути загальнонародна мова,
Олена Пчілка визнавала повне право за неологізмами і
запозиченими словами, вважаючи, що вони сприяють
ширшому стилістичному розвитку української мови і
збільшенню сфер її функціонування.
14. • На прийомі у генерал - губернатора вона говорила з ним українською
мовою, а в Києві з Оленою Пчілкою навіть поліція розмовляла рідною
мовою.
• На великому святі відкриття пам’ятника І.П.Котляревському в Полтаві
1903 року, вона єдина з наддніпрянців, усупереч забороні влади, виголосила
промову українською мовою, чим викликала велике захоплення земляків.
• У 1905 році вона з І.Шрагом їде у складі делегації від українства до міністра
внутрішніх справ Вітте задля скасування заборони на український друк
(Емського указу).
15. • Олена Пчілка активно займалась
популяризацією творчості генія української
літератури Т.Г.Шевченка. Вона друкувала
його вірші, розповіді про збір грошей на
пам’ятник поетові в Києві, про відвідування
його могили, влаштування Шевченківських,
присвятила йому чимало статей, промов,
поезій, Письменниця прагнула, щоб діти
знали і шанували спадщину великого поета.
16. • Олена Пчілка впродовж усього життя була активним
організатором святкування дня народження Т.
Шевченка: у родинно-дружньому колі, на рівні
громадських організацій, серед учнівської молоді
Гадяча.
• Олена Пчілка брала діяльну участь в улаштуванні
шевченківських свят у гімназії.
• Для дітей початкових шкіл міста влаштовували
шевченківські дитячі ранки з цікавою й
різноманітною програмою. На дитячих ранках
ставили п’єсу Олени Пчілки «Весняний ранок
Тарасовий». Вона мала великий успіх.
17. • Поетичні твори Олени Пчілки, написані для дітей,
сповнені радістю, оптимізмом, любов'ю до життя,
навчають добру. Ліричний світ цих поезій
надзвичайно образний, з відчутними народно-
поетичними мотивами.
• Поетичними і прозовими перекладами Олена Пчілка
сприяла розвиткові української літературної мови. У
1914 році у Гадяцькій Земській друкарні вона видає
першу книжку українською мовою і це зазначає після
назви «Зелений гай. Віршики й казки, з малюнками
для дітей, зложила Олена Пчілка».
18. Ми виокремили умови виховання, що сприяли формуванню національної еліти,
а родина Косачів є яскравим підтвердженням цього:
•сприятлива родинна атмосфера;
•роль родини у вихованні дітей в національному дусі;
•виховання дітей в українському середовищі;
•першочергове вивчення рідної – української мови;
•розвиток інтелектуальних здібностей;
•вивчення іноземних мов ;
•розвиток любові до праці;
•національне вбрання;
•національно – прикладне мистецтво, народна творчість
(вишивання);
•розвиток творчих здібностей: фортепіано, дитячий театр, малювання, музика;
•ґрунтовне вивчення української літератури.
19. Ми дослідили, що основними формами національного виховання в
родині були:
літературна діяльність
домашні зібрання
перекладацька діяльність
зібрання фольклорних матеріалів
підтримання стосунків із простими
людьми
літературні конкурси
дотримання національних
традицій
родинні концерти
домашні вистави
колективні читання
Шевченківські вечори
20. • Олена Пчілка «Золоті дні золотого дитячого віку…»
• Науковий збірник «Вічні берегині України»
• Збірник наукових праць «Лариса Петрівна Косач-
Квітка»
• Олена Пчілка «Годі, діточки, вам спать»
• Збірник наукових праць «Олена Пчілка і Гадяч»
21. • Олена Пчілка не просто мала педагогічний
талант, а виробила систему виховання і на
прикладі життя своєї родини показала дієвість
її педагогічних підходів до національного
виховання у «материнській школі».
• Для Ольги Косач було характерне
подвижництво, адже атмосфера кінця XIX
початку XX ст. була вкрай несприятливою,
але вона сама залишалась вірною своїм
принципам, безкомпромісною до кінця життя,
не зважаючи на переслідування.
• Педагогічні ідеї славетної землячки актуальні
і в XXI ст., потребують ретельного вивчення
та активного пропагування.
22. Гадяцька гімназія
імені Олени Пчілки
Гадяцької районної ради
Полтавської області
Адреса: м. Гадяч, вул. Гетьманська, 35
Тел. (05354) 2-17-55
E-mail: gimnazia-1@meta.ua
Сайт школи: http://gimnasium1.hmarka.net/index.php
