Перша літописна згадка про „Новий городок у землі „Сіверський” міститься у „Повчанні Володимира Мономаха своїм дітям” у зв’язку з описом поразки біля цього містечка половецького загону у 1078 році. У кінці ХІ століття за рішенням з’їзду руських князів у Любечі (1097 р.) Новгород-Сіверський став столицею Сіверського князівства, до якого належали землі у середній течії Десни та по річках Снову і Сейму, а також частково курські та території в’ятичів.
2. Спішить Десна. Голубоокий плин.
Ідуть у далеч річкові зигзаги.
І височить п’ятиголовим магом
Прадавній монастир з крутих вершин.
У зелені тисячолітнє місто –
І дня собі не мислить без Десни.
Над берегом – неначе буруни –
Розлогі верби хвилять срібнолисто.
Спішить Десна. І гамірно на пляжі.
На відпочинку тут з дітьми батьки.
І сонце щедро роздає з руки
Свого проміння золотисту пряжу.
Виблискують озера на луках,
Ще з глибини історії відомі,
І ген копички сіна, як шоломи,
Що полишали русичі в боях
Турківський М. В Новгороді-Сіверськом
3. Із історії…
Перша літописна згадка про
„Новий городок у землі
„Сіверський‖ міститься у
„Повчанні Володимира
Мономаха своїм дітям‖ у зв’язку
з описом поразки біля цього
містечка половецького загону у
1078 році. У кінці ХІ століття за
рішенням з’їзду руських князів у
Любечі (1097 р.) НовгородСіверський став столицею
Сіверського князівства, до якого
належали землі у середній течії
Десни та по річках Снову і
Сейму, а також частково курські
та території в’ятичів.
4. Успенський собор у
Новгороді-Сіверському
Одна з найдавніших
пам’яток, що дійшла до
нашого часу – Успенський
собор, закладений у 1671
році на місці давньоруського
храму. Собор розташований
напрочуд вдало, на одній із
найвищих точок міста. Він є
головною його домінантою і
надзвичайно красивий
вигляд має з лівого берега, із
Задесення, виділяючись
своїм струнким білим
силуетом на тлі густих
зелених садів.
5. МИКОЛАЇВСЬКА
(МИКИЛЬСЬКА) ЦЕРКВА
На нижній терасі крутосхилого
пагорба знаходиться видатна
пам’ятка української дерев’яної
архітектури – Миколаївська
(Микильська) церква, побудована
в 1760 році. Вона – типовий
зразок дерев’яної будівлі
північного Лівобережжя України.
Збудована невідомими майстрами
без жодного цвяха, триярусна
Микильська церква вражає
гармонією і вишуканістю
пропорцій, що дає всі підстави
вважати її шедевром дерев’яної
архітектури. Особливої чарівності
церкві надає різьблений декор,
що покриває вхідні наличники,
карнизи та внутрішні балки стелі.
6. Торгові ряди у Новгороді-Сіверському побудовано у кінці 18-на поч.19 ст. на
місці старовинного рову, що оточував дитинець міста, на колишній торговій
площі. Комплекс неодноразово перебудовувався. Складається з двох
одноповерхових прямокутних будівель. Торгові ряди разом із торговими
складами складають єдиний архітектурний ансамбль доби класицизму.
7. Новгород-Сіверська гімназія
імені К.Ушинського
У 1808 році в місті
Новгороді-Сіверському
на базі головного
народного училища,
була створена
Новгород-Сіверська
гімназія, перша на
Лівобережній Україні. У
Новгород-Сіверській
гімназії вчилося багато
визначних людей.
патріотів своєї землі.
8. Тріумфальна арка споруджена в 1786-1787 роках за проектом Джакомо Кваренгі з
нагоди проїзду через місто Катерини II. Це єдиний на Чернігівщині зразок
архутектури класицизму подібного типу. У центрі в ліпному картуші було зображено
Новгород-Сіверський герб. Між колонами вміщено герби 10 повітів НовгородСіверського намісництва.
9. В’їзд до Спасо-Преображенського
монастиря
Спасо-Преображенський монастир
заснований в 11 – на поч. 12 ст. на
пагорбі понад заплавою р.Десни.
