1. Відділ освіти Городищенської районної
державної адміністрації
Районний методичний кабінет
Автори: Гріненко Ольга Василівна
Покотильська Мирослава Мар’янівна
Філоненко Тетяна Яківна
ПОДОЛАННЯ
ДИСЛЕКСІЇ ТА ДИСГРАФІЇ
В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Матеріали схвалені
радою методичного
кабінету
Протокол № 2
від 29.03.2010 р.
м. ГОРОДИЩЕ 2010

2. Гріненко О.В.
Покотильська М.М.
Філоненко Т.Я.
Подолання дислексії та дисграфії в учнів початкових класів
м.Городище 2010
Посібник містить теоретичний матеріал про дислексію та дисграфію, їх
різновиди, шляхи подолання. Розрахований для використання вчителями
початкової школи.
2

3. Зміст
Розділ 1. Дислексія. 4
Розділ 2. Дисграфія. 13
Розділ 3. Корекційна робота по подоланню дислексії та дисграфії. 20
Додатки. 23
Бібліографія. 32
3

4. Без високої культури читання
немає ні школи, ні справжньої
розумової праці
В.О.Сухомлинський
Останніми роками спостерігається значний ріст кількості дітей з
труднощами в опануванні навичками читання. Серед учнів молодших класів
є діти, які з великими труднощами оволодівають грамотою. Їхнє відставання
у навчанні стає помітним з перших днів перебування в школі. У дітей
виникають труднощі в читанні. Їм важко встановлювати зв’язки між звуками
і відповідними буквами, виділяти слова, а в них – окремі склади і звуки,
тобто робити звуковий аналіз.
Ці труднощі свідчать про наявність у дітей своєрідних розладів читання
(дислексія) і письма (дизграфія).
При дислексії учні допускають специфічні помилки, які кількісно і
якісно відрізняються від помилок, що їх допускають інші учні відповідного
класу. Зокрема, вони пропускають або переставляють букви і склади,
плутають букви, подібні за графічним образом, часто повторюють окремі
склади. До того ж читають дуже повільно, іноді несвідомо.
Часом поглянеш на другокласника – читає важко, аж обличчя
почервоніло, - видно, що не лінується. А результат… Поспішає, збивається,
«ковтає» закінчення, плутає літери. Якщо читає по складах, то справа
посувається легше.
Але дитина переживає, тому читає ледь чутно, складні слова
намагається пропустити чи вимовляє невиразно.
Звичайно є діти, які не можуть навчитися нормально читати через
відставання у розумовому розвитку. Але є й такі, котрі не можуть опанувати
читання, хоч розвиваються нормально. Це свідчить про наявність у дітей
своєрідних розладів читання, яке позначається терміном ДИСЛЕКСІЯ.
4

5. Про неї можна вести мову, коли труднощі виникають при нормальному
зорі, слухові, розумовому розвитку і адекватних умовах навчання.
Дислексія можлива внаслідок двох причин: спадковості та незначних
мозкових порушень за несприятливого перебігу вагітності матері. Однак
дослідження дають підстави стверджувати: опрацювання інформації в
процесі читання порушується переважно через те, що зв’язки між правою і
лівою півкулями мозку дозрівають пізніше, ніж інші мозкові структури. І такі
діти довго не можуть запам’ятати, плутають поняття «праворуч-ліворуч»,
погано орієнтуються на сторінці зошита при письмі, легко гублять і важко
знаходять місце на сторінці де зупинились, якщо їх на мить відволікти. Їм
складно зосередитися, запам’ятовувати, вони швидко стомлюються.
Види дислексії:
- Фонематична дислексія;
- Оптична;
- аграматична;
- семантична;
- мнестична.
При фонематичних дислексіях у дітей спостерігається
недорозвинення функції фонемної системи: слуховимовної диференціації
фонем, фонематичного аналізу і синтезу, у більшості дітей відмічається і
порушення усного мовлення (обмежений словник, неправильне використання
деяких граматичних форм). Для них властивим є побуквенне читання,
спотворення звукової сторони слова, вставки, пропуски, перестановка звуків,
труднощі читання оберненого складу.
Частіше за все у дітей з порушенням читання виявляється
несформованою найбільш складна форма функції фонематичного аналізу –
визначення кількості, послідовності і місця звуків у слові.
Оптичні порушення читання пов’язані з недорозвиненням вищих
зорових функцій: зорового аналізу і синтезу, оптико-просторових уявлень.
5

