reg

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
-
2(17), 2009
Рекомендовано до друку рішенням Вченої ради ДНДІ МВС України
(протокол № 3 від 24.06.2009 р.)
© Державний науково-дослідний інститут МВС України, 2009
ЗАСНОВНИК
Державний науково-дослiдний iнститут МВС України
ЗАРЕЄСТРОВАНО
Міністерством юстиції України 18 травня 2006 року
Свідоцтво – серія КВ № 11228–108ПР
НАУКОВА РАДА
д. ф.-м. н. А. П. Шпак (голова Наукової ради), д. т. н. А. М. Гуржій, д. т. н.
П. Ф. Поляков, д. ю. н. Т. О. Проценко, д. в. н. І. С. Руснак, д. е. н. М. Я. Швець
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:
Головний редактор
доктор технічних наук О. В. Рибальський
Заступник головного редактора
доктор технічних наук В. О. Хорошко
Відповідальний секретар
доктор технічних наук В. М. Баранов
д. ю. н. Орлов Ю. Ю.
д.н.д.у. Ткаченко А. М.
д.н.д.у. Тронь В. П.
д.н.д.у. Шамрай В. О.
к. т. н. Волгін Л. О.
к. т. н. Карлаш Ю. В.
к. т. н. Марченко О. С.
к. т. н. Павловський В. О.
к. т. н. Писаренко В. Г.
к. т. н. Циганов О. Г.
к. т. н. Шиян В. Д.
д. т. н. Бєлятинський А. О.
д. т. н. Захматов В. Д.
д. т. н. Зенкін А. С.
д. т. н. Машков О. А.
д. т. н. Поповський В. В.
д. т. н. Сопільник Л. І.
д. в. н. Кириченко І. О.
д. в. н. Мосов С. П.
д. в. н. Руснак І. С.
д. ю. н. Білоус В. Т.
к. ю. н. Бєляков К. І.
За точність викладеного матеріалу відповідальність несуть автори статей та їх рецензенти.
При передруку матеріалів посилання на науково-практичний журнал
“Сучасна спеціальна техніка” є обов’язковим

3Науково-практичний журнал
Cучасна спеціальна техніка № 2 (17), 2009
ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ТА ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
СПЕЦІАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ
Л. І. Сопільник, В. М. Пісний
Стандартизація та сертифікація в галузі забезпечення
безпеки дорожнього руху................................................................... 5
С. П. Мосов, В. В. Пономарьов, В. В. Барсукова
Стандартизація мисливської
та спортивної вогнепальної зброї в Україні............................... 10
ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
ТА АКТИВНОЇ ОБОРОНИ
В. Д. Шиян
Тактика застосування аерозольних генераторів
при проведенні заходів забезпечення
громадського порядку....................................................................... 16
В. П. Тронь, Д. І. Мусієнко
Акустичний генератор: історія і сучасність................................ 27
Н. А. Іванілова, М. А. Шевчук
Елекрошоковий пристрій: особливості використання............ 43
ОЗБРОЄННЯ
В. П. Хоменко, О. С. Марченко, В. О. Лоторєв
Особливості проведення випробувань
автоматичної стрілецької зброї ...................................................... 48
О. А. Машков, В. А. Власов, С. В. Гутянтов
Основні технічні характеристики приладів
для визначення швидкості польоту куль .................................... 58
ЗМІСТ

4 Науково-практичний журнал
ОПЕРАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ
О. М. Шембель, В. А. Білогуров
Основні характеристики сучасних хімічних
джерел струму різних електрохімічних систем......................... 66
В. О. Хорошко, Н. І. Бартків
Пошук радіозакладних пристроїв
з використанням сканерних приймачів
і програмно-апаратних комплексів контролю ........................... 86
КРИМІНАЛІСТИЧНА ТЕХНІКА
О. В. Рыбальский
Идентификация цифровой аппаратуры
звукозаписи при использовании программы
выявления следов цифровой обработки
фонограмм “Академия”..................................................................... 92
В. Д. Мішиєв, Ю. В. Вересенко, О. В. Наскалов
Використання алкотестерів для визначення
і демонстрації рівня вмісту алкоголю в повітрі,
що видихається людиною .............................................................. 100
СПЕЦІАЛЬНІ РОЗРОБКИ
О. Г. Циганов, І. І. Пающик
Нові технології спеціального маркування
акцизних марок................................................................................. 112
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ.......................................................................................117
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ..............................................................119

Метою економічних реформ, що
проводяться в Україні, є створення
соціально-орієнтованої ефективної
ринкової економіки. Стандартизація,
як нормуюча і контролююча система, є
складовою частиною механізму рефор-
мування.
Одним із найважливіших завдань
забезпечення безпеки дорожнього руху
є створення нормативно-технічної ба-
зи, яка б висвітлювала і пояснювала
проблемні питання. Розроблені Дер-
жавні стандарти України, що визнача-
ють поняття, терміни і методи здій-
снення контролю за станом організації
дорожнього руху, вимоги щодо запобі-
гання шкідливому впливу транспорту
на здоров’я людини та навколишнє се-
редовище, регламентують вимоги щодо
виготовлення та застосування дорож-
ніх знаків, нанесення дорожньої роз-
мітки, встановлення огорож, виготов-
лення та застосування номерних знаків
на транспортні засоби. Ці документи
гармонізовані з вимогами міжнародних
стандартів та Міжнародною Конвенці-
єю про дорожній рух, що була прийня-
та в 1968 році. Але за час, що минув, де-
Л. І. Сопільник, доктор технічних наук, професор,
В. М. Пісний
СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА
СЕРТИФІКАЦІЯ В ГАЛУЗІ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ
ДОРОЖНЬОГО РУХУ
Відповідно до нових законів розглянуто комплекс Державних стандартів Укра-
їни в галузі безпеки дорожнього руху. Нові нормативно-правові основи забезпечу-
ють створення стандартів на принципах загальної користі з орієнтацією на сві-
тові досягнення.
Ключові слова: стандартизація, сертифікація, якість, безпека дорожнього
руху, стандарти.
В соответствии с новыми законами обновлен комплекс Государственных стан-
дартов Украины в отрасли безопасности дорожного движения. Новые нормативно-
правовые основы обеспечивают создание стандартов на принципах общей пользы
с ориентацией на мировые достижения.
Ключевые слова: стандартизация, сертификация, качество, безопасность
дорожного движения, стандарт.
In accordance with new laws the complex of the State standards of Ukraine is renewed
in the sphere of traffic safety. New normative documents provide the creation of
standards on the principles of general benefit with an orientation on world achievements.
Keywords: standartization, certification, quality, traffic safety, standards.
621.37:61
ОРГАНІЗАЦІЙНЕТАПРАВОВЕЗАБЕЗПЕЧЕННЯСПЕЦІАЛЬНОЇТЕХНІКИ

