SlideShare ist ein Scribd-Unternehmen logo
1 von 19
КолективізаціяКолективізація
ПідготувавПідготував
Учень 10 класуУчень 10 класу
Недзвецький ЯрославНедзвецький Ярослав
ЗмістЗміст
 1.Причини колективізації1.Причини колективізації
 2.Хід колективізації2.Хід колективізації
 3.Наслідки колективізації3.Наслідки колективізації
 4. Кількість загиблих від голодомору4. Кількість загиблих від голодомору
 5.Терміни5.Терміни
 6.Використана література6.Використана література
1.Причини1.Причини
 Початки колективізації приурочені до 1928 р. Первинний проект великихПочатки колективізації приурочені до 1928 р. Первинний проект великих
перетворень, ухвалений партією в 1928 р., називався п'ятирічним планом. Йогоперетворень, ухвалений партією в 1928 р., називався п'ятирічним планом. Його
головне завдання полягало в тому, щоб «наздогнати й перегнатиголовне завдання полягало в тому, щоб «наздогнати й перегнати
капіталістичний світ» в економічному відношенні.капіталістичний світ» в економічному відношенні.
 Надаючи великої ваги розвиткові важкої промисловості, він установлював дляНадаючи великої ваги розвиткові важкої промисловості, він установлював для
країни приголомшуючі завдання: на 250 % забезпечити загальне зростаннякраїни приголомшуючі завдання: на 250 % забезпечити загальне зростання
промисловості, причому лише .важка промисловість мала зрости на 110 %. Іншапромисловості, причому лише .важка промисловість мала зрости на 110 %. Інша
важлива частина п'ятирічного плану передбачала колективізацію — створенняважлива частина п'ятирічного плану передбачала колективізацію — створення
великих колективних господарств на основі 20 % селянських дворів. Малось навеликих колективних господарств на основі 20 % селянських дворів. Малось на
увазі, що сільськогосподарська продукція зросте на 150%. Згодом колективізаціяувазі, що сільськогосподарська продукція зросте на 150%. Згодом колективізація
мала охопити майже всі селянські господарства, відтак ліквідувавши «шкідливиймала охопити майже всі селянські господарства, відтак ліквідувавши «шкідливий
буржуазний вплив» приватної власності.буржуазний вплив» приватної власності.
 У плані фактично ставилася мета перетворити всю робочу силу села, а такожУ плані фактично ставилася мета перетворити всю робочу силу села, а також
міста на робітників державних підприємств. Ця структура не лише передаваламіста на робітників державних підприємств. Ця структура не лише передавала
державі повний економічний контроль над громадянами, а й значнодержаві повний економічний контроль над громадянами, а й значно
розширювала її політичне Панування над самостійним колись селянством.розширювала її політичне Панування над самостійним колись селянством.
Сталін передбачав, що реалізація плану зустріне певний опір, особливо з бокуСталін передбачав, що реалізація плану зустріне певний опір, особливо з боку
селян, яких мали позбавити землі. Але він цинічно відмахувався від цьогоселян, яких мали позбавити землі. Але він цинічно відмахувався від цього
знаменитою приповідкою: «Не розбивши яєць, не підсмажиш яєшні».знаменитою приповідкою: «Не розбивши яєць, не підсмажиш яєшні».
2.Хід колективізації в Україні2.Хід колективізації в Україні
 історії суцільної колективізації сільського господарства є дві ключовіісторії суцільної колективізації сільського господарства є дві ключові
проблеми — темпи її здійснення та форма колективних господарств,проблеми — темпи її здійснення та форма колективних господарств,
нав'язувана державою селянству. Пов'язані з ними конфлікти набувалинав'язувана державою селянству. Пов'язані з ними конфлікти набували
небаченої гостроти. У 1930 p. країна опинилася на порозі стихійногонебаченої гостроти. У 1930 p. країна опинилася на порозі стихійного
вибуху, рівнозначного громадянській війні.вибуху, рівнозначного громадянській війні.
 Аналіз питання про темпи колективізації слід розпочинати з резолюціїАналіз питання про темпи колективізації слід розпочинати з резолюції
листопадового (1929 p.) пленуму ЦК ВКП(б) "Про сільське господарстволистопадового (1929 p.) пленуму ЦК ВКП(б) "Про сільське господарство
України і про роботу на селі". Пленумом офіційно проголошувавсяУкраїни і про роботу на селі". Пленумом офіційно проголошувався
лозунг “всеосяжної колективізації”. В ній говорилося: "Україна повиталозунг “всеосяжної колективізації”. В ній говорилося: "Україна повита
протягом найкоротшого строку дати зразки організації великогопротягом найкоротшого строку дати зразки організації великого
громадською господарства не тільки на території окремих районів, агромадською господарства не тільки на території окремих районів, а
навіть на суцільних площах, які охоплюють цілі округи, маючи на увазінавіть на суцільних площах, які охоплюють цілі округи, маючи на увазі
протягом найближчих років суцільну колективізацію всього степовогопротягом найближчих років суцільну колективізацію всього степового
району України" [4, 219].району України" [4, 219].
 Резолюція не залишала сумнівів у тому, що вислів "найкоротший строк"Резолюція не залишала сумнівів у тому, що вислів "найкоротший строк"
означав кілька років і стосувався тільки південного регіону республіки.означав кілька років і стосувався тільки південного регіону республіки.
По суті, йшлося про здійснення суцільної колективізації УСРР уПо суті, йшлося про здійснення суцільної колективізації УСРР у
 рамках першої п'ятирічки.рамках першої п'ятирічки.
 Безпосередньо на пленумі ЦК С.Косіор висловлювався, услід за Сталіним та іншими провідними діячамиБезпосередньо на пленумі ЦК С.Косіор висловлювався, услід за Сталіним та іншими провідними діячами
політбюро ЦК ВКП(б), за здійснення суцільної колективізації в республіці протягом року. Маючи можливістьполітбюро ЦК ВКП(б), за здійснення суцільної колективізації в республіці протягом року. Маючи можливість
спертися на резолюцію цього пленуму, він змінив позицію й навіть спробував переконати тих місцевихспертися на резолюцію цього пленуму, він змінив позицію й навіть спробував переконати тих місцевих
апаратників, які бажали прискорити темпи втягнення селян у колгоспи. Для цього Косіор використавапаратників, які бажали прискорити темпи втягнення селян у колгоспи. Для цього Косіор використав
трибуну Всеукраїнської наради з організаційних питань, скликаної в Харкові 12 грудня 1929 p. На нарадітрибуну Всеукраїнської наради з організаційних питань, скликаної в Харкові 12 грудня 1929 p. На нараді
генеральний секретар ЦК КП(б)У заявив таке: "Тепер серед партійних комітетів ми спостерігаємо великийгенеральний секретар ЦК КП(б)У заявив таке: "Тепер серед партійних комітетів ми спостерігаємо великий
рух за те, щоб відразу колективізувати весь округ й цілі краї. Треба запобігти такому швидкому розв'язаннюрух за те, щоб відразу колективізувати весь округ й цілі краї. Треба запобігти такому швидкому розв'язанню
цього найскладнішого, найважчого питання".цього найскладнішого, найважчого питання".
 На додаток до цього попередження в підписаному Косіором директивному листі ЦК КП(б)У місцевимНа додаток до цього попередження в підписаному Косіором директивному листі ЦК КП(б)У місцевим
партійним організаціям "Про весняну посівну кампанію й чергові практичні завдання в галузі колективізації"партійним організаціям "Про весняну посівну кампанію й чергові практичні завдання в галузі колективізації"
від 27 грудня 1929 p. було запропоновано зосередити увагу не на формальному, у відсотках, охопленнівід 27 грудня 1929 p. було запропоновано зосередити увагу не на формальному, у відсотках, охопленні
населення колективізацією, а на тому, щоб організаційно закріпити рух за утворення колгоспів [11,населення колективізацією, а на тому, щоб організаційно закріпити рух за утворення колгоспів [11,
152,153].152,153].
 Істотні уточнення в терміни колективізації в Україні внесла постанова ЦК ВКП(б) "Про темпи колективізаціїІстотні уточнення в терміни колективізації в Україні внесла постанова ЦК ВКП(б) "Про темпи колективізації
