1. 1
Управління освіти і науки
Херсонської обласної державної адміністрації
Державний професійно-технічний навчальний заклад
«Херсонський професійний ліцей зв’язку та поліграфії»
Херсон 2011
2. 2
Укладач: Леонова Надія Андріївна, викладач ДПТНЗ «Херсонський
професійний ліцей зв’язку та поліграфії»
Розглянуто та рекомендовано до використання в практичній роботі
методичною комісією класних керівників.
Протокол №1від 21.09.2011 р.
3. 3
ДПТНЗ «Херсонський професійний ліцей зв’язку та поліграфії»
( літературно-музична композиція)
Розробила старший викладач
вищої категорії української мови та літератури
Леонова Н.А.
м. Херсон
4. 4
Мета:
- познайомити учнів з історією виникнення Дня Матері та 8-го Березня;
-вчити виявляти увагу до рідних, збагачувати духовний світ дітей;
- виховувати любов і шанобливе ставлення до рідної матері, до неньки –
України.
Епіграф:
Цілую руки рідної матусі,
Невтомні руки мами, золоті.
До них я серцем тихо прихилюся:
За все, що маю, люба, дякую тобі.
Н.Лісичина
Святково прибраний актовий зал. На екрані мультимедійної системи
назва «Мамо, мамо, рідна і кохана». Звучить українська пісня «Росте
черешня в мами на городі».
На сцену виходять ведучі в українських костюмах.
Ведуча1. Є в світі одне слово, перед яким усі народи низько схиляють
голови. Це слово – МАТИ…
Ведуча 2. Коротке це слово – мама, але які глибини скарбів містить воно в
собі! З її серця б*є великим невичерпним джерелом безкорисна любов до
своїх дітей. Все життя матері – це терпіння, безмежна самопожертва,
5. 5
пробачення провин та розрада, в якій завжди знаходили спокій зранені й
зболені рідні серця.
Звучить вірш М.Вороного «Легенда»
Ведуча 1. З добра й любові створена МАТІР…
Мама… Це перше слово, яке з радістю та усмішкою вимовляє дитина.
Мама – це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини страждання
і горя. Матерів мільйони, і кожна несе в своєму серці любов, тому й є для
кожного з нас – найкращою в світі, бо ніжність її безмежна.
Ведуча 2. Якби в світі було стільки доброти, скільки випромінює серце
матері – зло, безперечно, загинуло б!
Звучить пісня
«Пісня про матір» Б.Олійника
Ведуча 1. Як добре нам жити і знати,
І вірити, друзі, весь час,
Що кращого слова, ніж МАТИ
Немає у світі для нас!
Ведуча 2. Воно, ніби сонця усмішка,
Неначе дитинства привіт,
Де рідна домівка і книжка
З якої побачили світ.
Ведуча 1. Поняття про щастя, добро й ласку нерозривно пов*язані у нас із
образом найдорожчої людини - Матері. А мамина колискова завжди звучить
найніжнішою музикою, вона є, була й буде охоронницею і добрим ангелом
своїх дітей.
Звучить вірш
В.Симоненка «Лебеді материнства»
Ведуча 2. Скільки митців возвеличувало святу материнську любов,
натруджені материнські руки, які гладили нас по голівці, пригортали в холод
і голод… Святі материнські руки…
6. 6
(Учень під музику читає напам’ять)
Руки матері
Ти стежив за матір’ю, як вона ступає по підлозі, як усміхається, як
тримає вже посічену сивиною голову. Але найчастіше, мабуть, твій зір
ловив її проворні руки. Навіть тоді, коли не мали ніякого діла, материні руки
не залишалися в абсолютному спокої, а легенько ворушилися, як ворушаться
під водою стебла водяних лілій від ледь чутної течії.
І невсипно працювали. Жодної хвильки не відаючи відпочинку, материні
руки завжди знаходили роботу. Так в житті багато переробивши, вони
ніколи не зупинялись… Не було такого, чого б вони не вміли робити!
Десь поїхавши, завжди в пам’яті зринає образ матері. А ще її очі…
Постійно освітлені зсередини м’яким живим сяйвом, вони були виразом її
душі. Це погляд самої щирості, самого добра…
Ведуча 1: Мама! Немає милішого слова -
Ти ж бо життя і творіння основа,
Пензель й перо надихались тобою,
Вічна ти в пісні – джерело любові.
Ведуча 2: О матері! Це ж ви нам вручали
Замріяну і ніжну віть…
Навчали з піснями по цій землі ходить!
І чесними очима в майбуття зоріть!
Ведуча 1: Кожна моя дорога - зморшка нова у нені,
Кожна моя тривога - пасемце сиве у неї…
Руки ласкаві цілую - скільки в них вміщено сили:
Жали вони і косили, прали вони і місили…
Звучить пісня «Чорнобривці» у виконанні учнів
на вірші М. Сингаївського
7. 7
Ведуча 2: А тепер трохи історії.
У 1908 році у штаті Західна Вірджинія вперше організували День Матері. А
в 1914 на клопотання Анни Джервіс (вона рано втратила матір і
запропонувала, щоб люди разом вшановували і матір-неньку, і Матір Божу,
і матір-Землю) Конгрес США встановив нове державне свято. Після
першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії,
Німеччині, Чехословаччині.
Ведуча 1:
Серед української громади День Матері вперше влаштував Союз українок
Канади в 1928 році. Наступного року це свято відзначалося вже й у Львові.
Ініціатором урочистостей була редактор тижневика «Жіноча доля» Олена
Кисилевська. А в 1929 «Союз українок» зініціював впровадження цього
свята на Тернопільщині. Відтоді в другу неділю травня День Матері
відзначали дуже широко.
Ведуча 2: У 1939 свято Дня Матері було заборонене радянською владою.
Комуністична влада всіляко сприяла затвердженню 8 березня як дня
боротьби жінки за свої права, який проголосила Клара Цеткін у 1910
році в Німеччині на конференції жінок – соціалісток у Копенгагені,
прекрасно пам*ятаючи, як в 1895 році 8 –го березня на вулиці Чикаго та Нью
- Йорка вийшли повії на демонстрацію відстоювати свої права. Клару Цеткін
підтримала комуністка, полька Роза Люксембург. До речі сказати, що свято
8 – го Березня ніде в світі не прижилось окрім Ізраїлю та Радянського
Союзу.
Ведуча 1: А суть свята полягала в тому, щоб акцентувати увагу на
особливому місці жінки в боротьбі за „щасливе комуністичне завтра”,
виділивши для неї аж цілий день. Радянська влада забезпечила цю рівність
8. 8
тим, що дала жінці в руки лопату, відбійний молоток, кайло, посадила на
трактори – зробивши з неї тяглову робочу силу, відібравши від жінки
традиційну функцію – берегині сімейного затишку, жіночність, материнське
щастя, одним словом – забрали те, що було даровано й призначено їй Богом.