які з розроблених і впроваджених стан-
дартів вже потребують доопрацювання.
Безпека дорожнього руху на автомо-
більних дорогах значною мірою зале-
жить від дорожніх умов, наявності
і стану технічних засобів його організа-
ції.
Метою дослідження є розвиток тео-
ретичних засад, аналізу й прогнозуван-
ня безпеки дорожнього руху та ство-
рення системи стандартів і нормативно-
правових документів.
Наукова новизна одержаних резуль-
татів полягає в розробленні методології
покращання безпеки дорожнього руху
на основі створення системи стандартів
та інших нормативних документів, яка
дозволить проводити сертифікацію
процесів в середовищі “водій-
автомобіль-дорога-довкілля” та систе-
матичний нагляд за сертифікованими
процесами.
Науково-дослідним центром з безпе-
ки дорожнього руху МВС України
спільно з фахівцями Державного шля-
хового науково-дослідного інституту,
Науково-дослідного і конструкторсько-
технологічного інституту міського гос-
подарства, Українського транспортно-
го університету розроблений і впрова-
джений з першого січня 1998 року
ДСТУ 3587–97 “Безпека дорожнього
руху. Вулиці, дороги та залізничні пе-
реїзди. Вимоги до експлуатаційного
стану”.
Вважаємо, що впровадження цього
стандарту досить своєчасне і важливе.
У ньому визначено перелік показників,
що контролюються, викладені вимоги
до експлуатаційного стану автомобіль-
них доріг, вулиць і доріг населених
пунктів та залізничних переїздів (по-
криття дороги; узбіччя; розділювальні
смуги і коси земляного полотна; види-
мості в плані й повздовжньому профі-
лі; зелені насадження; мости і шляхо-
проводи; залізничні переїзди; розмі-
щення рекламоносіїв, стоянок, АЗС,
торговельно-побутових пунктів та ін-
ших об’єктів дорожнього сервісу на
вулично-шляховій мережі) та їх гра-
ничних значень за умовами забезпе-
чення безпеки дорожнього руху, а та-
кож вимога до експлуатаційного стану
технічних засобів організації дорож-
нього руху, обладнання автомобільних
доріг, вулиць і доріг населених пунктів
та залізничних переїздів (дорожніх
знаків; дорожньої розмітки; дорожніх
світлофорів; дорожніх огороджень і
бортового каменю; сигнальних стовп-
чиків і маячків; зовнішнього освітлен-
ня). У стандарті також чітко зазначені
терміни ліквідації виявлених недолі-
ків.
Контроль за дорожніми умовами до-
зволить розробляти заходи щодо своє-
часного усунення виявлених недоліків,
що сприятиме поліпшенню організації
та підвищенню безпеки дорожнього ру-
ху. Впровадження в дію ДСТУ 3587–97
підвищує ступінь відповідальності
юридичних і фізичних осіб, які за неви-
конання або порушення вимог цього
стандарту можуть бути притягнуті до
відповідальності згідно з чинним зако-
нодавством України.
У ринкових умовах підвищення
якості продукції і послуг є одним із ви-
значальних економічних та політичних
завдань, вирішити яке можна стандар-
тизацією, вдосконаленням системи роз-
робки і виробництва продукції та по-
слуг, організацією випробувань, ліцен-
зуванням і, нарешті, їх сертифікацією.
Стандартизація і сертифікація пе-
ребувають у центрі уваги таких між-
народних організацій, як Європейська
економічна комісія ООН (ЄЕК ООН),
Комітет з сертифікації (ISO/CASCO)

тощо. Вплив сертифікації продукції
і послуг на розвиток взаємозв’язків
між країнами є наслідком розробки
і прийняття багатьох угод про взаємне
визнання результатів випробувань
продукції, національних сертифікатів
та знаків відповідності її стандартам.
Наприклад, вже сьогодні діють систе-
ми сертифікації виробів електронної
техніки, електропобутових приладів,
автомототехніки тощо.
Накопичений міжнародними органі-
заціями досвід щодо розробки принци-
пів і порядку сертифікації широко ви-
користовується в Україні. Все більше
уваги приділяється як сертифікації
продукції, так і сертифікації робіт і по-
слуг на транспорті. Із 1993 року функ-
ціонує система сертифікації дорожніх
транспортних засобів, їх складових час-
тин та приладдя.
В Україні практично завершені ро-
боти щодо сертифікації послуг з ре-
монту та технічного обслуговування
дорожніх транспортних засобів та їх
складових. Проте в чинній системі сер-
тифікації України не передбачено сер-
тифікації послуг автомобільного тран-
спорту.
У Російській Федерації з 1997 року
спільним наказом Департаменту авто-
транспорту і Держстандарту Росії за-
тверджена й діє сертифікація послуг
з перевезення пасажирів і вантажів,
тобто в Росії сертифікація послуг ав-
томобільного транспорту є обов’яз-
ковою, а в країнах Європи, де серти-
фікація послуг здійснюється добро-
вільно, одночасно сертифікується
система якості послуг. Такий підхід
до сертифікації пояснюється тим, що
російські підприємці, які здійснюють
пасажирські перевезення, отримують
дозвіл на відкриття нового маршруту
тільки за наявності у них сертифіко-
ваної системи якості перевезень. При
цьому фахівці-транспортники вважа-
ють, що недосконала вітчизняна
кон’юнктура ринку транспортних по-
слуг, низький рівень безпеки переве-
зень не дозволяють застосувати сис-
тему добровільної сертифікації, тоді
як впровадження обов’язкової систе-
ми сертифікації послуг автомобільно-
го транспорту сприятиме плавному
інтегруванню в європейську тран-
спортну систему.
Зараз в Україні склалася ситуація,
що потребує впровадження сертифіка-
ції послуг автомобільного транспорту.
Це обгрунтовується наступними чин-
никами. По-перше, зареєстровано по-
над 20 тисяч перевізників різних форм
власності, які здійснюють перевезення
на комерційній основі. По-друге, від-
сутність у перевізників пасажирів до-
свіду призводить до ДТП з тяжкими
наслідками. Так, аналіз стану безпеки
перевезень автобусами в м. Києві свід-
чить про те, що в 2008 році порівняно з
2007 роком при загальному збільшенні
ДТП на 15,8%, їх вчинено більше у 2,5
разів транспортними засобами малих
підприємств. Це призвело до збільшен-
ня на 57% чисельності поранених
в ДТП. По-третє, найтяжчі наслідки
ДТП зафіксовані при перевезенні паса-
жирів на постійних автобусних марш-
рутах.
Упровадженню сертифікації по-
слуг автомобільного транспорту
сприяє Закон України “Про захист
прав споживачів”, згідно з яким по-
слуги автомобільного транспорту за-
значені як такі, що мають бути без-
печними для життя, здоров’я спожи-
вачів, повинні не забруднювати до-
вкілля, а також не заподіювати шкоду
майну і підлягають обов’язковій сер-
тифікації.

