2. періодизація
• Кам’яний
– Давньокам’яний (палеоліт) 2 млн. до н.е. – Х тис. до н.е.
• Давній (нижній) – до 150 тис. до н.е.
• Середній – 150 – 35 тис. до н.е.
• Верхній (пізній) – 35 – 10 тис. до н.е.
(родова організація – екзогамія, збільшення асортименту
кам’яних знарядь, поява регулярної образотворчої
діяльності)
Орін’якський (35-30 тис. до н.е.)
Солютрейський (із 18 тис. до н.е.)
Мадленський (15-10 тис. до н.е.)
– Середньокам’яний (мезоліт) Х тис. до н.е. – VІ тис. до н.е.
– Новокам’яний (неоліт) VІ – ІІ тис. до н.е.
• Бронзовий ІІ тис. до н.е.
• Залізний з І тис. до н.е.
4. ВІДКРИТТЯ ПЕРВІСНОГО
МИСТЕЦТВА
• 1833 – печера Шаффо (Франція), дві лані
• 1860 – п.Мосса, ріг оленя з зображенням голови ведмедя (Е.Ларте)
• 1864 – п.Ла Мадлен (долина річки Везер) бивні мамонта з
гравіруванням
• Кін.ХІХ – поч.ХХ ст.- археологічний бум
• 1878 – експозиція археологічних колекцій Е.Ларте, Е.Пьєтта та ін.
• 1879 – дон Саутуола відкриває живописні зображення биків на
склепіннях п.Альтаміра (Іспанія). “Короткі зауваження стосовно деяких
передісторичних предметів, знайдених у провінції Сантандер” (1880)
• 1892 – жіноча статуетка з кістки з Брассемпуї
• 1901 – гравірування у п.Камбарелль та Фон-де-Гом
• 1940 – відкриття комплексу печер Ласко
• 1956 – відкриття зображень у п.Руфіньяк
• Останні відкриття в печерах Уралу, західної Монголії та Сибіру
14. Чи можемо ми назвати це
мистецтвом?
Початки образотворчої діяльності
• Фальсифікація
• Лише просторові мистецтва
• Поняття “художня культура” (художня
діяльність ще не самостійна)
односторонність вивчення
15. Витоки художньої культури
• Синкретичний характер
• Релігія ?
• Формування мови?
• Передача пам’яті?
• Колекціонування?
16. Орін’якський (35-30 тис. до н.е.)
• Завершення “лабораторного” етапу – вдосконалення
техніки дрібної пластики, гравюри, малюнка
• Поява просторового моделювання – тіло/профіль, копита,
роги/фас
• Образи тварин – від схематичних до натуралістичних
Солютрейський (із 18 тис. до н.е.)
• Ефект об’ємності – штрихування, різні відтінки фарби, різні
пози, зокрема рух
Мадленський (15-10 тис. до н.е.)
• Детально пророблені малюнки – життєподібність
• Масштабні комплекси Альтаміри, Ласко, Фон-де-Гом,
Руфиньяк тощо
• Зародження вміння поєднувати у композиційне ціле –
елементарно-приєднуючий зв’язок
17. підсумок
• Образна форма стає найбільш органічним
засобом відображення знайдених дослідно-
емоційним шляхом відносин між явищами
• Мистецтво “дублювало” кожен соціально
значущий акт, здійснювало могутню духовну
підтримку практичній життєдіяльності людини
• Тотем – джерело самовизначення родів у
просторі і часі
• Мистецтво “олюднювало” не лише природу, а
й саму людину
18. Мистецтво Мезоліту
• Зміна кліматичних умов
• Рибальство. Нові види зброї
• Багатофігурні антропоморфні композиції у
активному русі. Здебільшого сцени
полювання
• Зменшення розміру композицій
• Тяжіння до схематизації та узагальнення
образів, перетворення їх у символ-знак
19.
20. Мистецтво Неоліту
• Поява локальних особливостей у мистецтві
• Космогенез, конструювання сюжету про світобудову і місце
людини у ній
• Поява культурного героя, який стає “дублером” деміурга
• Найпопулярніший варіант моделі космосу – “світове дерево”
• Перевага пов’язаних композиційних сцен, де людині належить
головне місце
• Усвідомлення загальних принципів формоутворення
• Ключ до розуміння інформації – орнамент (композиція)
• Неоліт - доба кераміки
• Ужиткове мистецтво, де утилітарна конструкція, візерунок та
зображення творять єдине ціле, майже витісняє живопис та
скульптуру
21. “ОРНАМЕНТ”
• Палеолетичний орнамент найчастіше являв
собою реалістичні або схематичні (у вигляді
концентричних кіл, спіралей, ліній, крапок,
ямок) зображення тотемічних пращурів,
змій, риб, черепах, птахів, тварин, рослин.
• Поява кераміки активізувала розвиток
орнаменту (різні типи симетрії, ритм
внаслідок зв’язку орнаменту з формою
вироба, підкреслення її особливостей)
22.
23. Кельтська культура та мистецтво
•Північ та Захід Європи (Франція,
Німеччина, Австрія)
• 1500 р. до н.е. – 400-300 р. до н.е.
•“Кельтське Відродження” від 18 ст. –
дотепер
•Кельтські орнаменти
26. Поява “архітектури”
мегаліти Сирії, Палестини, Північної Африки,Іспанії,півдня Скандинавії та Данії,
узбережжя Франції, Англії, Ірану,Індії,Південно-Східної Азії,Кавказу, Криму, Сибіру
тощо
• Менгіри
– окремі вертикально стоячі кам’яні стовпи, довгі і вузькі, іноді
грубо оброблені
– Найбільший: Локмар’ян (Бретань), 21 м, 300 т
– Культ померлих, некрополі
– Найвідоміший ряд каменів: Карнак (Бретань), 3900 м, 2813
каменів
• Дольмени
– Поховальні будинки з кам’яних плит із плоским дахом
– Зазвичай гробниці на кілька поховань
• Кромлехи
– Кругова гіганська огорожа, зверху якої лежать величезні
плити
27.
28. Стоунхендж – “висячі камені”
• Вертикально стоячі камені висотою 8,5 м
• Горизонтальні плити, покладені на них, вагою
по 7 т
• Всередині ще одне коло з дещо менших
каменів, всередині нього овал із величезних
каменів, також покритих плитами
• Головна вісь – точка сходу Сонця у день
літнього сонцестояння
• 56 лунок по краях – “лічильна машина” для
пророкування сонячних і місячних затемнень
31. Піктографія
образне письмо
• Складний зміст розповіді
• Дають хроніку подій
• Розповідають про героїчні подвиги предків.
• На корі, бересті, камені, кістці, шкірі
35. Скіфська культура та мистецтво
VІ ст. до н.е.
• Перші відомості – Геродот
• ІІІ ст. до н.е. скіфська держава з центром у
Неаполі Скіфському
• У ІІ ст. розбиті сарматами, пізніше готами
• Кочівники – культ життя після смерті – кургани
• Курган Чертомлик (Чортомликський) –
поховання скіфського царя. Дослідження з
1862 р., висота 20 м, діаметр бл.150 м. на
вершині “кам’яна баба”