Ведуча 2: Тож хвала Богу , з 1990 року завдяки зусиллям громадських
організацій, зокрема Союзу українок, свято Матері повернулось в Україну.
А з 1999 року наказом Президента України було закріплене: 11 травня
відзначається День Матері, а 15 травня – День Сім’ї.
День Матері відзначається у другу неділю травня, бо це місяць
Пречистої Діви Марії, яка благословила у хресну путь свого єдиного
сина — Спасителя людства.
Ведуча 1: До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва
і допомоги. У травні, коли природа Мати виряджає свою доню Землю в
пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці й радості, люди
висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають День Матері.
Учень читає напам’ять вірш
Б.Олійник «Сива ластівка»
Ведуча 2: Скільки буде жити людство, стільки й буде воно прославляти
матір, яка дарує життя, віддає добро і
ніжність. І як Антей, за древньогрецькою
міфологією черпав свої сили від матінки –
землі Геї, так і ми, люди, черпаємо свої
сили і натхнення з безмежного джерела
материнської любові.
Ведуча 1: Кожну особистість визначає її
духовний зміст, тобто те, що закладено в
людині змалку. Від материнського тепла
9. 9
проростає любов до землі, до людей. Споконвіку в Україні шанували одну з
головних заповідей Бога: «Шануй батька свого і матір свою і довгим буде
твій вік на землі.»
Ведуча 2: Людство піднесло образ жінки – матері над сірими буднями
людського життя. Подивіться на образ Матері Божої з немовлятком на
руках. Скільки доброти, ніжності та всепрощаючої любові випромінює її
погляд. Вона є Матір’ю Людською, і до неї неодноразово зверталися й
будуть звертатися думи усіх людей на Землі.
(Учень читає напам’ять)
Молитва за маму
Ведуча 1: Мати. Берегиня роду. А звідси й Вітчизна – мати. Можна жити,
вибирати друзів, дружину, але при народжені кожної людини їй дарується
два дива - матір і Вітчизна, земля, де народився. Тому й звучать
материнським заповітом слова В.Симоненка:
«Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати!
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.»
Бо мати і Батьківщина – нерозривні між собою. Тож завжди треба пам*ятати
про своє коріння, про те, де б ми не були, за нами завжди мандрують «очі
материнські і білява хата».
Ведуча 2: В.Сухомлинський писав:
«Три біди є у людини – смерть, старість і погані діти. Старість
неминуча, смерть невблаганна – перед нею не можна зачинити двері
10. 10
свого дому. Лише від поганих дітей, як від вогню, дім вберегти можливо.
І це залежить не тільки від батьків, а й від самих дітей».
Погані діти - це передчасна старість батьків, це зморшки на обличчі матерів
від важких переживань, сердечного болю та незагоїних душевних ран. І
найстрашніше - це втрата найрідніших людей.
Ведуча 1: Тож давайте цінувати кожну хвилину щастя перебування наших
батьків поруч з нами, як оберегу, що захищає нас від біди, як ангелу –
охоронцю, який постійно молиться за нас.
Ведуча 2: Давайте цінувати натруджені руки матерів, дбати про їх
душевний спокій, прагнути робити все, щоб вони нами пишались. І тоді, як
ніколи не згасне сонце на Землі, так ніколи не вмре Материнська Любов –
неповторна, свята, вічна…
Учень читає вірш
Матір заходить у мир,
Буде ним дихати, жити,
Буде той світ боронити.
Мати – її величність,
В неї в обіймах вічність -
Злита із мук і щасть,
Мати усе їй дасть:
Білий калач і суницю,
Мови казкову жар – птицю,
Пісню, крилате кохання,
11. 11
Вічне і юне страждання.
Дасть вона Землю рідну!
Землю зовсім не срібну,
І не блискучо – злотну.
Просто - жарку і холодну,
З явором біля озерця,
Ту, що Вітчизною зветься.
Дасть і навчить шанувати
Все, що зуміла дати!
Звучить заключна пісня
„Росте черешня в мами на городі...”
(сл. М.Луківа, муз. А.Горчинського)
12. 12
Список використаної літератури
1. “250 кращих творів з української літератури 7-11 класи”. –
Харків:”Основа”, 1997 р. [ст.367-368]
2. Збандуто С.Ф. “Педагогіка”. – Київ, 1965 р. [ст.458-460]
3. “Початкова школа”. - №10, 1993р. [ст.79]
4. “Початкова школа”. - №2, 1994 р. [ст.24-26]
5. “Розкажіть онуку”. - №2, 1995 р. [ст.29]
6. “Розкажіть онуку”. - №7-8, 1998 р. [ст.36-38]
7. “Розкажіть онуку”. - №11, 1998 р. [ст.33]
8. Сухомлинський В.О. “Батьківська педагогіка”. – Київ, 1978 р.
[ст. 56-79; 81-87; 160-167]
9. “Християнська етика”, 1999 р. [ст.6-10]
15. 15
ДПТНЗ «ХЕРСОНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ ЗВ’ЯЗКУ ТА
ПОЛІГРАФІЇ»
(Фольклорно – літературна,
музична композиція)
Сценарій підготувала
старший викладач вищої категорії,
викладач української мови та літератури
Леонова Н.А.
м. Херсон
16. 16
Мета:
- формувати уявлення про родину як частину суспільства, про роль і
місце сім’ї в житті людини та її вихованні; ознайомити з
традиціями та звичаями у вихованні дітей, зокрема хлопчиків, як
майбутніх захисників;
- виховувати шанобливе ставлення до сім’ї, розвивати навички
спілкування, що сприяють зміцненню родоводу, зв’язку поколінь;
поважати минуле українського народу, вміти пов’язати його з
сучасним.
Епіграф:
Діво Пресвятая, Матір Матерів,
Пригорни до серця всіх своїх синів.
Освіти їх долі світлом золотим,
Виповни любов’ю неспокійний дім.
Научи як землю вберегти від зла,
Розумом, діянням і крилом тепла.
Зоре – Зорянице, Сонце доброти,
Землю України,
щастям освіти!
17. 17
Породила мати сина
Ой новина в нас, новина –
Породила мати сина.
Породила мати сина,
Стала сонцем називати – синочка.
«Виростай же мій, синочку,
У щасливу годиночку,
Ясноокий, кучерявий,
Ще й високий, як той явір,
Милий мій синочку…
На сцену виходять двоє ведучих
Ведуча1. Народження дитини – велика й урочиста подія не тільки в житті
батьків, а й усієї родини. Це велике диво, яке твориться у Всесвіті.
Ведуча2. А для матері одні запитання: яким воно буде, її дитя – добрим чи
злим?
Як краще виховати його, щоб приносив радість не тільки батькам, а й людям?
Якою буде його доля – щасливою чи гіркою?