6. Діти стикаються з труднощами в конструюванні зображень, у визначенні
схожості і відмінності зорових зображень, перетворення фігур. У них
спостерігається неточні змалювання і конструювання – спрощення фігур,
зменшення кількості елементів, неправильне просторове розташування ліній
у порівнянні з зразком. В процесі оволодіванні читанням у цих дітей
відмічаються труднощі в засвоєнні схожих графічних букв, їх змішування та
заміни (Т-Г; Д-Л; В-З; Х-К).
При аграматичному порушенні у дітей відмічається неправильне
вживання відмінкових закінчень, неправильне узгодження різних частин
мови. Часто це порушення спостерігається у дітей із загальним
недорозвитком мовлення.
Семантичні порушення читання – це порушення розуміння читаного
при технічно правильному читанні. Семантичні дислексії викликаються
двома факторами: недорозвиток звуко-складового синтезу, та нечіткістю, не
диференційованістю уявлень про синтаксичні зв’язки слів в середині
речення.
Мнестичні порушення читання пов’язані з труднощами встановлення
зв’язків між звуками і буквами. Дитина важко засвоює всі букви, не
запам’ятовує, яка буква відповідає тому чи іншому звуку.
Частою причиною нерозуміння читаного слова, речення є розподіл
слова на склади в процесі читання. Учні, читаючи слово по складам, не
можуть об’єднати ці склади в слово, співвіднести розділене на склади слово
та відповідне слово в усному мовленні, тобто не впізнає його. В такому
випадку дитина читає механічно, не розуміючи змісту тієї інформації. Яку
вона розшифровує, не знаходить зв’язку між словами в реченні. У багатьох
дітей дислексія проявляється у неправильному читанні слів: кіт можуть
прочитати як тік, чи дитина пише слово так, ніби бачить його у дзеркалі: «рот
перетворюється на «тор», тощо. Дехто намагається уникнути труднощів,
«угадуючи» слово за початком або схожістю звучання з іншим, а не за
6

7. контекстом. Такі порушення здебільшого проявляються в другому класі,
рідко – пізніше.
Навчити учнів добре читати - одне з найважливіших завдань школи.
Ще В. Сухомлинський писав, що "Читання - це віконце, через яке учні бачать
і пізнають світ і самих себе".
Читання настільки складний процес, що його важко визначити
однозначно. Адже видів читання с дуже багато. І кожен з цих видів потребує
вмінь, навиків, вправляння. А щоб набути ці навики, необхідна систематична,
цілеспрямована, продумана робота вчителя на кожному уроці, незалежно від
того, чи це урок читання, мови, математики чи природознавства.
Оволодіти навиками читання повинен кожен учень, незважаючи на
його вміння, бажання, природні задатки.
В чому ж полягає робота по навчанню швидкому читанню?
Це зовсім не означає, що читати треба скоромовкою. На швидкість читання
впливають багато факторів: рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця,
вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту, (зміст, легкий чи
складний, цікавий - нецікавий), образ слова (шрифт, чіткість друкування),
розвиток антиципатії (вміння передбачати наступні літери, слово).
7

8. Вдосконаленню цього процесу сприяють стимуляція до швидкого читання,
систематичний облік і регулювання швидкості. Якщо послідовно приділяти
увагу цим факторам, то швидкість читання збільшується на 50 - 100%.
Як здійснюється зорове сприймання при читанні?
В процесі читання очі рухаються стрибкоподібно. Сприйняття тексту
відбувається в мить зупинки очей. Хто читає добре, швидко - потребує
менше зупинок, ніж той, хто читає повільно. Це пояснюється різною
величиною кута зору. Вона визначається кількістю слів, сприйняття читачем
за час однієї фіксації. У гіршому випадку 1-2, у кращому - 5-6 слів.
Таким чином перед учителем виникає проблема відбору слів для вправ
на швидкість зачитування. Йому треба врахувати дві сторони:
 поступово збільшувати кількість слів, які дитина здатна
прочитати (мовчки самими очима) дуже швидко, не
придивляючись до окремих букв;
 підготувати учнів до читання конкретного тексту, що
запланований для уроку.
Для реалізації першого завдання добирати спочатку зовсім короткі
слова, що складаються з 1-3 букв, наприклад: і, я, ти ,ви, ми, ніс, рік,
око, син.
Далі дітям пропонують слова з 4-5 букв. Поступово до вправ
включають все довші слова.
При доборі матеріалу треба мати на увазі, що слова зі збігом
приголосних важчі для сприймання, тому корисно спеціально добирати слова
з двома-трьома приголосними на початку, в середині та в кінці слова.
Наприклад: став, брав, клав, сніг, верх, центр, ручка, травичка.
8

