3. НАЙВАЖЛИВІШІ ОЗНАКИ
• Одноклітинні мікроскопічні організми, в яких
органоїди виконують функцію органів.
• Тіло має оболонку, цитоплазму, ядро.
• В процесі еволюції пройшло збільшення кількості
ядер, у війчастих з'явились два ядра: вегетативне —
макронуклеус та генеративне — мікронуклеус.
• Диференціювалась цитоплазма, внаслідок чого
з'явились органоїди з суто
специфічними функціями:
травною (травні вакуолі,
цитостом, цитофаринкс,
порошиця), видільною
(скоротливі вакуолі), руховою
(війки, джгутики, псевдоніжки).
4. • Живлення найпростіших проходить різним способом.
• Деякі з них захоплюють харчові частини з допомогою
руху війок клітинним ротом (цитостомом), інші
включають їх у цитоплазму за допомогою псевдоподій.
• У багатьох представників паразитичних найпростіших
живлення відбувається шляхом всмоктування
розчинених поживних речовин всією поверхнею тіла.
Це ендоосмотичне живлення.
• У цитоплазмі розташовуються мікропори, через які
проходять поживні речовини. Захоплення маленьких
міхурчиків рідини з поживними речовинами
називається піноцитозом.
• Захоплення і перетравлювання найдрібніших харчових
частин називається фагоцитозом.
5. • Органоїди руху: постійні і тимчасові — псевдоніжки.
• Джгутики можуть з'єднуватися і утворювати лорикули,
при злитті війок з'являються цири, крім того
утворюються сильні рухові апарати — мембрани,
ундулюючі мембрани.
Псевдоподії постійно змінюють свою
форму, розгалужуються, зникають і
з'являються знову.
7. • Для найпростіших притаманні таксиси.
• Здатність відповідати на подразнення проявляється
рухом до подразника — позитивний таксис,
і рухом від подразника — негативний таксис.
• За типом подразника розрізняють хемотаксис,
фототаксис, термотаксис, тигмотаксис.
• Таксиси сприяють вибірковому проникненню
паразитичних форм у специфічні середовища
(спинномозкова рідина, клітини шкіри, печінки,
селезінки, еритроцити).
8. • Найпростіші у несприятливих умовах можуть
інцистуватися.
• Клітина заокруглюється, покривається щільною
оболонкою і в такому стані (анабіоз) виживає.
• Коли циста потрапляє у сприятливі умови, вона
ексцистується і з неї виходить клітина, ділиться і дає
наступні поколінння.
9. • Розмножуються статевим та безстатевим шляхом.
• Безстатеве розмноження:
» шляхом поділу:
спочатку ділиться ядро, потім цитоплазма.
Материнська клітина ділиться або
повздовж, або поперек (балантидій).
» множинний поділ або шизогонія:
спочатку ядро ділиться декілька разів, а
потім дочірні ядра оточуються
цитоплазмою і материнська клітина
утворює багато (10-14 або 28) дочірніх
клітин, які називаються мерозоїтами.
10. Статеве розмноження:
• яке проявляється у формі копуляції (плазмодії, токсоплазма)
і кон'югації (війчасті)
Під час статевого розмноження утворюються статеві
клітини — гамети — вони зливаються і утворюють зиготу.
Злиття жіночої і чоловічої клітин називається копуляцією.
1 – розвиток гамет в материнській клітині;
2 – гамета;
3–4 – копуляція;
5 – зріла зигота
8 – вихід з зиготи нових клітин
11. • При кон'югації клітини (балантидії) не зливаються, а
тимчасово з'єднуються.
• Макронуклеуси розчиняються, мікронуклеуси
діляться і між кон'югантами проходить взаємний
обмін ядерною речовиною (ядрами), після чого
кон'юганти розходяться.
12. • Найпростіші, що живуть в організмі людини, можуть
бути паразитами і викликати захворювання, інші не
приносять жодної шкоди (кишкова амеба) і є
коменсалами.
• У багатьох випадках спостерігається
паразитоносійство, коли патогенні найпростіші не
викликають захворювань у людини.
• Особливу групу складають копрозої - найпростіші,
цисти яких потрапляють до кишки з водою або їжею,
проходять через травний тракт без змін і лише в
зовнішньому середовищі ексцистуються. Живуть в
калових масах, там і живляться.