При здійсненні сертифікації важли-
вою є процедура ідентифікації послуги,
яка складається з двох частин:
• визначення відповідності наведеної
послуги автомобільного транспорту
нормативам на її виконання;
• впевненості в тому, що заданий
рівень послуги автомобільного
транспорту поширюється на всю
сферу діяльності перевізника.
Для цього слід перевірити виробничі
умови, транспортні засоби, обслугову-
вання на автостанціях, кваліфікацію
водіїв та спеціалістів щодо надання
якісної послуги тощо.
Отже, при сертифікації послуг авто-
мобільного транспорту при перевезен-
ні пасажирів необхідно розглядати
весь комплекс заходів щодо безпечно-
го стану дорожніх транспортних засо-
бів, їх технічного обслуговування і ре-
монту. Після цього переходять до на-
ступного рівня – сертифікації послуг
автомобільного транспорту з переве-
зення пасажирів. І нарешті, завер-
шальний елемент сертифікації, що
прямо її не стосується, але
є обов’язковим – нагляд за сертифіко-
ваними послугами.
Упровадження сертифікації послуг
автомобільного транспорту сприятиме
підвищенню безпеки дорожнього руху.
На ринку автотранспортних послуг
України більшість із зареєстрованих
перевізників мають від одного до п’яти
автомобілів. Як правило, ці перевізни-
ки не мають власної бази для належ-
ного технічного обслуговування і ре-
монту автотранспортних засобів, а та-
кож досвіду організації роботи на
маршрутах: не проводять необхідних
інструктажів з водіями та щоденного
медичного огляду тощо.
Ці та інші чинники призводять до
тяжких наслідків. Характерним є те,
що аварійність у перевізників недер-
жавних форм власності, які мають кіль-
ка автобусів, майже на 60 % вища, ніж
у комунальних автопідприємствах. На-
приклад, у м. Києві в 2006 році порів-
няно з 2005 роком при загальному
зростанні кількості ДТП на 14,2 %,
транспортними засобами малих під-
приємств їх вчинено майже у 2,2 разів
більше, що призвело до збільшення
травмованих на 42 %. Підприємства,
які не приділятимуть належної уваги
якості послуг, конкурентної боротьби
не витримають.
В Україні необхідність забезпечення
належної якості послуг юридично за-
кріплена законами “Про захист прав
споживачів”, “Про стандартизацію”,
“Про транспорт”, “Пpo автомобільний
транспорт”, “Про державні соціальні
стандарти та державні соціальні гаран-
тії” тощо.
Успішний вихід українських переві-
зників на міжнародний ринок передба-
чає відповідність їхніх послуг вимогам
міжнародних стандартів, в їх числі –
ДСТУ ISO серії 9000.
Наступним етапом роботи є ство-
рення в Україні чинних систем якості,
що дасть можливість підвищити рівень
і стабільність надання транспортної по-
слуги.
Упровадження системи якості по-
слуг перевезення пасажирів на основі
міжнародних стандартів дозволить вра-
хувати світовий досвід і гармонізувати
українські розробки з усталеною прак-
тикою.
Основним напрямком розвитку
управління якістю послуг з перевезен-
ня пасажирів повинно стати комплек-
сне забезпечення вимог пасажирів
і суспільства щодо якості транспортно-
го обслуговування як таких, що безпо-
середньо пов’язані з безпекою для жит-

тя, здоров’я і майна, громадян, а також
з охороною довкілля.
Вибір моделі системи якості здій-
снюватиметься шляхом розвитку мож-
ливих варіантів, які передбачені міжна-
родними стандартами ДСТУ ISO серії
9001; 2001; ДСТУ ISO 9004; 2001.
Правові засади формування та за-
стосування державних соціальних
стандартів та нормативів, спрямова-
них на реалізацію закріплених Кон-
ституцією та законами України осно-
вних соціальних гарантій, передбаче-
ні ст. 10 Закону України “Про дер-
жавні соціальні стандарти та держав-
ні соціальні гарантії”. На виконання
цього Закону згідно з планом держав-
ної стандартизації України Держав-
тотрансндіпроект спільно з Ук-
рНДІССІ розробляє комплекс стан-
дартів, які включають: “Послуги на
автомобільному транспорті. Переве-
зення пасажирів. Загальні вимоги”,
“Послуга пасажирського автомобіль-
ного транспорту. Терміни та визна-
чення”, “Послуги пасажирського ав-
томобільного транспорту. Показники
якості”, “Послуги пасажирського ав-
томобільного транспорту. Загальні
технічні умови до інформаційного за-
безпечення”, “Послуги пасажирсько-
го автомобільного транспорту. Вимо-
ги до обслуговування на автостанці-
ях”.
Комплекс цих стандартів встанов-
лює основні положення стандартизації
у сфері надання транспортних послуг:
класифікацію послуг; структуру вимо-
ги щодо якості і конкурентоспромож-
ності самих послуг у процесі тран-
спортного обслуговування; структуру і
склад нормативних документів у цій
сфері.
Висновки.
Уровадження стандартів дасть мож-
ливість вирішити наступні завдання:
• реалізацію єдиної технічної політи-
ки у сфері стандартизації транспорт-
них послуг;
• захист прав та інтересів пасажирів;
• забезпечення якості й конкуренто-
спроможності транспортниих послуг
та обслуговування на зупинках, авто-
станціях, автовокзалах тощо;
• впровадження і використання сучас-
них інформаційних технологій під
час транспортного обслуговування.
Розроблення пакету стандартів пе-
редбачає:
• врахування світового досвіду засто-
сування прогресивних технологій,
безпечних для довкілля, здоров’я та
життя людини;
• встановлення вимог щодо якості
транспортного обслуговування насе-
лення;
• підготовку фахівців з управління
якістю транспортного обслуговуван-
ня на рівні міжнародних вимог тощо.
Список використаних джерел
1. Бичківський Р.В., Столярчук П.,
Друзюк В., Сопільник Л. Сертифікація :
навч. посібн. – Львів, 2001. – 264 с.
2. Остапенко О., Сопільник Л., Чи-
стоклєтов Л., Новіков В. Організаційно-
правові основи діяльності Державтоін-
спекції : навч. посіб. / за ред. О.Л. Мі-
леніна, В.Л. Ортинського. – Львів :
УАД, 2002. – 242 с.
3. Нічого В., Сопільник Л., Дуб П. Гар-
монізація стандартів східноєвропей-
ських країн по гранично допустимих
полів // Вимірювальна техніка та ме-
трологія. – Львів : Львівська політехні-
ка. – 2002. – Вип. 61. – С. 33–43.

С. П. Мосов, доктор військових наук, професор
В. В. Пономарьов, В. В. Барсукова
СТАНДАРТИЗАЦІЯ МИСЛИВСЬКОЇ
ТА СПОРТИВНОЇ ВОГНЕПАЛЬНОЇ
ЗБРОЇ В УКРАЇНІ
Стаття висвітлює загальні питання, що стосуються робіт у галузі стандар-
тизації, які провадяться у ДНДІ МВС України як базовій організації з питань
стандартизації мисливської і спортивної вогнепальної зброї та патронів до неї,
засобів самозахисту. Розглядаються питання щодо розробки стандарту “Ору-
жие спортивное и охотничье. Патроны спортивные 12 калибра и охотничьи 12,
16, 20, 24, 28, 32, .410 калибров. Общие технические условия”.
Ключові слова: стандартизація, державна програма стандартизації, базова
організація з питань стандартизації, сертифікація, патрони спортивні, патрони
мисливські, сталевий дріб.
Статья освещает общие вопросы относительно работ в области стандарти-
зации, которые осуществляются в ГНИИ МВД Украины как базовой организации
по вопросам стандартизации охотничьего и спортивного огнестрельного оружия
и патронов к нему, средств самозащиты. Рассматриваются вопросы относи-
тельно разработки стандарта “Оружие спортивное и охотничье. Патроны
спортивные 12 калибра и охотничьи 12, 16, 20, 24, 28, 32, .410 калибров. Общие
технические условия”.
Ключевые слова: стандартизация, государственная программа стандарти-
зации, базовая организация по вопросам стандартизации, сертификация,
патроны спортивные, патроны охотничьи, стальная дробь.
General questions in relation to works in sphere of standardization, which are carried
out in the State research institute of the Ministry of internal affairs of Ukraine as the
basic organization dealing with the questions of standardization of hunting and sporting
shooting-iron and cartridges to it, the means of self-defense are considered. The
questions are examined in relation to the development of standard “Weapons sporting
and hunting. Cartridges sporting of 12 caliber and hunting 12, 16, 20, 24, 28, 32, .410
caliber. General technical requirements”.
Keywords: standardization, government program of standardization, basic
organization dealing with the questions of standardization, certification, cartridges
sporting, cartridges hunting, steel shot.
УДК 658.562: 623.442.6