9. Добру основу для міцної навички читання й розширення кута зору
можна забезпечити використанням складових пірамідок (таблиць) на
кожному занятті з навчання грамоти.
Розширенню кута зору сприяє також читання згори донизу з
фіксуванням погляду на вертикальні лінії, посередині колонки.
Чому ж навчання читання така важлива річ? Справа в тім, що
опанування техніки читання не допускає так званої «орієнтації на неуспіх»,
яка позначається на процесі навчання. Дитину треба уміти зацікавити і
переконати, дати зрозуміти, що читання – це віконце, через яке діти бачать і
пізнають світ і самих себе. Пояснити, що труднощів не варто соромитися, що
школа для того й існує, щоб навчити усіх дітей читати. Ну, а батькам, перед
якими постала ця проблема, учителю слід надати кілька порад. По-перше,
забути про покарання або слова «я, у твоєму віці…». По-друге, ніколи не
впадати у розпач, якщо виправлені, «переможені» помилки з’являться знову.
Заохочуйте дитину, а згодом, коли проблему буде вирішено, заохоченням
стане задоволення від прочитаного.
Якщо дитина тре очі, відволікається, - значить, стомилася. Уникайте
перевтоми, бо в цьому разі результати не поліпшаться, а погіршаться.
Основні етапи опанування техніки читання такі: запам’ятовування
букв, злиття їх у склади, автоматизувати їх. Дитина буде готова до читання
цілими словами тільки після того, як засвоїть поскладове. А доти школяр
читає цілими короткі прості слова, складні ж нові ще довго читатиме по
складах. Ваше завдання – не підганяти дитину, а допомогти спокійно, по
складах прочитати слово, в якому вона робить помилки.
Поясніть, що головне – не швидкість, а правильність. Спробуйте
виконати таку вправу: нехай дитина самостійно прочитає невеликий текст,
розставляючи наголоси, а потім прочитає його вам, виділяючи їх
інтонаційно. Це допоможе перейти до читання цілими словами, але дитина
ще не раз повертатиметься до складів, коли буде важко чи стомиться, або не
9

10. одразу зрозуміє прочитане. Не докоряйте, бо ускладните або порушите
формування навички.
Запобігти «ковтанню» закінчень допоможе інша вправа: нехай дитина
прочитає «про себе» легкий текст і підкреслить олівцем закінчення слів, а
потім прочитає його вголос. Комусь вистачить трьох-чотирьох днів, а декому
– місяця-двох, щоб «побачити» закінчення.
Дитина захоплюється книжкою, якщо вона цікава. Поки не читає легко,
добирайте книжки з великим шрифтом, яскравими малюнками, короткими
реченнями. Якщо дитині подобається, коли їй читають уголос, запропонуйте:
«Я читатиму ліву сторінку, а ти – праву», або зупиніть читання на
найцікавішому місці «до наступного разу», щоб дитина мала змогу зазирнути
до книжки, і дізнатися, чим закінчився епізод.
З дітьми, які при читанні і письмі довго плутають опозиційні звуки або
букви за графічним зображенням, необхідно починати роботу на рівні літер.
Не етапі ознайомлення з конкретною літерою треба починати з того, що
показувати , як цей звук вимовляти і як його графічно позначати, знаходити
серед інших. Щоб діти краще засвоїли графічне зображення, можна
викладати літери, склади із дерев’яних паличок різної довжини,
використовувати дерев’яні конструктори, природний матеріал (шишки) або
виліплювати ці букви з пластиліну різного кольору.
Для стимуляції учнів, зацікавлення їх у процесі читання можна
проводити такі види вправ:
1. «Добери правильно»
На набірному полотні виставлено малюнки. Діти беруть таблички з
надрукованим текстом, читають і ставлять під відповідним
малюнком.
2. «Нісенітниці»
Знайти помилки в тексті і виправити їх.
10

11. 3. «Пари слів»
Прочитати парами слова, порівняти їх звуко-буквений аналіз. Уточнити
значення слів. Скласти речення.
4. «Закритий склад»
Пропонуються слова з одним закритим складом. Тут можна
рекомендувати вправи на заміну однієї літери. Наприклад,
Гак - газ - гас - гай
Гак - бак - лак - мак
кит - кіт - кут - кат
11

12. 4. «Обернений склад»
Роботу слід починати з обернених складів. Вони легші за прямі, бо
не є сумою двох звуколітер. Таблицю спочатку читати по
горизонталі, потім по вертикалі.
Під час читання текстів дітям- дислексикам необхідно використовувати
картонні смужки – «віконечка», які допомагають дитині
зорово сприймати все слово різної структури. Пізніше використовувати
картонну закладку ( або лінійку), яку дитина водить під рядком, який читає.
Це допомагає їй краще зосереджуватись на словах, словосполученнях,
реченнях.
Головне в роботі з дислексиками – це вчити їх за допомогою усіх
органів чуття. Учень повинен дивитись уважно, слухати уважно, звертати
увагу на рухи своїх рук, коли він пише, і своїх уст, коли говорить. Лише тоді
можна навчити дитину правильно читати і писати.
12