та заходи допомоги держави колгоспному будівництву" від 5 січня 1930 p. Комісія політбюро підта заходи допомоги держави колгоспному будівництву" від 5 січня 1930 p. Комісія політбюро під
керівництвом наркомзема СРСР Я.Яковлева, результати роботи якої підсумовувалися в цій постанові,керівництвом наркомзема СРСР Я.Яковлева, результати роботи якої підсумовувалися в цій постанові,
зарахувала Україну до регіонів другої черги. Суцільну колективізацію в республіці потрібно було завершитизарахувала Україну до регіонів другої черги. Суцільну колективізацію в республіці потрібно було завершити
восени 1931 або навесні 1932 p.восени 1931 або навесні 1932 p.
 Цей документ важко зіставити з погляду строків із резолюцією листопадового (1929 p.) пленуму ЦК ВКП(б)Цей документ важко зіставити з погляду строків із резолюцією листопадового (1929 p.) пленуму ЦК ВКП(б)
по Україні. В останній конкретні строки не називалися. Проте в обох випадках мова йшла про кілька років.по Україні. В останній конкретні строки не називалися. Проте в обох випадках мова йшла про кілька років.
 Не можна сумніватися в тому, що Сталін уважно відстежував названі в документах ЦК ВКП(б) терміниНе можна сумніватися в тому, що Сталін уважно відстежував названі в документах ЦК ВКП(б) терміни
колективізації в Україні. Воднораз на листопадовому пленумі він виступив за істотне перекриттяколективізації в Україні. Воднораз на листопадовому пленумі він виступив за істотне перекриття
документально зафіксованих строків, покладаючисьдокументально зафіксованих строків, покладаючись
 у цьому на ініціативні дії місцевих апаратників. Цим генсек забезпечував собі можливість вагомо, зу цьому на ініціативні дії місцевих апаратників. Цим генсек забезпечував собі можливість вагомо, з
посиланнями на партійні документи, втрутитися в перебіг подій, якщо виникнуть ускладнення. Враховуючипосиланнями на партійні документи, втрутитися в перебіг подій, якщо виникнуть ускладнення. Враховуючи
негативне ставлення селян до колективізації, в появі ускладнень можна було не сумніватися. Проте важконегативне ставлення селян до колективізації, в появі ускладнень можна було не сумніватися. Проте важко
було передбачити масштаби протестів неорганізованого й розколотого селянства, а також здатністьбуло передбачити масштаби протестів неорганізованого й розколотого селянства, а також здатність
державних інститутів упоратися з ними.державних інститутів упоратися з ними.
 На багатьох місцевих керівників офіційні партійні документи з попередженнями про недоцільністьНа багатьох місцевих керівників офіційні партійні документи з попередженнями про недоцільність
форсування темпів колективізації не справили належного враження. Будучи апаратниками, вони дивилисяфорсування темпів колективізації не справили належного враження. Будучи апаратниками, вони дивилися
в корінь: Сталін та його найближче оточення з полютбюро ЦК мали намір здійснити колективізацію за рік.в корінь: Сталін та його найближче оточення з полютбюро ЦК мали намір здійснити колективізацію за рік.
Керівники Шепетівського району на пленумі окружного партійного комітету в січні 1930 p. запропонувалиКерівники Шепетівського району на пленумі окружного партійного комітету в січні 1930 p. запропонували
наздогнати й випередити південні райони та колективізувати під час весняної посівної кампанії 75%наздогнати й випередити південні райони та колективізувати під час весняної посівної кампанії 75%
селянських господарств, а до жовтневих свят — 100%. В окрузі розгорнулося змагання: хто назве більшуселянських господарств, а до жовтневих свят — 100%. В окрузі розгорнулося змагання: хто назве більшу
цифру. Керівники Заславського району здобули сумнівну славу передовиків у цьому "соціалістичномуцифру. Керівники Заславського району здобули сумнівну славу передовиків у цьому "соціалістичному
змаганні". На початок лютого в колгоспи було залучено 13% господарств району, а вони зобов'язалися зазмаганні". На початок лютого в колгоспи було залучено 13% господарств району, а вони зобов'язалися за
дві декади досягти 94%. Форсування темпів в особливо великих розмірах спостерігалося також удві декади досягти 94%. Форсування темпів в особливо великих розмірах спостерігалося також у
Бердичівському, Криворізькому, Тyльчинському та деяких інших округах.Бердичівському, Криворізькому, Тyльчинському та деяких інших округах.
 За місяць-півтора змінив свою позицію й генеральний секретар ЦК КП(б)У Косіор. 4 лютого 1930 p. вінЗа місяць-півтора змінив свою позицію й генеральний секретар ЦК КП(б)У Косіор. 4 лютого 1930 p. він
виступив на нараді в Харкові з доповіддю про хід колективізації та ліквідації куркульства як класу. Увиступив на нараді в Харкові з доповіддю про хід колективізації та ліквідації куркульства як класу. У
доповіді ставилося завдання здійснити під час весняної посівної кампанії суцільну колективізацію степовихдоповіді ставилося завдання здійснити під час весняної посівної кампанії суцільну колективізацію степових
округів, а восени цього ж року — всіх інших в Україні. Завдання повторювалося як офіційна лінія вокругів, а восени цього ж року — всіх інших в Україні. Завдання повторювалося як офіційна лінія в
підписаному Косіором директивному листі ЦК КП(б)У "Про хід колективізації та колгоспне будівництво напідписаному Косіором директивному листі ЦК КП(б)У "Про хід колективізації та колгоспне будівництво на
Україні". ЦК КП(б)У переглядав у бік істотного скорочення (на рік або навіть на півтора року) терміни,Україні". ЦК КП(б)У переглядав у бік істотного скорочення (на рік або навіть на півтора року) терміни,
встановлені для УСРР постановою ЦК ВКП(б) від січня 1930 р. [11, 154].встановлені для УСРР постановою ЦК ВКП(б) від січня 1930 р. [11, 154].
 19 січня 1933 p. вийшла постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) “Про19 січня 1933 p. вийшла постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) “Про
обов'язкову поставку зерна державі колгоспами таобов'язкову поставку зерна державі колгоспами та
одноосібними господарствами". У доповіді на лютневому (1933одноосібними господарствами". У доповіді на лютневому (1933
p.) пленумі ЦК 1(б)У С.Косіор знайшов точні слова, щобp.) пленумі ЦК 1(б)У С.Косіор знайшов точні слова, щоб
охарактеризувати її значення: "Закон про обов'язкову поставкуохарактеризувати її значення: "Закон про обов'язкову поставку
хліба державі — винятковий господарсько-політичноїхліба державі — винятковий господарсько-політичної
важливості документ, який повинен стати могутньою зброєю вважливості документ, який повинен стати могутньою зброєю в
успішному проведенні сівби і у всій нашій роботі до зміцненняуспішному проведенні сівби і у всій нашій роботі до зміцнення
колгоспів. Суть закону полягає в тому, що замість системиколгоспів. Суть закону полягає в тому, що замість системи
заготівель зернових культур по контрактації, яка існувалазаготівель зернових культур по контрактації, яка існувала
раніше, встановлюються певні тверді зобов'язання по здаваннюраніше, встановлюються певні тверді зобов'язання по здаванню
зерна державі. Кожний колгосп знатиме тепер завчасно, скількизерна державі. Кожний колгосп знатиме тепер завчасно, скільки
і коли він повинен здати. Чим краще колгосп проведе сівбу, тимі коли він повинен здати. Чим краще колгосп проведе сівбу, тим
більший врожай збре, тим більше хліба в нього залишитьсябільший врожай збре, тим більше хліба в нього залишиться
після виконання своїх зобов’язань .після виконання своїх зобов’язань .
3.Наслідки3.Наслідки
 Зрозуміло, що такі методи колективізації викликали шаленийЗрозуміло, що такі методи колективізації викликали шалений
опір селянства, але виступи селянства придушувалися зопір селянства, але виступи селянства придушувалися з
допомогою регулярних частин Червоної Армії. Одночасно здопомогою регулярних частин Червоної Армії. Одночасно з
колективізацією відбувалося розкуркулення. унаслідок якого уколективізацією відбувалося розкуркулення. унаслідок якого у