Головний мурований Спаський собор
зведено на поч. 13 ст. У 1179 році на
території монастиря збудована невеличка
церква архістратига Михаїла, в якій
похований старший брат князя Ігоря –
Олег Святославич. Велике будівництво в
монастирі розпочалося лише у другій
половині 18 ст., дякуючи чернігівському
архієпископу Лазарю Барановичу. Тоді
був збудований ігуменський
двоповерховий корпус, кам’яна оборонна
стіна довжиною 800 м з кутовими
баштами та надбрамною дзвіницею, інші
споруди.
15. Руїни княжого терема кінця12-поч.13 ст. під скляним павільоном
Під час реставрації були знайдені залишки невідомої кам’яної споруди початку 13 ст.,
яка мала прямокутну чотирьохстовпну форму. Судячи з усього її звели одразу після будівництва
Спаського собору кінця 12-поч.13 ст. За своєю конструкцією вона була двоповерховою. Скоріше
за все це були князівські палати. В ході розкопок виявлено, що вона загинула внаслідок
трагічних подій (скоріше за все внаслідок монголо-татарської навали). В будівлі знайдені жіночі
та дитячі скелети близько 20 чоловік. Деякий час вона залишалася у зруйнованому вигляді, але
у 16 ст. коли розпочалось перепланування цього мису і зведення монастирських стін її було
остаточно розібрано.
16. Лазар Баранович
Український церковний,
літературний та політичний діяч. З
1657 року - Чернігівський і
Новгород-Сіверський архієпископ, у
1657-1679 роках проживав у
Новгороді-Сіверському, де
заснував першу на Лівобережній
Україні друкарню, а також слов‖яногреко-латинську школу. Автор збірок
―Меч духовний‖, ―Труби словес
проповідних‖, віршів ―Лютня
Аполлона‖, кантат і духовних пісень.
20. Пам’ятник князю Ігорю
«Словом» буквально дихає НовгородСіверський. На центральній площі міста
стоїть унікальний пам’ятник князю Ігорю.
Під сонячним затемненням, яке віщувало
злу поразку, здіймає він свій меч і
звертається до дружини зі словами:
«Луце жъ бы потяту быти, неже полонену
быти…»
Як свідчать літописні джерела, князь
народився в Новгороді-Сіверському.
Впевненно можна сказати, що князь
пройшов всі ступені тогочасного
виховання: у трирічному віці сів на коня,
в 7 років почав навчатися грамоті,
стрільбі з лука, володінню списом та
арканом, кінним перегонам і мечем. З 12
років розпочалася серйозна підготовка
військовим хитрощам. У 27-му віці Ігор,
після смерті старшого брата Олега,
повертається до рідного міста – вже
повновладним князем.
21. Замкова гора Новгород-Сіверського – історична місцевість на високому правому
березі ріки Десни.
Тут містився дитинець, резиденція новгород-сіверських князів 12-13 ст. Звідси 1185
виступив у похід на половців князь Ігор Святославич.
22. Поруч із південним муром, на березі Десни, стоїть пам’ятник дружині
Ігоря Ярославні, яка (за задумом скульптора) і зображує той самий
знаменитий свій плач рано-вранці на забралі
23. Кучма Леонід Данилович
Народився 9 серпня 1938 року
у селі Чайкине Чернігівської
області.
У 1960 р. закінчив
Дніпропетровський державний
університет, фізико-технічний
факультет за спеціальністю
інженер-механік у галузі
ракетної техніки. Професор,
кандидат технічних наук,
автор винаходів і науковотехнічних робіт, почесний
доктор багатьох закордонних
вузів, дійсний член ряду
Академій наук. Другий
президент України.
24. Михайло Максимович
Новгород-Сіверську гімназію
закінчив один із провідних
вчених-енциклопедистів
свого часу, ботанік, історик,
філолог, фольклорист,
перший ректор Київського
університету Михайло
Максимович. Понад 40 років
свого життя він присвятив
вивченню «Слова о полку
Игореве», перший переклав
його українською і
російською мовами.
25. Костянтин Ушинський
Народився 2 березня 1823 (1924) р.
в м. Тулі в родині маломаєтного
дворянина. Дитинство провів у с.
Богданівці на Чернігівщині. Навчався
в Новгород-Сіверській гімназії. У1844
р. закінчив юридичний факультет
Московського університету.