13. Корекційна робота з дітьми
дислексиками буде ефективнішою, коли її
проводить у співпраці вчителя, логопеда,
батьків.Правильне вимовляння кожного
звука та добре розвинений фонематичний
слух – ось головні передумови для
правильного правопису.
К.Д.Ушинський
У формуванні навичок читання та письма задіяні різні аналізатори
(слуховий, зоровий і руховий). Процес письма передбачає достатній рівень
сформованості мовних і немовних функцій: слухової диференціації звуків,
правильної їх вимови, звуко-буквеного аналізу й синтезу слів, сформованості
лексико-граматичної сторони мовлення, зорового аналізу й синтезу,
сформованості просторових уявлень. Несформованість будь-якої із
зазначених функцій (або їх розлад) може викликати порушення процесу
оволодіння письмом.
Специфічні помилки неоднакові у різних учнів, але типові помилки
кожного школяра можуть бути досить стійкими й повторюються після
переведення в інший клас. Щоб допомогти учневі позбутися помилок,
спочатку слід вивчити ці помилки й визначити вид дисграфії.
Класифікують такі види дисграфій:
1. Артикулярно-акустична – в основі якої лежить відображення
неправильної вимови на письмі, опора на неправильне вимовлення.
Вона виявляється у змінах і пропусках звуків в усному мовленні і
відповідних букв на письмі.
2. Акустична дисграфія - на основі порушення диференціації фонем.
Вона виявляється в змінах букв, що відповідають фонетично близьким
звукам при правильній вимові. Частіше за все замінюються букви, що
означають звуки:
- свистячі й шиплячі;
13

14. - дзвінкі й глухі;
- африкати й компоненти, що входять до їх складу.
Цей вид дисграфії виявляється в неправильному позначенні м’якості
приголосних на письмі внаслідок порушення диференціацій твердих та
м’яких приголосних .Частими помилками є заміни голосних навіть
в наголошеній позиції (е – и, о –у).
3. Дисграфія на основі порушення мовного аналізу і синтезу.
Недорозвиток мовного аналізу і синтезу виявляється на письмі у
викривленні структури слова і речення.
Найбільш характерні помилки: пропуск голосних;перестановка та
дописування букв; пропуски, дописування та перестановка складів;
написання слів разом (наприклад, прийменників зі словами); окреме
написання частин слова.
4. Граматична дисграфія, що пов’язана з недорозвитком граматичної
будови мовлення, морфологічних і синтаксичних узагальнень.
Аграматизми на письмі виявляються у спотворенні морфологічної
структури слова, зміні префіксів і суфіксів, порушенні конструкцій
речень і узгодження в них.
5. Оптична дисграфія, що пов’язана з розвитком зорового гнозису,
аналізу і синтезу просторових уявлень і виявляється в замінах і
спотвореннях букв на письмі.
Замінюються букви:
 які складаються з однакових елементів, що по – різному
розмішуються в просторі ( в –д);
 які містять однакові елементи, але відрізняються
додатковими ( и - ш, к – т);
 дзеркальне письмо ( с - );
 пропуски елементів з’єднання букв (ау – оу ,ил –ш).
14

15. З урахуванням порушень операцій фонемного розпізнавання, мовного
аналізу і синтезу професор Л. Волкова та деякі інші фахівці виокремлюють
фонематичну дисграфію. Вона є досить поширеною в учнів молодшого
шкільного віку. У їхніх письмових роботах специфічні помилки обмежені
певним колом дефектів, що майже завжди виявляються в змінах, пропусках,
вставках і перестановках букв тощо.
Заміни букв, що відповідають близьким за акустикоо-
артикуляційними ознаками звукам, трапляються всередині таких фонетичних
груп:
 глухі - дзвінкі ( зуби – /суби/, диктант - /тиктант/, сніги -
/сніхи/, та ін.);
 свистячі – шиплячі (жуки -/зуки/, м’ячик - /м’яцик/ тощо);
 тверді – м’які ( апельсин - /апелсин/, молодець - /молодец/ та
ін. );
 африкати та їхні складові (хлопці - /хлопсі/, яйце - /яйсе/);
 голосні звуки (сани - /сони/, пили - /пули/).
Досить поширеними є помилки на :
 пропуски букв (просила - /посила/, хвилі - /хилі/).
 Вставлення букв (трава - /тарава/);
 Перестановка букв, складів (молоток - /мотолок/, замерзла -
/замезрла/).
Найчастіше додаються, пропускаються чи переставляються голосні
у відкритому складі, ненаголошеній позиції , приголосні – перед
наголошеними голосними, а також при збігу.
Усі помилки виникають внаслідок недорозвитку фонематичного
сприймання, яке у школярів виявляється в нечіткості розрізнення подібних за
звуковою структурою фонетичних рядів, у незавершеності процесу
15