селян вилучали майно, землю, а їх самих з родинами, дітьми таселян вилучали майно, землю, а їх самих з родинами, дітьми та
старими висилали у дальні необжиті місця, направляли настарими висилали у дальні необжиті місця, направляли на
лісозаготівлі та в концтабори, позбавляючи всіх політичних талісозаготівлі та в концтабори, позбавляючи всіх політичних та
громадянських прав. Винищення, худоби, повна дезорганізаціягромадянських прав. Винищення, худоби, повна дезорганізація
роботи в колгоспах, репресії відносно куркулів, різке зростанняроботи в колгоспах, репресії відносно куркулів, різке зростання
обсягів продовольства, що вивозилося з села, призвели дообсягів продовольства, що вивозилося з села, призвели до
найстрашнішого голодомору 1932—1933 рр. Завершеннянайстрашнішого голодомору 1932—1933 рр. Завершення
колективізації припадає на 1937 р., коли колгоспи Україниколективізації припадає на 1937 р., коли колгоспи України
об'єднали 96.1% селянських господарств та 99,7% посівнихоб'єднали 96.1% селянських господарств та 99,7% посівних
площ.площ.
4.Кількість загиблих від голодомору4.Кількість загиблих від голодомору
 Визначення втрат населення від голодоморуВизначення втрат населення від голодомору
 Виявити всі втрати населення України від голоду 1932-1933 рр. надзвичайно складно. Це пояснюєтьсяВиявити всі втрати населення України від голоду 1932-1933 рр. надзвичайно складно. Це пояснюється
насамперед відсутністю потрібних для цього прямих даних демографічної статистики. Є лише близькі занасамперед відсутністю потрібних для цього прямих даних демографічної статистики. Є лише близькі за
часом відомості з перепису населення 1926 р., дані про кількість населення за 1931 р., а також окремічасом відомості з перепису населення 1926 р., дані про кількість населення за 1931 р., а також окремі
показники з перепису 1937 р. Це практично всі матеріали демографічної статистики, які дають змогу хоча бпоказники з перепису 1937 р. Це практично всі матеріали демографічної статистики, які дають змогу хоча б
частково пролити світло на людські втрати від голодомору 1932-1933 рр. Отже, інформація обмежена.частково пролити світло на людські втрати від голодомору 1932-1933 рр. Отже, інформація обмежена.
Ґрунтуючись тільки на ній, дуже важко дати точні кількісні оцінки жертв голодомору. Тому зрозуміло, чомуҐрунтуючись тільки на ній, дуже важко дати точні кількісні оцінки жертв голодомору. Тому зрозуміло, чому
дані різних авторів так відрізняються між собою.дані різних авторів так відрізняються між собою.
 Ми поставили завдання визначити демографічні втрати населення від голодомору на основі наявних данихМи поставили завдання визначити демографічні втрати населення від голодомору на основі наявних даних
і максимально привести їх до порівняльного виду. Для розв'язання цього завдання була обрана методичнаі максимально привести їх до порівняльного виду. Для розв'язання цього завдання була обрана методична
схема, за допомогою якої можна одержати достатньо прийнятні результати, що ґрунтуються на конкретнихсхема, за допомогою якої можна одержати достатньо прийнятні результати, що ґрунтуються на конкретних
показниках.показниках.
 За переписом на 17 грудня 1926 р., кількість населення колишньої радянської України становила 29,0 млн.За переписом на 17 грудня 1926 р., кількість населення колишньої радянської України становила 29,0 млн.
осіб, на 1 січня 1931 р. — 31,9 млн., за переписом на 6 січня 1937 р. — 28,4 млн. осіб. Це і є всі основніосіб, на 1 січня 1931 р. — 31,9 млн., за переписом на 6 січня 1937 р. — 28,4 млн. осіб. Це і є всі основні
базові показники. Отже, за 1926—1930 рр., тобто за чотири до голодомору роки, кількість населення УРСРбазові показники. Отже, за 1926—1930 рр., тобто за чотири до голодомору роки, кількість населення УРСР
стала на 2,9 млн. більшою, тобто щорічно зростала на 725 тис. осіб. Беремо до уваги, що за 1931 р.стала на 2,9 млн. більшою, тобто щорічно зростала на 725 тис. осіб. Беремо до уваги, що за 1931 р.
населення УРСР також збільшилося на 725 тис. осіб.населення УРСР також збільшилося на 725 тис. осіб.
 Отже, до початку голодомору (1 січня 1932 р.) кількість жителів УРСР досягла 32,6 млн. (29,0 млн. + 2,9Отже, до початку голодомору (1 січня 1932 р.) кількість жителів УРСР досягла 32,6 млн. (29,0 млн. + 2,9
млн. + 0,72 млн. осіб).млн. + 0,72 млн. осіб).
 Відомо, що за переписом населення на 6 січня 1937 р., в УРСР налічувалося 28,4 млн. осіб, що на 4,2 млн.Відомо, що за переписом населення на 6 січня 1937 р., в УРСР налічувалося 28,4 млн. осіб, що на 4,2 млн.
менше, ніж на 1 січня 1932 р. Беремо до уваги і те, що вже через два роки після голодомору (1935 р. і 1936менше, ніж на 1 січня 1932 р. Беремо до уваги і те, що вже через два роки після голодомору (1935 р. і 1936
р.) мав місце певний приріст населення, але він був нижчий, ніж у доголодоморний час. Оцінюємо цейр.) мав місце певний приріст населення, але він був нижчий, ніж у доголодоморний час. Оцінюємо цей
приріст в 1 млн. осіб {по 500 тис. щорічно). Далі уточнюємо, що на кінець голодомору кількість населенняприріст в 1 млн. осіб {по 500 тис. щорічно). Далі уточнюємо, що на кінець голодомору кількість населення
дорівнювала 27,4 млн. (28,4 млн. - 1 млн.). Це означає, що прямі втрати населення під час голодоморудорівнювала 27,4 млн. (28,4 млн. - 1 млн.). Це означає, що прямі втрати населення під час голодомору
досягли 5,2 млн. осіб (32,6 млн.—27,4 млн. осіб).досягли 5,2 млн. осіб (32,6 млн.—27,4 млн. осіб).
5.5.ТерміниТерміни
 розкуркулювати — примусово, без суду та слідства лишати селянина, якийрозкуркулювати — примусово, без суду та слідства лишати селянина, який
вважався куркулем, засобів виробництва, землі та всіх громадянських прав.вважався куркулем, засобів виробництва, землі та всіх громадянських прав.
 Хлібна криза – криза 1927-1928 рр. Коли був великий вивіз хліба за кордон.Хлібна криза – криза 1927-1928 рр. Коли був великий вивіз хліба за кордон.
 Голодомор 1932—1933 роківГолодомор 1932—1933 років  — масовий голод у 1932—1933 роках, що — масовий голод у 1932—1933 роках, що
призвів до значних людських втрат в сільській місцевості на територіїпризвів до значних людських втрат в сільській місцевості на території
Української РСР.Української РСР.
 КолгоспКолгосп (від скорочення —(від скорочення — колективне господарствоколективне господарство) — форма) — форма
сільськогосподарського підприємства на території колишнього СРСР.сільськогосподарського підприємства на території колишнього СРСР.
 Нова економічна політика (неп)Нова економічна політика (неп)  — економічна політика, яка проводилася в — економічна політика, яка проводилася в
Радянських республіках починаючи з 1921 рокуРадянських республіках починаючи з 1921 року
 Саботаж – навмисний зрив якого-небудь заходу, свідоме ухилення від роботиСаботаж – навмисний зрив якого-небудь заходу, свідоме ухилення від роботи
або навмисне несумлінне її виконання для досягнення певних цілей.або навмисне несумлінне її виконання для досягнення певних цілей.
 Репресії – незаконні каральні міри, покарання з боку держави стосовно окремихРепресії – незаконні каральні міри, покарання з боку держави стосовно окремих
громадян, соціальних, етнічних груп, що проводяться в антидемократичнихгромадян, соціальних, етнічних груп, що проводяться в антидемократичних
державах з метою зміцнення панування органів влади над суспільством.державах з метою зміцнення панування органів влади над суспільством.
6.6.Використана літератураВикористана література
Пайовик Б. Д., Матисякевич 3. М.,Пайовик Б. Д., Матисякевич 3. М.,
Матейко Р. М. Економічна історіяМатейко Р. М. Економічна історія
України і, світу: Підручник/ За ред. Б. Д.України і, світу: Підручник/ За ред. Б. Д.
Лановика. — К.: Вікар, 1999. — 737 с.Лановика. — К.: Вікар, 1999. — 737 с.
Субтельний О. Історія України. – К., 2000.Субтельний О. Історія України. – К., 2000.