Багато в чому доля дитини залежить і від матері, навіть, від того, в який день
і час народилася дитина, які сили впливали на неї?
Ведуча1. На добру долю ворожили, заклинали її ще до народження дитини. І
тому для матері, яка носила в собі зародок нового життя, існувало чимало
різних заборон.
Ведуча2. Усі вони були спрямовані на те, щоб будь – які необережні дії не
зашкодили в майбутньому дитині, її долі, характеру:
- на погану людину не треба дивитись, бо може вродитись таке саме;
- не можна красти або лякатись чогось, бо плямою буде на дитині ваш
переляк чи те, що вкрадено;
18. 18
- не можна ні в чому відмовляти вагітній жінці, бо в хаті все поїдять …
миші…;
- треба завжди бути в гарному настрої: співати, посміхатись, тоді дитина
буде веселою та доброю.
Звучить колискова пісня. На її фоні звучать слова ведучих
Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота коло плоту.
Питається сон дрімоти:
— Де ми будем ночувати?
— Де хатинка тепленькая,
Де дитинка маленькая,
Там ми будем ночувати,
Мале дитя присипляти.
Щоб виросло, не змарніло,
Щоб тяженько не хворіло,
Сили й розуму набралось,
Своїх батьків потішало.
Ведуча1. Колись давно, коли народжувалась дитина, то баба повитуха, яка
приймала пологи, зав’язувала їй пупа. Зав’язуючи пуповину хлопцеві, баба-
повитуха бажала, щоб той «книжку читав і дрова рубав», а дівчинці – «аби
хліб жала, на сорочку пряла».
Ведуча2. Пупок з ниткою ховали до скрині чи за ікону. Через сім років
давали дитині, щоб та розв’язала його. “Як розв'яже, то ум розв'яже”. Цікаво,
що традиція зберігання та розв’язування пупка зберігається і в наш час в
деяких родинах.
Ведуча1. За народним світоглядом дитина від дня її народження - невід'ємна
від природи, її матеріальна частина. Надзвичайно важливим моментом в
житті новонародженого вважалося перше купання. Купали малу дитину
щодня, окрім того дня тижня, в який вона народилася.
19. 19
Ведуча2. Для купелю робили нові дерев'яні ночви. Щоб забезпечити
новонародженій дитині щасливу долю, у купіль клали предмети, освячені в
церкві: вода, зілля, мед, молоко, обов’язково доливали свяченої йорданської
води, яку називали «живою водою», примовляючи: - «Ллю святу йорданську
воду на твоє щастя, на твою вроду».
Ведуча1. А ще в купіль обов’язково додавали любисток, щоб в майбутньому
новонароджені мали удачу в коханні. Окремо хлопчику в купіль додавали
шматок сталі, щоб був міцним та мужнім як залізо, заварювали пшеничну та
житню солому, різну цілющу траву, кидали в воду монети, щоб був
здоровим, гарним,багатим і щедрим.
На сцені батьки уявно купають малюка,
приговорюючи різні ласкаві слова
Ведуча2. Воду з купелі виливали там, де люди не ходять, або під плодюче
дерево, щоб злі люди не походили по долі дитини. Після купання мати
годувала малюка і туго сповивала його на сон. У люлечку під подушку
дитині клали квіти-знахарі, які всю хворобу з очей знімають і сон дитини
оберігають: чебрець, м’яту,безсмертник, любисток, материнку, хміль,
полин.
Ведуча1. З перших днів дитину привчають до здорового способу життя,
використовуючи сонце, воду й повітря… Взимку та влітку при будь-якій
погоді діти бігали босоніж, отримуючи силу та енергію від землі. Отже, діти
загартовувалися змалечку.
Ведуча2. Співаючи колискову, мама вперше знайомить дитину зі світом, з
материнською мовою. Колискова пісня зігріває, зачаровує. У ній вся
материнська любов, світ добра, краси і справедливості.
Ведуча1.
Ой люлечки - люлі,
Налетіли гулі,
Цитьте, гулі, не гудіть,
20. 20
І Андрійка не збудіть.
Увесь рід стоїть за плечима матері. Він захищає й оберігає і матір, і дитину.
А тваринний світ допомагає колисати, навчаючи любові до тварин.
Ведуча2. Підростаючі сини та донечки, слухаючи колискові, отримували
перші уроки, що таке «добре» й «погане», «можна» й «не можна».
На фоні музики звучить вірш В.Симоненка «Лебеді материнства»
у виконанні учениці
Ведуча2. З тим купелем та колискою пов’язано стільки чарівності та краси!
Старі люди кажуть, що саме матір молитвою випрошує у Господа для своєї
дитини гарну долю, але для цього дитину обов’язково хрестять у церкві.
Ведуча1. Батьки запрошували кумів з хлібом. За народним повір'ям дівчина
вперше кумує лише за хлопчиком, парубок - за дівчинкою. Кум ішов на
хрестини з хлібом, кума - з крижмою (шматок полотна).
Ведуча2. Куми на крижмі тримали дитину в церкві під час хрещення. Але
перед тим, як вирушати до церкви, дитину клали в хаті на кожух і присутні
кидали гроші, щоб дитя було здорове й багате. Коли батьки віддавали кумам
21. 21
дитину, то казали: «Віддаємо вам нехрещене, щоб принесли хрещене». Після
хрещення в домі новонародженого справляли хрестини.
Ведуча1. Існує чимало повір’їв, які склалися впродовж віків і пов’язаних з
доглядом малої дитини:
- хрестик на шиї у дитини, як оберег від хвороб і всього злого;
- свічка (або світло), що горить всі ночі біля немовляти, відганяючи злі
сили від дитини;
- на заході сонця дитина не повинна спати;
- не можна залишати надворі на ніч пелюшки, які не висохли;
- не можна гойдати порожню колиску, бо дитина може вмерти;
- не варто давати “позику” з хати після заходу сонця, щоб не плакало
дитя вночі.
Учнями під колискову розігрується
сцена запрошення хресних,
які кладуть дитину на кожух і
кидають гроші…
Ой у ліску на горішку
Там хатинка новенька.
Там хатинка новенькая,
Там дитинка маленькая.
Ми дитинку будем колисати
І самі будем спати.
*****
Ой ну, люлі, треба спати,
А я буду колихати.
Заколишу загойдаю,
Сама піду погуляю
До тихого та Дунаю.
Да в Дунаю розпитаю,
Ой чим дитя годувати:
Чи кашкою, чи молочком,
22. 22
Чи солоденьким медочком?
Од Дунаю до криниці,
Та й нап’юся там водиці
Там водиця холодненька,
Спи, дитиночка маленька.
Ведуча2. Коли дитині виповнюється рік, відбувався обряд постриження,
який майже повністю збережений до нашого часу. На хрестини запрошували
повитуху та хрещених батьків. На покуть клали вовною догори кожух.