16. диференціації звуків, що відрізняються периферійними акустичними або
артикуляційними ознаками.
Найскладнішими для диференціації є звуки: [ш] – [щ], [ч ] – [ щ ], [ц ] – [ с ].
Частими є заміни на письмі букв, що позначають парні приголосні:
[ж ]–[ ш ], [ з] – [ с ] , [ ш] – [ с ] , [д ] - [ т ] , [ р] - [ л ] .
Роботу з подоланням різних видів дисграфії у школярів потрібно
проводити з урахуванням виявлених причин і ознак порушень, структури
дефекту, психологічних особливостей кожного учня.
Перше завдання (основне) – подолання оптичних проявів
дисграфії та прискорення терміну запам’ятовування літер. Значну увагу тут
слід приділити уточненню й диференціації оптичних образів літер, які легко
сплутати. Під час формування навичок правопису тієї чи іншої літери
необхідно пропонувати дітям різноманітні вправи з моделювання літер.
- Змалювати фігуру або літеру за запропонованим зразком після
короткочасного споглядання.
- Скласти фігуру, літеру з паличок, сірників, викласти шнурком,
зліпити з пластиліну (спочатку за зразком, потім по пам’яті).
- Сконструювати літеру з поданих елементів (завдання пропонується з
кількох варіантах: за зразком; після короткочасного споглядання; за
словесною інструкцією).
- Показати правильно зображену літеру у парі, де одна літера
зображена правильно, а друга – дзеркально.
- Доповнити відсутній елемент фігури за наявності зразка.
16

17. - Додати відсутній елемент фігури за уявою, доповнити відсутній
елемент у літері (за зразком; за уявою після короткочасного споглядання
літери; за словесною інструкцією).
Для кращого засвоєння літера співвідноситься з якимось подібним
зображенням (предметом). Для засвоєння наступної графеми доцільно
переробити літеру, додаючи елемент.
Одночасно відбувається написання закритого та відкритого складів:
об, аб, юб; бо, ба, бю.
Склади прописуються як за поданим графічним зразком з обов’язковим
приговорюванням, так і під диктовку.
Потім можна моделювати слова: баба, фа, арфа, фарба… У словах
літери з іншої оптичної групи (якщо дитина не вміє їх писати) вчитель
прописує іншим кольором (ці літери виділені жирним шрифтом).
Друге завдання – запобігання виникненню графічної дисграфії. З
перших занять моделюються та графічно прописуються речення з
вписуванням вивчених слів.
Наприклад:
Пташка співає ф’ю.
_____ ____ ф’ю.
Я м’ячик б’ю.
_ _____ б’ю.
Третє завдання – запобігання виникненню фонематичної дисграфії.
При накопиченні букв, які позначають звуки, що розрізняються за
фонематичними ознаками, можна розпочинати роботу з диференціації
твердих і м’яких звуків у складах, словах.
17

18. Наприклад: - у+ю, лук – люк, рука – рюшик тощо.
Діти прописують склади та слова як за поданим графічним зразком з
обов’язковим звуко-буквеним аналізом та приговорюванням, так і під
диктовку. Пізніше додаються вправи з диференціації звуків за глухістю та
дзвінкістю. Для цих вправ необхідна більша кількість засвоєних літер.
Слова для тренування слід добирати так, щоб у них якомога частіше
повторювалися літери однієї оптичної групи. Спочатку це склади і слова, у
написанні яких використовується одна літера з цієї групи (наприклад, г),
потім слова, де ця літера виступає як елемент іншої літери (п,р). Потім
прописуються слова, де можна диференціювати ці літери (пора, гора).
У дітей, які мають прояви оптичної дисграфії, як правило, страждає і
функція запам’ятовування даної літери, слова. Для тренування цієї функції
модна виконувати вправи зі словотворення і словозміни. Основа слова весь
час залишається незмінною, багаторазове прописування її є запорукою того,
18

19. що дитина просто механічно запам’ятає, як вона пишеться (іноді це
допомагає зняти багато проблем).
Четверте корекційне завдання – формування активного словника
дитини з одночасним формуванням граматично правильного мовлення.
Наприклад: гора-гори, стіл – столи, ніс – носик, йти, пройти, вийти,
зайти, перейти, відійти тощо.
19

