Психічні пізнавальні процеси

1. ППССИИХХІІЧЧННІІ ППІІЗЗННААВВААЛЛЬЬННІІ
ППРРООЦЦЕЕССИИ..
ППссииххооллооггііяя ееммооцціійй ттаа ввоолліі ,,
аассооццііааттииввнніі ппррооццеессии,, ііннттееллеекктт

2. ЕЕММООЦЦІІЇЇ – реакції людини на зовнішні і
внутрішні подразники, що мають
суб’єктивну окраску і пов’язані із
задоволенням чи незадоволенням значимих
для неї потреб (за Анохіним)

3. ККЛЛААССИИФФІІККААЦЦІІЯЯ
ПОЗИТИВНІ – НЕГАТИВНІ (по тону)
СТЕНІЧНІ – АСТЕНІЧНІ (по тонусу)
ВИЩІ – НИЖЧІ (за характером)
РЕАКТИВНІ – ВІТАЛЬНІ (за механізмом
виникнення).
Розрізняють – 4 основні емоції
гнів, радість – стенічні;
смуток,страх – астенічні.

5. Вищі, складні, осмислені, більш постійні емоції –
це почуття (радість, задоволення, спокій, сором і т.п.).
ПОЧУТТЯ – відображення в свідомості людини її
відношення до дійсності при задоволенні чи
незадоволенні вищих (духовних) потреб.
МОРАЛЬНІ – переживання людиною відносин до других
людей, суспільства (обов’язку, любові, морально-
політичні).
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ – почуття пов’язані з інтелектуальною
діяльністю (нового, здивування, сили розуму). В основі
їх - любов до знань.
ЕСТЕТИЧНІ – почуття краси.( явищ природи, творів
мистецтва, вчинків).
ПРАКСИЧНІ (ПРАКТИЧНІ) – пов’язані з практичною
діяльністю людини.

6. ЕЕММООЦЦІІЙЙННІІ ССТТААННИИ
АФЕКТ – психологічний стан, в основі якого лежить
сильне, бурхливе і відносно короткочасне
переживання, яке супроводжується зміною м’язової
діяльності та стану внутрішніх органів.
(фізіологічний, патологічний).
ПРИСТРАСТЬ – стійке тривале почуття людини
пов’язане з прагненням до якогось предмета
(вольова направленість).
НАСТРІЙ – загальний емоційний стан людини, що
характеризує її життєвий тонус протягом певного
часу.
ФРУСТРАЦІЯ – ситуація вибору з негативними
емоціями; короткочасне збентеження, викликане
власною невдачею у виконанні завдання при
непереборній перешкоді чи докорами оточуючих.

7. СТРАХ – емоція, що виникає в ситуаціях загрози
біологічному або соціальному існуванню людини і
спрямована на джерело справжньої або уявної
небезпеки.
ТРИВОГА – виникає за умови ймовірних
несподіваностей як при затримці приємних ситуацій, так
і при очікуванні неприємностей. (Тест “Суб’єктивна
хвилина”).
ХВИЛЮВАННЯ – характеризується синдромом
підвищеного збудження, напруження чи страху,
пов’язаних з негативними передчуттями.
СОРОМ - при усвідомленні невідповідності дій і вчинків
суспільним нормам (совість – лише у 40% людей).
РАДІСТЬ – позитивно забарвлена емоційна піднесеність.
ГНІВ – негативно забарвлена емоційна піднесенністть

8. СПОКІЙ – стан психофізіологічної і психічної
рівноваги (вгамовується психічна активність
людини).
СТРЕС - при ситуаціях надто сильного напруження.
Ганс Сельє у книзі “Стрес без дистресса”,
виходячи із тривалості впливу стресора,
виділив три стадії:
реакція тривоги;
стадія стійкості;
стадія виснаження.

9. ТТААККТТИИККИИ ППООВВЕЕДДІІННККИИ ВВ
ООССООББИИССТТІІССННИИХХ ВВЗЗААЄЄММИИННААХХ ЛЛЮЮДДЕЕЙЙ ::
СИНТОКСИЧНА – за умови якої ворога
ігнорують і роблять спробу співіснувати з
ним мирно;
КАТЕТОКСИЧНА – що призводить до
наступу, бою;
ВТЕЧА – або відхід від ворога без спроби
співіснувати з ним або знищення його.

10. У повсякденному житті людини Г.Сельє
виділяє два типи стресу – еустрес і дистрес:
ЕУСТРЕС поєднується із бажаним ефектом
ДИСТРЕС – із небажаним.

11. ЕМОЦІЙНІ ВІДНОШЕННЯ – це
переживання людиною свого ставлення до
інших людей.
прихильність
ворожість
неприязнь
ненависть
емпатія
байдужість ( “Не бійтесь ворогів, вони можуть Вас
лише знищити. Не бійтесь друзів, вони можуть лише
зрадити Вас. Бійтесь байдужих, бо це з їх мовчазної
згоди трапляється і те, і інше” Войно-Ясіневський )

12. ВОЛЯ – форма психічного
відображення, яка проявляється у здатності
до вибору дій, пов’язаних з переборенням
зовнішніх чи внутрішніх перешкод..
Здатність людини до саморегуляції своєї
діяльності для досягнення свідомо
поставленої мети.
• це свідомі дії людини
• це психічний процес, який характеризується
переходом від прагнення і рішення до
діяльності.

13. ВОЛЬОВИЙ АКТ
- імпульс мети (ціль) і намагання її досягти
– усвідомлення ряду можливостей її досягти
– поява мотивів “за” і “проти”
– боротьба мотивів і вибір
– прийняття одного з мотивів в якості версії
– виконання прийнятого рішення.