Садовили на нього іменинника. Кум, тричі перехрестивши малюка, вистригав
йому навхрест пучок волосся. Хрещена мати завершувала процедуру.
Обряд постриження може проходити під музику або читання віршика:
Про гномиків
Малесенькі гномики маленькими ніжками
Чвалають і чапають, кружляють доріжками.
Малесенькі ніженьки малесеньких гномиків
Вже гупають-стукають, неначе у слоників.
Малесенькі гномики великими очками
На світ роззираються, танцюють з грибочками.
Великими очками малесенькі гномики
Побачать веселоньку, всміхнуться до зореньки.
Малесенькі гномики маленькими ніжками
Добігли до кізоньки з копитцями й ріжками.
Малесенькі гномики маленькими ніжками
Стомились, вернулися тими ж доріжками.
Ведуча1. Зістрижений чуб клали на тарілку, куди
гості скидали гроші: «щоб був багатий, як кожух
волохатий». На кожух клали дівчинці прядиво,
гребінь (щоб пряла, ткала), хлоп'ятку - ніж,
рубанок (щоб працьовитим зростав).
Традиційними предметами, які клали раніше
23. 23
перед дитиною на кожух, було: зерно, гроші і робочий інструмент. Тепер ще
додають книжку, шматок хліба, олівець, воду. Пострижене волосся віддавали
матері, яка клала його за іконою.
Ведуча2. Змалку в родині привчали хлопчика до роботи, виховуючи з нього
справжнього чоловіка, господаря, сім’янина, захисника. Син виростав з
усвідомленням того, що він є справжнім помічником батька. І якщо батько
від’їздив, хоча б ненадовго, замість себе завжди залишав сина, наказуючи
йому оберігати родину.
Ведуча1. Любов до бабусі,матері, до сестри завжди мала місце у сімейному
вихованні. А в хлопчика, майбутнього козака, ця любов поступово
переростала в пошану до дівчини, і до майбутньої дружини.
Ведуча2. Лицарство закоханого юнака з величезною силою передано в
українських ліричних піснях, в яких юнак, поряд із звертанням до коханої з
найніжнішими словами, заявляє про свою готовність завжди піклуватись про
неї, бути захисником і опорою.
Звучить пісня (або вірш) у виконанні учнівського гурту
Ніч яка, Господи, місячна, зоряна
Ведуча1. Особливо ганебним злочином вважалась зрада коханню, зрада
дружині або другові. Народна мораль засуджувала таке і вважалося, що
людина непорядна в особистому житті не може прислужитись своїй землі та
вітчизні.
Ведуча2. Бо кожен і, в першу чергу, хлопець або чоловік, несуть
відповідальність за свої чоловічі обов’язки перед дівчиною, дружиною,
матір’ю. Сильні духом люди, чоловіки, ніколи не образять жінку, не виявлять
до неї зневаги.
Ведуча1. Там, де лицарство – там ніжність і мужність ідуть поруч.
Атмосфера доблесті, честі, людської гідності та порядності, лицарського
ставлення хлопця до дівчини та дружини створювали високу моральну
чистоту дошлюбних та шлюбних взаємин.
Звучить вірш інтимної лірики
24. 24
Ведуча2. З 17 років хлопці ходили на вечорниці, танці, де показували свою
майстерність, вміння, знання. Отже, є можливість перевірити наших
сучасних козаків на право так себе називать.
На сцену виходить гурт хлопців, які поділяються на дві команди
(по 4-5 душ).
Ведучі по черзі задають питання членам команд,
а представники відповідають.
Ведуча1. Як кажуть в народі: пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає
людину.
Отже, завдання перше: назвіть якомога більше українських народних
пісень.
Ведуча2. Друге завдання - це конкурс козацької термінології. Треба
пояснити значення запропонованих слів:
Ординці - (воїни турецького чи татарського війська).
Кошовий – (головний воєначальник, що обирався на один рік козацькою
радою).
Джура – (козацький товариш, слуга, зброєносець).
Ляхи – (поляки).
Характерник – (чаклун, чарівник).
Чайка – (козацький човен довжиною 20м., висотою 4м., вміщував 50-70
козаків, які 36-40 годин досягали берегів Туреччини).
Іван Сірко – (кошовий отаман Запорожської Січі, здійснив 50 переможних
походів).
Хортиця – ( острів на Дніпрі, де була одна з
фортець Запорожської Січі).
Проводяться інші конкурси.
«Оселедець». (Представники кожного гурту із
зав’язаними очима повинні були почепити
козаку, намальованому на плакаті, оселедця.)
25. 25
«Умільці» ( Хлопці повинні зав’язати дівчинці бантик).
Ведуча1. Часто після веселих ігор та конкурсів починались танці. Але, коли
дівчина була занадто молода, ще й батьки не пускали її на гуляння, то
парубок йшов до батьків і намагався всіма силами умовити їх.
Інсценування оповідання
С.Васильченка «На перші гулі»
Ведуча1. Виховуючи сина, батьки, в першу чергу, готували його до
майбутнього життя, тому розвивали в ньому риси не тільки господаря, але й
воїна. Син повинен був уміти постояти не тільки за себе, але й свою сім’ю.
Лицарська доблесть та гідність виховувалась разом з порядністю у ставленні
до слабших за себе.
Ведуча2. Людський суд завжди засуджував непорядність в особистому
житті, особливо зраду коханій, дружині чи другу. Бо хто був здатний
зрадити близьку людину, обов’язково зрадить і батьківщину.
Ведуча1. У вихованні як сина так і дочки, батьки завжди вчили в усьому
враховувати людську думку. Прислухатися до людей, вчитись у них,
поважати і любити їх – це одна з головних Божих і батьківських заповідей,
яка завжди має виконуватися дітьми.
Ведуча2. На світі білому єдине,
Як і Дніпрова течія,
Домашнє вогнище родинне,
Оселя наша і сім’я.
В щасливі і сумні години,
Куди б нам не стелився шлях,
Не згасне вогнище родинне,
В людських запалене серцях.
(Д.Білоус)
26. 26
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Народна педагогіка / за ред. Трипільської І.С. – К., 1995.
2.Педагогіка / За ред. Фіцули М. – К., 2000.
3.Українська етнопедагогіка / За ред. Шаблюки С. – К., 1999.
4. «Популярна психологія для батьків» п/р А.А. Бодалєва, М, 1988.
5. Л.А. Кулик, Н.І. Берестов. «Сімейне виховання». М, 1990.
6. «Психологія і педагогіка» п/р А.А. Радугина. М, 1997.
7. В.І. Нефьодов, Ю.Ю. Щербань. «Мистецтво виховання в родині». Мінськ,
1971.
8. Ю.П. Азаров. «Сімейна педагогіка». М, 1985.
9. В. Писаренко, И. Писаренко. «Педагогічна етика». Мінськ, 1986.
10. Уроки з народознавства. Посібник / за редакцією М.К. Дмитренка, Г.К.
