1. Повторення, узагальнення та систематизація
вивченого з теми
“Риби. Загальна характеристика.
Різноманітність.”
Виконавець: вчитель біології
Жовтоводської середньої загальноосвітньої
з профільними класами школи №8 Лопатіна Т.В.
2. Інструкція
1. Пред початком роботи записати в робочий зошит з біології тему
Повторення, узагальнення та систематизація вивченого з теми
“Риби. Загальна характеристика. Різноманітність.”
2. Робота з теоретичним матеріалом.Для виконання такого виду
роботи вам потрібно використати:
-підручник
-презентацію
3. Оцінювання результатів роботи
Учень повинен здати зошит із виконаними завданнями на першому
після канікул уроці
3. Мета: узагальнити, систематизувати та
розширити знання учнів з теми; розвивати
вміння працювати самостійно, вміння
аналізувати,робити висновки; виховувати
свідоме ставлення до навчання,
відповідальність, наполегливість, бережливе
ставлення до природних ресурсів.
Тип уроку: узагальнюючий
4. Риби — група водних
хребетних тварин,
зазвичай холоднокровних
(точніше екзотермічних)
із вкритим лусками тілом
та зябрами, присутніми
протягом всього життя,
що активно рухаються за
допомогою плавців (часто
видозмінених) або руху
всього тіла.
5. Хто такі хрящові риби?
Морські хребетні тварини з хрящовим скелетом. Мають
парні
плавці, розташовані в горизонтальній площині. Зябрових
кришок
і плавального міхура немає. Характерною ознакою класу є
внутрішнє запліднення. Хижаки або фільтратори.
Представниками
класу є акули, скати й химери. Деякі види акул можуть
напада-ти на людину. Серед скатів є отруйні види, а
також види, що гене-
рують електричний струм. Деякі види вживаються в їжу.
Шкіра
може використовуватися в промисловості.
6. Зовнішня будова хрящових риб
(на прикладі акули)
Форма тіла й розміри
Тіло хрящових риб рибоподібне, видовжене або сплощене, має двобічну симетрію. Розміри тіла —
від кількох сантиметрів до 20 м. Тіло розділене на голову, тулуб і хвіст. Є парні (грудні й черевні) й
непарні (спинні) плавці. Зяброві щілини (п’ять-сім пар) розташовані відкрито.
Покриви тіла
Представлені гладенькою шкірою, вкритою примітивними лусочками (плакоїдна луска). Епідерміс
утворює велику кількість одноклітинних залоз.
8. Внутрішня будова хрящових риб
(на прикладі акули)
Травна система
Травний тракт хрящових риб включає такі відділи: ротову по-рожнину,
глотку, стравохід, шлунок і кишечник. Кишечник від-
кривається в клоаку. Клоака — розширення прямої кишки, в яке
відкриваються протоки статевих залоз і сечовід. У зв’язку з невели-
кою довжиною кишечнику для збільшення ефективності травлен-
ня у ньому є спіральний клапан (виріст стінки кишечнику). Слинні
залози відсутні. Зуби численні. У процесі еволюції вони розвинулися з
примітивних шкірних лусок. Травними залозами є печінка
і підшлункова залоза.
Дихальна система
Основним органом дихання хрящових риб є зябра. Зяброві пе-
люстки мають форму пластин і прикріплені до дуг по всій своїй до-
вжині. Зяброві щілини розташовані відкрито, їх налічується п’ятьсім штук
(у химер зяброві щілини прикриті шкірною складкою).
Дихання переважно здійснюється за рахунок рухів зябрових дуг,
що створюють розрідження в зябровій порожнині.
Кровоносна система
Кровоносна система замкнена, є одне коло кровообігу. Серце
двокамерне, складається з передсердя і шлуночка. Через нього про-
ходить лише венозна кров. Від серця кров надходить до зябер, де
й відбувається газообмін.
Видільна система
Представлена тулубовими нирками. Сечоводи відкриваються
в клоаку.
9. Внутрішня будова хрящових риб
(на прикладі акули)
Нервова система
Головний мозок хрящових риб відносно великий. Добре
розвинені середній мозок, мозочок і довгастий мозок.
