Історія та короткий огляд основних засад ліцензій GNU GPL. Назар Герасимчук, КНУ, 2011 http://tro.trola.org/wp/

1. GNU General Public
License
Gerasymchuk Nazar
9 жовтня 2011 р.

2. Змiст
1 Столмен 2
2 GNU 3
2.1 Iсторiя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
2.2 GPL v2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
2.3 GPL v3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
GNU General Public License
Загальна публiчна лiцензiя GNU або Загальна громадська
лiцензiя GNU.
Одна з найпопулярнiших лiцензiй на вiльне програмне
забезпечення, створена Рiчардом Столменом для проекту
GNU. Часто її скорочено називають GNU GPL.
Кiлька слiв про Столмена i про GNU.
1 Столмен
Рiчард Столмен (16 березня 1953) – засновник руху вiльно-
го ПЗ, проекту GNU, Фонду Вiльних Програм (FSF, Free
Software Foundation) та Лiги за Свободу Програмування.
Автор концепцiї «копiлефту» покликаної захищати iдеа-
ли руху; цю концепцiю вiн пiзнiше втiлив в лiцензiї GNU
General Public License (GNU GPL) для ПЗ.
Столмен також вiдомий програмiст. Серед програм, ав-
тором яких вiн є:
• GNU Emacs
• компiлятор GNU Сi (GCC)

3. • зневаджувач GNU (GDB)
З середини 1990-их рокiв, Столмен став програмувати
значно менше, присвятивши себе поширенню iдей вiль-
ного ПЗ. У даний час вiн продовжує розробляти лише
GNU Emacs. Вiн веде скромний спосiб життя мандрiвного
«євангелiста» i «фiлософа» руху вiльних програм.
2 GNU
рекурсивний акронiм «GNU’s Not Unix» – вiльна UNIX-
подiбна операцiйна система, що розробляється Проектом
GNU. В рамках проекту GNU було розроблено велику кiль-
кiсть високоякiсного та поширеного вiльного програмно-
го забезпечення, включаючи текстовий редактор Emacs,
збiрку компiляторiв GNU (GCC – англ. GNU Compiler
Collection), i вiдлагодник GNU Debugger (GDB). Офiцiй-
ним ядром операцiйної системи GNU є HURD. Але воно
не закiнчене, тому пакет програм GNU часто об’єднується
з ядром Лiнукс, що не є частиною проекту GNU, для утво-
рення повнiстю робочої операцiйної системи. Цю систему
звичайно називають «Лiнукс», хоча FSF наполягає на на-
звi «GNU/Linux» для зазначення вкладу проекту GNU.
Мета GNU GPL – надання користувачу прав копiювати,
змiнювати та розповсюджувати програми, i зобов’язань,
згiдно з якими користувачi всiх похiдних програм теж
отримають перерахованi вище права. Принцип «спадко-
востi» таких прав називають «копiлефт» (транслiтерацiя
англiйського «copyleft»), такий термiн запропонував Рi-
чард Столмен. На вiдмiну вiд GPL, лiцензiї ПЗ власника
дуже рiдко надають користувачевi такi права i переважно

4. намагаються, навпаки, обмежити їх, наприклад, встано-
вивши заборону на вiдновлення вихiдного коду.
GPL – приклад сильної копiлефт лiцензiї, яка вимагає,
щоб всi похiднi роботи були доступнi пiд тими же умова-
ми, як i оригiнал. GPL надає одержувачам комп’ютерної
програми права вiдповiдно визначенню вiльного програм-
ного забезпечення i використовує копiлефт, щоб гаранту-
вати, що цi права будуть збереженi, навiть, коли робота
значно змiнена або до неї будуть доданi будь-якi частини.
Це вiдрiзняє її вiд дозволяючих лiцензiй на безкоштовне
програмне забезпечення, прикладом яких є лiцензiя BSD.
GPL надає одержувачам комп’ютерних програм такi пра-
ва, або «свободи»:
• свободу запуску програми, з будь-якою метою;
• свободу вивчення того, як програма працює, i її мо-
дифiкацiї (попередньою умовою для цього є доступ
до програмного коду);
• свободу розповсюдження копiй;
• свободу полiпшення програми, i випуску полiпшень
в публiчний доступ (попередньою умовою для цього
є доступ до програмного коду).
2.1 Iсторiя
GPL була написана Рiчардом Столменом в 1989, для ви-
користання з програмами, якi випускаються як частина
проекту GNU. Оригiнальна GPL була заснована на об’єд-
наннi лiцензiй, якi вiн використовував для раннiх версiй