Дмитренко. – К., 1995.
27. 27
ДПТНЗ «ХЕРСОНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ ЗВ’ЯЗКУ ТА
ПОЛІГРАФІЇ»
(вечір гумору)
Сценарій розробила
старший викладач вищої категорії
української мови та літератури
Леонова Надія Андріївна
28. 28
м.Херсон
Мета: - формувати навички художнього
читання гуморесок, анекдотів;
- виховувати почуття гумору,любов до
праці,розуміння потреби вчитися і
засудження ледарів, хвальків, пустунів.
Епіграф: Висміяти – значить вилікувати
М.Горький
СЦЕНАРІЙ
На сцену виходять ведучі
1-а ведуча: Шкільне життя — не шоколад,
І щоб воно ішло на лад,
Нам треба більше жартувати,
Невдачі гумором долати.
2-й ведуча: Сьогодні буде торба сміху,
Вам, любі гості, на утіху.
Буде учнівський «Вінегрет»
Шкільний веселий ко-ло-верт.
1-й ведуча: Але постійте. В класі тиша,
Невже там учні наче миші?
2-а ведуча: Отож, всідайтеся зручніше,
29. 29
І не шуміть, сидіть тихіше.
Ми вечір наш розпочинаєм,
І до уваги закликаєм!
Кабінет. Урок світової літератури.
В кабінет з запізненням заходить учениця.
Вчитель: Самійленко, знову запізнилася? Через що сьогодні?
Самійленко: Кабінет шукала, заблукала…
Вчитель: На 3-ьому курсі? Молодець. Добре, що хоч згадала куди йти.
Сідай. Виходить свято у нас сьогодні, Самійленко на урок завітала…
Учні між собою
Анна. ( до своєї подруги): О! А ти звідки прикостиляла?
Оля. Там дєрік шастаєт по коридору с провєрочкой. Щас сюда пріваліт.
Всьо, шухєр!
Іра: Ти чьо? Он класний чувак!
Оля: Голімий? Совсем нє сєчьош ні фіга?
Анна: Всьо! Харе балтать!
Вчитель: Тиша в кабінеті. Сьогодні ви мали вивчити уривок з твору Гоголя
«Чудєн Дніпр». Шкарєнко, ти готова відповідать?
Шкаренко: А как же!
Анна: Нє випєндривайся!
Вчитель: Шкаренко, ми слухаємо уривок у твоєму виконанні:
Іра Шкаренко розповідає уривок:
«Классний Днепр при клевой погоде,
когда кочевряжась и выпендриваясь, пилит сквозь леса и горы клевые
воды свои.
Ни гикнется , ни накроется. Вылупишь зенки, откроешь варежку и не
знаєш: пилит он или не пилит. Редкая птица со шнобелем дочешет до
середины Днепра. А если и дочешет, то гикнется и копыта отбросит…»
Оля: От блін! Не знаю, как птица, но училка уже загнулась!
30. 30
Вчитель: (з подивом): Шкаренко, звідки така мова?
Шкаренко: Ви чо? звідки?.. С улицы… Там всі так базарят!
Дзвенить дзвоник з уроку.
Учні вскакують з криком: «Хорош, хавать пошли!»
Вчитель: Капє-єц! Я тащусь от такого двіженія!..
*******
На сцену виходять ведучі
1-а ведуча: Трохи сміху, трохи сліз.
Анекдот щоб теж уліз!
2-а ведуча: Щоб смішним запахло духом,
Треба добре слухать вухом.
1-а ведуча: Жартівливий дух летить,
Як же нам його зловить?
2-а ведуча: На перерві сміх лунає
Діалог розпочинаєм!
На перерві звучать діалоги:
Школярі між собою:
*****
1) - Уже не знаю, чи вірити нашому вчителю математики... Учора він сказав,
що 6+4=10, а сьогодні, що 7+3 теж =10...
*****
2) - Наш викладач фізики розмовляє сам з собою.
- Наш теж, тільки він цього не розуміє. Він думає, що ми його слухаємо (з
іронією)
31. 31
*****
3) - Що з тобою? Чому ти плачеш?
- Учитель географії поставив мені двійку! Я забула де Аляска
- Ох ти, розтяпа! Куди ж ти її поклала?
*****
4) - Колю, скажи, а чому блискавка ніколи не вдаряє в одне й те
саме місце?
- Тому, що вже після першого удару цього місця не існує.
*****
5) - Володя, а скажи мені, куди ми потрапимо, якщо будемо наскрізь
свердлити Землю на екваторі?
- У божевільний будинок!
*****
6) - Іро, а що ти знаєш про культурні рослини?
- Культурні рослини поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень, а
некультурні нахально ним користуються!
*****
7) - Аню, уявляєш – у наших прадідів не було ні електрики, ні радіо, ні
телебачення…
- От тому вони і вмерли.
*****
32. 32
8) - Вовочко, а які речовини не розчиняються у воді?
-Риби! (з викликом)
*****
9) - Слухай, Ваван, зараз українська література. Ти щось знаєш про Мойсея?
- Знаю. Це був кльовий пацан, який водив євреїв по пустелі 20 років.
- Це ж нада! Тут день походиш і ноги болять, а він аж 20 років ходив!
*****
10) - А який час сприятливий для збору яблук?
- Коли собака прив'язаний.
*****
11) - Ти так швидко прочитав книгу «Ромео і Джульєтта»?
- Так, я ті місця, де про любов, пропускав.( з гордістю)
*****
12) –Ти часом не знаєш, який це час: я бігаю, ти бігаєш, він бігає, вони
бігають?
- Знаю, перерва!!!
*****
13) – Слухай, а що таке комедія?
- Це той твір, де є хоч щось комічне…Нею можна розвеселити хоча б
одну людину…
*****
14) - Вовка, які часті свєта ти знаєш?
- Виключатель, лампочка, провод.
33. 33
*****
15) – Слухай, а яка птаха не в'є гнізд?
- Зозуля, бо вона сидить у годиннику.
*****
16) - Слухай,Пашо, чому це ти, коли терликаєш на своїй скрипці,відчиняєш
вікна?
— А щоб чули наші сусіди. тоді збігаються і просять мою маму, щоб більше
я не грав...
*****
17) — Слухай,Тарасе, чому ти так часто лупцюєш Марійку?
— (таємниче)Щоб ніхто не здогадався, що я її люблю.
*****
18) — А мій брат розумніший за твого. В цьому році він вже вчиться у 9
класі.
— Падумаєш…Мій брат у 9 вже три роки вчиться!!!
*****
19) — А мій тато багатший від твого! Він твоєму гроші позичив!
— А мій розумніший! Він твоєму не віддасть!
*****
34. 34
20)— У шкільній роздягальні погасло світло. Як тепер ти пізнаєш своє
пальто?
— По ґудзиках, в мене їх жодного немає.