Органи чуттів
Органи зору — очі, що мають плоску рогівку і кулястий
кришталик.
Органи слуху представлені лише внутрішнім вухом. З
ними зв’язані три півколові канали, що відіграють роль
органа рівноваги.
Органи нюху — носові ямки, вистелені чутливим
епітелієм.
Органи дотику — дотикальні тільця, розташовані по
всій поверхні тіла.
Органи смаку зосереджені в ротовій порожнині, але
можуть зустрічатися й на інших ділянках тіла.
Бічна лінія — заглиблений канал, що знаходиться в
шкірі з боків тіла й сполучається із зовнішнім
середовищем короткими поперечними канальцями.
Вона сприймає коливання водного середовища.
10. Розмноження та розвиток
Яйця котячої акули
Статеві залози — сім’яники та
яєчники. Запліднення внутрішнє.
Яйця великі, у них багато жовтка, вони
вкриті щільною оболонкою.
Для більшості хрящових риб
характерно яйцеживородіння (при
цьому яйця із зародками, що
розвиваються, певний час, іноді аж до
моменту вилуплення, залишаються в
організмі матері). У деяких видів
спостерігається справжнє живородіння
(при цьому утворюється подоба
плаценти, що забезпечує живлення
зародка речовинами з крові матері).
11. Зовнішня будова кісткових риб
(на прикладі окуня)
Форма тіла й розміри
Тіло кісткових риб зазвичай
рибоподібне, видовжене або
сплощене, має двобічну
симетрію. Розміри тіла — від
кількох сантиметрів до кількох
метрів. Тіло розділене на голову,
тулуб і хвіст.
Є парні (грудні й черевні) й
непарні (спинні й анальний)
плавці. Зяброві щілини закриті
зябровими кришками.
Покриви тіла
Представлені гладенькою або
вкритою лусочками шкірою.
Епідерміс утворює велику
кількість одноклітинних залоз.
12. Опорно-рухова система
кісткових риб
Опорно-рухова система
У кісткових риб скелет тією чи іншою мірою кістковий. Кістки утворюються двома шляхами.
Шкірні або покривні кістки виникають у сполучнотканинному шарі шкіри, а хрящові кістки — у
результаті заміни хряща на кісткову речовину. До складу скелета входять череп, хребет і скелет
плавців. У черепі є щелепи й зяброві дуги.
М’язи кісткових риб представлені двома головними мускулами,розташованими вздовж тіла й
розділеними перегородками зі сполучної тканини на окремі сегменти. Розвинені також м’язи
глотки та м’язи, що управляють рухом плавців.
13. Внутрішня будова кісткових риб
Травна система
Травний тракт кісткових риб
включає такі відділи: ротову по-
рожнину, глотку, стравохід, шлунок і
кишечник. Кишечник закінчується
анальним отвором. Клоака відсутня.
У примітивних
груп є спіральний клапан. Слинні
залози відсутні. Зуби численні.
Травними залозами є печінка і
підшлункова залоза. Тонкостінним
виростом стравоходу є плавальний
міхур, з допомогою якого риба
регулює свою плавучість.
Дихальна система
У кісткових риб зяброві пелюстки
розташовані на зябрових дугах.
Дихання здійснюється з допомогою
зябрових кришок і рота, рухи яких
нагнітають воду в зяброві
порожнини й виштовхують її
назовні.
14. Внутрішня будова кісткових риб
Нервова система
Схожа на нервову систему
хрящових риб, але передній
мозокрозвинений менше, а
середній мозок і мозочок
більші.
Кровоносна система
Кровоносна система замкнена, є
одне коло кровообігу. Серце
двокамерне, складається з
передсердя і шлуночка. Через
нього про ходить лише венозна
кров. Від серця кров надходить
до зябер, де
й відбувається газообмін.
15. Внутрішня будова кісткових риб
Видільна система
Представлена тулубовими нирками. Клоака
відсутня. Є сечовий
міхур.