5. GNU Emacs, GDB (вiдладчика GNU) i Колекцiї компiлято-
рiв GNU (GCC). Цi лiцензiї мiстили умови, подiбнi тим, що
вимагає сучасна GPL, але були специфiчними для кожної
програми, що робило їх несумiсними. Метою Столмена бу-
ло створити єдину лiцензiю, яка могла використовуватися
для будь-якого проекту, роблячи таким чином можливим
сумiсне використання коду рiзними програмами. Саме та-
кою лiцензiєю стала перша версiя GNU GPL, випущена в
сiчнi 1989 року.
Довiра до GPL зросла пiсля ухвали в 1992 Лiнусом Тор-
вальдсом GPL, як лiцензiї для ядра Linux, яке до того
виходило за лiцензiєю, яка забороняла комерцiйне розпо-
всюдження.
У 1990 роцi стало очевидним, що потрiбна менш обме-
жуюча лiцензiя, яка могла б використовуватися для де-
яких бiблiотек ПЗ; коли версiя 2 GPL була випущена в
червнi 1991 року, разом з нею була введена в обiг GNU Li-
brary General Public License, що також отримала номер 2,
для позначення того, що цi двi лiцензiї є взаимодоповню-
ючими. Номери версiй розiйшлися в 1999 роцi, коли була
випущена LGPL версiї 2.1, яка була перейменована в Lesser
General Public License для уточнення її мiсцеположення у
фiлософiї GNU.
Наступнi 15 рокiв члени Фонду вiльного програмного
забезпечення (FSF) збирали iнформацiю щодо лазiвок, якi
використовували деякi продавцi програмного та апаратно-
го забезпечення для використання шляхами, протилежни-
ми намiрам програмiстiв. Пiсля тривалого обговорення бу-
ла створена версiя 3 лiцензiї яку FSF офiцiйно випустив
29 червня 2007.
Деякi спостерiгачi вважають, що сильний копiлефт, за-

6. безпечений GPL, був критичним до успiху Linux, надавши
програмiстам надiю, що їх робота принесе користь всьо-
му свiту i залишиться вiльною, а не буде експлуатуватися
компанiями програмного забезпечення, яким не прийде в
голову зробити щось корисне для суспiльства.
2.2 GPL v2
Для забезпечення прав розробникiв i користувачiв GPL
накладає обов’язок поширювати початковий код разом з
програмою i передавати користувачевi всi права, якi захи-
щає лiцензiя.
Цi обмеження є предметом довгих суперечок. Альтерна-
тивною є точка зору, що виражається в рiзних лiцензiях,
що базуються на лiцензiї BSD, яка дозволяє користуваче-
вi те, що забороняє GPL – використання коду в невiльних
програмних продуктах. Лiцензiї такого типу використовує
значна частина вiльного ПЗ, включаючи FreeBSD, Apache,
BIND i iншi проекти.
Разом з тим, GPL 2 також використовується безлiччю
програмних проектiв. Парадокс полягає в тому, що, не-
зважаючи на суперечки, якi не стихають у вузьких колах,
в результатi 15-рiчної iсторiї розвитку в будь-якому репо-
зиторiї Linux або колекцiї портiв FreeBSD завжди можна
знайти програми, що розповсюджуються пiд лiцензiями
обох типiв.
2.3 GPL v3
Третя версiя GPL, яка, за задумом Столлмана, мала вiд-
повiсти на питання, що виникли з моменту випуску другої

7. версiї, почала розроблятися в 2005 i побачила свiт в липнi
2007 року.
Основними змiнами в нiй стали пункти, що уточнюють
право користувачiв бути захищеними вiд нових погроз.
Фонд вiльного ПЗ вважає такими погрозами спроби па-
тентного переслiдування користувачiв i розробникiв вiль-
ного ПЗ, обмеження прав користувачiв за допомогою те-
хнологiй DRM (Digital rights management), якi наклада-
ють обмеження на копiювання i змiни контента, i, наре-
штi, засоби технiчного захисту, що перешкоджають змiнi
користувачем ПЗ, у тому числi i того, що перебуває пiд
вiльною лiцензiєю.
Нова версiя лiцензiї викликала iстотнi розбiжностi в спiв-
товариствi, незважаючи на 12-мiсячний цикл обговорення.
Найбiльшi питання виникли до пунктiв, що стосуються за-
борони на використання у вiльних продуктах технологiй
DRM. Як вважають деякi компанiї i розробники, це при-
вело б до втрати позицiї Linux на ринку мультимедiйних
пристроїв.
Як запеклий супротивник GPL v3 виступив творець ядра
Linux Лiнус Торвальдс, який заявив, що ядро Linux зали-
шиться на GPL v2 (проте не виключив можливiсть перехо-
ду на «третю GPL», якщо виникне небезпека виникнення
двох несумiсних ядер Linux).
Таким чином, спiвтовариство роздiлилося в думках вiд-
носно GPL 3, зайнявши одну з трьох позицiй – супротив-
ники оновленої лiцензiї обмежили лiцензування, додавши
або зберiгши примiтку «тiльки GPL 2»; згiднi з принци-
пами GPL 3 випустили новi версiї виключно пiд нею; а
велика частина розробникiв зберегла лiцензування «GPL
2 або пiзнiшiй версiї», надавши робити вибiр самим кори-

8. стувачам.
Остаточнi висновки про успiх або невдачу GPL 3 дасть
практика, проте, статистика показує, що вже на початок
2008 року 2008 пiд GPL v3 лiцензовано бiльше 2000 про-
ектiв, серед яких всi розробки GNU (GCC, GnuPG, GNU
Radius, GNU CoreUtils, tar, GRUB, wget), Samba, Rsync,
Octave. Ще бiльше 6000 пiдтримують декiлька варiантiв
лiцензiй, включаючих GPL v3.