Виходять на сцену ведучі
1-а ведуча: Ну що ж перерва закінчилась.
2-а ведуча: Знову дзвоник пролунав,
1-а ведуча: Час історії настав.
Кабінет історії. Учні чекають на урок. Входить учениця:
Лариса: Привєт, чувакі! А який щас урок?
Віка: Фіз – ра. (сміється)
Лариса: От блін, а ми чо тут?
Діма: Ти чо, нє врубаєшся? Іс-то-рі-я!
В кабінет заходить Альона: Ей, ви! пока ви тут балдєли, я просікла, што
спрашивать будуть.
Сергій: Ти шо несеш? В натурє?.. От, блін!!!
Входить у кабінет вчителька, вітається
Вчитель: Добрий день! Всі присутні. Вам треба було
підготувати доповіді на тему: «Чи знаєте ви історію?» За
вірну відповідь отримаєте найвищий бал.
Петров виключи мобільний і витягни руки з-під парти… Так, хто перший
піде відповідати? Петров, йди, мабуть, ти…
Петров знехотя йде до дошки…
35. 35
Петров Діма: В ніч на шостий день сотворив Бог першу людину, і назвав він
її Богданом. Богдан для життя обрав собі накрасивіше місце на землі -
Карпатські гори і сказав: "Моя хата скраю!".
За це Господь перетворив Богдана на неандертальця і сотворив Адама.
Нащадки Богдана розселились від Сяну до Дону. Вони першими приручили
тварин - собак, корів та диких свиней, винайшли колесо й зробили перший
велосипед, стали першими землеробами, винайшовши плуг, борону та
комбайн. І вже подумовували про утворення Січі.
Але прийшов льодниковий період і військові походи довелось відкласти.
Українці винайшли ткацтво та прялку. А коли стало зовсім холодно молодий
українець Микола Прометей вкрав у древніх греків вогонь і приніс на
Вкраїну, давши людям тепло. За це давньогрецькі фашисти упіймали його
та дуже катували.
Древні греки були частково нащадками Адама, котрі потопились через
всесвітній потоп, що розпочався після того, як розтанули льодовики. Також
втопились і динозаври, бо Ной мав огиду до плазунів і не взяв їх на свою
баржу.
До речі,українці винайшли писемництво. Передусім, щоб фіксувати для
нащадків та інших народів свої пісні та поезію, бо українська мова була
найспівочішою. Досі людство кристувалось тільки ієрогліфами.
Українці знайшли на Донбасі каміння, збудувавши першу в
світі кузню, яку назвали Запоріжсталлю.
Досягнення в науці та техніці привертали все більшу увагу
інших народів. До України потягнулись каравани купців. До
речі, євреї взагалі вирішили забити на розведення нильських крокодилів
і податись всім табором ближче до культурного центру світу - України.
36. 36
Темної ночі вони втекли з Єгипту в бік України. Але через 40 років
зупинились на півдорозі - помер Мойша-провідник, єдина людина що
знала дорогу та українську мову.
В цей час в Україну приїхав Ченгізхан з Улан-Батора. Він навчив
українців кататись верхи на конях, а вони йому подарували собаку, свиню та
корову і пояснили як їх доглядати, щоб Ченгізхан більше не тинявся по
Євразії, морочачи всім голову, й десь, нарешті, осів.
Ченгізхан повернувся в Азію. На Близькому Сході, по дорозі додому, в
нього здохла свиня. Потім трохи далі втекла корова. По дорозі він зустрів
корейських вчених-астрономів, які повертались з Назарету, подарував їм
собаку і пояснив, що собаку можна або доїти або їсти - в неї смачне сало.
Корейці, які голодували, купили того собаку для розплоду.
Вчитель: Це нові пізнання в історії України. Такого я ще ніколи не чула!!!
Хто ж продовжить «дослідницький опус» Петрова? Фесенко, кинь посилати
есемески і йди відповідати. Ми тебе уважно слухаємо.
Фесенко Вітя:
Крим став европейською здравницею. Тут відпочивали та творили такі
видатні люди як Сократ, Арістотель, Діоген. Сюди припливали аргонавти
та інші алканавти, щоб покращити своє здоров’я.
Найбільшим курортом було кримське місто Троя. Але в надцятому році
древньогрецькі москалі від заздрощів зруйнували Трою і тоді троянські
українці на чолі з гетьманом Енеєм заснували Древній Рим, де збудували
колізей. Тем вони годували левів москалями й насолоджувались цим
видовищем. Так завдяки українцям з’явився цирк та театр.
В той же час в українських заробітчан Марічки та
Йосифа в невеликому українському місті Віфлеємі
народився син Іісус засновник християнської віри. Іісус
37. 37
проповідував любити всіх ближніх та неньку Україну. Його учні заснували
Ватикан, Царгород, Нью-Йорк та багато інших міст світу.
Зокрема, апостол Андрій, мандруючи набережною Дніпра, обираючи, де б
збудувати ДніпроГЕС, зустрів чотирьох бурсаків, що повертались з бурси
додому. "Тут буде велике місто, з каштанами та стекляними
теплицями в центрі міста" - вказав апостол Андрій, вказавши на пагорби
біля дорогожичської телевежі. І бурсаки Кий, Щек та Хорол заходились
будувати місто, а Либідь була за архітектора.
Так з’явилось, найбільше в ті часи, місто - Київ. В ньому було повно церков,
університетів та універмагів, місто стало духовним, освітнім та торговим
центром.
В цей період на півночі дикі племена москалів, з’ївши останнього
мамонта, вирішили, що далі так жити не можна і треба загарбати Україну й
поневолити свободолюбивих нащадків Першобогдана.
Вони в глухому лісі на болоті будують кілька шалашів та обносять його
парканом. Паркан нарікають Деревяним Кремлем, а болото - Москвою.
Україна виростила для Московії таких видатних людей, як: Ломоносов,
Гоголь, Хрущов та Мазепа. Але саме в Києві вони навчились користуватись
туалетом, носити брюки, краватки та голити бороди.
В цей же час у Львові з’являється перший друкарський станок, створений
Федоровичем (Федоровим). Україна навчила весь світ друкувати паперові
гроші та книжки.
В Києві розквітає Могилянська Академія, в котрій винаходять порох,
динаміт, пініцілін, безпечну бритву, та багато інших предметів необхідних у
побуті.
38. 38
В Запоріжжі з’являється Запорізька Січ - наймогутніше військове
формування в історії людства. Тільки через тисячу років за зразком Січі на
острові посеред Токомаку буде збудовано Пентагон. Але
бойову мужність українських військових так нікому й не
вдасться повторити.
В Україні розцвітає культура та мистецтво. Твори Шевченка
перекладають на всі мови світу. Завдяки Шекспіру, котрий перекладав
твори Шевченка, Лесі Українки та Франка англомовне населення планети
дізнається про романтичну історію кохання української пари Романа та
Юлі...(Ромео та Джульєтти).