Ще у 1995 році відповідно до наказу
Держспоживстандарту України (на той
час Держстандарту України) від
26.12.1995 № 6 ДНДІ МВС України
(колишній ДІУЦ “Спецтехніка” МВС
України) було призначено базовою ор-
ганізацією з питань стандартизації
озброєння та військової техніки у сфе-
рах діяльності:
• короткоствольна нарізна зброя;
• спортивна і мисливська гладко-
ствольна та нарізна вогнепальна
зброя;
• газова зброя;
• боєприпаси до зброї;
• холодна зброя;
• засоби індивідуального бронезахи-
сту.
Із 1995 року ДНДІ МВС України
розроблено та впроваджено один дер-
жавний стандарт та 11 галузевих стан-
дартів України у сферах діяльності: за-
соби самозахисту, мисливська та спор-
тивна вогнепальна зброя, набої до них
і побутові піротехнічні вироби. Вказані
стандарти введені в дію наказами МВС
України та Держспоживстандарту Ук-
раїни.
Постановою Кабінету Міністрів Ук-
раїни “Про затвердження переліків
центральних органів виконавчої влади,
на які покладаються функції технічно-
го регулювання у визначених сферах
діяльності та розроблення технічних
регламентів” від 13.03.2002 № 288 був
затверджений перелік центральних ор-
ганів виконавчої влади, на які поклада-
ються функції технічного регулювання
у визначених сферах діяльності та роз-
роблення технічних регламентів. Згід-
но з цією постановою МВС України
здійснює технічне регулювання у сфері
засобів охоронного призначення та са-
мозахисту, мисливської і спортивної
вогнепальної зброї та патронів до неї,
піротехнічних виробів, технічного ста-
ну транспортних засобів, безпеки до-
рожнього руху.
МВС України підтвердило листом
до Держспоживстандарту від 17.07.2006
№ 9352/Пр делегування ДНДІ МВС
України функцій технічного регулю-
вання у сферах діяльності стосовно
спеціальних засобів самозахисту, мис-
ливської і спортивної вогнепальної
зброї та піротехнічних виробів.
Крім того, тим же листом, ДНДІ
МВС України уповноважений розро-
бляти проекти національних стандар-
тів та приймати рішення стосовно про-
ектів, міжнародних та міждержавних
стандартів і доцільності їх впроваджен-
ня в Україні, скасування чи внесення
змін до чинних в Україні міждержав-
них стандартів на вищезгадану продук-
цію.
ДНДІ МВС України є також колек-
тивним членом технічних комітетів
(ТК) стандартизації ТК 141 “Стандар-
тизація озброєння та військової техні-
ки” і ТК 143 “Системи тривожної сиг-
налізації” та має уповноваженого пред-
ставника у цих ТК.
Наказом Держспоживстандарту Ук-
раїни від 13.03.2006 № 77 про затвер-
дження Програми перегляду чинних
в Україні міждержавних стандартів
(ГОСТ), розроблених до 1992 року, до-
ручено ДНДІ МВС України перегля-
нути двадцять стандартів та розробити
на їх базі сучасні національні стандар-
ти у сфері технічного регулювання:
стандарти до мисливської та спортив-
ної вогнепальної зброї та патронів до
неї.
Переважна більшість міждержавних
стандартів (ГОСТи колишнього
СРСР), згідно з якими визначаються
показники та вимоги до вищезазначе-
ної продукції, застаріла і сьогодні на-

зріла нагальна потреба в її оновленні.
Нині в Україні немає закону про зброю,
що затримує розробку сучасної вітчиз-
няної нормативної бази.
Перегляд чинних в Україні двадця-
ти міждержавних стандартів (ГОСТ),
розроблених до 1992 року, вимоги
яких стосуються ручної вогнепальної
зброї і патронів до неї, обумовлено не-
обхідністю приведення їх у відповід-
ність до Угоди про технічні бар’єри у
торгівлі Світової організації торгівлі
та вимог міжнародного законодавства
у вказаній сфері технічного регулю-
вання.
Розроблення національних стандар-
тів сприятиме створенню термінологіч-
ної сумісності, підвищенню безпеки та
якості, рівня захисту інтересів спожи-
вачів вищезазначеної продукції, поліп-
шенню техніко-економічних показни-
ків виробництва.
До перегляду надані такі міждержав-
ні стандарти (ГОСТ), чинні в Україні:
• ГОСТ 23569–79 “Патроны спортив-
ные 12 калибра и охотничьи 12, 16
и 20-го калибров с пластмассовыми
гильзами. Технические условия”;
• ГОСТ 23746–79 “Оружие и патро-
ны спортивные и охотничьи. Пара-
метрические ряды калибров и давле-
ние пороховых газов”;
• ГОСТ 28072–89 “Оружие спортив-
ное охотничье. Методы оценки уров-
ня качества”;
• ГОСТ 28653–90 “Оружие стрелко-
вое. Термины и определения”;
• ГОСТ 7840–78 “Патроны спортив-
ные 12 калибра и охотничьи кали-
бров 12, 16, 20 28 с бумажной гиль-
зой. Технические условия”;
• ГОСТ 18406–79 “Ружья охотни-
чьи гладкоствольные двуствольные.
Общие технические требования”;
• ГОСТ 20808–75 “Патроны охотни-
чьи 5,6х39. Типы и основные разме-
ры”;
чьи 9х53. Типы и основные разме-
ры”;
чьи 7,62х51. Типы и основные раз-
меры”.
чьи для нарезного оружия. Основные
параметры и общие технические тре-
бования”
• ГОСТ 4175–80 “Ружья спортив-
ные гладкоствольные двуствольные.
Общие технические требования”;
• ГОСТ 24761–81 “Пистолеты спор-
тивные однозарядные под патрон
кольцевого воспламенения калибра
5,6 мм. Общие технические требова-
ния”;
• ГОСТ 25291–82 “Винтовки малока-
либерные произвольные. Основные
бования”
• ГОСТ 26420–85 “Винтовки малока-
либерные стандартные. Основные
бования”
• ГОСТ 27405–87 “Винтовки “Бегу-
щий кабан”. Общие технические тре-
бования”;
• ГОСТ 4.407–85 “СПКП. Патроны
спортивные, охотничьи и спортивно-
охотничьи к нарезному оружию.
Номенклатура показателей”;
• ГОСТ 4.416–86 “СПКП. Патроны
спортивные и охотничьи, гильзы
бумажные и пластмассовые. Номен-
клатура показателей”;
• ГОСТ 4.418–86 “СПКП. Дробь
охотничья, спортивная и картечь.
Номенклатура показателей”;
• ГОСТ 7837–76 “СПКП. Дробь
охотничья, спортивная и картечь.
Технические условия”;