Weitere ähnliche Inhalte

Was ist angesagt?

Молодіжні субкультури.Металісти
Молодіжні субкультури.МеталістиМолодіжні субкультури.Металісти
Молодіжні субкультури.Металісти
Галя Кірик
 
Литва: велика історія маленької країни
Литва: велика історія маленької країниЛитва: велика історія маленької країни
Литва: велика історія маленької країни
Vinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin Otamanovsky
 
особливості обміну речовин гетеротрофного організму
особливості обміну речовин гетеротрофного організмуособливості обміну речовин гетеротрофного організму
особливості обміну речовин гетеротрофного організму
Елена Новохатняя
 
Штучний інтелект
Штучний інтелект Штучний інтелект
Штучний інтелект
lsvitlanai
 
Ілюстрації до твору Дж.Свіфта "Мандри Гулівера"
Ілюстрації до твору Дж.Свіфта "Мандри Гулівера"Ілюстрації до твору Дж.Свіфта "Мандри Гулівера"
Ілюстрації до твору Дж.Свіфта "Мандри Гулівера"
ЗШ №10 м.Світловодська
 

Was ist angesagt? (20)

утворення нових клітин. ріст клітин
утворення нових клітин. ріст клітинутворення нових клітин. ріст клітин
утворення нових клітин. ріст клітин
 
Група київських неокласиків, їхнє творче кредо, орієнтири на класичну форму п...
Група київських неокласиків, їхнє творче кредо, орієнтири на класичну форму п...Група київських неокласиків, їхнє творче кредо, орієнтири на класичну форму п...
Група київських неокласиків, їхнє творче кредо, орієнтири на класичну форму п...
 
Молодіжні субкультури.Металісти
Молодіжні субкультури.МеталістиМолодіжні субкультури.Металісти
Молодіжні субкультури.Металісти
 
Lecture1
Lecture1Lecture1
Lecture1
 
Литва: велика історія маленької країни
Литва: велика історія маленької країниЛитва: велика історія маленької країни
Литва: велика історія маленької країни
 
апостроф, 5 клас
апостроф, 5 класапостроф, 5 клас
апостроф, 5 клас
 
особливості обміну речовин гетеротрофного організму
особливості обміну речовин гетеротрофного організмуособливості обміну речовин гетеротрофного організму
особливості обміну речовин гетеротрофного організму
 
лекц-3
лекц-3лекц-3
лекц-3
 
Архітектура персонального комп’ютера
Архітектура персонального комп’ютераАрхітектура персонального комп’ютера
Архітектура персонального комп’ютера
 
хвороби периферичних нервів
хвороби периферичних нервівхвороби периферичних нервів
хвороби периферичних нервів
 
і досі сниться над горою
і досі сниться над гороюі досі сниться над горою
і досі сниться над горою
 
Штучний інтелект
Штучний інтелект Штучний інтелект
Штучний інтелект
 
Network technology
Network technologyNetwork technology
Network technology
 
computer orolt garalr presentation.pptx
computer orolt garalr presentation.pptxcomputer orolt garalr presentation.pptx
computer orolt garalr presentation.pptx
 
Өгөгдлийн бүтэц 13
Өгөгдлийн бүтэц 13Өгөгдлийн бүтэц 13
Өгөгдлийн бүтэц 13
 
Драч.pptx
Драч.pptxДрач.pptx
Драч.pptx
 
Ілюстрації до твору Дж.Свіфта "Мандри Гулівера"
Ілюстрації до твору Дж.Свіфта "Мандри Гулівера"Ілюстрації до твору Дж.Свіфта "Мандри Гулівера"
Ілюстрації до твору Дж.Свіфта "Мандри Гулівера"
 
патофізіологія нервових захворювань
патофізіологія нервових захворюваньпатофізіологія нервових захворювань
патофізіологія нервових захворювань
 
засоби мови
засоби мовизасоби мови
засоби мови
 
Лекція 3 Хімічний склад клітин. Органічні речовини
Лекція 3 Хімічний склад клітин. Органічні речовиниЛекція 3 Хімічний склад клітин. Органічні речовини
Лекція 3 Хімічний склад клітин. Органічні речовини
 

Andere mochten auch (9)

презентація з історії україни.колективізація,10 клас.
презентація з історії україни.колективізація,10 клас.презентація з історії україни.колективізація,10 клас.
презентація з історії україни.колективізація,10 клас.
 
голодомор
голодоморголодомор
голодомор
 
Голодомор. презентация
Голодомор. презентацияГолодомор. презентация
Голодомор. презентация
 
Колективізація України
Колективізація УкраїниКолективізація України
Колективізація України
 
Голодомор
ГолодоморГолодомор
Голодомор
 
голодомор 32 33-х років
голодомор 32 33-х роківголодомор 32 33-х років
голодомор 32 33-х років
 
голодомор в україні
голодомор в україніголодомор в україні
голодомор в україні
 
Голодомор 1932 1933 рр. в Україні
Голодомор 1932 1933 рр. в УкраїніГолодомор 1932 1933 рр. в Україні
Голодомор 1932 1933 рр. в Україні
 
Тема 6 . Урок 3
Тема 6 .  Урок 3Тема 6 .  Урок 3
Тема 6 . Урок 3
 

Ähnlich wie колективізація

Ähnlich wie колективізація (16)

Тема 6 . Урок 1-2
Тема 6 . Урок  1-2Тема 6 . Урок  1-2
Тема 6 . Урок 1-2
 
хрущовська відлига
хрущовська відлигахрущовська відлига
хрущовська відлига
 
Загострення кризи радянської системи 1965-1985рр
Загострення кризи радянської системи 1965-1985ррЗагострення кризи радянської системи 1965-1985рр
Загострення кризи радянської системи 1965-1985рр
 
історія україни
історія україниісторія україни
історія україни
 
10
1010
10
 
Urok seminar, 09.12.2016
Urok seminar, 09.12.2016Urok seminar, 09.12.2016
Urok seminar, 09.12.2016
 
усторія укр.
усторія укр.усторія укр.
усторія укр.
 
Урок.docx
Урок.docxУрок.docx
Урок.docx
 
Завдання ЗНО 2020 з історії України (чистий тестовий зошит)
Завдання ЗНО 2020 з історії України (чистий тестовий зошит)Завдання ЗНО 2020 з історії України (чистий тестовий зошит)
Завдання ЗНО 2020 з історії України (чистий тестовий зошит)
 
індустріалізація
індустріалізаціяіндустріалізація
індустріалізація
 
індустріалізація
індустріалізаціяіндустріалізація
індустріалізація
 
Тема 39
Тема 39Тема 39
Тема 39
 
Підсумки другої світової війни
Підсумки другої світової війниПідсумки другої світової війни
Підсумки другої світової війни
 
Тестові завдання для підготовки ЗНО з історії України. Тема 34
Тестові завдання для підготовки ЗНО з історії України. Тема 34Тестові завдання для підготовки ЗНО з історії України. Тема 34
Тестові завдання для підготовки ЗНО з історії України. Тема 34
 
Тема 6 . Урок 1
Тема 6 . Урок 1Тема 6 . Урок 1
Тема 6 . Урок 1
 
Голодомор 1931 – 1933 років
Голодомор 1931 – 1933 роківГолодомор 1931 – 1933 років
Голодомор 1931 – 1933 років
 

Mehr von Yulya Tkachuk

Mehr von Yulya Tkachuk (20)

5клас 2015 2016
5клас 2015 20165клас 2015 2016
5клас 2015 2016
 
Риторика в Києво Могилянській академії.
Риторика в Києво Могилянській академії.Риторика в Києво Могилянській академії.
Риторика в Києво Могилянській академії.
 