14. МОРФОЛОГІЯ
•Мерозоїт - форма кругла або овальна, близько ядра розташована
невелика грудочка цитоплазми.
•Кільцеподібні трофозоїт (кільце) - вузький обідок цитоплазми
оточує невелику вакуоль, є одне ядро.
•Амебоподібний трофозоїт – форма різна в залежності від
кількості та величини псевдоподій, розміри в міру розвитку
збільшуються, є одне ядро.
•Шизонти - містить два ядра і більше.
•Морула - повне розділення ядра і цитоплазми на мерозоїти.
•Статеві форми плазмодіїв - гаметоцити (гамонти) не мають
вакуоль і псевдоподій, чоловічі (мікрогаметоцити), і жіночі
(макрогаметоцити) відрізняються за величиною та структурою ядра,
інтенсивністю забарвлення цитоплазми і розміром.
16. ЦИКЛ РОЗВИТКУ
• Напівцикл безстатевого розвитку – шизогонії
(від грецьк. schizen - ділитися), проходить в організмі
проміжного господаря – людини
• Напівцикл статевого розвитку - спорогонія відбувається в організмі остаточного господаря - самки
комара роду Anopheles.
19. МОРФОЛОГІЯ
• грушоподібне тіло 14-30 мкм
завдовжки,
• подовжене ядро, зміщене в передній
кінець
• вакуолізована цитоплазма
• на передньому кінці є 4 джгутиків і
ундулююча мембрана,
• крізь все тіло проходить осьова нитка
- аксостиль, що виступає на задньому
кінці у вигляді шипиків.
• у травних вакуолях розташовуються
лейкоцити, еритроцити і бактерії,
якими цей паразит харчується.
• цист не утворює.
21. МОРФОЛОГІЯ
•Мають вегетативну форму
і цисту.
•Вегетативна форма
(трофозоїт) має грушовидну
симетричну форму тіла.
•По середині тіла проходять
два опорних стрижня –
аксостиля, утворені
волокнистими структурами.
•У широкій частини тіла розташовані два ядра.
•Органела руху - чотири пари джгутиків.
•Навколо ядер і основи джгутиків - присисний диск.
•Органели травлення і осморегуляції відсутні.
22. ЦИСТИ ЛЯМБЛІЙ
•овальної форми
•розмірами 10-14 мкм в
довжину і 6-10 мкм
завширшки.
•Незрілі цисти двоядерні,
зрілі - чотириядерні.
•Оболонка цисти чітко
виражена і здебільшого
відстає від протоплазми, що
є характерним відмінністю
від цист інших кишкових
найпростіших.
23. РЕЗИСТЕНТНІСТЬ
• Вегетативні форми чутливі до дезінфектантів і
кип'ятіння.
• Цисти можуть довгостроково зберігатися у
зовнішньому середовищі.
• У вологому калі вони зберігаються до 3-х тижнів, а у
воді - до 70 діб.
• Цисти лямблій стійкі до хлору, при концентрації 1 мг
хлору на 1 літр води цисти гинуть лише через 72 години
(а водопровідна вода за Держстандартом має
концентрацію хлору 0,3-0, 5 мг на 1 літр).
• Вони добре зберігаються в пилу, на погано промитих
овочах, ягодах, зелені, на шерсті домашніх тварин.
• Цисти можуть зберігати життєздатність від 6 годин до 2
діб).
24. ЦИКЛ РОЗВИТКУ
•для розвитку лямбліозу досить
заковтнути кілька (до 10) цист лямблій.
•В організмі господаря на них згубно
діє соляна кислота шлункового соку і місцеві фактори
імунного захисту.
•У дітей і ослаблених дорослих ці перешкоди
спрацьовують недостатньо.
• Лямблії, досягнувши своєї улюбленої локалізації
(дванадцятипала кишка та тонкий кишечник),
розмножуються у величезній кількості (на 1 см2 слизової
оболонки кишки може перебувати до 1 млн. лямблій і
більше).
•Інвазовані лямбліями особи можуть виділяти з
випорожненнями до 18 млрд. цист протягом доби, іноді
калові маси представлені тілами лямблій.