• ГОСТ 7921–86 “СПКП. Гильзы охот-
ничьи металлические. Технические
условия”;
Галузеві стандарти України у даній
сфері технічного регулювання, які та-
кож будуть відмінені при розробленні
стандартів національного рівня:
• ГСТУ 78–41–002–97 “Зброя спор-
тивна та мисливська. Вимоги безпе-
ки. Методи випробувань на безпе-
ку”;
• ГСТУ 78–41–007–98 “Набої спор-
тивні 12 калібру та мисливські 12, 16,
20 та .410 калібрів з пластмасовими
гільзами. Технічні умови”;
• ГСТУ 78–41–008–98 “Набої спор-
тивні 12 калібру та мисливські 12,
16, 20 та 28 калібрів з паперовою
гільзою. Технічні умови”.
Одним із розроблюваних стандартів
є національний стандарт ДСТУ
ХХХХ:ХХХХ ”Зброя спортивна та
мисливська. Патрони спортивні 12 ка-
лібру і мисливські 12, 16, 20, 24, 28, 32
та .410-го калібрів. Загальні технічні
умови”. Стандарт встановлює загальні
технічні вимоги до спортивних та мис-
ливських патронів до гладкоствольної
вогнепальної зброї і методи їх випробу-
вань.
Стандарт створено на заміну між-
державних та галузевих стандартів
ГОСТ 23569–79, ГОСТ 7840–78,
ГСТУ 78–41 007 98 та ГСТУ 78 41 008
98.
Конкретні кінцеві результати роз-
робки стандарту: затвердження і надан-
ня чинності національному стандарту
та відміна чинних на цей час в Україні
галузевих [4, 5] та міждержавних [1, 2]
стандартів в зазначеній галузі.
Стандарт також може бути викорис-
тано під час розроблення нормативно-
правових актів, нормативних докумен-
тів, у тому числі технічних умов (ТУ)
України з вищезазначеної тематики.
Введення цього стандарту в дію підви-
щить якість нормативних документів.
Переваги, які дасть застосування
розробленого стандарту, полягають
у гармонізації вимог до патронів, які
виробляються в Україні, з вимогами,
які прийняті в цій сфері у світі [3, 6].
Сьогодні в Україні відчувається не-
обхідність переходу до європейських
норм та практики підтвердження від-
повідності. Сертифікація є органічним
доповненням до цього, тому у проекті
стандарту наведено підрозділ “сертифі-
каційні випробування”.
Вимоги безпеки, встановлені цим
стандартом, поширюються також на ім-
портні патрони, які ввозяться для реа-
лізації на території України та повинні
підлягати обов’язковій сертифікації.
Особливість розробленого стандарту
полягає в:
• об’єднанні в одному стандарті вимог
до спортивних та мисливських пат-
ронів з пластмасовими та паперо-
вими гільзами, які призначені для
стрільби зі спортивної і мисливської
гладкоствольної зброї та встановлен-
ню загальних технічних вимог до них
та методів їх випробувань;
• збільшенні ряду калібрів патронів,
які не були визначені у ГОСТ 23569
79, ГОСТ 7840 78 , ГСТУ 78 41 007 98,
ГСТУ 78 41 008 98;
• наведенні вимог до патронів зі ста-
левим дробом за “Зводом чинних
рішеньПостійноїміжнародноїкомісії
з випробувань ручної вогнепальної
зброї та набоїв до неї та взаємо виз-
нання клейм” (ПМК) і приведенні
їх у відповідність до калібрів зброї,
присутньої на споживчому ринку
України;
• узгодженні методик випробувань
патронів з урахуванням вимог [6],

що дозволить об’єктивно оцінювати
їх якість та безпеку як під час виро-
блення, так і використання, захи-
стить ринок вітчизняного ринку від
неякісної продукції.
Пріоритетними питаннями, що до-
поможуть розв’язати уведення цього
стандарту, є вимоги безпеки для життя
та здоров’я людини, поліпшення тех-
ніко-економічних показників виробни-
цтва.
Стандарт поширюється на мислив-
ські та спортивні патрони, які призна-
чені для стрільби з мисливської та
спортивної гладкоствольної зброї і від-
носиться до стандарту за видом “За-
гальні технічні умови”.
Він містить та установлює типи,
марки, основні параметри та розміри
патронів до спортивної та мисливської
зброї, загальні технічні вимоги, вимо-
ги безпеки та охорони довкілля, мар-
кування, пакування, правила прийман-
ня та методи контролювання, правила
транспортування та зберігання, гаран-
тії виробника а також додатково наве-
дено норми балістичних показників
патронів, умовні калібри мисливської
гладкоствольної зброї і патронів до
неї.
Положення цього стандарту можуть
використовувати суб’єкти господарю-
вання, що діють на території України,
незалежно від форм власності при ви-
робництві та реалізації патронів.
Назва стандарту стисло і точно ха-
рактеризує об’єкт стандартизації – па-
трони спортивні та мисливські, забез-
печує правильну класифікацію в систе-
мі класифікації нормативних докумен-
тів за ДК 004–2003 “Український кла-
сифікатор нормативних документів”.
Даний стандарт взаємозв’язаний
з системою об’єктів стандартизації
“Зброя спортивна та мисливська”.
Стандарт модифіковано відносно
першоджерел [1, 2, 4, 5], з урахуванням
міжнародних вимог безпеки та методів
випробувань патронів до гладкостволь-
ної вогнепальної зброї [3, 6].
У 1914 році основні держави – ви-
робники стрілецької зброї підписали
Конвенцію, яка установила єдині вимо-
ги до взаємного визначення випробу-
вальних клейм, які проставляються на
вогнепальної зброї. У 1969 році у Брюс-
селі 12 держав підписали нову Конвен-
цію, в межах якої була створена Постій-
на міждержавна комісія (ПМК) з ви-
пробувань ручної вогнепальної зброї та
патронів до неї, встановлено єдині ви-
моги до безпеки зброї цивільного при-
значення, типорозміри патронів, мето-
ди випробувань зброї й патронів до неї.
Сьогодні Україна ще не приєдналась
до ПМК, але вимоги та положення [6]
прийнято як актуальні за основу при
розробленні стандартів цього напряму.
Уведення цього національного стан-
дарту в дію потребує перегляду техніч-
них умов України цього напряму та
скасування вищенаведених стандартів.
У цілому, висловлюючи позитивне
враження від проекту стандарту, орга-
нізаціями та підприємствами України
було відмічено, що в нинішній ситуації,
розробка зазначеного стандарту до-
цільна.
Справжня фахова допомога у роз-
робці стандарту була отримана від ор-
ганізацій та підприємств України у ви-
гляді пропозицій та зауважень. Під час
погодження проекту стандарту отрима-
но позитивні відгуки від установ та ор-
ганізацій України.
Міністерство юстиції України ви-
словило думку, що “стандарт виконано
на високому науковому та професійно-
му рівні. Документ систематизує та
уніфікує вимоги до виробів, що підля-