Вчитель історії: Шановні! Де ж ви понабирались такої «премудрості»?
Учень 3: Тю, чи не премудрість? Падумаєш!!! Зайдіть в Інет ще й не те
взнаєте!!!
Вчителька вражена відповіддю учнів: Воістину: «Горе від науки!»
На сцену виходять ведучі
1-а ведуча: Подивись тільки на них. Як ти думаєш, про що вони зараз
думають?
2-а ведуча: Ясно про що, про їдальню, адже для чого більше в школу ходити,
якщо не їсти. От я, сиджу на уроці і мрію: тістечка смачненькі, свіжесенькі,
ще й жуйку на здачу треба купити, бо як же без неї пережовувати
універсальну шкільну програму. Нудьга та й годі.
1-а ведуча: Чого це нудьга, коли в кишені дрижить від нетерплячки
телефон, а я, не зводячи очей з учителя, б'ю рекорди по SМS-зв'язку, тобто
закріплюю знання на практиці.
2-а ведуча: Хочеш сказати, що формули пишеш чи словниковий диктант?
1-а ведуча: Ти така недалека. Навіщо мені формули, коли я з Інтернету такі
поради скачала, що пальчики оближеш.
39. 39
2-а ведуча: Що, знову про французьку фігуру? Коли ти вже на землю
спустишся і за науку візьмешся?
1-а ведуча: Нехай за неї ті беруться, до яких вона липне, а в мене на неї
алергія.
2-а ведуча: Алергія? Це ж як?
1-а ведуча: А дуже просто: на математиці я плаваю, тому
боюсь, що втону. На англійській мені здається, що мене
продадуть за кордон, тому я її для профілактики не вчу.
2-а ведуча: А на мову рідну в тебе теж алергія?
1-а ведуча: Ще й яка, боюсь, що в тюрму мене посадять, коли розберуть
письмо.
Зовсім не чудова українська мова:
Ніколи дихнути -
Щодня тема нова.
Напишу, мабуть, листа міністру.
2-а ведуча: Не сміши курей, як же він його читатиме, коли в тебе одна буква
спати лягає, а друга прокинутися не може. Щоб листа писати, треба форму
знати, ти кліше вивчила?
1-а ведуча: Кліше, може, кльош?
2-а ведуча: Тобі кльош, а тут вже голова пухне від нових термінів.
Звучить пісня на мотив «Кабы не было зимы»
Якби в школі не було
Вкраїнської мови,
Тута й тама абияк
Ми вели б розмови.
А так мучають у сні
Кляті орфограми
І у всіх уже отут
40. 40
Нові ті програми.
Говоріння треба здать
Й аудіювання.
Тематичну написать,
Щоб без підглядання.
А до того зазубрить
Винятки і схеми,
Ще й устигнуть довести
Роздуми й проблеми.
Мабуть, прийдеться на всі
Жуйку купувати,
Щоб підручники нові,
Якось подолати.
Бо шпаргалки на уроці
Нічого не варті,
І без того так сутужно
Зовсім не до жартів.
1-а ведуча: Мамо рідна, якже важко стало зараз вчитись!
Важко, ще й коли до всього будеш ти лінитись!
2-а ведуча: Ще й батьки тут насідають…
І учитись заставляють!
Звучать гуморески Павла Глазового
Вдарив батько спересердя
Хлопчика малого.
Той поплакав, переплакав
Та й питає в нього:
— Тебе, тату, бив твій тато?
— Бив, та ще й немало.
41. 41
— Ну, а тата твого били?
— Теж перепадало.
І сказало хлопченятко,
Заломивши ручки:
— Тепер ясно, звідки в тебе
Хуліганські штучки.
*******
БАТЬКОВА НАУКА
Водить батько зоопарком хлопчика малого.
— Ти ж уважно придивляйся,— поучає строго.—
Он двогорбий верблюдяра, корабель пустині.
Бач, у нього, дармоїда, два горби на спині.
Він до їжі як дорветься, то вже не зіває:
Сам по горло нажереться і в горби напхає.
О, дивися! Встав на ноги, до бар'єра суне...
Можеш, синку, дулю дати. Ось побачиш, плюне.
А хлопчина рад старатись! Роздражнив тварину,
Тицьнув дулю й заховався батькові за спину.
Як крутнеться та як плюне бісова худоба!
Заліпило батьку очі, заплювало лоба.
Батько хлопця смик за вухо, потім за волосся.
— Ну яке ж ти стерво,— каже,— в коготи вдалося?
*******
МОЛИТВА
Кепсько вчився Льовка Смик,
Бо гуляти сильно звик:
Раз, явившись на екзамен, примостивсь він у кутку
42. 42
І почав шептать молитву. Ось послухайте, яку:
— Отче наш, іже єси
На високих небеси!
На екзамені важкому дух мій падший вознеси.
З неба, господи, спустись.
У доцента воплотись,
Начертай мені четвірку і ласкаво посміхнись.
А бухгалтерам звели,
Щоб стипендію дали
І давали нині й прісно, до грядущих поколінь,
Регулярно, до копійки і без фокусів. Амінь!
Бідний Льовка! Провалився. Знов тиняється з «хвостом».
Бо забув, коли молився, осінить себе хрестом.
*******
Входить жінка, матір сина-оболтуса
Ну люди! Ну час! Шо за жизнь, шо за вчителі? Куди не поткнусь з
сином, не хотять взяти на учьобу! А почему? Та потому, шо їм не
приходилось работать з хорошими дітьми…
Я їм кажу: «Та мій Вася, щоб ви знали, такий усідчивий, шо ви таких не
бачили – в каждом класі просидів по 2 года! А з усіх предметів в школі - так
самим любимим був для нього м’яч. А меткий який! Тільки м’яч в руки
візьме – так стікла і нема!!!
І не хуліган зовсім: з дітьми, шо його б’ють не хоче дружити. Правда, ті,
котрих він б’є з ним дружити не хочуть… Безсовісні!
А взагалі-то, мій Вася виносливий. От сам, без нічиєї допомоги виніс з
кабінета фізики все електронне оборудованіє… А сдача макулатури – тож
його любімоє занятіє! Оце недавно, після сдачі макулатури, зайняв перве
43. 43
місце, потому шо здав у макулатуру всі свої та учнів з класу - тєтрадкі,
днєвнікі, учєбнікі. Хотів і журнали зі школи винести, так учителі-жмоти не
дали… Ну, скажіть, хіба ж можна не давать дітю розвиватись?..
І всьо ж моєму Васі смєкалки не занімать! Ось недавно на школьной
олімпіадє він взяв головний приз, правда, коли другі учасники в шахмати
грали... А животних як він любить! Особєнно говядіну. І в кружок ходить! Як
же його…дай Бог пам’яті… А, слідопитів називається… Так після Васіних
питок від інших членів гуртка і сліду не осталось!