20. Корекційна робота по подоланню дислексії та дисграфії
Корекційна робота із запобігання та подолання дисграфій та дислексій
копітка, тривала і вона не має припиняється за будь-яких умов і повинна
тривати упродовж усього терміну навчання в школі.
Серед учнів початкових класів є чимало дітей з мовленнєвими вадами,
які заважають успішному навчанню. Головна умова правопису – добре
розвинений фонематичний слух. Тому, одним з перших етапів роботи по
подоланню вад читання і письма є розвиток фонематичних процесів: аналізу і
синтезу. І обов’язково це має бути паралельно. Часто вчителі звертають
увагу на звуковий аналіз; діти навчаються виділяти окремі звуки, а над
синтезом працюють недостатньо і тоді маємо помилки типу йаблуко, знайу і
т.д. (дитина засвоїла, що букви я, ю, є, ї позначають два звуки).
Як правило, дітям нецікаво вчитися, тому що в них не все виходить так,
як треба; тому потрібно урізноманітнювати свою роботу, залучаючи до цього
якомога більше аналізаторів. Тоді виконуючи ті чи інші завдання, дитина
навіть сама цього не помічаючи, навчається. І знання, здобуті таким чином,
засвоюються значно краще.
Дітям подобається працювати з "Чарівним годинником", "Чарівною
торбинкою", різноманітними кубиками; бути в ролі рибалок, виловлювати
"рибку" з різними завданнями; поселяти картинки в різні будиночки;
мандрувати в "поїзді" і т. ін. (дивіться додаток 1).
Тому такі завдання доцільно використовувати на уроках навчання
грамоти, читання, української мови.
Як уже згадувалося, використовуючи тактильні відчуття, зорові
сприймання для закріплення образу звука-букви: скласти букву з шнурівочки
чи тасьми, з пластиліну, паличок, тощо, розрізні букви. В зв’язку з тим, що в
дітей з порушенням читання і письма часто недостатньо розвинута
20

21. просторова орієнтація, потрібно формувати поняття "вліво-вправо", "вверх –
вниз" і т.д.
Тому корисні завдання типу: "Що бачиш зліва (справа) від себе?",
"Торкнись правою рукою лівого плеча" і т. ін. Тут же – ігри-складанки, які
можна виготовити зі старих зошитів чи альбомів, коробок, сірників і ін. Це
сприяє не лише вдосконаленню просторових уявлень, а й розвиває дрібну
моторику. А вчені кажуть, що мова наша знаходиться на кінчиках пальців,
отже ми "вбиваємо двох зайців".
Використовуються "Картки від Незнайка", "Допиши букву".
Так, як уже говорилося раніше, найскладніше для дітей з порушеннями
читання і письма є навчитися виділяти голосні звуки, спів ставляти їх з
буквами. Тому використовують гру "Зіпсований телевізор" (німа
артикуляція голосних), гру "Відлуння" (повторити останній склад у слові),
"Закінч слово" (додати склад чи кілька, щоб утворилося нове слово), "Хто
більше?" (назвати слова із заданим звуком), "Будь уважний!" (почути заданий
звук серед ряду звуків), "Чарівний годинник" (виділення заданих звуків у
слові, поділ слів на склади, узагальнення родових і видових понять),
"Великий-маленький" (творення слів з допомогою суфіксів), "Навпаки"
21

22. (утворення слів з допомогою префіксів), "Один-багато" ( формування
категорії числа) (дивіться додаток 2), "Ланцюжок" (називання слова на звук,
яким закінчується попереднє слово), "Засели будиночок" (поділ слів на
склади, виділення заданого звука (букви) в слові), "Контролери" (показують
віялами правильну букву), "Живі слова" (з перших звуків малюнків скласти
слово), "Від меншого до більшого", "Від більшого до меншого" (дивіться
додаток 3).
Для кращого розвитку моторики використовую на заняттях м’яч (це і
фізхвилинки, і користь), кубики, трафарети для заштриховування,
зафарбовування.
Для вдосконалення читання корисна таблиця "Прочитай склади",
таблиці складів зі збігом приголосних. Досить цікавим видом роботи є картки
з деформованими словами (за книгою В. Едігея "Вчися читати, малюк"), у
яких потрібно не лише прочитати слова, а й узагальнити, виявити зайве
слова. Такі картки сприяють не лише вдосконаленню техніки читання, а й
розвивають мислення, увагу, спостережливість. Також використовую такі ж
тексти.
На уроках мови можна використати графічні диктанти, де записуємо
лише ті букви, про які домовимось. К.Д.Ушинський говорив: "Дайте дитині
малюнок, і вона заговорить".
Одним з видів графічних диктантів є запис лише головних букв. Для
цього можна використовувати малюнки, предмети, слова в підручнику і т.ін.
Це може бути і на читанні: "Відшукайте слова, в яких є голосні ао, еу і ін.,
речення, в якому чотири слова і ін.".
Використовуючи такі види роботи на уроках, можна досягнути
бажаних результатів.
22