гають стандартизації, забезпечує єди-
ний науковий та метрологічний підхід
до встановлення основних параметрів,
правил приймання та методів випробу-
вань патронів, які виготовляються в
Україні. Також цілком доцільно поши-
рення вказаних вимог на патрони іно-
земного виробництва, які ввозяться
для реалізації на території України. Да-
ний проект є своєчасним”.
Громадянська організація “Всеукра-
їнське об’єднання зброярів” дало таку
оцінку: “Повно викладені вимоги при-
значеності до патронів, враховано до-
даткові вимоги до патронів зі сталевим
дробом, які почали з’являтися на ринку
України. Викладено більш широкий
спектр типорозмірів патронів та кон-
структивних вимог до них”.
Міністерство промислової політики
України та Міністерство юстиції Укра-
їни погодили проект стандарту і дали
згоду на скасування стандартів, чинних
на цей час в Україні: ГОСТ 23569 79,
ГОСТ 7840 78, ГСТУ 78 41 007 98 та
ГСТУ 78 41 008 98.
Проект розробленого стандарту на-
правлено на прийняття та затверджен-
ня в ДП “УкрНДНЦ” – головну органі-
зацію України зі стандартизації.
Фахівцями лабораторії сертифікації
ручної вогнепальної зброї та спецзасо-
бів самозахисту Державного науково-
дослідного інституту МВС України
проведена велика робота – розробка та
впровадження сучасного національно-
го стандарту України.
Список використаних джерел
1. Патроны охотничьи калибров 12,
16, 20 и 28 с бумажной гильзой. Техни-
ческие условия: ГОСТ 7840–78. – М. :
Изд-во стандартов, 1981. – 14 с.
(Национальный стандарт Российской
Федерации).
2. Патроны спортивные и охотничьи
12, 16 и 20 калибров с пластмассовыми
гильзами. Технические условия: ГОСТ
23569–79. – М. : Изд-во стандартов,
1979. – 10 с. (Национальный стандарт
Российской Федерации).
3. Патроны к гражданскому и слу-
жебному огнестрельному оружию,
устройствам промышленного и специ-
ального назначения. Требования безо-
пасности и методы испытаний на безо-
пасность: ГОСТ Р 50530–2007. [Феде-
ральное агентство по техническому ре-
гулированию и метрологи]. – М. : Стан-
дартинформ, 2008 – 14 с. (Нацио-
нальный стандарт Российской Федера-
ции).
4. Набої спортивні 12 калібру та
мисливські 12, 16, 20 та 410 калібрів з
пластмасовими гільзами. Технічні умо-
ви: ГСТУ 78–41–007–98. – К. : Держ-
споживстандарт України, 1999. – 16 с.
(Національний стандарт України).
5. Набої спортивні 12 калібру та
мисливські 12, 16, 20 та 410 калібрів з
паперовими гільзами. Технічні умо-
ви: ГСТУ 78–41–008–98. – К.,.1999. –
18 с. (Національний стандарт Украї-
ни).
6. Звід чинних рішень Постійної
міжнародної комісії з випробувань
ручної вогнепальної зброї та набоїв до
неї та взнаємо визнання клейм [Елек-
тронний ресурс]. – Режим доступу:
h t t p : / / w w w . c i p - b p . o r g / i n d e x .
php?id=tdcc-telechargement.
7. Блюм М. М., Шишкин И. Б. Охот-
ничье ружье: справочник. – 3-е изд., пе-
рераб. и доп. – М. : Экология, 1994. –
288 с.: ил.
8. Трофимов В. Н. Охотничьи боепри-
пасы и снаряжение патронов к охотни-
чьим ружьям: – Мн. : ООО СЛК, 1996.
– 320 с.

В. Д. Шиян, кандидат технічних наук,
старший науковий співробітник
ТАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ
АЕРОЗОЛЬНИХ ГЕНЕРАТОРІВ
ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЗАХОДІВ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ
У статті розглянуто питання тактики застосування спецзасобів на основі
створення перепони з аерозолів, що розпилюються у повітрі, в умовах масових за-
ворушень, проведення спеціальних операцій, при закликах до вчинення дій, що за-
грожують громадському порядку. Обґрунтовано методику застосування зазначе-
них спецзасобів на основі критерію допустимої концентрації активної хімічної ре-
човини. Запропоновано рекомендації із застосування ОВС більш ефективних засо-
бів при забезпеченні громадського порядку на основі дослідження органічних речо-
вин природного та синтетичного походження з неприємним запахом та класифі-
ковано низку речовин за ступенем смороду.
Ключові слова: тактика, спеціальні засоби, масові порушення громадського
порядку, масові заходи, спеціальні операції.
В статье рассмотрены вопросы тактики применения специальных средств по-
средством создания преград из аэрозолей, распыленных в воздухе, в условиях воз-
никновения массовых беспорядков, проведения специальных операций, при
призывах к действиям, нарушающим общественный порядок. Предложены реко-
мендации по применению в ОВД более эффективных средств для обеспечения об-
щественного порядка на основании исследования органических веществ есте-
ственного и искусственного происхождения с отталкивающим и зловонным запа-
хом, а также классифицирован ряд веществ по степени зловония.
Ключевые слова: тактика, специальные средства, массовые нарушения обще-
ственного порядка, массовые мероприятия, специальные операции.
The questions of the tactics of application of special means by using aerosols sprayed
in air, during mass disorders, special operations, the acts, breaking a public order, are
observed. The recommendations about the application of more effective remedies for the
maintenance of public order on the basis of research of organic matters of natural and
УДК 351.759.6
ЗАСОБИІНДИВІДУАЛЬНОГОЗАХИСТУТААКТИВНОЇОБОРОНИ

artificial origin with repellent and fetid odour are given, substances according to their
stench extent are classified.
Keywords: tactics, special means, public disturbance, mass actions, special
operations.
Проблеми припинення порушень
громадського порядку при проведенні
масових заходів є актуальними і харак-
терними для поліції всіх країн світу.
Україна не є винятком. Особливого
значення набула ця проблема в останні
10 років незалежності і демократичних
перетворень у державі. Це і демонстра-
ції різних партій, акти протесту Верхо-
вної Ради України, Кабінету Міністрів,
дії опозиції біля пам’ятника Т. Г. Шев-
ченку, які було продовжено біля будів-
лі МВС України, створення наметово-
го містечка на Майдані Незалежності,
мітинги про набуття статусу державної
іншими мовами, протистояння при
проведенні виборчої кампанії у східних
і західних регіонах України, а також
випадки терористики. Подібні дії
контролюються ОВС і спрямовані на
вирішення проблем для забезпечення
громадського порядку та громадської
безпеки.
Для нейтралізації лише перелічених
загроз та мінімізації їх наслідків пра-
цівники ОВС мають бути добре підго-
товленими, володіти відповідними так-
тичними прийомами та засобами, дося-
гати майстерності у максимально ефек-
тивному їх застосуванні.
Пропонована читачам стаття при-
свячена актуальній проблемі правового
забезпечення та дослідженню тактики
застосування спеціальних засобів (СЗ),
зокрема, аерозольних генераторів на
основі газових сполук, що розпилю-
ються у повітрі і мають ознаки стриму-
ючої дії та використовуються як засіб
особистого запобіжного захисту пра-
цівників ОВС.
У статті викладено результати ана-
лізу розробки нових засобів активної
оборони, зокрема, пристроїв для роз-
пилювання газових сполук і тактики
їх застосування при груповому пору-
шенні громадського порядку та масо-
вих заворушеннях. Об’єктом дослі-
дження є правові відносини між по-
рушниками громадського порядку та
працівниками ОВС, суб’єктом – сис-
тема ОВС та її працівники, які при-
йняли присягу і, згідно з ситуацією, на
основі правових положень застосову-
ють засоби активної й пасивної оборо-
ни та стримуючої дії, що пов’язана, як
правило, із застосуванням генераторів
шляхом розпилювання газових спо-
лук. Слід наголосити, що застосування
аерозольних засобів передбачає част-
кове виведення з ладу (строю) напад-
ників для їх тимчасової і часткової де-
активації (у першу чергу, шляхом
впливу на органи зору). Застосування
одного балончика іноді буває достат-
нім для зупинення активних дій по-
рушників громадського порядку. Але
це стосується лише тих випадків, коли
йдеться про одного-двох нападників.
Основна проблема полягає в тому, як і
чи взагалі можливо припинити прояви
масових порушень громадського по-
рядку?
При розробці правової бази власне
СЗ, а також тактики їх застосування
доцільно, у першу чергу, дати визна-
чення цього поняття.
Спеціальні засоби (засоби оборо-
ни) – пристрої, прилади і предмети,
спеціально розроблені, виготовлені та
конструктивно призначені, технічно