Шевченко архипчук
Шевченко архипчукШевченко архипчук
Шевченко архипчук
 
ЗНО 2016
ЗНО 2016 ЗНО 2016
ЗНО 2016
 
Резюме. Як успішно скласти резюме
Резюме. Як успішно скласти резюмеРезюме. Як успішно скласти резюме
Резюме. Як успішно скласти резюме
 
Презент. до уроку. Незвич пригоди Алі...
Презент. до уроку. Незвич пригоди Алі...Презент. до уроку. Незвич пригоди Алі...
Презент. до уроку. Незвич пригоди Алі...
 
Правила вживання мякого знака
Правила вживання мякого знакаПравила вживання мякого знака
Правила вживання мякого знака
 
Патріотичне виховання
Патріотичне вихованняПатріотичне виховання
Патріотичне виховання
 
У вінок Кобзарю
У вінок КобзарюУ вінок Кобзарю
У вінок Кобзарю
 
Словянські боги
Словянські богиСловянські боги
Словянські боги
 
B180085374df80a2bbcbe98438b49dfa (1)
B180085374df80a2bbcbe98438b49dfa (1)B180085374df80a2bbcbe98438b49dfa (1)
B180085374df80a2bbcbe98438b49dfa (1)
 
416184
416184416184
416184
 
Презентація досвіду Усенко С.С.
Презентація досвіду Усенко С.С.Презентація досвіду Усенко С.С.
Презентація досвіду Усенко С.С.
 
Портфоліо вчителя української мови і літератури Корабльової Н.М.
Портфоліо вчителя української мови і літератури Корабльової Н.М.Портфоліо вчителя української мови і літератури Корабльової Н.М.
Портфоліо вчителя української мови і літератури Корабльової Н.М.
 
Міфічні істоти в повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків"
Міфічні істоти в повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків"Міфічні істоти в повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків"
Міфічні істоти в повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків"
 
"Природа рідного краю у творчості Т.Шевченка"
 "Природа рідного краю у творчості Т.Шевченка" "Природа рідного краю у творчості Т.Шевченка"
"Природа рідного краю у творчості Т.Шевченка"
 
Ораторське мистецтво Григорія Сковороди
Ораторське мистецтво Григорія СковородиОраторське мистецтво Григорія Сковороди
Ораторське мистецтво Григорія Сковороди
 
Демосфен
ДемосфенДемосфен
Демосфен
 
Феофан   Прокопович
Феофан   ПрокоповичФеофан   Прокопович
Феофан   Прокопович
 
Марк Туллій Цицерон
Марк Туллій ЦицеронМарк Туллій Цицерон
Марк Туллій Цицерон
 

Kürzlich hochgeladen

Презентациія для сайта Група «Незабудка».pptx
Презентациія для сайта Група «Незабудка».pptxПрезентациія для сайта Група «Незабудка».pptx
Презентациія для сайта Група «Незабудка».pptx
OlgaDidenko6
 
аналептики та антидепресанти.шгшгпшгп.ppt
аналептики та антидепресанти.шгшгпшгп.pptаналептики та антидепресанти.шгшгпшгп.ppt
аналептики та антидепресанти.шгшгпшгп.ppt
JurgenstiX
 

Kürzlich hochgeladen (16)

Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
 
Хімічні елементи в літературних творах 8 клас
Хімічні елементи в літературних творах 8 класХімічні елементи в літературних творах 8 клас
Хімічні елементи в літературних творах 8 клас
 
матеріал для 10 класу урок історія України
матеріал для 10 класу урок історія Україниматеріал для 10 класу урок історія України
матеріал для 10 класу урок історія України
 
Супрун презентація_presentation_for_website.pptx
Супрун презентація_presentation_for_website.pptxСупрун презентація_presentation_for_website.pptx
Супрун презентація_presentation_for_website.pptx
 
Супрун презентація_presentation_for_website.pptx
Супрун презентація_presentation_for_website.pptxСупрун презентація_presentation_for_website.pptx
Супрун презентація_presentation_for_website.pptx
 
Проблеми захисту лісу в Україні та шляхи вирішення
Проблеми захисту лісу в Україні та шляхи вирішенняПроблеми захисту лісу в Україні та шляхи вирішення
Проблеми захисту лісу в Україні та шляхи вирішення
 
Горбонос 2024_presentation_for_website.pptx
Горбонос 2024_presentation_for_website.pptxГорбонос 2024_presentation_for_website.pptx
Горбонос 2024_presentation_for_website.pptx
 
Застосування Гайду безбар’єрності в роботі закладів культури громад Одещини.pdf
Застосування Гайду безбар’єрності в роботі закладів культури громад Одещини.pdfЗастосування Гайду безбар’єрності в роботі закладів культури громад Одещини.pdf
Застосування Гайду безбар’єрності в роботі закладів культури громад Одещини.pdf
 
Іваніщук Надія Вікторівна атестація .pdf
Іваніщук Надія Вікторівна атестація  .pdfІваніщук Надія Вікторівна атестація  .pdf
Іваніщук Надія Вікторівна атестація .pdf
 
Презентациія для сайта Група «Незабудка».pptx
Презентациія для сайта Група «Незабудка».pptxПрезентациія для сайта Група «Незабудка».pptx
Презентациія для сайта Група «Незабудка».pptx
 
Бібліотека – розвиток дитячої творчості та дозвілля для дітейpptx
Бібліотека – розвиток дитячої творчості  та дозвілля для дітейpptxБібліотека – розвиток дитячої творчості  та дозвілля для дітейpptx
Бібліотека – розвиток дитячої творчості та дозвілля для дітейpptx
 
атестація 2023-2024 Kewmrbq wtynh GNJ.pdf
атестація 2023-2024 Kewmrbq wtynh GNJ.pdfатестація 2023-2024 Kewmrbq wtynh GNJ.pdf
атестація 2023-2024 Kewmrbq wtynh GNJ.pdf
 
Defectolog_presentation_for_website.pptx
Defectolog_presentation_for_website.pptxDefectolog_presentation_for_website.pptx
Defectolog_presentation_for_website.pptx
 
psychologistpresentation-230215175859-50bdd6ed.ppt
psychologistpresentation-230215175859-50bdd6ed.pptpsychologistpresentation-230215175859-50bdd6ed.ppt
psychologistpresentation-230215175859-50bdd6ed.ppt
 
оцінювання дітей з особливими освітніми потребами у ЗЗСО.pptx
оцінювання дітей з особливими освітніми потребами у ЗЗСО.pptxоцінювання дітей з особливими освітніми потребами у ЗЗСО.pptx
оцінювання дітей з особливими освітніми потребами у ЗЗСО.pptx
 
аналептики та антидепресанти.шгшгпшгп.ppt
аналептики та антидепресанти.шгшгпшгп.pptаналептики та антидепресанти.шгшгпшгп.ppt
аналептики та антидепресанти.шгшгпшгп.ppt
 