Органи чуттів
Органи зору — очі, що мають плоску рогівку і
кулястий кришталик.
Органи слуху представлені лише внутрішнім
вухом. З ними зв’язані три півколові канали,
що відіграють роль органа рівноваги.
Органи нюху — носові ямки, вистелені
чутливим епітелієм.
Органи дотику — дотикальні тільця,
розташовані по всій поверхні тіла.
Органи смаку зосереджені в ротовій
порожнині, але можуть зустрічатися й на
інших ділянках тіла.
Бічна лінія — заглиблений канал, що
знаходиться в шкірі з боків тіла й
сполучається із зовнішнім середовищем
короткими попере-чними канальцями. Вона
сприймає коливання водного середовища.
16. Розмноження
Статевими залозами риб є сім’яники та яєчники. Більшість кісткових
риб роздільностатеві, але трапляються й випадки гермафродитизму
(наприклад, морський окунь). Запліднення в більшості кісткових риб
зовнішнє, у деяких видів внутрішнє. Розміри яєць (ікринок) кісткових
риб у різних видів різні, але в цілому вони набагато менші, ніж у
хрящових.
Розвиток
Починається з моменту нересту (відкладання самками ікри з
подальшим її заплідненням насінною рідиною самців). Час від
відкладання яйця до виходу з нього личинки називається інкубаційним
періодом. Його тривалість різна в різних видів і може змінюватися під
впливом температури Розвиток кісткових риб непрямий, але личинкова
стадія дуже коротка. Личинки ростуть і перетворюються на мальків,
які відрізняються від дорослих особин лише розміром тіла.
Турбота про потомство
У більшості кісткових риб турбота про потомство не виражена.
Вони відкладають у відповідних умовах величезні кількості ікри, з якої до
дорослого стану доживає лише незначна кількість особин. Деякі види
охороняють кладку або розміщають її у важкодоступних для хижаків
місцях. Так, самці триголкової колючки будують для ікри гнізда, які
потім охороняють. Гірчак відкладає ікру в мантійну порожнину
двостулкових молюсків, а в самців морської голки й морського коника
ікра зберігається в шкірній складці на нижньому боці тіла. Розвиток
ікри й перші етапи життя мальків у тиляпії проходять у ротовій
порожнині самця.
Сезонні явища в житті кісткових риб
Сезонними явищами в житті риб є нерест, післянерестовий нагул і
зимівля. Під час зимівлі відбувається різке зниження активності риб під
впливом зниження температури води в зимовий сезон. У риб теплих
водойм зимівля відсутня. Післянерестовий нагул необхідний для
відновлення запасу поживних речовин після розмноження. Він не
спостерігається в тих риб, які розмножуються один раз у житті.
Нерест риб може відбуватися там, де вони живуть постійно, або в
більш віддалених водоймах. На основі цього виокремлюють групу
прохідних риб. Розмноження цих риб відбувається в прісних та
розвиток і ріст — у солоних водах, або навпаки. Так, лососеві
нерестяться в річках, а їхній ріст відбувається в морі, вугри
нерестяться в морі, а їхній ріст відбувається в річках.
17.
18. Лусковик американський
Населяє центральну частину
Південної Америки. Типові
місця існування – водойми зі
стоячою водою, пересихаючі,
заболочені з густою
рослинністю. В річках
зустрічається рідко. Майже
весь час проводить на дні,
час від часу підіймаючись на
поверхню ковтнути повітря.
Довжина тіла сягає – 125 см,
вага – кілька кілограм.
Місцеве населення ловить
заради смачного мяса.
19. Рогозуб
Зустрічається лише в Квінсленді (Північно-східна Австралія), де
він населяє басейни річок Бернетт і Мері. Останнім часом він був
пересаджений також в деякі озера і водосховища Квінсленда, де і
прижився. Рогозуб — велика риба, що досягає довжини 175 см і ваги
понад 10 кг. Плавальний міхур рогозуба перетворився на легеню,
завдяки якій він може дихати атмосферним повітрям, час від часу
підіймаючись на поверхню водойми. Малорухлива риба. Живиться
різноманітними безхребетними.
