1. Покатілов В.С.
Урок-семінар для учнів 9—11 класів
Як захистити дитину?
Обладнання: картки з індивідуальним завданням, нормативні документи з прав
дітей.
ХІД РОБОТИ
I. Актуалізація опорних знань
Учитель. Дитинство— найважливіший самобутній і неповторний період у
становленні особистості. Саме у цей період людина потребує найбільшої уваги і
захисту. Від ставлення до дітей, розуміння їх проблем, інтересів та потреб, стану
охорони дитинства залежить доля кожної людини і розвиток суспільства в цілому.
Права дітей — це болюча проблема нашого суспільства. Чинні державні, соціальні
та науково-технічні програми свідчать про багатоаспектність державної турботи і
про права підлітків, але реалізація цих прав неможлива без розвиненої системи
соціальних інститутів у державі, без оволодіння юридичними знаннями кожної
людини і дитини.
II. Мотивація навчальної діяльності
Учитель зачитує слова, написані на дошці.
Я маю право жити на землі,
Творити, дихати, учитись.
Примножувать багатства всі її,
Своєю Україною гордитись.
Я маю право Україну восхвалять,
Боротися за неї, за честь стоять.
Безкрайнії поля її любити,
1 щовесни журавликів із вірою зустріти.
Я маю право на веселку й на весну,
На щедру осінь і на тепле літо,
На зиму, так безмежно чарівну,
І на лани із стиглим житом.
На золотаве сонце,
Що щедро Україну зігріває.
На соловейка спів у гаях,
І на любов батьків, безмежну і безкраю.
— Цей вірш написаний ученицею з міста Сіверська, яка дуже стурбована тим, як
забезпечуються права дітей у державі. За даними опитування Українського
інституту соціальних досліджень, рівень знань та правова культура дітей щодо своїх
прав і обов'язків є досить низькими. Кожна шоста дитина не знає законів, які її
захищають. Томусьогодніна уроці ми поговоримопро те, які права ви маєте та як їх
відстоювати і захищати в разі порушення, дізнаємося про типи насильства і
боротьби з ним.
III. Повідомлення теми уроку та очікувального результату
(запис на дошці)
Після цього уроку учні зможуть:

2. • оволодіти нормативно-правовою базою з питань правового захисту дітей;
• усвідомити свої права, обов'язки, відповідальність за свої дії;
• навчитися реалізовувати свої права;
• усвідомити зміст і суть поняття «життя», його унікальність, значущість для
кожної особистості;
• знаходити шляхи для розв'язання конфліктних ситуацій.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Знайомство з нормативно-правовими актами з прав дітей
Учитель. Проблема правового захисту сім'ї та дитинства тривалий час перебуває у
центрі уваги міжнародної спільноти. Особлива увага приділяється забезпеченню
прав дітей як частини населення, що внаслідок своєї вразливості, фізичної та
розумової незрілості потребує особливої охорони й піклування
з боку батьків і суспільства. Найважливішим міжнародним правовим актом у цій
галузі є Конвенція з прав дитини, схвалена на 44-й сесії Генеральної Асамблеї ООН
20 листопада 1989 р. (вона набула чинності + для України з 27 вересня 1991 р.).
Права дитини також захищають такі нормативні акти, як:
• Конституція України; Закон України «Про охорону дитинства»;
• Закон України «Про освіту»,
• «Про загальну середню освіту»;
• Закон України «Про попередження насильства в сім'ї».
Готуючись до семінару, ви повинні були ознайомитись (вибірково) з текстами
цих документів і проаналізувати їх, щоб дати характеристику прав дитини.
Метод «Робота в малих групах»
Заслуховуємо відповіді на питання: «Які права дітей визначає кожний з
документів?» (Відповіді фіксуються на дошці і в зошитах.)
Наприклад:
1-а група. Конвенція ООН про права дитини Ст. 6-33 визначає такі права як:
право на життя; на любов і піклування; вільне спілкування; на захист від втручання
в особисте життя;
на повагу до своєї гідності та захист від усіх форм насильства і так далі.
2-а група. Конституція України Ст. З та 52 — «найвища соціальна цінність —
людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека».
Ст. 28, 52 — право на захист від усіх форм насильства.
3-я група. Закон України «Про охорону дитинства» (ст. 10, 20)
Право на свободу, особисту недоторканність, захист гідності. У сім'ї та навчальних
закладах виключається приниження честі і гідності дитини. Забороняється
розголошення будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду.
Заборона пропаганди насильства, жорстокості, розповсюдження порнографії.
4-а група. Закони України «Про освіту» (ст. 25, 56), «Про загальну середню освіту»
(ст. 16, 17, 47)
Забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці. Педагогам треба
поважати гідність дитини, захищати від будь-яких форм фізичного або психо-
логічного насильства, запобігти вживанню учнями алкоголю, наркотиків.
5-а група. Закон України «Про попередження насильства в сім'ї»
Право на захист від будь-яких форм насильства.
З нормативними актами щодо прав дитини можна ознайомитися в журналі
«Позакласний час» № 8 за 2006 р.