15. ТТЕЕООРРІІЯЯ ППІІЗЗННААННННЯЯ
Від живого споглядання до
абстрактного мислення і від
нього до практики – такий
діалектичний шлях пізнання
істини, пізнання обєктивної
реальності

16. ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ – психічний процес, який полягає
у розкритті зв`язків і залежності між
предметами і явищами.
Це вища форма узагальненого і опосередкованого ( через слово)
відображення у свідомості людини найбільш суттєвих
властивостей предметів і явищ об'єктивної дійсності та їх
взаємозв'язків.

18. ММИИССЛЛИИТТЕЕЛЛЬЬННІІ ООППЕЕРРААЦЦІІЇЇ
АНАЛІЗ – мислительний поділ осмисленого
матеріалу на складові частини і виділення
окремих ознак елементів, властивостей
СИНТЕЗ – мисленне з’єднання в одне ціле
окремих частин.
ПОРІВНЯННЯ – полягає у встановленні
схожості і (або) відмінності між предметами і
явищами.
УЗАГАЛЬНЕННЯ – виділення головних
загальних,найбільш характерних ознак для
певного предмету, явища, ситуації

19. АБСТРАКЦІЯ – виділення окремих ознак
об’єкта, що вивчається.
КОНКРЕТИЗАЦІЯ – мислительна операція,
протилежна абстракції
КЛАСИФІКАЦІЯ – це поділ і наступне обєднання
предметів чи явищ більш загальним понняттям
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ – мислений розподіл
предметів і явищ в певному порядку у
відповідності з існуючими між ними звязками.

20. ММИИССЛЛИИТТЕЕЛЛЬЬННІІ ООППЕЕРРААЦЦІІЇЇ

22. ВВИИДДИИ ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ
ЗЗАА ФФООРРММООЮЮ ІІССННУУВВААННННЯЯ
Наглядно – дійове (практичне):задача
вирішується безпосередньо в дії,
практичній діяльності.
Характерне для дітей і вищих тварин
наглядно – образне мислення пов’язане
з конкретними образами, ситуаціями,
змінами в них.
словесно – логічне (абстракне,
теоретичне, понятійне) –оперування
поняттями, судженнями, умовиводами.
Задача в вирішується в словесній
(вербальній) формі.

23. ЗЗАА ХХААРРААККТТЕЕРРООММ РРООЗЗУУММООВВООЇЇ
ДДІІЯЯЛЛЬЬННООССТТІІ ВВИИДДІІЛЛЯЯЮЮТТЬЬ::
МИСЛЕННЯ КАУЗАЛЬНЕ – причинно-
наслідкове
Вірус грипу - грип
Паличка tbc - туберкульоз
МИСЛЕННЯ КОНДІЦІОНАЛЬНЕ – враховання
умови виникнення того чи іншого явища
Грип – переохолодження
Tbc – неповноцінне харчування

24. ТТИИППИИ ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ ЗЗАА ССТТИИЛЛЕЕММ
СТАНДАРТНЕ (“трафаретне”) – відображає
усталені віками істини: 2х2=4. Воно не
приносить нічого нового для прогресу.
ОРИГІНАЛЬНЕ – не змінює основні базові
знання і фундаментальні положення, але
об’єкти чи явища розглядаються з нової,
недослідженої сторони. Допомагає оригінально
розв’язати задачу.
РЕВОЛЮЦІЙНЕ (парадоксальне) – докорінно
змінює старі погляди і аксіоми. Теорія
Коперніка, мораль Ісуса Христа, теорія відносності
Ейнштейна.

25. ФФООРРММИИ ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ
ПОНЯТТЯ – це відображення найбільш
суттєвих, найбільш загальних властивостей і
якостей предметів та явищ, виражене мовним
знаком-словом: “дерево”, “людина”, “стіл”
СУДЖЕННЯ – відображає істотні зв’язки між
предметами і явищами:
- вода гасить вогонь
- не все те золото, що блистить
УМОВИВІД – висновок, зроблений з кількох
суджень:
- всі метали – провідники електрики
- мідь – метал, мідь – провідник електрики.

26. ССППООССООББИИ УУММООВВИИВВООДДІІВВ::
ІНДУКЦІЯ – рух думки від одиничних
тверджень до загального знання.
ДЕДУКЦІЯ – рух думки від більш загального
до менш загального – (всі тіла при
нагріванні розширюються, значить камінь
теж розширюється)
АНАЛОГІЯ – висновок, зроблений на основі
подібності між об’єктами за певною
ознакою.
ІНТУІЦІЯ – стислий у часі, недостатньо
усвідомюваний безпосередній пізнавальний
акт без попереднього логічного
обмірковування.

27. ФФООРРММИИ ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ

28. ЯКОСТІ ((ППРРООДДУУККТТИИВВННІІССТТЬЬ)) ММИИССЛЛЕЕННННЯЯ
 Широта
 Конкретність
 Глибина
 Самотійність
 Критичність
 Гнучкість
 Послідовність
 Темп
 Стандартність чи оригінальність
 Дотепність
 Кмітливість
 Винахідливість

30. ІІННТТЕЕЛЛЕЕККТТ ((РРООЗЗУУММ)) – сукупність
знань та життєвого досвіду
людини, можливість їх
подальшого накопичення та
використання на практиці.
ІІННТТЕЕЛЛЕЕККТТУУААЛЛЬЬННІІССТТЬЬ – широта
кругозору, загальної ерудиції.
ІІННТТЕЕЛЛІІГГЕЕННТТННІІССТТЬЬ – культура
вияву інтелекту та поведінки.

31. ДДяяккууюю
ззаа
ууввааггуу