придатні для захисту працівників
ОВС і людей від злочинних посягань
та ураження, локалізації чи обмежен-
ня дій правопорушників, подачі звуко-
вого або світлового сигналу, які не ма-
ють іншого виробничого або
господарсько-побутового призначен-
ня, проте можуть мати форми та зо-
внішні ознаки пристроїв, приладів і
предметів, що використовуються для
інших цілей.
Теоретичні дослідження, проведені
авторами Ю. Н. Шебеко, А. П. Шевчу-
ком, В. О. Лоторєвим, В. Д. Шияном,
В. О. Михальовим, І. В. Чайкою,
С. О. Донченком та ін., відображені у їх
наукових працях, в яких наведені мето-
дики оцінки індивідуального та соці-
ального ризику на відкритих майдан-
чиках під дією таких чинників, як над-
лишковий тиск, теплове випроміню-
вання тощо [5]; [9]. Вчені зазначають,
що існує багато визначень терміна “спе-
ціальні засоби” (СЗ), які з різних пози-
цій тлумачать його зміст. Автори стат-
ті, аналізуючи суть поняття “спеціальні
засоби”, пропонують більш точне, на їх
погляд, визначення цього терміна.
Всі СЗ, відповідно до наказу МВС
України [1], класифікуються на три ви-
ди:
• індивідуального захисту;
• забезпечення спеціальних операцій;
• пристрої для відкриття приміщень,
захоплених правопорушниками.
На перший погляд, напрошується
проста класифікація СЗ: активні, па-
сивні та спеціальні засоби для забезпе-
чення проведення спеціальних опера-
цій, хоча така класифікація є умовною.
Наприклад, протиударні щити із засо-
бів пасивної оборони, можуть транс-
формуватися у засоби активної оборо-
ни. Це стається, коли щити використо-
вують не тільки як засоби обмеження
фізичної протидії правопорушників, а
для того, щоб їх відтіснити для перемі-
щення на зручну позицію, розділення
маси правопорушників на частини то-
що.
Іноземні поліцейські органи також
використовують СЗ. У спеціальних лі-
тературних джерелах є повідомлення
про цільове використання у вузьких
проходах на шляху колон порушників
громадського порядку фіксованих ді-
лянок, на яких розсипані тверді куль-
ки. Такі ділянки є умовно непрохідни-
ми, через те, що викликають у людей,
які рухаються у перших шеренгах, при
середній швидкості руху пішохода по-
над 600 м/год, втрату рівноваги у коло-
ні. Втративши рівновагу, правопоруш-
ники у перших шеренгах змушені сіда-
ти або лягати на бруківку, створюючи
перепону і заважаючи руху всієї коло-
ни.
Такі засоби є стримуючими і не шко-
дять здоров’ю громадян, які знаходять-
ся у колоні. Є й інші повідомлення про
різні способи та засоби припинення
групових порушень громадського по-
рядку. Це хімічні речовини, якими на-
повнені розсипані по поверхні тротуа-
ру кульки діаметром до 5–7 мм, що ви-
кликають подразнення сечового міхура
або прямої кишки. При розчавленні
кульки її вміст за рахунок конвекції га-
зу піднімається вверх та впливає на не-
рвову систему людини, яка знаходить-
ся біля розчавленої кульки. Це викли-
кає швидку реакцію подразнення, і лю-
ди починають розходитися.
Одним із засобів активної оборони
є спеціальні, як правило, хімічні сполу-
ки за ГОСТ 12.0.003–74 та ГОСТ
12.1.004–76, що застосовуються у ви-
гляді аерозолю або рідини, що швидко
випаровується, і при розпилення у по-
вітрі впливають на органи нюху люди-

ни, її слизову оболонку та шкіру. Най-
більш для цього придатні речовини, що
мають неприємний або нестерпний за-
пах. Проведені дослідження показують,
що існує низка речовин з надзвичайно
нестерпним запахом, які класифіковані
у такому порядку: королівський дра-
кон, скунс, тхір тощо.
Відповідно до вимог, що висувають-
ся до таких речовин, вони не повинні
призводити до тілесних ушкоджень, по-
дальших фізичних ускладнень людини,
а головне, її психічних розладів та впли-
ву на клітковому рівні. Такі речовини у
припустимих концентраціях (Кдоп), від-
повідно до санітарних норм, містять
складові, що викликають короткочасну
сльозоточиву дію, пригнічення фізич-
них реакцій у людей, нудоту або, навпа-
ки, неусвідомлене, несподіване здій-
снення природних відправлень.
Нині іританти використовуються
в аерозольних генераторах (балончи-
ках) (табл. 1; 2) [8].
На практиці для зазначених цілей
використовують -хлорацетофенон та
інші речовини, хімічна формула якого
містить ГДК–0,3, що вимагає подвійно-
го захисту.
Збільшення кількості порушень гро-
мадського порядку (ГП) при проведен-
ні масових заходів вимагає застосуван-
ня нових методів, форм і засобів впли-
ву на громадян-порушників. Такими
засобами прогнозування призупинення
масових ТГП є застосування стандарт-
них (балонів ємністю до 100 мл) – ае-
розольних генераторів (АГ), що містять
подразнюючі гази. Їх застосування
пов’язане зі станом атмосфери і можли-
вістю створення високої концентрації в
повітрі зони руху порушників прове-
дення масових заходів. Тому методики
для розрахунку розподілу пасивних до-
мішок при звичайному викиді в атмос-
феру у даному випадку не можуть бути
застосовані через можливі масові отру-
єння громадян подразнюючим газом.
Таблиця 1
Характеристика іритантів, які використовуються
в аерозольних генераторах (балончиках)
Назва речовини ГДК концентрація впливу
Ефект дії,
хв./год
CS Ортохлорбензали- денмало-
нодинитрил, мг/л
0,002
OC Олеорезин капсикум 30–40
CR
дибензоксазепин
Перевищує в 6 разів CS
Перевищує в 30 разів CN
1440
(24 год)
МПК
Мерфолід пеларгонової кислоти
Перевищує
в 4–5 разів CN
PAVA
Ваніліламід пеларгоновой кислоти
Peppeball
Капсаїцин 2

Тактично можливе застосування ге-
нераторів аерозолю, наприклад, “Ко-
бра” шляхом їх синхронного розпилен-
ня у натовпі.
Тривалість дії таких генераторів
35–45 с, але це дозволяє створити ли-
ше короткочасну перепону, яка не є
стабільною і не дає можливості стри-
мати натовп. Можливим є застосуван-
ня у таких ситуаціях і генераторів об-
сягом 25 л, але на їх застосування по-
трібен спеціальний дозвіл через ймо-
вірність створення у зоні порушення
громадського порядку високої кон-
центрації газу подразнюючої дії, що
перевищує допустимий рівень кон-
центрації. Це вимагає створення гене-
раторів з меншим за 25 л обсягом (на-
приклад, 5, 3, 2, 1 л), якими мають бу-
ти озброєні працівники ОВС і вико-
ристовувати залежно від ситуації та
оперативної обстановки. На рис. 1 схе-
матично показана тактика застосуван-
ня аерозольних генераторів та форму-
вання тахограми газової перепони за-
лежно від часу доби та стану атмосфе-
ри.
Нарощування ширини газової пере-
пони може здійснюватися кількома
змінними шеренгами шикування пра-
цівників ОВС (див. рис. 2).
Викликає інтерес оцінка ризику ток-
сичного ураження порушників громад-
ського порядку та випадкових осіб, які
перебували під впливом локального
розпилення аерозолю.
Значення індивідуального ризику
R-1 (рік) визначається таким вира-
зом:
n
i
BNiBi QQR
1
, (1)
де n – число порушень громадського
порядку; QIi – ймовірність реалізації
протягом року і-го порушення гро-
мадського порядку; QYІi – умовна
ймовірність ураження людини при
реалізації і-го порушення громадсько-
го порядку.
Ймовірність ураження людини на
певній відстані від шеренги шикування
Таблиця 2
Порівняльна характеристика іританта-олеорезина капсикуму (ОС)
Переваги дії ОС Недоліки дії ОС
Миттєве, при першому вдиху, роздрату-
вання дихальних шляхів
При попаданні на очі та на шкіру
дія починається з затримкою
Вважається найбезпечнішим з всіх ірри-
дантів, що застосовуються
Необхідність стандартизації вихід-
ного продукту
Ефективний проти тварин (у тому числі
проти великих хижаків, як ведмідь),
сп’янілих, наркоманів, осіб, які перебува-
ють у стані сильного психічного збу-
дження
Ефективність залежить від якості,
ґатунку запірки, вмісту в ньому ак-
тивних речовин, технології вироб-
ництва та умов зберігання
Дешевий та легкодоступний, отримують
з рослинної сировини
Країни СНД сировину для вироб-
ництва імпортують
Екологічно безпечний, розкладається мі-
кроорганізмами
Не використовується у газовій
ствольній зброї через те, що почи-
нає руйнуватися при температурі
понад 60 °С