колективізація

  • 1. КолективізаціяКолективізація ПідготувавПідготував Учень 10 класуУчень 10 класу Недзвецький ЯрославНедзвецький Ярослав
  • 2. ЗмістЗміст  1.Причини колективізації1.Причини колективізації  2.Хід колективізації2.Хід колективізації  3.Наслідки колективізації3.Наслідки колективізації  4. Кількість загиблих від голодомору4. Кількість загиблих від голодомору  5.Терміни5.Терміни  6.Використана література6.Використана література
  • 3. 1.Причини1.Причини  Початки колективізації приурочені до 1928 р. Первинний проект великихПочатки колективізації приурочені до 1928 р. Первинний проект великих перетворень, ухвалений партією в 1928 р., називався п'ятирічним планом. Йогоперетворень, ухвалений партією в 1928 р., називався п'ятирічним планом. Його головне завдання полягало в тому, щоб «наздогнати й перегнатиголовне завдання полягало в тому, щоб «наздогнати й перегнати капіталістичний світ» в економічному відношенні.капіталістичний світ» в економічному відношенні.  Надаючи великої ваги розвиткові важкої промисловості, він установлював дляНадаючи великої ваги розвиткові важкої промисловості, він установлював для країни приголомшуючі завдання: на 250 % забезпечити загальне зростаннякраїни приголомшуючі завдання: на 250 % забезпечити загальне зростання промисловості, причому лише .важка промисловість мала зрости на 110 %. Іншапромисловості, причому лише .важка промисловість мала зрости на 110 %. Інша важлива частина п'ятирічного плану передбачала колективізацію — створенняважлива частина п'ятирічного плану передбачала колективізацію — створення великих колективних господарств на основі 20 % селянських дворів. Малось навеликих колективних господарств на основі 20 % селянських дворів. Малось на увазі, що сільськогосподарська продукція зросте на 150%. Згодом колективізаціяувазі, що сільськогосподарська продукція зросте на 150%. Згодом колективізація мала охопити майже всі селянські господарства, відтак ліквідувавши «шкідливиймала охопити майже всі селянські господарства, відтак ліквідувавши «шкідливий буржуазний вплив» приватної власності.буржуазний вплив» приватної власності.  У плані фактично ставилася мета перетворити всю робочу силу села, а такожУ плані фактично ставилася мета перетворити всю робочу силу села, а також міста на робітників державних підприємств. Ця структура не лише передаваламіста на робітників державних підприємств. Ця структура не лише передавала державі повний економічний контроль над громадянами, а й значнодержаві повний економічний контроль над громадянами, а й значно розширювала її політичне Панування над самостійним колись селянством.розширювала її політичне Панування над самостійним колись селянством. Сталін передбачав, що реалізація плану зустріне певний опір, особливо з бокуСталін передбачав, що реалізація плану зустріне певний опір, особливо з боку селян, яких мали позбавити землі. Але він цинічно відмахувався від цьогоселян, яких мали позбавити землі. Але він цинічно відмахувався від цього знаменитою приповідкою: «Не розбивши яєць, не підсмажиш яєшні».знаменитою приповідкою: «Не розбивши яєць, не підсмажиш яєшні».
  • 4. 2.Хід колективізації в Україні2.Хід колективізації в Україні  історії суцільної колективізації сільського господарства є дві ключовіісторії суцільної колективізації сільського господарства є дві ключові проблеми — темпи її здійснення та форма колективних господарств,проблеми — темпи її здійснення та форма колективних господарств, нав'язувана державою селянству. Пов'язані з ними конфлікти набувалинав'язувана державою селянству. Пов'язані з ними конфлікти набували небаченої гостроти. У 1930 p. країна опинилася на порозі стихійногонебаченої гостроти. У 1930 p. країна опинилася на порозі стихійного вибуху, рівнозначного громадянській війні.вибуху, рівнозначного громадянській війні.  Аналіз питання про темпи колективізації слід розпочинати з резолюціїАналіз питання про темпи колективізації слід розпочинати з резолюції листопадового (1929 p.) пленуму ЦК ВКП(б) "Про сільське господарстволистопадового (1929 p.) пленуму ЦК ВКП(б) "Про сільське господарство України і про роботу на селі". Пленумом офіційно проголошувавсяУкраїни і про роботу на селі". Пленумом офіційно проголошувався лозунг “всеосяжної колективізації”. В ній говорилося: "Україна повиталозунг “всеосяжної колективізації”. В ній говорилося: "Україна повита протягом найкоротшого строку дати зразки організації великогопротягом найкоротшого строку дати зразки організації великого громадською господарства не тільки на території окремих районів, агромадською господарства не тільки на території окремих районів, а навіть на суцільних площах, які охоплюють цілі округи, маючи на увазінавіть на суцільних площах, які охоплюють цілі округи, маючи на увазі протягом найближчих років суцільну колективізацію всього степовогопротягом найближчих років суцільну колективізацію всього степового району України" [4, 219].району України" [4, 219].  Резолюція не залишала сумнівів у тому, що вислів "найкоротший строк"Резолюція не залишала сумнівів у тому, що вислів "найкоротший строк" означав кілька років і стосувався тільки південного регіону республіки.означав кілька років і стосувався тільки південного регіону республіки. По суті, йшлося про здійснення суцільної колективізації УСРР уПо суті, йшлося про здійснення суцільної колективізації УСРР у
  • 5.
  • 6.  рамках першої п'ятирічки.рамках першої п'ятирічки.  Безпосередньо на пленумі ЦК С.Косіор висловлювався, услід за Сталіним та іншими провідними діячамиБезпосередньо на пленумі ЦК С.Косіор висловлювався, услід за Сталіним та іншими провідними діячами політбюро ЦК ВКП(б), за здійснення суцільної колективізації в республіці протягом року. Маючи можливістьполітбюро ЦК ВКП(б), за здійснення суцільної колективізації в республіці протягом року. Маючи можливість спертися на резолюцію цього пленуму, він змінив позицію й навіть спробував переконати тих місцевихспертися на резолюцію цього пленуму, він змінив позицію й навіть спробував переконати тих місцевих апаратників, які бажали прискорити темпи втягнення селян у колгоспи. Для цього Косіор використавапаратників, які бажали прискорити темпи втягнення селян у колгоспи. Для цього Косіор використав трибуну Всеукраїнської наради з організаційних питань, скликаної в Харкові 12 грудня 1929 p. На нарадітрибуну Всеукраїнської наради з організаційних питань, скликаної в Харкові 12 грудня 1929 p. На нараді генеральний секретар ЦК КП(б)У заявив таке: "Тепер серед партійних комітетів ми спостерігаємо великийгенеральний секретар ЦК КП(б)У заявив таке: "Тепер серед партійних комітетів ми спостерігаємо великий рух за те, щоб відразу колективізувати весь округ й цілі краї. Треба запобігти такому швидкому розв'язаннюрух за те, щоб відразу колективізувати весь округ й цілі краї. Треба запобігти такому швидкому розв'язанню цього найскладнішого, найважчого питання".цього найскладнішого, найважчого питання".  На додаток до цього попередження в підписаному Косіором директивному листі ЦК КП(б)У місцевимНа додаток до цього попередження в підписаному Косіором директивному листі ЦК КП(б)У місцевим партійним організаціям "Про весняну посівну кампанію й чергові практичні завдання в галузі колективізації"партійним організаціям "Про весняну посівну кампанію й чергові практичні завдання в галузі колективізації" від 27 грудня 1929 p. було запропоновано зосередити увагу не на формальному, у відсотках, охопленнівід 27 грудня 1929 p. було запропоновано зосередити увагу не на формальному, у відсотках, охопленні населення колективізацією, а на тому, щоб організаційно закріпити рух за утворення колгоспів [11,населення колективізацією, а на тому, щоб організаційно закріпити рух за утворення колгоспів [11, 152,153].152,153].  