Згідно концепції А. М. Чернуха, аналіз адаптивних реакцій органу необхідно проводити з урахуванням змін наступних елементів: сполучної тканини, мікроциркуляторного русла, нервово-гуморального апарату, робочої частини органу. Однак ще є структури, що локалізуються всередині органів і також беруть участь у формуванні імунних адаптивних реакцій - дифузно розташовані лімфоїдні клітини, їх скупчення, поодинокі і згруповані лімфоїдні вузлики. В слизових оболонках вони об'єднуються в одну структуру з епітелієм – лімфоепітеліальні вузлики, або з кровоносними судинами – периваскулярні лімфоїдні вузлики, роль яких у формуванні реакцій місцевої імунної системи підтверджується вивченням їх морфофункціональних особливостей в онтогенезі і при антигенному подразненні. Тому є актуальним вивчення змін у структурі гемомікроциркуляторного русла при формуванні лімфоїдної тканини шлунка після внутрішньоутробної антигенної стимуляції. Режим доступа: http://womab.com.ua

1. МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Ключко Світлана Сергіївна
Роль судинного компоненту у формуванні
лімфоїдної ткинини шлунка щурів у ранньому
постнатальному періоді після
внутрішньоутробного введення антигену
Науковий керівник:
Євтушенко Валентина Михайлівна
доктор медичних наук, професор
2014 - Запоріжжя

2. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
Згідно концепції А. М. Чернуха, аналіз адаптивних реакцій органу необхідно
проводити з урахуванням змін наступних елементів: сполучної тканини,
мікроциркуляторного русла, нервово-гуморального апарату, робочої частини
органу. Однак ще є структури, що локалізуються всередині органів і також
беруть участь у формуванні імунних адаптивних реакцій - дифузно розташовані
лімфоїдні клітини, їх скупчення, поодинокі і згруповані лімфоїдні вузлики. В
слизових оболонках вони об'єднуються в одну структуру з епітелієм –
лімфоепітеліальні вузлики, або з кровоносними судинами – периваскулярні
лімфоїдні вузлики, роль яких у формуванні реакцій місцевої імунної системи
підтверджується вивченням їх морфофункціональних особливостей в онтогенезі
і при антигенному подразненні. Тому є актуальним вивчення змін у структурі
гемомікроциркуляторного русла при формуванні лімфоїдної тканини шлунка
після внутрішньоутробної антигенної стимуляції

3. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Були використані методи:
Морфометричний
Мікроскопічний
/
Методи варіаційної статистики
Оцінка розмірів та
кількості елементів
мікроциркуляторного
русла
Обробка
результатів

4. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Дослідження проводилося на 240 шлунках щурів лінії Wistar у віці від 1
до 90 доби постнатального розвитку.
.
Група
Вид експерименту
Всього
тварин у
групі
Кількість тварин по строкам спостереження
(доба після народження)
1 3 7 11 14 21 45 90
I Інтактні щури 48 6 6 6 6 6 6 6 6
II
Внутрішньоутробне введення
антигену внутрішньолпідно
48 6 6 6 6 6 6 6 6
III
Внутрішньоутробне введення
антигену в навколоплідні води
48 6 6 6 6 6 6 6 6
IV
Внутрішньоутробне введення
фізіологічного розчину
внутрішньоплідно
48 6 6 6 6 6 6 6 6
V
Внутрішньоутробне введення
фізіологічного розчину в
навколоплідні води
48 6 6 6 6 6 6 6 6
Всього шлунків 240 3 0 30 30 30 30 30 30 30
Введення антигену плодам здійснювалось оперативно на 18 добу внутрішньоутробного
розвитку шляхом черезматкової, черезоболонкової підшкірної ін'єкції антигену у розведенні з
фізіологічним розчином 1:20 в загальному об'ємі 0,05 мл кожному плоду.

5. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
В якості антигену була обрана спліт-вакцина для
профілактики грипу інактивована Ваксігрип (Санофі Пастер
С.А. Франція), яка є зареєстрованим фармакологічним
препаратом (сертифікат про державну реєстрацію медичного
імунологічного препарату № 6367-300200000 від 7 липня
2011).
Для морфологічного дослідження матеріал брали з
фундальної частини шлунка, Шматочки матеріалу фіксували в
10% розчині нейтрального формаліну, зневоднювали в батареї
спиртів заливали у парафін, зрізи забарвлювали
гематоксиліном та еозином. Кровоносні судини
мікроциркуляторного русла класифікувалися на артеріоли,
венули і капіляри. Відносно елементів ГМЦР вимірювали
діаметр просвіту артеріол, венул та капілярів слизової
оболонки фундального відділу шлунка та підраховували їх
середню кількість на умовній одиниці площі 100 мкм2 в 10
полях зору трьох зрізів кожного шлунка

6. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
50
45
40
35
30
25
20
15
10
5
0
1 доба 3 доба 7 доба 11 доба 14 доба 21 доба 45 доба 90 діб
інтактні внутрішньоплідне введення антигену
введення антигену до навколоплідних вод введення фізіологічного розчину внутрішньоплідно
введення фізіологічного розчину до навколоплідних вод
Динаміка кількості артеріол в слизовій оболонці шлунка
щурів у період раннього постнатального онтогенезу.
x±Sx.

7. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
12
10
8
6
4
2
0
1 доба 3 доба 7 доба 11 доба 14 доба 21 доба 45 доба 90 діб
інтактні внутрішньоплідне введення антигену
введення антигену до навколоплідних вод введення фізіологічного розчину внутрішньоплідно
введення фізіологічного розчину до навколоплідних вод
Середній діаметр артеріол (мкм) слизової оболонки
шлунка щурів у період раннього постнатального
онтогенезу. х±Sx.

8. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
14
12
10
8
6
4
2
0
1 доба 3 доба 7 доба 11доба 14 доба 21 доба 45 доба 90 діб
інтактні внутрішньоплідне введення антигену
введення антигену до навколоплідних вод введення фізіологічного розчину внутрішньоплідно
введення фізіологічного розчину до навколоплідних вод
Динаміка кількості венул слизової оболонки
шлунку щурів в період раннього постнатального
розвитку. х±Sх.

9. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
70
60
50
40
30
20
10
0
1 доба 3 доба 7 доба 11 доба 14 доба 21 доба 45 доба 90 діб
інтактні внутрішньоплідне введення антигену
введення антигену до навколоплідних вод введення фізіологічного розчину внутрішньоплідно
введення фізіологічного розчину до навколоплідних вод
Середній діаметр венул (мкм) слизової оболонки шлунка
щурів в період раннього постнатального розвитку. х±Sx

10. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
18
16
14
12
10
8
6
4
2
0
1 доба 3 доба 7 доба 11 доба 14 доба 21 доба 45 доба 90 діб
інтактні внутрішньоплідне введення антигену
введення антигену до навколоплідних вод введення фізіологічного розчину внутрішньоплідно
введення фізіологічного розчину до навколоплідних вод
Динаміка кількості капілярів слизової оболонки шлунка
щурів в період раннього постнатального онтогенезу.
х±Sx

11. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
12
10
8
6
4
2
0
1 доба 3 доба 7 доба 11 доба 14 доба 21 доба 45 доба 90 діб
інтактні внутрішньоплідне введення антигену
введення антигену до навколоплідних вод введення фізіологічних вод внутрішньоплідно
введення фізіологічного розчину до навколоплідних вод
Діаметр капілярів (мкм) слизової оболонки шлунка
щурів у період раннього постнатального онтогенезу.
x±Sx.

12. Клітинний склад лімфоїдного скупчення в області слизової
оболонки фундального відділу шлунка
на 90 добу життя. Г. і Е. ×1000
1 – лімфоцит,
2 – макрофаг,
3 – плазмоцит,
4 – фібробласт
5 – мітоз (стадія телофази).
1
2
3
5
4
Інтактна група
Внутрішньоплідне
введення антигену

13. Периваскулярні скупчення і лімфоепітеліальний вузлик у
слизовій оболонці шлунка щурів на 3 добу (а) та 45 добу (б)
після народження. Об. 20, ок. 10. а)ШЙК-реакція. б)Конго
червоний
А Б

14. Повнокрів’я вен підслизової оболонки шлунка
на 90 добу після народження. Г. і Е.
1 – вени;
2 – капіляр;
3 – мікроскупчення лімфоцитів;
3 4
4 – кінцеві відділи залоз шлунка.
1
2
Введення антигену в
навколоплідні води. ×1000
Внутрішньоплідне введення
антигену. ×400
1

15. ВИСНОВКИ
• Після внутрішньоутробного введення
антигену відзначається тенденція до
збільшення кількості та калібру всіх ланок
мікроциркуляторного руслу (артеріол, венул,
капілярів).
• Судинне русло шлунка знаходиться в тісному
взаємозв'язку з його місцевим лімфоїдним
апаратом. Лімфоїдні структури і система
мікроциркуляції генетично детерміновані і
представляють собою єдину систему швидкої
відповіді на антиген, активно регулюючи
місцевий імунний гомеостаз.

16. Дякую за
увагу!