23. Додаток 1
"Чарівний годинник"
Ця гра може бути використана у різних варіантах.
Варіант 1. Назви перший звук у словах, назвах малюнків, що показані
стрілкою.
Варіант 2. Покажи малюнок, що починається заданим звуком.
Варіант 3. Покажи малюнок, що має 1,2,3 склади.
Варіант 4. Покажи малюнок, про яких можна сказати великий, велика, велике
і інше.
Варіант 5. Склади речення зі словом, що має певну кількість складів і
заданий звук.
Можна придумати і інші варіанти.
"Чарівна торбинка"
Розвивати тактильні відчуття, закріплює знання форми предмета,
збагачує прикметниками.
Завдання: 1. Дістань предмет округлої форми, м’який, великий.
2. Дістань маленький, твердий, шорсткий предмет
продовгастої форми. Що це?
"Кубики"
1. Кубики з гранями з голосними буквами.
Завдання: назви слова з буквою, що випала на кубику.
2. Кубики з кольоровими гранями.
23

24. Завдання: назвати словосполучення, в якому був би колір, що випав на
кубику. Наприклад: зелений огірок, жовтий лимон і т.д.
3. Кубик із займенниками.
Завдання: Скласти речення або словосполучення із займенником, що випав
на грані кубика. Наприклад: Я побачив сірого горобця. Ми ходили гуляти в
парк і т.д.
4. Кубик із числами від 1 до 6.
Завдання: Назвати скільки слів із заданим звуком (буквою), скільки випало
на кубику.
"Рибалка"
1. "Виловлюючи рибку" назвати перший, останній, заданий звук у слові.
2. Розкласти "спійману рибку" у три відеречка, залежно від кількості складів,
від місця звука в слові.
"Засели будиночок"
1. Можна поселити тільки ті малюнки, в яких є заданий звук.
2. Розділити на три будиночки, залежно від кількості віконечок і відповідно
складів у слові.
"Поїзд"
1. Мандруючи в поїзді, беремо пасажирів, що мають заданий звук (на
початку, в середині, в кінці слова) у певний вагон.
2. Розділити слова, що мають букви а-я, у-ю і ін. в різні вагони.
24

25. Додаток 2
Зіпсований телевізор
Мета: Закріпити вміння дітей розрізняти голосні звуки за німою
артикуляцією.
Ігри з м’ячем
"Відлуння"
Мета: Вчити учнів виділяти останній склад у словах.
"Закінч слово"
Мета: Збагачення словника дітей.
Завдання: Додати один або кілька складів, щоб утворилося нове слово.
"Хто більше?"
Мета: Збагачення словника; розвиток фонематичних процесів.
Завдання: Назвати слова із заданим звуком. Виграє той, хто назве більше
таких слів .
"Великий-маленький"
Мета: Закріпити вміння дітей утворювати слова з допомогою суфіксів (стіл-
столи, курка-курча, олівець-олівчик і т.д.).
"Навпаки"
Варіант 1. Назвати слова з протилежним значенням (великий-малий,
високий-низький).
Варіант 2. Утворення слів з допомогою префіксів (зайти-вийти, забігти-
вибігти і т.д.).
25

26. Варіант 3. Назвати склади з твердими (м’якими )приголосними.
Варіант 4. Назвати склади, обернені названому логопедом: ла-ал, мо-ом, ат-та
та ін.
"Один-багато"
Мета: Формування категорії числа іменників, прикметників (стіл-столи, рік-
роки, олівець-олівці).
"Дорослі і діти"
Назвати дітей або мам тварин, птахів: лисиця-лисеня, корова-теля, ягня-
вівця, порося-свиня і т.д.
26

27. Додаток 3
"Ланцюжок"
Мета: Виділення першого і останнього звука в слові.
Назвати слово, яке починається останнім звуком слова попереднього гравця.
"Контролери"
Варіант 1. Показати віялом правильну букву, які слід написати в тому слові,
яке називає ведучий.
Варіант 2. Показати цифру, яка вказує місце заданого звука в слові.
"Від більшого до меншого"
"Від меншого до більшого"
Розташувати букви за розміром і прочитати слово
Ке ллеа (лелека), барк сио (абрикос)
27