Істотні уточнення в терміни колективізації в Україні внесла постанова ЦК ВКП(б) "Про темпи колективізаціїІстотні уточнення в терміни колективізації в Україні внесла постанова ЦК ВКП(б) "Про темпи колективізації та заходи допомоги держави колгоспному будівництву" від 5 січня 1930 p. Комісія політбюро підта заходи допомоги держави колгоспному будівництву" від 5 січня 1930 p. Комісія політбюро під керівництвом наркомзема СРСР Я.Яковлева, результати роботи якої підсумовувалися в цій постанові,керівництвом наркомзема СРСР Я.Яковлева, результати роботи якої підсумовувалися в цій постанові, зарахувала Україну до регіонів другої черги. Суцільну колективізацію в республіці потрібно було завершитизарахувала Україну до регіонів другої черги. Суцільну колективізацію в республіці потрібно було завершити восени 1931 або навесні 1932 p.восени 1931 або навесні 1932 p.  Цей документ важко зіставити з погляду строків із резолюцією листопадового (1929 p.) пленуму ЦК ВКП(б)Цей документ важко зіставити з погляду строків із резолюцією листопадового (1929 p.) пленуму ЦК ВКП(б) по Україні. В останній конкретні строки не називалися. Проте в обох випадках мова йшла про кілька років.по Україні. В останній конкретні строки не називалися. Проте в обох випадках мова йшла про кілька років.  Не можна сумніватися в тому, що Сталін уважно відстежував названі в документах ЦК ВКП(б) терміниНе можна сумніватися в тому, що Сталін уважно відстежував названі в документах ЦК ВКП(б) терміни колективізації в Україні. Воднораз на листопадовому пленумі він виступив за істотне перекриттяколективізації в Україні. Воднораз на листопадовому пленумі він виступив за істотне перекриття документально зафіксованих строків, покладаючисьдокументально зафіксованих строків, покладаючись
  • 7.
  • 8.  у цьому на ініціативні дії місцевих апаратників. Цим генсек забезпечував собі можливість вагомо, зу цьому на ініціативні дії місцевих апаратників. Цим генсек забезпечував собі можливість вагомо, з посиланнями на партійні документи, втрутитися в перебіг подій, якщо виникнуть ускладнення. Враховуючипосиланнями на партійні документи, втрутитися в перебіг подій, якщо виникнуть ускладнення. Враховуючи негативне ставлення селян до колективізації, в появі ускладнень можна було не сумніватися. Проте важконегативне ставлення селян до колективізації, в появі ускладнень можна було не сумніватися. Проте важко було передбачити масштаби протестів неорганізованого й розколотого селянства, а також здатністьбуло передбачити масштаби протестів неорганізованого й розколотого селянства, а також здатність державних інститутів упоратися з ними.державних інститутів упоратися з ними.  На багатьох місцевих керівників офіційні партійні документи з попередженнями про недоцільністьНа багатьох місцевих керівників офіційні партійні документи з попередженнями про недоцільність форсування темпів колективізації не справили належного враження. Будучи апаратниками, вони дивилисяфорсування темпів колективізації не справили належного враження. Будучи апаратниками, вони дивилися в корінь: Сталін та його найближче оточення з полютбюро ЦК мали намір здійснити колективізацію за рік.в корінь: Сталін та його найближче оточення з полютбюро ЦК мали намір здійснити колективізацію за рік. Керівники Шепетівського району на пленумі окружного партійного комітету в січні 1930 p. запропонувалиКерівники Шепетівського району на пленумі окружного партійного комітету в січні 1930 p. запропонували наздогнати й випередити південні райони та колективізувати під час весняної посівної кампанії 75%наздогнати й випередити південні райони та колективізувати під час весняної посівної кампанії 75% селянських господарств, а до жовтневих свят — 100%. В окрузі розгорнулося змагання: хто назве більшуселянських господарств, а до жовтневих свят — 100%. В окрузі розгорнулося змагання: хто назве більшу цифру. Керівники Заславського району здобули сумнівну славу передовиків у цьому "соціалістичномуцифру. Керівники Заславського району здобули сумнівну славу передовиків у цьому "соціалістичному змаганні". На початок лютого в колгоспи було залучено 13% господарств району, а вони зобов'язалися зазмаганні". На початок лютого в колгоспи було залучено 13% господарств району, а вони зобов'язалися за дві декади досягти 94%. Форсування темпів в особливо великих розмірах спостерігалося також удві декади досягти 94%. Форсування темпів в особливо великих розмірах спостерігалося також у Бердичівському, Криворізькому, Тyльчинському та деяких інших округах.Бердичівському, Криворізькому, Тyльчинському та деяких інших округах.  За місяць-півтора змінив свою позицію й генеральний секретар ЦК КП(б)У Косіор. 4 лютого 1930 p. вінЗа місяць-півтора змінив свою позицію й генеральний секретар ЦК КП(б)У Косіор. 4 лютого 1930 p. він виступив на нараді в Харкові з доповіддю про хід колективізації та ліквідації куркульства як класу. Увиступив на нараді в Харкові з доповіддю про хід колективізації та ліквідації куркульства як класу. У доповіді ставилося завдання здійснити під час весняної посівної кампанії суцільну колективізацію степовихдоповіді ставилося завдання здійснити під час весняної посівної кампанії суцільну колективізацію степових округів, а восени цього ж року — всіх інших в Україні. Завдання повторювалося як офіційна лінія вокругів, а восени цього ж року — всіх інших в Україні. Завдання повторювалося як офіційна лінія в підписаному Косіором директивному листі ЦК КП(б)У "Про хід колективізації та колгоспне будівництво напідписаному Косіором директивному листі ЦК КП(б)У "Про хід колективізації та колгоспне будівництво на Україні". ЦК КП(б)У переглядав у бік істотного скорочення (на рік або навіть на півтора року) терміни,Україні". ЦК КП(б)У переглядав у бік істотного скорочення (на рік або навіть на півтора року) терміни, встановлені для УСРР постановою ЦК ВКП(б) від січня 1930 р. [11, 154].встановлені для УСРР постановою ЦК ВКП(б) від січня 1930 р. [11, 154].
  • 9.
  • 10.  19 січня 1933 p. вийшла постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) “Про19 січня 1933 p. вийшла постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) “Про обов'язкову поставку зерна державі колгоспами таобов'язкову поставку зерна державі колгоспами та одноосібними господарствами". У доповіді на лютневому (1933одноосібними господарствами". У доповіді на лютневому (1933 p.) пленумі ЦК 1(б)У С.Косіор знайшов точні слова, щобp.) пленумі ЦК 1(б)У С.Косіор знайшов точні слова, щоб охарактеризувати її значення: "Закон про обов'язкову поставкуохарактеризувати її значення: "Закон про обов'язкову поставку хліба державі — винятковий господарсько-політичноїхліба державі — винятковий господарсько-політичної важливості документ, який повинен стати могутньою зброєю вважливості документ, який повинен стати могутньою зброєю в успішному проведенні сівби і у всій нашій роботі до зміцненняуспішному проведенні сівби і у всій нашій роботі до зміцнення колгоспів. Суть закону полягає в тому, що замість системиколгоспів. Суть закону полягає в тому, що замість системи заготівель зернових культур по контрактації, яка існувалазаготівель зернових культур по контрактації, яка існувала раніше, встановлюються певні тверді зобов'язання по здаваннюраніше, встановлюються певні тверді зобов'язання по здаванню зерна державі. Кожний колгосп знатиме тепер завчасно, скількизерна державі. Кожний колгосп знатиме тепер завчасно, скільки і коли він повинен здати. Чим краще колгосп проведе сівбу, тимі коли він повинен здати. Чим краще колгосп проведе сівбу, тим більший врожай збре, тим більше хліба в нього залишитьсябільший врожай збре, тим більше хліба в нього залишиться після виконання своїх зобов’язань .після виконання своїх зобов’язань .
  • 11.