3. 2. Зміст поняття та види насильства
Учитель. Хочу докладніше зупинитися на Законі «Про попередження насильства в
сім'ї». Найбільш часто жорстокість, фізичне та психічне насильство, зазіхання на
гідність дитини зустрічається у сім'ї.
Ми змалку засвоїли істину про те, що «не можна виносити сміття злому». А це
означає повне замовчування тих трагедій, які розгортаються за закритими
сімейними дверима. У багатьох державах Європи дорослі можуть бути притягнуті
до судової відповідальності за порушення прав дитини. Але сімейне насильство
часто важко розпізнати. Що можна вважати насильством?
Метод «Прес»
Кожна група одержуєзавдання, після обговорення яких треба відповісти на питання
«Чи вважаються наведені ситуації насильством?». Відповідь починати зі слів «Ми
вважаємо, що...», «Тому що...».
1-а група. Мати продає свою дитину в рабство, бо в неї немає грошей на потреби
сім'ї. (У неї на руках ще троє малолітніх дітей.)
2-а група. Батько ігнорує сина чи доньку, ніколи з ними не розмовляєчи кожен день
називає дурнем або нездарою.
3-я група. Батьки забороняють дитині вільно пересуватися по хаті, закривають у
кімнаті на кілька годин, ставлять на коліна, не дають їжі.
4-а група. Батьки примушують дітей вживати з ними алкоголь чи наркотичнізасоби.
5-а група. Мати — хвора, батька немає, і дитина жебракує, бо нічого їсти, одягти,
немає належного житла.
Учитель. Зробимо висновки: «Що таке насильство і які види ви його назвали?»
Насильство — це жорстоке ставлення до дітей, його види: фізичне; психологічне
(емоційне); нехтування інтересами і потребами дитини; сексуальне.
Методом «Мікрофону» з'ясовуємо, які ще типи жорстокого поводження з дітьми
знають учні.
Відповіді учнів. Штовхання, зґвалтування, поводження як з рабами, залякування,
погрози, ганьба, примушення до важкої праці.
Висновок вчителя. Звичайно дитина може потерпати водночас від декількох видів
насильства. Як правило, неповнолітні, позбавлені будь-яких прав у родині, часто не
можуть самостверджуватися, в них низька самоповага, з'являється комплекс
провини.
Залежно від віку та своїхособливостейдитина може змиритися зі своїм безправним
становищем або ж протидіяти батьківському деспотизму. Держава захищає дітей від
брутального поводження з боку батьків та інших осіб, жодна дитина не може бути
піддана знущанню або незаконному арешту. (Додаток № 1)
3. Організації та установи, які захищають права дитини
Учитель. Якщо ж складається ситуація, що права ваші чи ваших друзів були
порушені, то куди треба звертатися? (Застосовується за допомогою методу
«Мікрофон»). Як тільки учні назвуть відомі їм організації, треба роздати кожному
листки з додатковим матеріалом про організації та установи, які захищають права
дитини, дати їх коротку характеристику. (Додаток № 2)
Характеристика функцій та повноваження органів та установ із захисту дітей дана в
журналі «Позакласний час»
№ 8 за 2006 р.
V. Рефлексія

4. Систематизація та узагальнення матеріалу на творчому рівні.
Рольова гра. Метод «Коло ідей»
Уявіть собі, що вас запросили на засідання комісії з прав дитинства. Які б заходи
запропонували ви, щоб уникнути порушень прав дитини в Україні?
Групи висловлюють свої думки, а два учні-експерти складають своєрідну
«Пам'ятку» щодо захисту прав дитини.
VI. Домашнє завдання
1. Ознайомте своїх батьків з нормативно-правовою базою із захисту дітей.
2. Складіть перелік заходів з даної теми для батьків.
Додаток № 1
Зійшла зі стежини дитина,
Стоїть на узбіччі одна.
Будьте уважні, дорослі,
Бо в цьому і ваша вина.
Не залишіть хлопчину,
Допоможіть йому.
Дайте тепла краплину,
Не темну холодну тюрму
Дай, Боже, дорослим сили
Добром лікувати зло.
Не залишіть дитину,
Дайте свою любов.
І хай вже хита драбина,
Над прірвою висне воно.
Не даймо впасти дитині,
Не допустимо нове зло.
Додаток № 2
Список організацій та установ, до яких неповнолітній може звернутись в разі
порушення його прав
1. Органи охорони дитинства при відділі освіти міської ради
2. Органи внутрішніх справ (відділ кримінальної міліції у справах неповнолітніх).
3. Управління молодіжної політики та у справах неповнолітніх міської ради.
4. Центр соціальних служб для молоді.
5. Всеукраїнська дитяча лінія (8-800-500-21 -80) та мережа «телефонів довіри».
Витяг із Кримінального кодексу України
Ст. 22. Вік, з якого стає кримінальна відповідальність.
1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину
виповнилось 16 років.
2. Особи, що вчинили злочин у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній
відповідальності лише за умисне вбивство, посягання на життя державного чи
громадського діяча, працівника правоохоронних органів..., умисне тяжке тілесне
ушкодження, бандитизм, терористичний акт, зґвалтування, грабіж, розбій,
вимагання, умисне знищення або пошкодження майна, незаконне заволодіння
транспортними засобами тощо.
Ст. 60. Арешт.
3. Арешт не застосовується до осіб ( віком до 16 років, вагітних жінок та жінок, які
мають дітей віком до 7 років.

5. Ст. 73. Кримінально-процесуального кодексу. Порядок вирішення справ про
суспільно небезпечні діяння, вчинені особою, яка не досягла віку, з якого можлива
кримінальна відповідальність.
Слідчий, встановивши в кримінальній справі, що суспільно небезпечне діяння,
вчинене особою у віці від 11 років і до виповнення віку, з якого можлива
кримінальна відповідальність, виносить мотивовану постанову про закриття справи
та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру...
Якщо встановлено, що особу, яка вчинила у віці від 11 до 14 років суспільно
небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним
кодексом України передбачене покарання у вигляді і позбавлення волі понад 5
років, необхідно у зв'язку з цим негайно ізолювати, то, за постановою слідчого або
органу дізнання, за згодою прокурора, за вмотивованим рішенням суду, її може
бути помішено у приймальник-розподільник для неповнолітніх на строк до ЗО діб.
Участь захисника у цьому разі забезпечується з моменту поміщення
неповнолітнього у приймальник-розподільник.
Вчитель Покатілов В.С.