А оце, осінню, вся Васіна школа працювала на уборкє овочів. Так мій
Вася сам, один, убрав всі овочі на другий день, після того, як їх посадили. А
на свободноє мєсто посіяв мак, який наколупав із бубликів. І вони мені
будуть говорить, шо мій Вася лєнтяй і лоботряс! Та ви краще подивіться на
своїх хороших! Вони ж курять всюди, де тільки ходять! А мій Вася, ще у
возрастє 15 лєт у 4 класі бросив курить!
А ще він морально устойчив! От другі ніколи не встоять
перед випивкою… А мій Вася може! І не тільки перед нею, а й
після тоже.
Так оце, обійшовши всі учєбні завєдєнія, прийшла до
вас… Чула, шо і у вас так само не все впорядку з майстрами і вчителями…
Теж кров п’ють з таких, як мій синок: і вчитися заставляють, і за прогули
сварять, і двійки ставлять – кровопивці…
І все ж більше мого синочка ніде не хочуть брати… А він так вчитися
хоче, що від мислі про уроки забіг кудись, то вже другу неділю шукаю. Я ж
то по базарах, то в раз’єздах… Треба ж по-модньому одівать сина!..
Ну так що, коли знайду Васю, приймете до вас на учьобу?
На сцену виходять ведучі
1-а ведуча: Сміх людський – чудесна штука:
44. 44
Він – мистецтво і наука,
Він в житті і для життя.
2-а ведуча: Від малого й до старого –
Всі ми любим щирий сміх,
Із потворного й дурного
Посміятися не гріх.
1-а ведуча: Перед вами - «Шкільний вінегрет»,
Чистить краще, ніж «Бленд-а-мед»!
2-а ведуча: Тож послухаєм творчість дітей
З різних предметів і різних людей…
Ведучі по черзі зачитають уривки з учнівських творів
- Мотря одружилась на двужоні.
- Повість «Кайдашева сім’я» вчить, що не треба бути зміюкою.
- Весною оживає природа, садять картоплю, прилітають птахи і допомагають
дзьобати комах.
- Групове зґвалтування – це зґвалтування злочинцем групи осіб.
-- Консерватори – це працівники харчової промисловості, які займаються
консервуванням продуктів.
- На полі бою чувся стогін убитих і поранених.
- Собака верещала нелюдським голосом.
- Соціально-психологічний роман – це роман, який впливав на
людей, а люди хотіли повітря…
45. 45
- Проблема (замість поема) «Мойсей» є притча алегорична, яких в літературі
і не тільки в літературі не трапляється…
- Смерть одного із подружжя може настати за рішенням суду.
- Консерватори - це шкідливі добавки до харчових продуктів.
- Мойсей – це пацан, який вивів єврейський народ з єгипетської неволі.
- Сидячи біля вікна графиня очікувала свого графина.
- «За бажанням сторін розірвання шлюбу відбувається в урочистій
обстановці. При цьому марш Мендельсона виконується у зворотньому
порядку».
- Федерація і конституція - це жіночі імена від чоловічих Федір та
Констянтин.
- Махновці і собаки, гавкаючи, бігали полем, яке тільки що скосили.
- В романі селяни займалися не плужним, а оральним землеробством…
- Консерватори – це композитори, які викладають музику у консерваторії.
- На узліссі стоїть зажурений клен. На ньому повісився одинокий листочок.
- Фреска - це - Жанна Фреска, відома співачка.
- Пряма мова - це коли говориш правдиво і відверто.
- Дикі тварини не відрізняються від свійських тим, що ніколи не віддають
добровільно свої яйця та молоко…
- Тарасов без разрешенія вчителя повісився на бруссях, а Іванов кувиркався
без мата. (з доповідної)
- Чіпка одружився на 213 сторінці.
46. 46
Переклад
- Физическое лицо – (переклад)це «фізичне обличчя», тобто це обличчя
людини, яке зазнало впливу фізичної сили.
- «Женский пол» - це жіноча підлога…
- «Крепостные крестьяне» - це фортечні селяни
- «Содержание ребенка» - це зміст дитини
Звучать частівки
Не в десятім государстві,
Не в заморськім царстві,
А щодня отут у нас
Сміховинок повен клас.
В першокурсників язик
Лінуватися не звик,
З балачок уже розпух,
Що тепер хвата до вух.
Ух!
Від «ласкавих, добрих слів»
Рот у хлопців почорнів,
Щоб хоч трохи відбілити
«Ваніш» треба їм купити.
Так, так, так,так!
Є у школі зоопарк.
З ледарів і гультяїв, з неуків і паліїв
Якби можна їх зібрать,
Та у клітки посаджать
47. 47
Якби їх хто купував,
Бізнес наш би процвітав.
Во!
Не витримує вже стеля
Наших доблесних спортсменів,
На перерві, як в бою,
Силу міряють свою.
Хлопці – першокурсники
Не виросли з пігузників
Бо ведуть себе як діти,
Де там їм уроки вчити!
*******
Треба спонсорів шукати,
Щоб нам штори покупляти.
Бо сучасним паліям,
Як червоний цвіт бикам!
Виходять ведучі та всі учасники вечора
Звучить пісня (на мотив «Вместе весело шагать» ).
І
Раз всміхніться, два всміхніться —
будуть усмішки,
Замигтять в очах дитячих
Різні пустощі,
Жарт до жарту, жарт до жарту -
Буде збірочка,
Крок за кроком виростає нова зірочка.
48. 48
Приспів:
Сміх і радість хай живуть в рідні школі,
В рідній школі, в рідній школі.
З ним програми не страшні супернові,
Супернові, супернові.
ІІ
Посміхайтесь разом з нами -
Будьте щасливі,
Добрий погляд - нам підтримка -
Будьте ласкаві.
Хай в житті у вас усе гаразд складається,
Що задумане завжди у вас збувається.
Приспів:
Щоб усі завжди були у вас здорові,
У вас здорові, у вас здорові,
Сміх і радість хай живуть у вашім домі,
У вашім домі, у вашім домі.
ІІІ
Хай дощу в житті не буде - буде райдуга,
Ключик до сердець дитячих буде знайдений.
Хай наука стане учням необхідною -
І тих знань, що їм даються будуть гідними.
Приспів:
Сміх і радість хай живуть в рідні школі,
В рідній школі, в рідній школі.
З ним програми не страшні супернові,
Супернові, супернові.
*******
50. 50
1. Павло Глазовий. Вибрані усмішки. К.-1992.
2. Куточок гумору «Шпаргалка». // Українська мова і література в школі.
1990. №10. с.82.
3. 2. Куточок гумору «Шпаргалка». // Українська мова і література в школі.
1991. №7. с.96.
4. Непристольні гноми: Сатира та гумор. – Луцьк: Волинська обласна
друкарня, 2007. – 224 с.