(перепони) за умови виникнення і здій-
снення певного m-сценарію розвитку
проведення масових заходів і застосу-
вання газового аерозолю (ГА) [9].
Ймовірність ураження людини від
спільного впливу системи ГА k-вра-
жаючих факторів при і-му порушенні
ГП визначається виразом:
11 YIiYI GQ I
, (2)
де GYIi – ймовірність ураження людини
від дії і-го ГА.
Для ефективності дії токсичної речо-
вини визначальну роль відіграють мете-
орологічні умови: вертикальний про-
філь впливу вітру (конвекція) і його
швидкість. Швидкість вітрового потоку
реалізується з певною ймовірністю. Та-
ким чином, умовну ймовірність уражен-
ня леткою токсичною речовиною при
реалізації і-го порушення громадського
порядку (GYIi) можна описати таким ви-
разом:
YIim
m
i
mYIi WUUpG
1
, (3)
де WYIi – умовна ймовірність уражен-
ня при реалізації набору m-них умов
Рис. 2. Тактика застосування спеціальних засобів при супутньому напрямі вітру
-
“ ”
2
1
Рис. 1. Схема тактичного застосування і впливу одного зразка СЗ “Кобра”

довкілля; p(Um) – імовірність того,
що зона ураження (визначається
швидкістю і напрямком вектора вітру)
знаходиться у певному румбі і визна-
чається за розою вітрів для даної міс-
цевості:
/ABUm , (4)
де АВ – кутовий розмір зони ураження;
Ф – кутовий розмір румба; 1 – сопло
генератора аерозолю; 2 – зона уражен-
ня (рис. 3).
Умовну ймовірність WYIi ураження
людини при інгаляційному отруєнні
леткою токсичною речовиною можна
визначити за значеннями функції Pr –
(пробіт-функція):
Pr
2
2
2
1
dUeW
U
YIi . (5)
У загальному вигляді пробіт-
функцію ураження токсичною речови-
ною можна представити так: якщо кон-
центрація
– не змінюється за час експозиції:
Pr = a+b[ln(Сmt)];
– змінюється за час експозиції:
t
m dttCba
0
lnPr ,
де С – концентрація токсичних речо-
вин; t – час впливу (експозиція);
a, b, m – коефіцієнти.
Токсичність продуктів аерозольного
генератора визначається, загалом, на-
явністю хлору.
Система рівнянь [9], яка не наво-
диться, і розраховані значення a, b, m
для ураження сполуками C6H5COCHCl
має такий вигляд:
Pr=-36,74+2,55ln(C1,57t).
Для оцінки загазованості місцевості
аерозолями найчастіше використову-
ються два методи: численне рішення
рівнянь турбулентної дифузії та засто-
сування Гауссової моделі розсіяння
аерозолю. Перший метод є досить
складним для практичної оцінки ри-
Рис. 3. Тактика застосування СЗ при зміні стану атмосфери
при боковому вітрі “Шикування працівників ОВС кутником”

зику через необхідність проведення
багатократних громіздких обчислень.
Другий метод, хоча і є наближеним, не
вимагає практичного застосування
швидкісних програм обчислень. Фор-
мула для розрахунку наземної кон-
центрації шкідливої дії (викидів) ае-
розольних генераторів (при ізотроп-
ній турбулентності атмосфери) має
такий вигляд:
2,12
0
,
36,0
10,
Rx
y
xCyx ,
де
22
2
2
1
exp
4
0, n
V LxD
z
uxDn
j
xC ×
× 22
nn
xLx , (6)
де С(х,у) – концентрація аерозолю
в точці з координатами х, у; R0 – радіус
площі поперечного перерізу сопла ае-
розольного генератора, R0; Ji – інтен-
сивність викиду аерозольного струме-
ню генератора; u – швидкість вітру,
м/с; z – висота підйому продуктів аеро-
золю z  1,6 м; L – ширина сопла дже-
рела аерозолю, L0; n – параметр стій-
кості атмосфери; Dv – узагальнюючий
коефіцієнт дифузії, що визначається
виразом:
21
4
1
2
2
2
4
2
n
i
u
u
unn
D . (7)
Величина n визначається за верти-
кальним профілем вітру за допомогою
відношення:
,
2
0
0
n
n
z
z
Uu (8)
де U0 – величина швидкості вітру на
висоті z0
Для оцінки впливу подразнюючого
аерозолю на скупчення людей розгля-
немо дві можливі характерні ситуації
і тактику застосування вказаного аеро-
золю при умові Сі  СГДК. Тактичне за-
стосування аерозолю, коли стан атмос-
фери (напрям повітряних потоків) на-
правлений проти напряму руху натов-
пу правопорушників та повітряні пото-
ки, направлені під кутом до руху коло-
ни правопорушників (див. рис. 3). Та-
ким чином, зону штучної перепони
можна створити мінімум двома спосо-
бами.
Концентрація подразнюючого газу
на межі зони добирається за критері-
єм “правила золотого перерізу”
і практично значення досягає величи-
ни Сі  0,68СГДК.
Тактичні засади застосування ге-
нераторів аерозолю, пов’язані зі ство-
ренням тимчасового аерозольного за-
хисного бар’єру безпечного впливу
на місце скупчення людей без нане-
сення шкоди здоров’ю учасникам ма-
сових ПГП. Тобто зупинки колони,
натовпу газовою перепоною. Досягти
захисного ефекту можливо, теоре-
тично розрахувавши гранично допус-
тиму концентрацію сльозоточивої ре-
човини (аерозолю) у подразнюючому
газі. Тому потрібно теоретично роз-
рахувати концентрацію аерозолю в
повітрі.
У точній постановці задачу з утво-
рення стійкої повітряно-газової суміші
аерозолю в повітрі з витоком струменя
газу вирішити не можна [3], проте мож-
ливо використати дані для теоретично-
го розгляду задачі відносно однорідно-
го потоку, що необхідно для оптиміза-
ції конструктивних параметрів газових
розпилювачів балонів. Для цього роз-
глянемо закони збереження мас та ім-
пульсів для газового середовища. Ці
рівняння для горизонтально витоку
мають такий вигляд:

reg

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (16)

Similar to reg

Similar to reg (20)

reg