20. Білуга чорноморська
Одна з найбільших риб
України: досягає довжини 5
м і ваги понад 1 т
(здебільшого – 2,5 м; 200-300
кг). Веде придонно-
пелагічний спосіб життя. У
морі тримається переважно
поодинці. Живе в Азовському
та Чорних морях.
Нереститься у великих
річках. Живе до 100 років.
Занесена до Червоної Книги
України.
21. Лосось чорноморський
Ендемік Азовсько-Чорноморського регіону. Морська прохідна
риба. Нерестовий хід у річки починається в лютому закінчується
у червні. Нерест з жовтня по січень. Довжина тіла здебільшого
до 50 см (інколи досягає довжини 110 см і маси 24 кг), тривалість
життя до 10 років і більше. Занесений до Червоної Книги
України.
22. Язь
Поширений майже у всіх
водоймах Європи та Азії. На
Україні зустрічається у всіх
великих рівнинних річках.
Досить крупна риба, може
досягати у довжину до 70 см,
вага до 3 кг, іноді до 8 кг. В
річках язь тримається на
плесах з помірною течією на
середніх глибинах. У
водосховищах — у гирлах річок
та мілководних затоках з
підводною рослинністю. Риба
має гарні смакові якості, є
обєктом промислу.
23. Харіус європейський
Прісноводна риба чистих,
холодних, багатих на кисень
вод. В Україні поширений у
гірських ділянках Дністра та
його приток та у бас. Тиси.
Молоді особини тримаються
зграями, старші поодинці.
Взимку живиться і
тримається ділянок річок,
що не промерзають.
Довжина тіла 20–40 см,
зрідка понад 50 см, маса 300–
600 г (до 1 кг). Тривалість
життя до 7 років. Занесений
до Червоної Книги України.
24. Лин золотистий
Широко розповсюджений
у прісних водоймах
Європи. Лин —
малорухлива донна риба,
живе у стоячих водах із
замуленим дном, які гарно
прогріваються та мають
багато рослинності. Лин
уникає течії та холодної
води. Гарно переносить
дефіцит кисню. Риба може
досягати довжини 70 см та
ваги 7 кг. Риба має гарні
смакові якості, є об'єктом
промислу для рибалок-
аматорів та в деяких
регіонах об'єктом
розведення.
25. Морська лисиця
Морська лисиця (Raja clavata) — хрящова
риба родини ромбові скати. Розповсюджений
у прибережних водах Атлантичного океану,
в Україні — у Чорному та Азовському морях.
Розмір самців приблизно 70 — 85 см,
самиць — 125 см, вага до 4 кг. Тіло морської
лисиці має форму сплюснутого ромбу, який
утворений зрощеними головою, тулубом
та грудними плавцями. Верхня частина тіла
та хвіст вкриті крупними шипами, кінці яких
загнуті назад, між якими знаходяться дрібні
шипи. Невелика кількість шипів є також на
нижній частині тіла. На кінці хвоста
розташовані два невеликих спинних плавця.
Забарвлення досить мінливе, спина
жовтувато-сіра або бура з темними та
світлими плямами, нижня частина — біла.
Морська лисиця — донна риба. Малорухлива
риба, тримається на дні, де заривається у
пісок або мул. Зустрічається переважно на
невеликих глибинах, але може опускатися до
глибини 300 м (у Чорному морі — до 100 м).
Плаває хвилеподібно рухаючи бічними
плавцями. Оскільки рот риби знаходиться на
нижній частині тіла, полюючи здобич, що
рухається, скат пливе таким чином, щоб
опинитися над нею, потім швидко падає вниз
та хапає її. Живиться донними
ракоподібними (крабами, десятиногими
раками), рибою, рідше молюсками. Зимує на
глибині.
29. Дай відповідь на запитання
(обери будь-яке)
1. Чому яйцеживородні риби не такі
плодючі, як яйцеродні?
2. Чому хрящовий скелет у
високорозвинених риб змінюється
на кістковий?
3. Чому найбільші акули – не хижаки,
а миролюбні тварини, що
живляться планктоном?