Працював спочатку виконуючим
обов'язки професора Ярославського
юридичного ліцею, потім урядовцем,
займався літературною діяльністю. З
1854 по 1859 р. — викладач
російської мови та інспектор
Гатчинського сирітського інституту,
з 1859 по 1862 р. — інспектор
Смольного інституту шляхетних
дівчат. За роки роботи у Смольному
інституті здійснив великі
організаційні реформи.
26. Дмитро Самоквасов
Історія Новгород-Сіверського
краю тісно пов’язана з
іменем відомого вченогоархеолога Дмитра
Самоквасова, який дослідив
ряд курганів Чернігівщини та
Чорну могилу в Чернігові,
автора цілого ряду наукових
праць з археології. Навчався
у Новгород-Сіверській
чоловічій гімназії.
27. Кибальчич Микола Іванович
Винахідник і революціонер-народник,
царевбивця, автор схеми першого у світі
реактивного літального апарату.
Народився Микола Кибальчич 19 (31)
жовтня 1853 року в місті Коропі, що на
Чернігівщині, в родині священика Івана
Йосиповича та Варвари Максимівни.
Пішовши на конфлікт із батькомсвящеником, покинув духовну семінарію у
Чернігові і вступив до НовгородСіверської гімназії, де захопився хімією, за
що навіть одержав прізвисько Миколкапіротехнік. Там Микола Іванович також
захопився революційними ідеями, а у
1871 році вступив до Петербурзького
інституту інженерів шляхів сполучення. У
1873 році залишив інститут і почав
навчатися у Медико-хірургічній академії.
Диплом Кибальчич не отримав, оскільки у
1875 році його заарештували за
розповсюдження серед селян
Чернігівщини ―бунтівних‖ творів
28. Рачинський Гаврило
Андрійович
Український скрипаль, гітарист, композитор
Народився у 1777 р. у м. Новгород-Сіверський. Гри на скрипці вчився у
свого батька А. Рачинського. Освіту здобув у Київській академії (1789—
1795), де вчився у А. Веделя, а потім у гімназії Московського
університету (1795—1797). Працював учителем музичних класів (до
1805), бував у Новгород-Сіверському, де 26 березня 1808 р. давав свій
перший концерт. У 1817—1823 рр. жив і працював там, а в 1823—1840
рр. — у Москві. З 1808 р. активно виступав із концертами в містах
України та Росії. Його виконавська майстерність як скрипаля пов’язана з
українською та російською народною піснею. У відгуках тогочасних
критиків про його гру підкреслювалися професіоналізм, «задушевність
співу» інструмента, імпровізаційна вправність, тонкий художній смак.
Серед його творів — варіації для скрипки на теми народних пісень
(українських, російських, польських): «За горами, за долами», «Віють
вітри, віють буйні», «Среди долины ровныя»; фантазія для 7-струнної
гітари «На березі Десни», пісні, романси. Помер 11 квітня 1843 р. у
Новгороді-Сіверському.
29. Ілля Буяльський
Народився у 1789 році у с.Вороб‖ївка
Новгород-Сіверського нам., — 1866) —
видатний анатом і хірург, учений-медик.
Член багатьох наукових товариств, зокрема
Філософічного товариства у Філадельфії,
Віденського медичного товариства. І. Буяльський
був лікарем у широкому розумінні слова
і як діагност не мав собі рівних. Світове визнання
здобув як анатом-дослідник та неперевершений
хірург-віртуоз. Приймаючи естафету від своїх
учителів — видатних українських медиків
П. Загорського та Є. Мухіна, — органічно
поєднав у своїй діяльності обидві галузі,
чим фактично започаткував анатомічний
напрямок у вітчизняній хірургії. І. Буяльський
збагатив анатомічну науку дослідженням будови
та властивостей судин: запропонував теорію
патогенезу аневризм, заснував учення
про мінливість органів і тканин. З його ім’ям
пов’язане запровадження в практику нових
операцій, лікувальних методик, інструментів.
Наша медицина зобов’язана вченому введенням
антисептичних засобів і наркотичних речовин
для загального знеболювання. Першим
у вітчизняній практиці застосував нерухомі
пов’язки, багато зробив для створення
та виробництва медичного інструментарію.
Впродовж тривалого часу І. Буяльський
був єдиним вітчизняним спеціалістом
з бальзамування.