28. Додаток 4
Завдання для закріплення поняття голосний звук та буква
ЗАВДАННЯ 1
Пройшов буквений дощик, з неба накапали букви << И >>
І зіпсував надпис.
Закресли всі букви << И >> і прочитай, що вийшло.
ИПОИЗИДОИРИОВЛИЯЄИМО
ИЗИИИСИВИИЯТИОИМИ
Закресли всі букви << І >> і прочитай, що вийшло .
ІЛІАСІКІАВІОІ
ІПІРІОСИМІОІ
Потрібно усно проінструктувати дитину і прослідкувати, щоб першу
призначену для закреслення букву учень визначив вірно.
Такі завдання можуть бути дещо видозміненні вами - залежно від того,
із засвоєнням якої букви є проблеми (А, О, Ї тощо).
ЗАВДАННЯ 2
Повіяв вітер і видув зі слів букви <<О >>. Допоможи словам повернути
їх на свої місця.
КУЛЯРИ РЕЛ
ВІКН ВВК
ЛІТ ВЧІ
28

29. У цьому виді завдань графічний образ букви дитині можна нагадати, якщо
вона не може зробити це самостійно. Та як і попереднє, це завдання може
мати варіації залежно від потреби.
ЗАВДАННЯ 3
Зафарбуй клітинки з голосними зеленим кольором, а з приголосними –
жовтим.
К Л Ж М Ц Х З П
С Т Б І Ї Ч В Р
Т Н О С Щ Е Ш Л
З Є Х П М К У Т
Ї А Є Е А И О У
Б О Р Ф Г Ц А К
Н У Г О Ї Ш Ї Щ
З І Х Я Є Ф И В
П А Р Л Д Ж Я Ч
С Ї М Т Ь Б Ю Ц
К Ю Е Є И А О Н
В Г Ш З Х Ф П Р
29

30. ЗАВДАННЯ 4
Слово – відповіді розташуй у клітинках. Знайти відповідь допоможе
загадка:
Пухнастий клубочок тихенько муркоче.
При виконанні цих завдань не тільки закріплюються і диференціюються
поняття <<голосний>> - <<приголосний>>, а й розвивається дрібна
моторика руки.
Нині набули широкої популярності різноманітні кросворди. Їх люблять
розв’язувати як дорослі, так і діти. Цей вид роботи можна використовувати
на уроках як ігровий момент при вивченні або закріпленні нового матеріалу .
І справді, вони корисні, бо їх розв’язування сприяє:
- закріплення зв’язку звуком і буквою;
- закріпленню звуко-буквеного аналізу слів;
- розвитку пам’яті ;
- розширенню словникового запасу;
- заохоченню дитини до вивчення рідної мови.
А при навчанні дітей, які мають певні труднощі в оволодінні
навичками письма та читання, кросворди взагалі повинні зайняти
особливе місце.
Для першокласників можна запропонувати кросворд з односкладових
слів, які складаються з трьох букв. Те, що всі слова такого кросворду
подібні за буквеним складом, а форма східців <<підказує>> дитині першу
літеру кожного наступного слова, робить цей кросворд доступним для
30

31. розв’язання будь-якою дитиною, що сприяє підвищенню самооцінки
учнів, а це дуже важливо для дітей, схильних до дисграфії та дислексії .
ЗАВДАННЯ 5
Допоможи мишці дістатися першого поверху.
1. Квітка червоного кольору (МАК.)
2. Домашня тварина (КІТ)
3. Місце, де тренуються влучно стріляти (ТИР)
4. Він один вміщує 12 місяців (РІК)
5. Так кричить ворона (КАР)
6. Він знаходиться між носом і підборіддям (РОТ)
7. Відомий кіт , ворог мишеняти (ТОМ)
1 2
3 4
5 6
7
31

32. БІБЛІОГРАФІЯ
1. Барищук Г.С. Усунення вад письма. - Тернопіль: Богдан, 2003.
2. Блінова Г.Й., Черпіта О.Р.. Дидактичний матеріал для подолання дислексії
у дітей. К.: "Проза", 2000.
3. Блінова Г.І. Дидактичний матеріал для подолання вад письма у дітей. – К.:
Радянська школа, 1990.
4. Дьоміна І.І. Розвиток мовлення дитини (Стратегії педагогічної допомоги).
– К.: Главник, 2004.
5. Ефименкова Л.Н., Садовникова И.Н. Исправление ы предупреждение
дисграфии у детей. – М.: Просвещение, 1972.
6. Лалаева Р.И. Нарушение чтения и пути их коррекции у младших
школьников. – СПб.:Союз, 1998.
7. Малярчук А.Я. Обстеження мовлення дітей. – К.: Літера ЛТД, 2002.
8. Садовникова И.Н. Нарушение письменной речи и их преодоление у
младших школьников". – М.: 1995.
9. Сєдих Н.О. Вчимося писати й говорити правильно. Поради логопеда. – Х.:
ВГ "Основа", 2007.
32