  • 12. 3.Наслідки3.Наслідки  Зрозуміло, що такі методи колективізації викликали шаленийЗрозуміло, що такі методи колективізації викликали шалений опір селянства, але виступи селянства придушувалися зопір селянства, але виступи селянства придушувалися з допомогою регулярних частин Червоної Армії. Одночасно здопомогою регулярних частин Червоної Армії. Одночасно з колективізацією відбувалося розкуркулення. унаслідок якого уколективізацією відбувалося розкуркулення. унаслідок якого у селян вилучали майно, землю, а їх самих з родинами, дітьми таселян вилучали майно, землю, а їх самих з родинами, дітьми та старими висилали у дальні необжиті місця, направляли настарими висилали у дальні необжиті місця, направляли на лісозаготівлі та в концтабори, позбавляючи всіх політичних талісозаготівлі та в концтабори, позбавляючи всіх політичних та громадянських прав. Винищення, худоби, повна дезорганізаціягромадянських прав. Винищення, худоби, повна дезорганізація роботи в колгоспах, репресії відносно куркулів, різке зростанняроботи в колгоспах, репресії відносно куркулів, різке зростання обсягів продовольства, що вивозилося з села, призвели дообсягів продовольства, що вивозилося з села, призвели до найстрашнішого голодомору 1932—1933 рр. Завершеннянайстрашнішого голодомору 1932—1933 рр. Завершення колективізації припадає на 1937 р., коли колгоспи Україниколективізації припадає на 1937 р., коли колгоспи України об'єднали 96.1% селянських господарств та 99,7% посівнихоб'єднали 96.1% селянських господарств та 99,7% посівних площ.площ.
  • 13.
  • 14.
  • 15.
  • 16. 4.Кількість загиблих від голодомору4.Кількість загиблих від голодомору  Визначення втрат населення від голодоморуВизначення втрат населення від голодомору  Виявити всі втрати населення України від голоду 1932-1933 рр. надзвичайно складно. Це пояснюєтьсяВиявити всі втрати населення України від голоду 1932-1933 рр. надзвичайно складно. Це пояснюється насамперед відсутністю потрібних для цього прямих даних демографічної статистики. Є лише близькі занасамперед відсутністю потрібних для цього прямих даних демографічної статистики. Є лише близькі за часом відомості з перепису населення 1926 р., дані про кількість населення за 1931 р., а також окремічасом відомості з перепису населення 1926 р., дані про кількість населення за 1931 р., а також окремі показники з перепису 1937 р. Це практично всі матеріали демографічної статистики, які дають змогу хоча бпоказники з перепису 1937 р. Це практично всі матеріали демографічної статистики, які дають змогу хоча б частково пролити світло на людські втрати від голодомору 1932-1933 рр. Отже, інформація обмежена.частково пролити світло на людські втрати від голодомору 1932-1933 рр. Отже, інформація обмежена. Ґрунтуючись тільки на ній, дуже важко дати точні кількісні оцінки жертв голодомору. Тому зрозуміло, чомуҐрунтуючись тільки на ній, дуже важко дати точні кількісні оцінки жертв голодомору. Тому зрозуміло, чому дані різних авторів так відрізняються між собою.дані різних авторів так відрізняються між собою.  Ми поставили завдання визначити демографічні втрати населення від голодомору на основі наявних данихМи поставили завдання визначити демографічні втрати населення від голодомору на основі наявних даних і максимально привести їх до порівняльного виду. Для розв'язання цього завдання була обрана методичнаі максимально привести їх до порівняльного виду. Для розв'язання цього завдання була обрана методична схема, за допомогою якої можна одержати достатньо прийнятні результати, що ґрунтуються на конкретнихсхема, за допомогою якої можна одержати достатньо прийнятні результати, що ґрунтуються на конкретних показниках.показниках.  За переписом на 17 грудня 1926 р., кількість населення колишньої радянської України становила 29,0 млн.За переписом на 17 грудня 1926 р., кількість населення колишньої радянської України становила 29,0 млн. осіб, на 1 січня 1931 р. — 31,9 млн., за переписом на 6 січня 1937 р. — 28,4 млн. осіб. Це і є всі основніосіб, на 1 січня 1931 р. — 31,9 млн., за переписом на 6 січня 1937 р. — 28,4 млн. осіб. Це і є всі основні базові показники. Отже, за 1926—1930 рр., тобто за чотири до голодомору роки, кількість населення УРСРбазові показники. Отже, за 1926—1930 рр., тобто за чотири до голодомору роки, кількість населення УРСР стала на 2,9 млн. більшою, тобто щорічно зростала на 725 тис. осіб. Беремо до уваги, що за 1931 р.стала на 2,9 млн. більшою, тобто щорічно зростала на 725 тис. осіб. Беремо до уваги, що за 1931 р. населення УРСР також збільшилося на 725 тис. осіб.населення УРСР також збільшилося на 725 тис. осіб.  Отже, до початку голодомору (1 січня 1932 р.) кількість жителів УРСР досягла 32,6 млн. (29,0 млн. + 2,9Отже, до початку голодомору (1 січня 1932 р.) кількість жителів УРСР досягла 32,6 млн. (29,0 млн. + 2,9 млн. + 0,72 млн. осіб).млн. + 0,72 млн. осіб).  Відомо, що за переписом населення на 6 січня 1937 р., в УРСР налічувалося 28,4 млн. осіб, що на 4,2 млн.Відомо, що за переписом населення на 6 січня 1937 р., в УРСР налічувалося 28,4 млн. осіб, що на 4,2 млн. менше, ніж на 1 січня 1932 р. Беремо до уваги і те, що вже через два роки після голодомору (1935 р. і 1936менше, ніж на 1 січня 1932 р. Беремо до уваги і те, що вже через два роки після голодомору (1935 р. і 1936 р.) мав місце певний приріст населення, але він був нижчий, ніж у доголодоморний час. Оцінюємо цейр.) мав місце певний приріст населення, але він був нижчий, ніж у доголодоморний час. Оцінюємо цей приріст в 1 млн. осіб {по 500 тис. щорічно). Далі уточнюємо, що на кінець голодомору кількість населенняприріст в 1 млн. осіб {по 500 тис. щорічно). Далі уточнюємо, що на кінець голодомору кількість населення дорівнювала 27,4 млн. (28,4 млн. - 1 млн.). Це означає, що прямі втрати населення під час голодоморудорівнювала 27,4 млн. (28,4 млн. - 1 млн.). Це означає, що прямі втрати населення під час голодомору досягли 5,2 млн. осіб (32,6 млн.—27,4 млн. осіб).досягли 5,2 млн. осіб (32,6 млн.—27,4 млн. осіб).
  • 17.
  • 18. 5.5.ТерміниТерміни  розкуркулювати — примусово, без суду та слідства лишати селянина, якийрозкуркулювати — примусово, без суду та слідства лишати селянина, який вважався куркулем, засобів виробництва, землі та всіх громадянських прав.вважався куркулем, засобів виробництва, землі та всіх громадянських прав.  Хлібна криза – криза 1927-1928 рр. Коли був великий вивіз хліба за кордон.Хлібна криза – криза 1927-1928 рр. Коли був великий вивіз хліба за кордон.  Голодомор 1932—1933 роківГолодомор 1932—1933 років  — масовий голод у 1932—1933 роках, що — масовий голод у 1932—1933 роках, що призвів до значних людських втрат в сільській місцевості на територіїпризвів до значних людських втрат в сільській місцевості на території Української РСР.Української РСР.  КолгоспКолгосп (від скорочення —(від скорочення — колективне господарствоколективне господарство) — форма) — форма сільськогосподарського підприємства на території колишнього СРСР.сільськогосподарського підприємства на території колишнього СРСР.  Нова економічна політика (неп)Нова економічна політика (неп)  — економічна політика, яка проводилася в — економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 рокуРадянських республіках починаючи з 1921 року  Саботаж – навмисний зрив якого-небудь заходу, свідоме ухилення від роботиСаботаж – навмисний зрив якого-небудь заходу, свідоме ухилення від роботи або навмисне несумлінне її виконання для досягнення певних цілей.або навмисне несумлінне її виконання для досягнення певних цілей.  Репресії – незаконні каральні міри, покарання з боку держави стосовно окремихРепресії – незаконні каральні міри, покарання з боку держави стосовно окремих громадян, соціальних, етнічних груп, що проводяться в антидемократичнихгромадян, соціальних, етнічних груп, що проводяться в антидемократичних державах з метою зміцнення панування органів влади над суспільством.державах з метою зміцнення панування органів влади над суспільством.
  • 19. 6.6.Використана літератураВикористана література Пайовик Б. Д., Матисякевич 3. М.,Пайовик Б. Д., Матисякевич 3. М., Матейко Р. М. Економічна історіяМатейко Р. М. Економічна історія України і, світу: Підручник/ За ред. Б. Д.України і, світу: Підручник/ За ред. Б. Д. Лановика. — К.: Вікар, 1999. — 737 с.Лановика. — К.: Вікар, 1999. — 737 с. Субтельний О. Історія України. – К., 2000.Субтельний О. Історія України. – К., 2000.